Я вважаю, що все майже нормально, за винятком фраз Ірини Новіцької, на кшталт, - "Пане професіонале, гляньте на власний рейтинг - навіть перед коментами Паші він був не вельми. тож ваші вимоги можна мені сприймати вибірково" (будь-ласка, я не проти, чому тоді такі нервування?),
-"напружили мізки сильно, бідолашний ви, чи не перегрілись вони після цього?", "Мені жаль вас", "Потрудіться написати хоча б твір-роздум у манері четвертого класу. Це трошки почесно, пане Жорже, коли вам так захотілося витягти мене на розмову", "Ви ж, напевно, знову втечете? "

Для читачів також поясню, що формально відповіді Новіцька дає мені, М.Р, але подекуди зривається в сторону іншого нашого оглядача, Жоржа Дикого. Тут якийсь незборимий душевний потяг. Ось наприклад, -
"Чи слід ставити в вину героям тотальну деградацію доби, Жорже? Хіба вони винні в тому, що ентропія засмоктує, як болото?"

Відповім - героям ваших творів "слід ставити в вину" тотальну деградацію доби, бо це все частинки одного вашого "я" - створені вами у вірші герої і придумана вами деградація доби, частинки одного цілого добре вживаються, тобто одна частинка вашої свідомості таки відповідає за іншу частинку її ж.
З того ж погляду "вони і винні в тому, що ентропія засмоктує, як болото".

А щодо справжнього стану речей, то, зрозуміло, кожному він бачиться по-своєму, але ентропія, якщо ви не маєте на увазі заворот повік усередину, все таки неминуче розсіювання енергії у фізиці тіл нашої системи вимірів. І абсолютно очевидно, що, в противагу, до неминучих і всезагальних процесів тілесного омертвіння (ентропія), є процес формування Людини, її Я, її енергії, що непідвладна дії розпаду з-зовні.
Повторив це декілька раз, як архіважну річ, яка стосується змісту людського життя - йти до себе, без надмірного відволікання на вторинні речі, - Богу богове, Кесарю кесареве...

Я хочу тут написати про речі другорядні, а саме, вказати на ряд помилок з боку редакції щодо ентропії.

1. <<Ентропія, як явище...>>
Редакція помиляється: ентропія не є фізичним явищем, так само, як фізичним явищем не є, наприклад, маса. Ентропія - це фізична характеристика термодинамічної системи. Якщо точніше, це логарифм кількості доступних системі мікростанів :)


2. <<Ще раз зауважу, що стосовно ентропії недаремно не має множини.>>
Ось уривок з Вікіпедії, стаття "Теплота фазового переходу": "Теплота фазового переходу рівна твору температури фазового переходу на різницю ентропій в двох фазах". Як бачите, тут використовується родовий відмінок множини слова "ентропія". Це тому, що слово "ентропія" таки має множину :) А фізичне обгрунтування доцільності терміну "ентропії" дуже просте. Справа в тім, що ентропія належить до адитивних величин. Тобто загальна ентропія двох систем дорівнює сумі ентропій кожної з них окремо. А якщо щось можна складати, то оце щось повинно мати множину.

3. <<З цього зору саме запитання виглядає трохи наївним?>> Запитання Ірини "Чому нам вітер ентропій палкі серця прошив?.." є цілком обгрунтованим. Фізично, чим більше ентропія системи, тим менше система здатна виконувати корисну роботу. В різних варіантах це твердження можна знайти в підручниках з термодинаміки. Тобто йдеться не про ті серця, "що далі битись перестали", а про ті, що втратили здатність до творчості. Дуже просто.

3. <<Живе ентропії недосяжне.>> Досяжне, досяжне. Законів фізики ніхто не відміняв :)

Нарешті, Майстер Рим:
<<ентропія ... все таки неминуче розсіювання енергії у фізиці тіл нашої системи вимірів>> Я не зовсім розумію, що ви маєте на увазі під "фізикою тіл нашої системи вимірів" :), але ентропія нетотожня розсіюванню енергії: при нагріванні (тобто, збільшенні внутрішньої енергії) газу його ентропія не зменьшується, а зростає.

Ну, ось. Редакція, критикуючи мою писанину, сприяє зростанню рівня моєї поетичної майстерності, і я радий, що мої професійні знання теж можуть їй стати в пригоді.

Зрозуміло, що коментарі, Михайле, під вашим твором "Атеїстичне" поставили вас у незручне становище, напевно як і фізика, бо ви швиденько видалили той твір. Утім, це ваша справа, - наша тепер в тому, чи робити нові зауваження чи ні? Але, сподіваюсь, ці зауваження ви не видалите.
Можливо використаєте на власну користь, і добре.:)
1)Пан Карповий - "фізичне явище" - це словосполучення використовуєте ви, а не ми. Ми використовуємо слово "явище" :(
Що таке "явище", Михайле, ви повинні знати, але я вам нагадаю. Великий тлумачний словник сучасної укр.мови розкриває це поняття, як: (2) Подія, факт // Властивість, особливість чого-небудь; (1)Будь-який вияв змін, реакцій, перетворень і т.ін., що відбуваються в навколишньому природному середовищі...
Що таке "ентропія" - звідти ж - 1. Функція стану термодинамічної системи, яка характеризує розсіювання енергії, зумовлене перетворенням усіх видів її на теплову і рівномірним розподілом тепла між тілами...
Про математичне і медичне трактування "ентропії" не говоримо, бо це не відноситься до предмету ваших зауважень.
Що таке, Михайле, Функція - теж із тлумачного словника сучасної укр. мови - 1) Явище, яке залежить від іншого явища, є формою його виявлення і змінюється відповідно до його змін...
Висновок: Ви, Михайле, при другорядності порядку своїх зауважень, таки свідомо, чи не свідомо ставите читача в оману, редакція в даному випадку не помиляється, - помилилися ви.
Ентропія, як функція, таки явище. А "фізичність" - це вже ваше :(

2. Стосовно умовної множини функції ентропії, то попри "Вікіпедію" залишаюсь при своєму - в українській мові недаремно існує суттєва однина цього глобального поняття.
А те, що ви говорите про теплоту фазового переходу, то ви говорите про різницю величин складових одної функції (ентропії), чи різних функцій? Тому, жодних підстав для використання "ентропія" - не бачу. Але тут ми вже вступаємо у відвічну суперечку фізика і лірика:)
Висновок: А якщо щось можна складати, то оце щось повинно мати множину - результату однієї функції - "Ентропії".

3. Явно з духовним ви перебрали, Михайле. "Ентропія" жодним чином не стосується предмету вищої життєдіяльності, духовності. Перечитайте ще раз визначення. Хоча, якщо ви атеїст, то мене ви не зрозумієте, а я, звісно, вас. :(
Тут закони фізики нашого тримірного тимчасового обсягу - речі нижчого порядку, стосовно до явища Життя.
А про нагрівання ви знову ж таки нафантазували.
Загальний висновок: отож, ваші, Михайле, професійні знання поки не оправдують ваших нападків на редакцію, яка не ставить собі на меті крутити голови авторам поверхневими мудруваннями, і радить знаходитись на поетичному ресурсі в гармонійних рамках української мови.

Шановний співрозмовнику!

Перш за все, прошу вас повідомити, з ким я зараз розмовляю: ви Володимир, Богдан, чи якась інша особа?

Твір "Атеїстичне" я видалив виключно через те, що він через деякий час перестав мені самому подобатись. Щодо коментарів до нього - то я їх вже не пам'ятаю, як, втім, не пам'ятаю і пов'язаного з ними почуття незручності. Але судячи з вашого допису, ви оці коментарі вважаєте чимось глибоким і мудрим, і навіть таким, що поставило мене в тупік. Отже, твір публікую повторно (але прошу утриматись від оцінювання), тим самим даючи вам можливість повторити оті страшні для мене коментарі, і, можливо, розпочати цікаву дискусію (якщо ваші коментарі дійсно виявляться цікавими).

Про ентропію написав би, але не знаю, чи є сенс. Насторожує те, що ви мої дописи охрестили "нападками на редакцію, яка не ставить собі на меті крутити голови авторам поверхневими мудруваннями". А я що, ставлю? Я теж не ставлю, тим більше, що навряд чи багатьом авторам ця дискусія буде цікавою. Так само, як не ставлю собі на мені "нападати на редакцію". Отже, чи варто мені розвивати дискусію на тему ентропії тільки для того, щоб чути від вас, що я буцімто на когось нападаю? Дайте мені, будь ласка, відповідь на це питання, і в залежності від вашої відповіді я буду знати, як мені бути далі.

Щойно опублікував "Атеїстичне", але не на своїй сторінці, а на форумі. Прошу до дискусії, якщо у вас є таке бажання.

Варто було би і нашу, редакційну працю (коментарі) повернути :(

Хоча, чому б і не допомогти вам розібратися зі словниковими статтями про ентропію, явище і т.д., незалежно від того, як ви будете сприймати цю допомогу - як "нападки" чи адекватно?

Отже, ваша логіка така. Ентропія - це функція стану термодинамічної системи. Ви навели одне із визначень слова "функція" - це "явище, яке залежить від іншого явища".

Але з цієї логіки випливає, що явищем є і стан системи (бо, іще раз, ентропія - це функція стану системи, тобто є формою виявлення стану і змінюється відповідно до його змін). Між тим "стан" і "явище" - це, як кажуть в Одесі, двє большиє разніци. Подивіться в своєму словничку статтю "Стан", і ви переконаєтесь, що стан явищем не є. Отже, із всіх можливих словникових визначень поняття "функція" ви вибрали те, яке не має відношення до справи :(

Другий параграф попереднього повідомлення мав закінчуватися реченням, яке з технічних причин виявилось пропущеним: "Звідси ви робите висновок, що ентропія - це явище."

Стосовно множини слова "ентропія". Мій аргумент на користь її існування в українській мові - це, власне, вживання цієї множини на практиці. До наведеного прикладу статті з Вікіпедії можу ще додати десятки, якщо не сотні цитат з різних джерел. Ну ось, будь ласка: "Різниця зумовлена різними конфігураційними ЕНТРОПІЯМИ (це орудний відмінок множини слова "ентропія" - М.К.) цих дефектів." (див. Д.М. Фреїк та ін., "Термодинаміка власних точкових дефектів у бездомішковому кадмій телуриді" - Фізика і хімія твердого тіла, Т. 6, No 3, стор. 483).

<<Стосовно умовної множини функції ентропії, то попри "Вікіпедію" залишаюсь при своєму - в українській мові недаремно існує суттєва однина цього глобального поняття.>>

І однина існує, і множина існує.

<<А про нагрівання ви знову ж таки нафантазували.>>

Я написав, що при нагрівання газу його ентропія зростає, і так воно і є. Загляніть в підручник з термодинаміки. Якщо вам там щось буде незрозуміло - звертайтесь, я допоможу :)

Ви, Михайле, намагаєтесь, опираючись на деякі наукові статті, провести певні тонкощі свого розуміння у можливості використання деяких понять і слів у фізиці.
В той же час я, опираючись на фундаментальний для української мови, і для ще тоншого предмета - української поезії - тлумачний словник сучасної української мови - докладно пояснив позицію редакції, яку ви безпідставно назвали "помилковою".
Смію зауважити вам, Михайле, що підставою для вирішення творчої суперечки адекватності використання назв в царині позії таки є розкриття понять Тлумачним словником сучасної української мови. Отож, розмовляйте тут на цій мові, а не мовою деяких прецедентів іншої області людської діяльності.
Зауважу також, що глибше розуміння термінів, розкритих Тлумачним словником, лежить не у фізиці, а у філософії. Але це вже зовсім інші речі.
Так що надалі, просимо вас, Михайле, робити нам зауваження у випадку розбіжностей наших трактувань із трактуваннями мовних словників, - за що будемо вам вдячними.

Ви, шановний, неуважно читаєте. Я перебуваю виключно в рамках так шанованого вами тлумачного словника.

Ви стверджуєтещо слово "ентропія" не має множини. Я вам навів два приклади - стаття з Вікіпедії і фізична стаття - де ця множина вживається. Можу іще десятки прикладів привести. Важливо: в ваших аргументах - жодного посилання навіть на шанований вами тлумачний словник, не кажучи про інші джерела.

Щодо вашої ідентифікації ентропії як явища. Ви, посилаючись на словник, кажете: ЕНТРОПІЯ 1. фіз. Функція стану термодинамічної системи... ФУНКЦІЯ 1. книжн. Явище, яке залежить від іншого явища. Отже, кажете ви, ентропія - це явище. Але тоді ЯВИЩЕМ треба визнати і СТАН, але незадача: тлумачний словник стан явищем не визнає. Отже, ви припустили логічну помилку.

Крім того, з усіх словникових визначень слова "ентропія" ви вибрали саме те, біля якого стоїть позначка "фіз". Ця позначка вказує, що вибране вами означення взяте з царини фізики. Отож, ваш заклик до мене не розмовляти "мовою деяких прецедентів іншої області людської діяльності" є некоректним. Сам тлумачний словник, на який ви любите посилатися, дає мені право звертатися до фізичних статей, монографій та підручників.

Я думаю, що кожен читач нашого листування ще раз відчув, яка прірва лежить між поглядами фізика і лірика. :)
Отож, залишаємось при своєму - ми говоримо, що Новіцька Ірина щодо живих сердець використала поняття "ентропії" невдало. А ви, Михайле, відносите серця людські з контексту авторської поезії в матеріалістичне середовище, що теж не має жодних поетичних перспектив.
З чим і вітаємо. ;)

А ви ніяк не звертайтесь, розмовляти з вами далі абсолютно без змісту. Прощайте Михайле, - вчітся, вчітся, і ще раз учіться, - хоча, судячи з ваших попередніх відповідей, вам це вже ні до чого :)

А я, шановний, і так вчуся, вчуся, вчуся.
А ви - вчіть, вчіть, вчіть. Ви це любите.