ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 крихти дихання
silence of the lamb щось не дише бог
для убог – острог
зведений в раменах
де течуть по венах
тіні від стіни
з холоду вони
в пошуках упасти
там де серце настіж
і в душі мете
не твоє не те
та не охопиме
римами простими
бо не виліковне
спокоєм церковним
карби на лиці
скарбом – руки ці
ліній рів пітний
з точки 'я' над 'і' й
до несамоти
ти світи
святим
до не змоготи
відтвори себе
гомоном небес
променій
в мені
промайни
мов мить
та не проминай
променя ми най
в пісню облачим
дихати є чим
і вдихнувши співу
душами вродливі
станемо без маски
на порозі ласки
божої до крихти
стане досі крих тих
аби там де дише...
панувала тиша

24 Листопада 2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-25 00:48:52
Переглядів сторінки твору 13475
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.873 / 5.5  (5.075 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.01.30 15:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 00:14:09 ]
Це таки шедевр.
Усім кому цікаво...
Було би гріх не повернути:

Коментатор Ольга Майборода, [ 2009-11-25 16:04:26 ],
на сторінці поезії "крихти дихання" Лазірко Юрій
я теж була свідком цієї бесіди))) ви там дійсно виглядали дуже брутально і нефахово. я практикуючий критик, тому бачу різницю між справжніми віршами і тим, що пишете ви. ваші 450 віршів - ідентичні або майже. ви - графоман.

(роздвоєння осовистості в дїї - ну звичайно була свідком - ще б пак)

Ну гаразд, подумав я. Має людина свою точку зору. Біг з нею.
Але потім зайшов на сторіночку Майбороди...
Любі друзі. :) Парочка віршиків там є. Але дві рецензії про Пасічник, переклад одного з парочки віршиків - Пасічник.
Та й розмова, що ведеться з Майстернями - теж Пасічник.
Про що ще можна сказати. Та сама захопленість Скибою та сама манера поведінки. Той самий стиль письма.
Той самий час пробудження "реакції на брутальність", ті самі закиди.
Гммм.
Забагато випадкового, як на мене.
А далі - стійка барана - нєвінаватая я - янгол. Я чесна. Бла-бла-бла.
Які ще можуть бути питання, Наталю? Не вірю я людям, котрі крутять носом і рештою.
Несправжні Ви якісь - тоді так виходить. Навіщо ця вся гра?
Окрім того, обволокувати себе фіміамом, пишучи сама собі рецензії - це якось неетично і смішно. Навіть на знаю як це інакше назвати.

І нехай я буду останнім графоманім, але Ви - розберіться зі собою б.л. (будь ласка)
як не згубити те що ще залишилось десь там глибоко. Може й там, де Ви мене маєте... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 12:19:50 ]
Привіт! Не буду розбивати вірш на цитати, просто скажу - сподобалось!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-03 23:52:52 ]
Просто - подякую, Зірунь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 14:19:47 ]
здоровО! Юрцю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-03 23:55:23 ]
Дякую, Людонько.
Ділюся крихтами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-03 16:14:17 ]
Доброго дня,Юрію.Твір Ваш сподобався дуже,але перший рядок викликає внутрішній супротив,бо я вірую,Бог має у Вас дихати і не лише наприкінці,але й на початку.Бог - з великої літери, будь ласка.З повагою і щирістю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-04 00:02:37 ]
Привіт, Марійко.
Знаєте, воно так часом здається, що ніщо і ніхто не дише, навіть Бог втрачає свою Величність.
Але це лише здається, бо довкола більше нічого і нікого нема - лише ВІН.
Маєте рацію - БОГ - Він тільки ВЕЛИЧНИЙ, коли ніщо не здається. А коли здається - то це ознака
браку віри, хвороба душі.
Згодом поверну Його Величність.
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 19:47:21 ]
Юрасю, вийшло 4 число журналу "Літературний Тернопіль", і там - вірші Юрія Лазірка. 5 журнальних сторінок, 16 віршів, всі, що надсилала. Вітаю з чудовою публікацією! Примірник часопису надішлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-04 00:04:38 ]
О, то приємна новина, Лесю.
Тернопілля - то частинка мого серця. Моя мама саме звідтіля.
Дуже вдячний,
з теплом ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-09 21:47:58 ]
Читаючи вірша, була просто вражена якимось особливим власним диханням, крихтами, затамовуванням подиху. А коли прочитала коментарі, була вражена іншим. Як інші можуть бути засліплені і знедушені, що не бачили, що тут був Бог. І Йому неважливо, чи всі рими збережено, чи розміри під лінійочку і чи часом хтось не вийшов за поля. Він говорив про душі, наші з вами. Хтось почув, хтось не схотів. Що тут вдієш. І щ тут скажеш. Хто має чисту душу, той почує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-11 00:16:34 ]
Галинко,
Головне - що ви це відчули, саме те що пережив у слові я.
Дякую за співвідчуття, вам.
А люди бувають різні - самі знаєте як то є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-11 22:22:05 ]
Мабуть, душі в нас однаково чисті, тому і відчуваємо однаково Слово Боже. А люди справді різні трапляються, та ображатися на них не варто. Иожливо, їх одкровення ще попереду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-11 22:34:40 ]
Істинно глаголите, Галинко.
Ображатись дійсно не потрібно, але давати плювати в душу теж не вартує.
Але, коли людина приходить і каже що всі мої тводи одинакові - значить вона перечитала їх всіх (бо як інакше їй знати,
що все що я пишу - туфта), то це для мене найвища винагорода (як для останньго графомана). :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-11 23:29:22 ]
Чисту душу, котра пізнала Слово, не заплюють, бо вона, як джерельна вода, самоочищується. А ті, хто плюють в криницю, забувають, що потім не нап"ються з неї води. Я читала ці коментарі, і мені шкода їх авторки, навіть чисто по-жіночому шкода. А ще я їй заздрю, якщо вона вже всі вірші встигла прочитати, бо я ще не всім насолодилася. Хоча в мене ще багато приємних хвилин попереду, тож, можливо,хай вона заздрить всім нам, хто п"є цю чисту воду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-12 00:32:03 ]
:)))
Люблю розумних і доброзичливих - до них у мене серце горниться.
Ви одна за них.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-12 01:00:07 ]
Галинко,
Моя сторінка на стіхірі дещо краще організована
http://stihi.ru/avtor/vsesvit
і вірші з обох перших збірок там відповідають
надрукованим. Тут я тримаю багато чого що ще невідпрацьоване - майстерня, як-не-як.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-12 15:19:07 ]
Ефект бумеранга спрацьовує не тільки в аборигенів, і хто цього не розуміє, не раз потиратиме голову від несподіваних ударів. А ще моя бабуня вчила, що добре слово скажеш комусь одному, а тобі скаже десять інших. І ці слова назавжди залишилися мені у спадок. Тож, мабуть, і досі так чиню. Дякую за Ваші слова, Юро. Обов"язково зайду на цю сторінку. Сподіваюся залишитись там частим гостем.