ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.12.29 00:56
Питає вчителька: - Де був учора ти?
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть

Олександр Сушко
2025.12.29 00:12
дружня пародія)

Кінець життя


Стукотять по черепу колеса
Напханих бедламом поїздів.
Ось тому я вию, наче песик,

Тетяна Левицька
2025.12.28 22:35
Небритої щоки торкнувся спокій,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?

Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,

Ярослав Чорногуз
2025.12.28 22:17
Всіх читав та люблю я
Більш Рентгена - Пулюя.

Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.

Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.

Олег Герман
2025.12.28 16:43
Місто пахло стерильністю та озоном. У 2045 році ніхто не будував хмарочосів — вони були надто агресивними. Будівлі зберігали свої величезні розміри, однак втратили шпилі та будь-які гострі кути. Архітектуру тепер створювали алгоритми «Комфорт-Плюс», що м’

С М
2025.12.28 15:43
Сьогодня Ніч, Сьогодня Ніч

Брюс Бері був робочий кент
Він обслуговував еконолайн-вен
Жевріло у його очах
Хоча не мав на руках він вен
Вже уночі
як усі йшли додому

Іван Потьомкін
2025.12.28 14:22
– Здоров будь нам, пане Чалий!
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця
Дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво,
Не стачає слави?

Євген Федчук
2025.12.28 13:20
Приїхала відпочити бабуся на море.
Привезла свого онука – йому п’ять вже скоро.
Гуляють вони по березі. Хвилі набігають
Та сліди на піску їхні позаду змивають.
Сонце добре припікає. А чайки над ними
Носяться, ледь не чіпляють крилами своїми.
- Що це

Микола Дудар
2025.12.28 13:09
Життя таке як воно є:
Щоб не робив — йому не вгодиш.
І як цвіте, і як гниє —
І те і се в собі хорониш…
Без сліз й без радощів — ніяк.
Без злости трішки сирувате…
З своїм відтіночком на смак
На певний час з небес узяте.

Борис Костиря
2025.12.28 12:27
Стукотять важкі нудні колеса
Споважнілих, мудрих поїїздів.
І шматують серце, ніби леза,
Меседжи майбутніх холодів.

Подорож для того і потрібна,
Щоб збагнути спалахом сльози
Те, що відкривається на ринзі,

Юлія Щербатюк
2025.12.28 12:16
Де твій, поете, 31-ший,
В якому кращому з світів?
Ти на Землі свій шлях завершив,
Життя коротке поготів.
Твої вірші. Вони -чудові!
Тебе давно пережили.
Але серця хвилюють знову,
Звучать, мов музика, коли,

В Горова Леся
2025.12.28 12:13
Жовті кудли безлисті на сірому - ніби осінні,
Чорне плесо колотять, розводячи синім палітру.
Оживає замулене дно - вигинаються тіні
Половини верби, що із вечора зламана вітром.

Бік лускатий сріблиться, ховається поміж торочок.
Поселенець місцевий

Артур Сіренко
2025.12.28 11:06
Зубаті красуні озера забуття
Дарують квіти латаття
Бородатому рибалці людських душ.
Зубаті красуні світу води
Вдягнені в хутра весталок
Шукають жовту троянду
(А вона не цвіте).
Бо птах кольору ночі

Артур Курдіновський
2025.12.27 14:02
Розмовляють гаслами й кліше
Спостерігачі та словороби.
Все для них однакової проби -
Куряче яйце чи Фаберже.

"Вір!", "Радій!", "Кохай!", "Кохай кохання!" -
Розмовляють гаслами й кліше.
Тільки їхня фраза: "Та невже?" -

Борис Костиря
2025.12.27 12:49
Страх нагадує кригу,
усепоглинаючу і всевладну.
Страх схожий
на безмежне царство зими.
Страх опутує людину
своїм павутинням,
нейронами непевності
та нейтронами зникомості.

Тетяна Левицька
2025.12.27 02:11
Боже, припини війну!
Знищи зброю на планеті!!!
Поклади її в труну
і сховай від злої смерті!

Хай настане врешті-решт
мир і спокій первозданний,
бо на кладовищі хрест
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Гіпсофіл Підсніжнюк Євгеній Кузьменко Павло
2024.11.26

Ігор Прозорий
2024.05.17

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Іншомовна поезія

 Sonnets I-V
the melody of wind I.

Whilst getting used to words, as to a dungeon,
I muse. Like ashes in a hearth or swishes,
remembrance makes a shroud of paper grungy.
Some thoughts die burst in inks and some are wishes.
They spread out widely as lianas’ branches,
inlaid in lines, like skin on lasts in stitches.
And maybe Peace becomes the one who stanches…
Your spear is welcomed as the word that preaches.
The sky is out of wearing a straitjacket.
I hear some native voice. It is escaping
and fondling rhymes till they replete with glosses.
It flows down in the tears to find two brackets
between the “losing hopes” and “being happy”.
The thoughts are broken up, as knees on crosses.

21 July 2009

II.

The thoughts are broken up, as knees on crosses,
and solar plexus is my spirit’s prison.
All roads with ancient pain are closed, and losses
prolong to paint between the eyebrows reasons.
No wind could bring a balsam for the roses,
for they are cut to wilt. What makes you listen
to how departing moments break to clauses,
to phrases, words, and something warm as pleasing?
An eye is hosting planetary rallies,
but step inside liaised with love and courage
to catch the severed light and self-reflection.
A check-mark on my left side meant for sally.
It’s time to conquer blues and narrow forage,
words nail the sole of firmament with passion.

13 August 2009

III.

Words nail the sole of firmament with passion,
cross-weaving nights with comets’ shiny laces.
They push through holes the solar supplications
and use long prowls for cosmoses’ shoe-spacing.
The stairs are chirpy, leading to Gazebo
where angels of the death, who hook libretto
with savors of nocebo and placebo.
I could descry in pails the splashing ghettos.
A bit up high – the roof is made of chosen,
who earned the place though agonies and sages.
The vane controls all winds, they love to crumble.
Blow molding news, as always, taste ambrosian.
Since eyelids shut by silhouettes of angels
feel oxygen starvation. Cosmos mumbles.

11 September 2009

IV.

Feel oxygen starvation. Cosmos mumbles
when hands of Atlas are too numb from stiffness.
The hauberk of the stormy cloud with rumbles
slips off his back. I am the only witness
how skies sit down and sift the gloom thought pebbles.
They long for long and earthy games with sleekness
of clammy body laid with hopes to cobble
the lonely heart. To heave a sigh with meekness
the body, drop-by-drop, unwraps the bosom,
concealed in tided lips of ocean’s ceiling.
Such way, ballades are wishful for rhymed music,
such way the timbre of the bell would pass on
the gossips of the wilted day in lilies.
The sonnet lights the written scene for musing.

18 September 2009

V.

The sonnet lights the written scene for musing.
A spider’s web gets pregnant with piñatas
of rain drops where the stars are jolted cruisers.
The moments breathe as universal strata
keep losing tracks of all galactic fuses,
claim victories o’er solar light armadas.
The wind smokes chimney pipes, drinks echo’s smoothies
where love starts journeys chirping through cicadas.
She turns to white in mothers’ breasts as timers,
forgets for everything except the wa-wa
and tries to put the cries deep down in cradles.
The spiders are lung-weavers for a summer.
Their web, when torn, set aimlessly to travel
such as forsaken words in endless fables.

9 October 2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-09 21:07:29
Переглядів сторінки твору 2268
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.563
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Англійською мовою
Автор востаннє на сайті 2025.12.19 18:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 21:13:46 ]
This is my first five sonnets - twins to their Ukrainian brothers...
Sonnetariously,
LU :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 21:41:39 ]
...
Мій англійський...
Всерівно вітаю це ж сонети
Це ті самі, чи якісь нові?

Приємного моніга тобі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 21:58:26 ]
Вітаю Юль,
Ті самі, але дещо вільно переписані, без дотримання конкретних рамок.
Маю мрію колись видати окрему книжку, де будуть чергуватися дві мови...
Приємного івнінга і тобі.
Цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-15 21:53:32 ]
Видасте, big deal. А дехто ото якраз видав, - тому я кажу що то може бути цікавий вечір... Але у Вас переваги - Ви самі перекладаєте (авторські переклади - то, я вважаю, нові самостійні твори...)
Так, а самих англо-сонетів Ваших я ще не читала - хух, то треба перш медовухи:)Та ще я й на сонці перегрілася:)