ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп

Володимир Бойко
2025.07.11 00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього. Де ванька напаскудив – там і «русскій дух». Велика брехня – спосіб реалізації великої політики. Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні. Велич у спадок не передається,

Борис Костиря
2025.07.10 21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.

Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,

Козак Дума
2025.07.10 14:10
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!

Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,

Тетяна Левицька
2025.07.10 13:42
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.

Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Вітрами ПМ

 Мій тихий сон (пробач, Мандельштаме)
Мій тихий сон, мій сон кожнохвилинний -
Очам незримий, вчарований ліс,
Вчувається тут шерех швидкоплинний,
Як дивний шерхіт шовкових завіс.

У шалі зустрічей , туманних спірках,
На перехресті вражених зіниць
Незрозуміла шерехів говірка
Під прахом спалахнула й впала ниць.

І наче млою укриває лиця,
І слово завмирає на вустах,
Здається – наполохана синиця
Стріпнулась в сутеніючих кущах.

Оригінал

Мой тихий сон, мой сон ежеминутный —
Невидимый, завороженный лес,
Где носится какой-то шорох смутный,
Как дивный шелест шелковых завес.

В безумных встречах и туманных спорах,
На перекрестке удивленных глаз
Невидимый и непонятный шорох
Под пеплом вспыхнул и уже погас.

И как туманом одевает лица,
И слово замирает на устах,
И кажется — испуганная птица
Метнулась в вечереющих кустах.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-06 03:32:22
Переглядів сторінки твору 2306
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.686
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-06 03:33:34 ]
Не люблю перекладів, але оскільки два зразки вже було, вирішила спробувати і собі долучитись. Чесно кажучи, це моя перша спроба перекладу взагалі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-06 14:29:43 ]
Таню, вельми непогана перша спроба. І ритм збережено, і образи. Щоправда, є й огріхи. Я не впевнена в існуванні "кожнохвилинного". Рима "кожнохвилинний-швидкоплинний" не зовсім вдала (однакові частини мови), і "вустах - кущах" (і в моєму перекладі, до речі, теж) - слабка рима. "Очам незримий, вчарований ліс," - "незримий" і так зрозуміло, що очам, "вчаровАний" - наголос не там.
А от із синицею - гарно.
З Різдвом і натхнення!
ПС. Ще в прізвищі поета одруківку виправити б :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-06 18:06:22 ]
Дуже-дуже дякую за коментар, Чорнявочко! Ото ляпус з прізвищем! :) Про "кожнохвинний" - твоя правда, нема такого, принаймні я не зустрічала наче, і я про це знала, але ж словотворення, якщо воно не виходить за межі зрозумілості, наче б то допустиме? І що має робити перекладач, коли автор римує іменник з іменником, а прикметник з прикметником, адже це відбивається на емоційних акцентах і мелодійному звучанні, і тому від цього не завжди можливо відійти? «Очам незримий» - я над цим довго думала, а потім вирішила, що те, що незриме очам, може бути зриме душею, серцем, отже «очам незримий» буде підкреслювати, що мається на увазі якась душевна субстанція, і щоб її відчути, не треба покладатись на очі. Чи це мої особисті заморочки і тут мені не вдалось співпасти з автором? «ВчаровАний» - у цьому місці я збереження авторського наголосу принесла в жертву
збереженню образу. На скільки допустимі такі відхилення від авторського звучання при перекладі? Переклади звичайно викликають у мене неоднозначні відчуття, тому що близькі за значенням слова у різних мовах часто не співпадають своїм емоційним забарвленням, і в результаті на чуттєвому рівні оригінал і переклад сприймаються не однаково. І на цьому рівні тут теж є огріхи. І я не знаю, як їх сприймати.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-06 18:31:18 ]
Таню, я ж не професійний перекладач, тому керуюсь при перекладах всього лише власними відчуттями. Думаю, що переклад як такий має бути максимально наближений до оригіналу і за ідеєю, і за звучанням. І це буває складно і через різну фонетичну будову, і через рими. Наприклад, англомовній поезії притаманні чоловічі рими, але при перекладі чомусь вважається можливим вживати і чоловічі, і жіночі.
Тому - повторюю - твоя перша спроба вдала. Раджу продовжувати :)