ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Гіпсофіл Підсніжнюк Євгеній Кузьменко Павло
2024.11.26

Ігор Прозорий
2024.05.17

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Іншомовна поезія

 Sonnets I-V
the melody of wind I.

Whilst getting used to words, as to a dungeon,
I muse. Like ashes in a hearth or swishes,
remembrance makes a shroud of paper grungy.
Some thoughts die burst in inks and some are wishes.
They spread out widely as lianas’ branches,
inlaid in lines, like skin on lasts in stitches.
And maybe Peace becomes the one who stanches…
Your spear is welcomed as the word that preaches.
The sky is out of wearing a straitjacket.
I hear some native voice. It is escaping
and fondling rhymes till they replete with glosses.
It flows down in the tears to find two brackets
between the “losing hopes” and “being happy”.
The thoughts are broken up, as knees on crosses.

21 July 2009

II.

The thoughts are broken up, as knees on crosses,
and solar plexus is my spirit’s prison.
All roads with ancient pain are closed, and losses
prolong to paint between the eyebrows reasons.
No wind could bring a balsam for the roses,
for they are cut to wilt. What makes you listen
to how departing moments break to clauses,
to phrases, words, and something warm as pleasing?
An eye is hosting planetary rallies,
but step inside liaised with love and courage
to catch the severed light and self-reflection.
A check-mark on my left side meant for sally.
It’s time to conquer blues and narrow forage,
words nail the sole of firmament with passion.

13 August 2009

III.

Words nail the sole of firmament with passion,
cross-weaving nights with comets’ shiny laces.
They push through holes the solar supplications
and use long prowls for cosmoses’ shoe-spacing.
The stairs are chirpy, leading to Gazebo
where angels of the death, who hook libretto
with savors of nocebo and placebo.
I could descry in pails the splashing ghettos.
A bit up high – the roof is made of chosen,
who earned the place though agonies and sages.
The vane controls all winds, they love to crumble.
Blow molding news, as always, taste ambrosian.
Since eyelids shut by silhouettes of angels
feel oxygen starvation. Cosmos mumbles.

11 September 2009

IV.

Feel oxygen starvation. Cosmos mumbles
when hands of Atlas are too numb from stiffness.
The hauberk of the stormy cloud with rumbles
slips off his back. I am the only witness
how skies sit down and sift the gloom thought pebbles.
They long for long and earthy games with sleekness
of clammy body laid with hopes to cobble
the lonely heart. To heave a sigh with meekness
the body, drop-by-drop, unwraps the bosom,
concealed in tided lips of ocean’s ceiling.
Such way, ballades are wishful for rhymed music,
such way the timbre of the bell would pass on
the gossips of the wilted day in lilies.
The sonnet lights the written scene for musing.

18 September 2009

V.

The sonnet lights the written scene for musing.
A spider’s web gets pregnant with piñatas
of rain drops where the stars are jolted cruisers.
The moments breathe as universal strata
keep losing tracks of all galactic fuses,
claim victories o’er solar light armadas.
The wind smokes chimney pipes, drinks echo’s smoothies
where love starts journeys chirping through cicadas.
She turns to white in mothers’ breasts as timers,
forgets for everything except the wa-wa
and tries to put the cries deep down in cradles.
The spiders are lung-weavers for a summer.
Their web, when torn, set aimlessly to travel
such as forsaken words in endless fables.

9 October 2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-09 21:07:29
Переглядів сторінки твору 2255
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.563
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Англійською мовою
Автор востаннє на сайті 2025.12.13 00:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 21:13:46 ]
This is my first five sonnets - twins to their Ukrainian brothers...
Sonnetariously,
LU :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 21:41:39 ]
...
Мій англійський...
Всерівно вітаю це ж сонети
Це ті самі, чи якісь нові?

Приємного моніга тобі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 21:58:26 ]
Вітаю Юль,
Ті самі, але дещо вільно переписані, без дотримання конкретних рамок.
Маю мрію колись видати окрему книжку, де будуть чергуватися дві мови...
Приємного івнінга і тобі.
Цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-15 21:53:32 ]
Видасте, big deal. А дехто ото якраз видав, - тому я кажу що то може бути цікавий вечір... Але у Вас переваги - Ви самі перекладаєте (авторські переклади - то, я вважаю, нові самостійні твори...)
Так, а самих англо-сонетів Ваших я ще не читала - хух, то треба перш медовухи:)Та ще я й на сонці перегрілася:)