ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2025.12.31 05:51
Просонети
Не всі поети
Складають сонети,
Не всі Грети
Є Тунберг Грети.

Ті- люблять сигари,
А ті – сигарети.
Я люблю стейки,

Іван Потьомкін
2025.12.30 22:09
***
Хай лишиться підтекстом
Те, що назовні рветься.
Те, чим обох обдарувала ніч.
Від чого на душі так затишно і тепло,
Що знову кличе летіть навстріч
Одне одному. І то не гріх,
Що станеться між вами,
Що не вдається відтворить словами...

Світлана Пирогова
2025.12.30 21:55
Міркуємо
Зима притихла, у якійсь мовчанці.
Не хочеться чомусь їй говорити.
Нутро холодне і холодні ритми,
То ж невідомо, що в небесній склянці?

Коктейль ігристий у флюте-фужері?
Нам, мабуть, не дано дізнатись вчасно.
Міркуємо...і каганець не гасне.

С М
2025.12.30 21:21
Балада про Тебе & Мене & Нійла-Пуха (Jefferson Airplane)
Якби ти був птахом жив у висоті
Тримався за вітер якщо налетить
Вітру казав що відносить ген
”Ось куди я би гайнув у цей день“
Знаю що ти присутній зі мною весь час
Знаю що ти присутній зі мною весь час

О гірська весна кохання

Тетяна Левицька
2025.12.30 15:56
Крайнощі
Безсоння з небом сам на сам
у серці лють пригріло,
та на поталу не віддам
лихому душу й тіло.

Ти хто такий, і звідкіля —
чорт з табакерки, наче?
Як носить праведна земля

Борис Костиря
2025.12.30 13:45
Травма весни
Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма.
Зима - це певна усталеність,
це скрижанілість свідомості,
коли на бурульках повисає
мудрість віків,
коли на полотнах снігу
пишуться поеми.

Олександр Сушко
2025.12.30 07:48
Антитеза
Антитеза

Білий аркуш паперу -
Дивочуд кистеперий,
Поле мінне. Там спалені нерви
В німоті нищать власні гріхи.

А каміння ще доста.

Володимир Бойко
2025.12.29 23:44
Контроверсійне - 5
Війна – найогидніший засіб розширення територій, але нічого ефективнішого людство ще не вигадало. Історію України (за Винниченком) не можна читати без брому. Всуціль сфальшовану історію росії краще не читати взагалі. Путіфренія – тупикове відгалужен

Олександр Буй
2025.12.29 22:11
Рубікон
Коли світло здолає пітьму
І життя запалає зорею –
Ще когось поцілую, когось обійму,
Але ти вже не станеш моєю.

Коли Місяць на Землю впаде
І до неба злетять океани –
Все на світі тоді стане скрізь і ніде,

Юрко Бужанин
2025.12.29 14:56
***
Баба стогне третій день –
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.

Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав

Борис Костиря
2025.12.29 13:44
Білий аркуш
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано

Сергій Губерначук
2025.12.29 13:10
Ґротеск
Чому з небес не впали оксамити?
Чому зірки, немов голівки цвяхів,?
тримають шлейф, земну частину ночі,
пришпиленим з космічною пітьмою?
і не згинаються, з орбіти не щезають,
аби був дунув день і північ скрасив день??

Два білі олені блищать очима в

Віктор Насипаний
2025.12.29 00:56
Природа мудра
Питає вчителька: - Де був учора ти?
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть

Тетяна Левицька
2025.12.28 22:35
Чуйний
Небритої щоки торкнувся спокій,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?

Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,

Ярослав Чорногуз
2025.12.28 22:17
ВІдповідь модУрністу авангаду
Всіх читав та люблю я
Більш Рентгена - Пулюя.

Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.

Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.

Олег Герман
2025.12.28 16:43
Чорнильна ручка
Місто пахло стерильністю та озоном. У 2045 році ніхто не будував хмарочосів — вони були надто агресивними. Будівлі зберігали свої величезні розміри, однак втратили шпилі та будь-які гострі кути. Архітектуру тепер створювали алгоритми «Комфорт-Плюс», що м’
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 крихти дихання
silence of the lamb щось не дише бог
для убог – острог
зведений в раменах
де течуть по венах
тіні від стіни
з холоду вони
в пошуках упасти
там де серце настіж
і в душі мете
не твоє не те
та не охопиме
римами простими
бо не виліковне
спокоєм церковним
карби на лиці
скарбом – руки ці
ліній рів пітний
з точки 'я' над 'і' й
до несамоти
ти світи
святим
до не змоготи
відтвори себе
гомоном небес
променій
в мені
промайни
мов мить
та не проминай
променя ми най
в пісню облачим
дихати є чим
і вдихнувши співу
душами вродливі
станемо без маски
на порозі ласки
божої до крихти
стане досі крих тих
аби там де дише...
панувала тиша

24 Листопада 2009




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-11-25 00:48:52
Переглядів сторінки твору 13338
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.873 / 5.5  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2025.12.19 18:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 00:14:09 ]
Це таки шедевр.
Усім кому цікаво...
Було би гріх не повернути:

Коментатор Ольга Майборода, [ 2009-11-25 16:04:26 ],
на сторінці поезії "крихти дихання" Лазірко Юрій
я теж була свідком цієї бесіди))) ви там дійсно виглядали дуже брутально і нефахово. я практикуючий критик, тому бачу різницю між справжніми віршами і тим, що пишете ви. ваші 450 віршів - ідентичні або майже. ви - графоман.

(роздвоєння осовистості в дїї - ну звичайно була свідком - ще б пак)

Ну гаразд, подумав я. Має людина свою точку зору. Біг з нею.
Але потім зайшов на сторіночку Майбороди...
Любі друзі. :) Парочка віршиків там є. Але дві рецензії про Пасічник, переклад одного з парочки віршиків - Пасічник.
Та й розмова, що ведеться з Майстернями - теж Пасічник.
Про що ще можна сказати. Та сама захопленість Скибою та сама манера поведінки. Той самий стиль письма.
Той самий час пробудження "реакції на брутальність", ті самі закиди.
Гммм.
Забагато випадкового, як на мене.
А далі - стійка барана - нєвінаватая я - янгол. Я чесна. Бла-бла-бла.
Які ще можуть бути питання, Наталю? Не вірю я людям, котрі крутять носом і рештою.
Несправжні Ви якісь - тоді так виходить. Навіщо ця вся гра?
Окрім того, обволокувати себе фіміамом, пишучи сама собі рецензії - це якось неетично і смішно. Навіть на знаю як це інакше назвати.

І нехай я буду останнім графоманім, але Ви - розберіться зі собою б.л. (будь ласка)
як не згубити те що ще залишилось десь там глибоко. Може й там, де Ви мене маєте... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 12:19:50 ]
Привіт! Не буду розбивати вірш на цитати, просто скажу - сподобалось!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-03 23:52:52 ]
Просто - подякую, Зірунь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 14:19:47 ]
здоровО! Юрцю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-03 23:55:23 ]
Дякую, Людонько.
Ділюся крихтами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-03 16:14:17 ]
Доброго дня,Юрію.Твір Ваш сподобався дуже,але перший рядок викликає внутрішній супротив,бо я вірую,Бог має у Вас дихати і не лише наприкінці,але й на початку.Бог - з великої літери, будь ласка.З повагою і щирістю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-04 00:02:37 ]
Привіт, Марійко.
Знаєте, воно так часом здається, що ніщо і ніхто не дише, навіть Бог втрачає свою Величність.
Але це лише здається, бо довкола більше нічого і нікого нема - лише ВІН.
Маєте рацію - БОГ - Він тільки ВЕЛИЧНИЙ, коли ніщо не здається. А коли здається - то це ознака
браку віри, хвороба душі.
Згодом поверну Його Величність.
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 19:47:21 ]
Юрасю, вийшло 4 число журналу "Літературний Тернопіль", і там - вірші Юрія Лазірка. 5 журнальних сторінок, 16 віршів, всі, що надсилала. Вітаю з чудовою публікацією! Примірник часопису надішлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-04 00:04:38 ]
О, то приємна новина, Лесю.
Тернопілля - то частинка мого серця. Моя мама саме звідтіля.
Дуже вдячний,
з теплом ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-09 21:47:58 ]
Читаючи вірша, була просто вражена якимось особливим власним диханням, крихтами, затамовуванням подиху. А коли прочитала коментарі, була вражена іншим. Як інші можуть бути засліплені і знедушені, що не бачили, що тут був Бог. І Йому неважливо, чи всі рими збережено, чи розміри під лінійочку і чи часом хтось не вийшов за поля. Він говорив про душі, наші з вами. Хтось почув, хтось не схотів. Що тут вдієш. І щ тут скажеш. Хто має чисту душу, той почує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-11 00:16:34 ]
Галинко,
Головне - що ви це відчули, саме те що пережив у слові я.
Дякую за співвідчуття, вам.
А люди бувають різні - самі знаєте як то є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-11 22:22:05 ]
Мабуть, душі в нас однаково чисті, тому і відчуваємо однаково Слово Боже. А люди справді різні трапляються, та ображатися на них не варто. Иожливо, їх одкровення ще попереду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-11 22:34:40 ]
Істинно глаголите, Галинко.
Ображатись дійсно не потрібно, але давати плювати в душу теж не вартує.
Але, коли людина приходить і каже що всі мої тводи одинакові - значить вона перечитала їх всіх (бо як інакше їй знати,
що все що я пишу - туфта), то це для мене найвища винагорода (як для останньго графомана). :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-11 23:29:22 ]
Чисту душу, котра пізнала Слово, не заплюють, бо вона, як джерельна вода, самоочищується. А ті, хто плюють в криницю, забувають, що потім не нап"ються з неї води. Я читала ці коментарі, і мені шкода їх авторки, навіть чисто по-жіночому шкода. А ще я їй заздрю, якщо вона вже всі вірші встигла прочитати, бо я ще не всім насолодилася. Хоча в мене ще багато приємних хвилин попереду, тож, можливо,хай вона заздрить всім нам, хто п"є цю чисту воду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-12 00:32:03 ]
:)))
Люблю розумних і доброзичливих - до них у мене серце горниться.
Ви одна за них.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-12 01:00:07 ]
Галинко,
Моя сторінка на стіхірі дещо краще організована
http://stihi.ru/avtor/vsesvit
і вірші з обох перших збірок там відповідають
надрукованим. Тут я тримаю багато чого що ще невідпрацьоване - майстерня, як-не-як.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-12 15:19:07 ]
Ефект бумеранга спрацьовує не тільки в аборигенів, і хто цього не розуміє, не раз потиратиме голову від несподіваних ударів. А ще моя бабуня вчила, що добре слово скажеш комусь одному, а тобі скаже десять інших. І ці слова назавжди залишилися мені у спадок. Тож, мабуть, і досі так чиню. Дякую за Ваші слова, Юро. Обов"язково зайду на цю сторінку. Сподіваюся залишитись там частим гостем.