ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.11.02 15:21
Прочитав Василько книжку про Лєвшу Лєскова.
Про те, як Лєвша спромігся блоху підкувати.
Та і став тоді бабусі своєї питати:
- Що то за звір – блоха ота? Щось для мене нове.
- То комаха. Така мала, навіть менше мухи.
І стрибає, й кусається. Зараз то ї

Микола Дудар
2025.11.02 08:48
Звучить дочасно і потужно…
А дефіцит завис в коморі
Но є надія… є Залужний
І Закарпаття чемний говір
Демократична послідовність
Гуртує спокою контракти
І зупиняється у Львові…
Принаймні, висловились «Факти»

Борис Костиря
2025.11.01 22:04
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей

С М
2025.11.01 20:33
Усе на ліпше хоч би як
І я божеволів у школі
Мої вчителі були кволі
Мене зупиняли й
Усе загортали
У правила щодо & щоби

Та й визнав, що усе на ліпше

Світлана Пирогова
2025.11.01 20:10
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Іван Потьомкін
2025.11.01 19:34
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,

Микола Дудар
2025.11.01 13:17
Піврічне немовля з матусею і татком…
Якби ж по своїй волі майнули в небеса…
Якби ж прийдешня ніч цікавилась малятком —
З очей текли б не сльози, а сонячна роса…

Якби ж то сприйняла задіяне свідомість,
Я б малював це світ з пошкоджень і пожеш… і
Ні

Володимир Мацуцький
2025.11.01 12:28
Братам по крові і братам по духу

Ми білі ворони
у цьому суспільстві,
ми сіль України,
йдемо звідусіль.
Із возом моїм
поєднається віз твій,

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?

Сергій СергійКо
2025.10.31 21:06
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст

Юрій Лазірко
2025.10.31 20:53
Я пригадую - розчиняюся у думках...
Неприковані, млосні спомини... вічний блюз...
Ніжні дотики, затамовані на устах...
і не знаю я - чи ще дихаю, бо боюсь:
розгубити тебе намистинами пасії,
перекроїти час - зодягнутися в згаслого дим...
Я сумую і су

Ярослав Чорногуз
2025.10.31 17:23
Нарешті я ізнову на Природі,
Колише тишу ніжний вітерець.
Вистукує морзянку на колоді
Завзято-щемно дятел-молодець.

Нарешті літо бабине всміхнулось,
І золотом обсипало мене.
І дивовижним шумовинням чулим

Микола Дудар
2025.10.31 14:49
А дивовижа поруч майже
Хтось стелить шлях без перепон
Можливо вже вона підскаже,
Чому тебе так нудить від корон…
2.
Чому тобі до серця ближче
Та значимость, з ім’ям коротким: Вірш
Нема такої сили, щоби знищить

Іван Потьомкін
2025.10.31 11:03
Якби мені дано було від Бога
Мать справу з фарбами – не зі словами,
Я б зміг доповнити Чюрльоніса й Ван Гога
У царині, що зветься Деревами.
Я б показав на полотні німому,
Як поспліталися вони в екстазі,
Як посхилялися на тиху перемову,
Часом вчуваю

Борис Костиря
2025.10.30 21:33
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.

Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,

Євген Федчук
2025.10.30 20:00
А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 крихти дихання
silence of the lamb щось не дише бог
для убог – острог
зведений в раменах
де течуть по венах
тіні від стіни
з холоду вони
в пошуках упасти
там де серце настіж
і в душі мете
не твоє не те
та не охопиме
римами простими
бо не виліковне
спокоєм церковним
карби на лиці
скарбом – руки ці
ліній рів пітний
з точки 'я' над 'і' й
до несамоти
ти світи
святим
до не змоготи
відтвори себе
гомоном небес
променій
в мені
промайни
мов мить
та не проминай
променя ми най
в пісню облачим
дихати є чим
і вдихнувши співу
душами вродливі
станемо без маски
на порозі ласки
божої до крихти
стане досі крих тих
аби там де дише...
панувала тиша

24 Листопада 2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-25 00:48:52
Переглядів сторінки твору 13125
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.873 / 5.5  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2025.10.31 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 00:14:09 ]
Це таки шедевр.
Усім кому цікаво...
Було би гріх не повернути:

Коментатор Ольга Майборода, [ 2009-11-25 16:04:26 ],
на сторінці поезії "крихти дихання" Лазірко Юрій
я теж була свідком цієї бесіди))) ви там дійсно виглядали дуже брутально і нефахово. я практикуючий критик, тому бачу різницю між справжніми віршами і тим, що пишете ви. ваші 450 віршів - ідентичні або майже. ви - графоман.

(роздвоєння осовистості в дїї - ну звичайно була свідком - ще б пак)

Ну гаразд, подумав я. Має людина свою точку зору. Біг з нею.
Але потім зайшов на сторіночку Майбороди...
Любі друзі. :) Парочка віршиків там є. Але дві рецензії про Пасічник, переклад одного з парочки віршиків - Пасічник.
Та й розмова, що ведеться з Майстернями - теж Пасічник.
Про що ще можна сказати. Та сама захопленість Скибою та сама манера поведінки. Той самий стиль письма.
Той самий час пробудження "реакції на брутальність", ті самі закиди.
Гммм.
Забагато випадкового, як на мене.
А далі - стійка барана - нєвінаватая я - янгол. Я чесна. Бла-бла-бла.
Які ще можуть бути питання, Наталю? Не вірю я людям, котрі крутять носом і рештою.
Несправжні Ви якісь - тоді так виходить. Навіщо ця вся гра?
Окрім того, обволокувати себе фіміамом, пишучи сама собі рецензії - це якось неетично і смішно. Навіть на знаю як це інакше назвати.

І нехай я буду останнім графоманім, але Ви - розберіться зі собою б.л. (будь ласка)
як не згубити те що ще залишилось десь там глибоко. Може й там, де Ви мене маєте... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 12:19:50 ]
Привіт! Не буду розбивати вірш на цитати, просто скажу - сподобалось!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-03 23:52:52 ]
Просто - подякую, Зірунь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 14:19:47 ]
здоровО! Юрцю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-03 23:55:23 ]
Дякую, Людонько.
Ділюся крихтами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-03 16:14:17 ]
Доброго дня,Юрію.Твір Ваш сподобався дуже,але перший рядок викликає внутрішній супротив,бо я вірую,Бог має у Вас дихати і не лише наприкінці,але й на початку.Бог - з великої літери, будь ласка.З повагою і щирістю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-04 00:02:37 ]
Привіт, Марійко.
Знаєте, воно так часом здається, що ніщо і ніхто не дише, навіть Бог втрачає свою Величність.
Але це лише здається, бо довкола більше нічого і нікого нема - лише ВІН.
Маєте рацію - БОГ - Він тільки ВЕЛИЧНИЙ, коли ніщо не здається. А коли здається - то це ознака
браку віри, хвороба душі.
Згодом поверну Його Величність.
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 19:47:21 ]
Юрасю, вийшло 4 число журналу "Літературний Тернопіль", і там - вірші Юрія Лазірка. 5 журнальних сторінок, 16 віршів, всі, що надсилала. Вітаю з чудовою публікацією! Примірник часопису надішлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-04 00:04:38 ]
О, то приємна новина, Лесю.
Тернопілля - то частинка мого серця. Моя мама саме звідтіля.
Дуже вдячний,
з теплом ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-09 21:47:58 ]
Читаючи вірша, була просто вражена якимось особливим власним диханням, крихтами, затамовуванням подиху. А коли прочитала коментарі, була вражена іншим. Як інші можуть бути засліплені і знедушені, що не бачили, що тут був Бог. І Йому неважливо, чи всі рими збережено, чи розміри під лінійочку і чи часом хтось не вийшов за поля. Він говорив про душі, наші з вами. Хтось почув, хтось не схотів. Що тут вдієш. І щ тут скажеш. Хто має чисту душу, той почує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-11 00:16:34 ]
Галинко,
Головне - що ви це відчули, саме те що пережив у слові я.
Дякую за співвідчуття, вам.
А люди бувають різні - самі знаєте як то є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-11 22:22:05 ]
Мабуть, душі в нас однаково чисті, тому і відчуваємо однаково Слово Боже. А люди справді різні трапляються, та ображатися на них не варто. Иожливо, їх одкровення ще попереду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-11 22:34:40 ]
Істинно глаголите, Галинко.
Ображатись дійсно не потрібно, але давати плювати в душу теж не вартує.
Але, коли людина приходить і каже що всі мої тводи одинакові - значить вона перечитала їх всіх (бо як інакше їй знати,
що все що я пишу - туфта), то це для мене найвища винагорода (як для останньго графомана). :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-11 23:29:22 ]
Чисту душу, котра пізнала Слово, не заплюють, бо вона, як джерельна вода, самоочищується. А ті, хто плюють в криницю, забувають, що потім не нап"ються з неї води. Я читала ці коментарі, і мені шкода їх авторки, навіть чисто по-жіночому шкода. А ще я їй заздрю, якщо вона вже всі вірші встигла прочитати, бо я ще не всім насолодилася. Хоча в мене ще багато приємних хвилин попереду, тож, можливо,хай вона заздрить всім нам, хто п"є цю чисту воду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-12 00:32:03 ]
:)))
Люблю розумних і доброзичливих - до них у мене серце горниться.
Ви одна за них.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-12 01:00:07 ]
Галинко,
Моя сторінка на стіхірі дещо краще організована
http://stihi.ru/avtor/vsesvit
і вірші з обох перших збірок там відповідають
надрукованим. Тут я тримаю багато чого що ще невідпрацьоване - майстерня, як-не-як.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-12 15:19:07 ]
Ефект бумеранга спрацьовує не тільки в аборигенів, і хто цього не розуміє, не раз потиратиме голову від несподіваних ударів. А ще моя бабуня вчила, що добре слово скажеш комусь одному, а тобі скаже десять інших. І ці слова назавжди залишилися мені у спадок. Тож, мабуть, і досі так чиню. Дякую за Ваші слова, Юро. Обов"язково зайду на цю сторінку. Сподіваюся залишитись там частим гостем.