ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.08.24 13:14
Ніщо не є важливішим за кокон! -
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...

Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну

Володимир Каразуб
2026.08.24 12:45
Про що розмови в нас? Про часовиння
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною

Ірина Вовк
2026.08.24 12:33
Фінал. Останній крок Лагіди «Історія запам'ятає її як коханку Риму. Мені ж вона залишить право бути його єдиним незавойованим ворогом». З уст царівни Єгипту Арсіної, наймолодшої з Лагідів Римський офіцер стоїть на відстані удару меча.

Ольга Садкова
2026.08.24 12:14
Не заганяй себе у кут
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.

Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток

Борис Костиря
2026.08.24 11:28
То дощ холодний, то нервовий сніг.
Спектакль природи чи її тортури.
Ти до мети крізь вічність швидко біг,
Крізь творчість пробирався до натури.
Біжить крізь сніг стрімкий єдиноріг.
Стоять застигло крижані скульптури.

Природа іспит приготує нам.

Віктор Кучерук
2026.08.24 07:32
Металися бурі, згори гримкотіло,
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с

С М
2026.08.23 22:31
Трава волоссям, а ти левиця на осонні
Неспокій твій, уста зволожиш язиком
Вино ллючи, твій згляд зустрів мій, сяючи
Твого лиця торкаюсь пальцем, знаючи

Для мене ти – Вода, яка танцює


хома дідим
2026.08.23 21:17
на що мені сумнівних істин
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних

Галина Кучеренко
2026.08.23 19:37
Чи ми трипільці, чи скіфи, сармати…
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -

Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,

Артур Курдіновський
2026.08.23 18:45
Героїне мого роману!
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.

А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"

Кока Черкаський
2026.08.23 15:06
Я купляю в атебе
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!

Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити

Євген Федчук
2026.08.23 14:05
Московіти завжди були нахабні й підступні.
Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн

М Менянин
2026.08.23 13:27
Барва знамена і тло Ворог наш такий як є – віднімає, топче, б’є. Чи настав, чи настає час забрати все своє. Спадок наш, країв Земля – зазіхання від кремля. Ця околиця Русі хоче землі наші всі. Крила в леті, хижий птах, чар кінець, останній

Борис Костиря
2026.08.23 13:23
Крізь роти кленів бачу вдалині
Тендітний образ, дорогий і любий.
Злились бажання вищі і земні,
Які мене відродять і погублять.
Проб'юсь крізь товщу льоду і страхів,
Крізь непорушні і міцні фортеці
До радісних нескорених світів.
Доходить крайній і

Катерина Савельєва
2026.08.23 12:20
Ця нiч менi не допоможе,
Пройти крiзь стiну твоїх снiв,
Де небо гримає вороже.
Врятуй i захисти нас Боже!
I в тишi чути цвiркунiв.

Заграла музика крилата,
Думками в неї упiрну.

Тетяна Левицька
2026.08.23 11:04
Не впевнена, що знову покохаю,
уже достатньо любощів почуто.
Нехай воркує горличка у гаю,
а там подивимось, як далі бути!
А там побачимо, що нам наврочить
циганка-доля на міфічних картах.
Можливо, не пізнавши білі ночі,
ми нігтя одне одного не варт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Пекун Олексій
2025.04.24

Гіпсофіл Підсніжнюк Євгеній Кузьменко Павло
2024.11.26

Ігор Прозорий
2024.05.17

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Іншомовна поезія

 Sonnets I-V
the melody of wind I.

Whilst getting used to words, as to a dungeon,
I muse. Like ashes in a hearth or swishes,
remembrance makes a shroud of paper grungy.
Some thoughts die burst in inks and some are wishes.
They spread out widely as lianas’ branches,
inlaid in lines, like skin on lasts in stitches.
And maybe Peace becomes the one who stanches…
Your spear is welcomed as the word that preaches.
The sky is out of wearing a straitjacket.
I hear some native voice. It is escaping
and fondling rhymes till they replete with glosses.
It flows down in the tears to find two brackets
between the “losing hopes” and “being happy”.
The thoughts are broken up, as knees on crosses.

21 July 2009

II.

The thoughts are broken up, as knees on crosses,
and solar plexus is my spirit’s prison.
All roads with ancient pain are closed, and losses
prolong to paint between the eyebrows reasons.
No wind could bring a balsam for the roses,
for they are cut to wilt. What makes you listen
to how departing moments break to clauses,
to phrases, words, and something warm as pleasing?
An eye is hosting planetary rallies,
but step inside liaised with love and courage
to catch the severed light and self-reflection.
A check-mark on my left side meant for sally.
It’s time to conquer blues and narrow forage,
words nail the sole of firmament with passion.

13 August 2009

III.

Words nail the sole of firmament with passion,
cross-weaving nights with comets’ shiny laces.
They push through holes the solar supplications
and use long prowls for cosmoses’ shoe-spacing.
The stairs are chirpy, leading to Gazebo
where angels of the death, who hook libretto
with savors of nocebo and placebo.
I could descry in pails the splashing ghettos.
A bit up high – the roof is made of chosen,
who earned the place though agonies and sages.
The vane controls all winds, they love to crumble.
Blow molding news, as always, taste ambrosian.
Since eyelids shut by silhouettes of angels
feel oxygen starvation. Cosmos mumbles.

11 September 2009

IV.

Feel oxygen starvation. Cosmos mumbles
when hands of Atlas are too numb from stiffness.
The hauberk of the stormy cloud with rumbles
slips off his back. I am the only witness
how skies sit down and sift the gloom thought pebbles.
They long for long and earthy games with sleekness
of clammy body laid with hopes to cobble
the lonely heart. To heave a sigh with meekness
the body, drop-by-drop, unwraps the bosom,
concealed in tided lips of ocean’s ceiling.
Such way, ballades are wishful for rhymed music,
such way the timbre of the bell would pass on
the gossips of the wilted day in lilies.
The sonnet lights the written scene for musing.

18 September 2009

V.

The sonnet lights the written scene for musing.
A spider’s web gets pregnant with piñatas
of rain drops where the stars are jolted cruisers.
The moments breathe as universal strata
keep losing tracks of all galactic fuses,
claim victories o’er solar light armadas.
The wind smokes chimney pipes, drinks echo’s smoothies
where love starts journeys chirping through cicadas.
She turns to white in mothers’ breasts as timers,
forgets for everything except the wa-wa
and tries to put the cries deep down in cradles.
The spiders are lung-weavers for a summer.
Their web, when torn, set aimlessly to travel
such as forsaken words in endless fables.

9 October 2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-09 21:07:29
Переглядів сторінки твору 2516
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.563
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Англійською мовою
Автор востаннє на сайті 2026.08.16 02:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 21:13:46 ]
This is my first five sonnets - twins to their Ukrainian brothers...
Sonnetariously,
LU :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 21:41:39 ]
...
Мій англійський...
Всерівно вітаю це ж сонети
Це ті самі, чи якісь нові?

Приємного моніга тобі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 21:58:26 ]
Вітаю Юль,
Ті самі, але дещо вільно переписані, без дотримання конкретних рамок.
Маю мрію колись видати окрему книжку, де будуть чергуватися дві мови...
Приємного івнінга і тобі.
Цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-15 21:53:32 ]
Видасте, big deal. А дехто ото якраз видав, - тому я кажу що то може бути цікавий вечір... Але у Вас переваги - Ви самі перекладаєте (авторські переклади - то, я вважаю, нові самостійні твори...)
Так, а самих англо-сонетів Ваших я ще не читала - хух, то треба перш медовухи:)Та ще я й на сонці перегрілася:)