ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.02.07 21:10
Крапка сонця утоплена в сіре лютневе марево.
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.

Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод

Іван Потьомкін
2026.02.07 20:39
Про що ти хочеш розказати, скрипко?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?

Олександр Буй
2026.02.07 20:21
Я спалю на багатті книжки
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,

Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –

Світлана Пирогова
2026.02.07 13:53
У кожного вона своя. А чи прозора?
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко

Борис Костиря
2026.02.07 10:26
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.

Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,

Лесь Коваль
2026.02.07 09:00
Туманом розлилося небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти

Артур Курдіновський
2026.02.07 05:08
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.

І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,

Марія Дем'янюк
2026.02.06 21:40
Мій Боже, дякую Тобі, що Ти є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю

Лесь Коваль
2026.02.06 21:07
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.

Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,

С М
2026.02.06 18:04
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань

Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть

Артур Курдіновський
2026.02.06 17:31
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?

Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"

Борис Костиря
2026.02.06 10:58
Розвал душі і тіла неодмінно
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.

Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,

Артур Курдіновський
2026.02.05 22:14
Зрікаюся тебе, моя наївна мріє!
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.

Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -

Микола Дудар
2026.02.05 21:57
Сімнадцять замало?… Чекайте за тридцять.
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…

Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло

Євген Федчук
2026.02.05 21:10
Прибіг Петрик до бабусі, видно, повний вражень:
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с

Віктор Кучерук
2026.02.05 17:23
Буде радо вітати
Й сумувати рідня,
Що замало для свята
Їй зимового дня.
Що немає утоми
Від застільних промов
У гостинному домі,
Де панують любов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 крихти дихання
silence of the lamb щось не дише бог
для убог – острог
зведений в раменах
де течуть по венах
тіні від стіни
з холоду вони
в пошуках упасти
там де серце настіж
і в душі мете
не твоє не те
та не охопиме
римами простими
бо не виліковне
спокоєм церковним
карби на лиці
скарбом – руки ці
ліній рів пітний
з точки 'я' над 'і' й
до несамоти
ти світи
святим
до не змоготи
відтвори себе
гомоном небес
променій
в мені
промайни
мов мить
та не проминай
променя ми най
в пісню облачим
дихати є чим
і вдихнувши співу
душами вродливі
станемо без маски
на порозі ласки
божої до крихти
стане досі крих тих
аби там де дише...
панувала тиша

24 Листопада 2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-25 00:48:52
Переглядів сторінки твору 13509
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.873 / 5.5  (5.075 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.02.07 19:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 00:14:09 ]
Це таки шедевр.
Усім кому цікаво...
Було би гріх не повернути:

Коментатор Ольга Майборода, [ 2009-11-25 16:04:26 ],
на сторінці поезії "крихти дихання" Лазірко Юрій
я теж була свідком цієї бесіди))) ви там дійсно виглядали дуже брутально і нефахово. я практикуючий критик, тому бачу різницю між справжніми віршами і тим, що пишете ви. ваші 450 віршів - ідентичні або майже. ви - графоман.

(роздвоєння осовистості в дїї - ну звичайно була свідком - ще б пак)

Ну гаразд, подумав я. Має людина свою точку зору. Біг з нею.
Але потім зайшов на сторіночку Майбороди...
Любі друзі. :) Парочка віршиків там є. Але дві рецензії про Пасічник, переклад одного з парочки віршиків - Пасічник.
Та й розмова, що ведеться з Майстернями - теж Пасічник.
Про що ще можна сказати. Та сама захопленість Скибою та сама манера поведінки. Той самий стиль письма.
Той самий час пробудження "реакції на брутальність", ті самі закиди.
Гммм.
Забагато випадкового, як на мене.
А далі - стійка барана - нєвінаватая я - янгол. Я чесна. Бла-бла-бла.
Які ще можуть бути питання, Наталю? Не вірю я людям, котрі крутять носом і рештою.
Несправжні Ви якісь - тоді так виходить. Навіщо ця вся гра?
Окрім того, обволокувати себе фіміамом, пишучи сама собі рецензії - це якось неетично і смішно. Навіть на знаю як це інакше назвати.

І нехай я буду останнім графоманім, але Ви - розберіться зі собою б.л. (будь ласка)
як не згубити те що ще залишилось десь там глибоко. Може й там, де Ви мене маєте... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 12:19:50 ]
Привіт! Не буду розбивати вірш на цитати, просто скажу - сподобалось!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-03 23:52:52 ]
Просто - подякую, Зірунь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 14:19:47 ]
здоровО! Юрцю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-03 23:55:23 ]
Дякую, Людонько.
Ділюся крихтами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-03 16:14:17 ]
Доброго дня,Юрію.Твір Ваш сподобався дуже,але перший рядок викликає внутрішній супротив,бо я вірую,Бог має у Вас дихати і не лише наприкінці,але й на початку.Бог - з великої літери, будь ласка.З повагою і щирістю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-04 00:02:37 ]
Привіт, Марійко.
Знаєте, воно так часом здається, що ніщо і ніхто не дише, навіть Бог втрачає свою Величність.
Але це лише здається, бо довкола більше нічого і нікого нема - лише ВІН.
Маєте рацію - БОГ - Він тільки ВЕЛИЧНИЙ, коли ніщо не здається. А коли здається - то це ознака
браку віри, хвороба душі.
Згодом поверну Його Величність.
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 19:47:21 ]
Юрасю, вийшло 4 число журналу "Літературний Тернопіль", і там - вірші Юрія Лазірка. 5 журнальних сторінок, 16 віршів, всі, що надсилала. Вітаю з чудовою публікацією! Примірник часопису надішлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-04 00:04:38 ]
О, то приємна новина, Лесю.
Тернопілля - то частинка мого серця. Моя мама саме звідтіля.
Дуже вдячний,
з теплом ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-09 21:47:58 ]
Читаючи вірша, була просто вражена якимось особливим власним диханням, крихтами, затамовуванням подиху. А коли прочитала коментарі, була вражена іншим. Як інші можуть бути засліплені і знедушені, що не бачили, що тут був Бог. І Йому неважливо, чи всі рими збережено, чи розміри під лінійочку і чи часом хтось не вийшов за поля. Він говорив про душі, наші з вами. Хтось почув, хтось не схотів. Що тут вдієш. І щ тут скажеш. Хто має чисту душу, той почує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-11 00:16:34 ]
Галинко,
Головне - що ви це відчули, саме те що пережив у слові я.
Дякую за співвідчуття, вам.
А люди бувають різні - самі знаєте як то є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-11 22:22:05 ]
Мабуть, душі в нас однаково чисті, тому і відчуваємо однаково Слово Боже. А люди справді різні трапляються, та ображатися на них не варто. Иожливо, їх одкровення ще попереду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-11 22:34:40 ]
Істинно глаголите, Галинко.
Ображатись дійсно не потрібно, але давати плювати в душу теж не вартує.
Але, коли людина приходить і каже що всі мої тводи одинакові - значить вона перечитала їх всіх (бо як інакше їй знати,
що все що я пишу - туфта), то це для мене найвища винагорода (як для останньго графомана). :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-11 23:29:22 ]
Чисту душу, котра пізнала Слово, не заплюють, бо вона, як джерельна вода, самоочищується. А ті, хто плюють в криницю, забувають, що потім не нап"ються з неї води. Я читала ці коментарі, і мені шкода їх авторки, навіть чисто по-жіночому шкода. А ще я їй заздрю, якщо вона вже всі вірші встигла прочитати, бо я ще не всім насолодилася. Хоча в мене ще багато приємних хвилин попереду, тож, можливо,хай вона заздрить всім нам, хто п"є цю чисту воду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-12 00:32:03 ]
:)))
Люблю розумних і доброзичливих - до них у мене серце горниться.
Ви одна за них.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-12 01:00:07 ]
Галинко,
Моя сторінка на стіхірі дещо краще організована
http://stihi.ru/avtor/vsesvit
і вірші з обох перших збірок там відповідають
надрукованим. Тут я тримаю багато чого що ще невідпрацьоване - майстерня, як-не-як.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-12 15:19:07 ]
Ефект бумеранга спрацьовує не тільки в аборигенів, і хто цього не розуміє, не раз потиратиме голову від несподіваних ударів. А ще моя бабуня вчила, що добре слово скажеш комусь одному, а тобі скаже десять інших. І ці слова назавжди залишилися мені у спадок. Тож, мабуть, і досі так чиню. Дякую за Ваші слова, Юро. Обов"язково зайду на цю сторінку. Сподіваюся залишитись там частим гостем.