ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2019.03.22
09:58
То, хочеш коханкою бути?
Подобаюся як Амур?
Е, ні! В мене є вже "трикутник"
І коник що любить алюр.
А жінка як сонячна казка,
Довірлива, наче теля.
Шуруй звідси, хтива любаско!
Подобаюся як Амур?
Е, ні! В мене є вже "трикутник"
І коник що любить алюр.
А жінка як сонячна казка,
Довірлива, наче теля.
Шуруй звідси, хтива любаско!
2019.03.22
09:43
Після обстрілу - тиша…
І зозуля мовчить
Хтось - комусь не напише
Обірвалося в мить…
Зирять кулі зі стволу
Смертний Гільзи мотив…
Свое Поле футболу
І зозуля мовчить
Хтось - комусь не напише
Обірвалося в мить…
Зирять кулі зі стволу
Смертний Гільзи мотив…
Свое Поле футболу
2019.03.22
08:56
У гримі чи без
граматика,
рікою – словес-
на патока.
Фанати(ки) з о!-
пахалами.
У фантиках що
граматика,
рікою – словес-
на патока.
Фанати(ки) з о!-
пахалами.
У фантиках що
2019.03.22
08:56
Сніги лежать. Іще пора безлиста.
Весна далеко…Квіти…Лобода…
З дахів звисають льодові намиста
І вимерзла у кухлику вода.
Ще брості досипають в снах зимових,
Їм рано прокидатися зі сну.
Співають зорі тиху колискову,
Весна далеко…Квіти…Лобода…
З дахів звисають льодові намиста
І вимерзла у кухлику вода.
Ще брості досипають в снах зимових,
Їм рано прокидатися зі сну.
Співають зорі тиху колискову,
2019.03.22
06:14
Заридала бджілка Майя:
"Геть усі, бо не така Я!
Хочуть люди тільки - меду!"
(Отаке життєве кредо).
Карася ловити зась!
М'ясо? Ні, тоді - карась...
"Геть усі, бо не така Я!
Хочуть люди тільки - меду!"
(Отаке життєве кредо).
Карася ловити зась!
М'ясо? Ні, тоді - карась...
2019.03.22
05:21
Чи прямий, як стріла, чи петель пелюстки --
що ми знаєм про час? про віки -- як вінки?
геометрію давніх і свіжих подій?
...Під ногами – щоденного ворсу сувій
уперед на короткий розгорнеться строк
на годину, добу, на о
що ми знаєм про час? про віки -- як вінки?
геометрію давніх і свіжих подій?
...Під ногами – щоденного ворсу сувій
уперед на короткий розгорнеться строк
на годину, добу, на о
2019.03.21
22:23
у чорних зіницях вечірньої вулиці полиски фар
щемливі дощі жебонять негучні і сльотаві веснянки
цей березень – час мартоплясів манливих марудних примар
і їх королева – зваблива мов жінка із фільмів нуар
у неї слів – повний бокал а
щемливі дощі жебонять негучні і сльотаві веснянки
цей березень – час мартоплясів манливих марудних примар
і їх королева – зваблива мов жінка із фільмів нуар
у неї слів – повний бокал а
2019.03.21
18:27
Живу, здається, кількома життями:
одне – у сниві, інші наяву
запитують німими голосами,
заради чого я іще живу.
Існую... Багатію – маю вірші,
плекаючи надію, що серця
стають у бучі все-таки чистіші –
одне – у сниві, інші наяву
запитують німими голосами,
заради чого я іще живу.
Існую... Багатію – маю вірші,
плекаючи надію, що серця
стають у бучі все-таки чистіші –
2019.03.21
16:17
Приліг. Авжеш. Причина - втома, вечір
Впіймалась миш… малеча… п’яна в дим
У пастці ж клей… я проти кровотечі
Невже… а що? Блукаю поміж рим…
21.03.2019.
Впіймалась миш… малеча… п’яна в дим
У пастці ж клей… я проти кровотечі
Невже… а що? Блукаю поміж рим…
21.03.2019.
2019.03.21
08:33
От не люблять у наш чоловіки жінок і все. І не сказав би, що геть дурні, але трохи недоумкуваті – це факт. Як можна кричати на істоту, яка тобі народила дітей? Де у світі окрім людської спільноти прийнято гнути матюччя в сторону прекрасної статі?
Поспос
2019.03.21
07:46
Подаленіла снів навала,
Як у світах дітей тепло, –
І час із пам’яті помалу
Усе стирає, що було.
А як же хочеться згадати,
В зажурі болісних утрат, –
Себе, спокусливо кучматим,
Межи піддатливих дівчат.
Як у світах дітей тепло, –
І час із пам’яті помалу
Усе стирає, що було.
А як же хочеться згадати,
В зажурі болісних утрат, –
Себе, спокусливо кучматим,
Межи піддатливих дівчат.
2019.03.21
00:48
Весняний сад здолала дрімота,
Гойдаються гілки, немов куняють.
Неонова доріжка золота
Впадає в тишу змореного гаю.
Вечірня дотліває вже зоря,
Ховає руки вітер дивно-сині.
А попіл із неону – не згоря,
Гойдаються гілки, немов куняють.
Неонова доріжка золота
Впадає в тишу змореного гаю.
Вечірня дотліває вже зоря,
Ховає руки вітер дивно-сині.
А попіл із неону – не згоря,
2019.03.21
00:07
не адаптована під смаки. сюр. філософія***
...порозкидано на столі
Обгорілі, мов крила, твори,
І солоний від крові хліб,
Ніби підпис на договорі,
Що, порушивши раз один,
Ти, як Майстер, навік убитий.
...порозкидано на столі
Обгорілі, мов крила, твори,
І солоний від крові хліб,
Ніби підпис на договорі,
Що, порушивши раз один,
Ти, як Майстер, навік убитий.
2019.03.21
00:00
налетить розкуйовдить козацькі чуби очерету
і шукай цього вітра мов вітра у полі лови
як же бути на зламі епох і сезонів поету?
як не втратити тут як не втратити тут голови?
у міжчассі сезонів очікуєм гостро на зміни
пливемо крізь розлом у плиткій
і шукай цього вітра мов вітра у полі лови
як же бути на зламі епох і сезонів поету?
як не втратити тут як не втратити тут голови?
у міжчассі сезонів очікуєм гостро на зміни
пливемо крізь розлом у плиткій
2019.03.20
23:58
Вона чаїтися уміє –
Не сподіваєшся її,
Та нишком зло довкола сіє
Людисько, схоже до змії.
І хоч там як вона маскує
Підступні наміри свої,
Але недобре провіщують
Не сподіваєшся її,
Та нишком зло довкола сіє
Людисько, схоже до змії.
І хоч там як вона маскує
Підступні наміри свої,
Але недобре провіщують
2019.03.20
21:23
Замерзлість душ і скрижанілість вулиць.
І сніг мете сріблистою нудьгою.
Промерзлість розповзається. І чулість
Зіллється із безликою юрбою.
Все втратить контури і стане білим снігом,
І серце ніжності застигне раптом.
І час за містом не летітиме вже
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І сніг мете сріблистою нудьгою.
Промерзлість розповзається. І чулість
Зіллється із безликою юрбою.
Все втратить контури і стане білим снігом,
І серце ніжності застигне раптом.
І час за містом не летітиме вже
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Іншомовна поезія):
2018.02.17
2017.11.19
2017.10.11
2017.10.01
2017.02.23
2017.01.02
2016.11.13
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Томас Венцлова (1937) /
Іншомовна поезія
KOMANDORO ŽINGSNIAI
(КРОКИ КОМАНДОРА)
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
KOMANDORO ŽINGSNIAI
(КРОКИ КОМАНДОРА)
Kol išsiblaškęs žvilgsnis aplenkia afišą
ir bando įvaldyti fojė margumyną,
jau šnekas instrumentai. Tarp kolonų, nišoj
venų rezginį persmelkia krislas kofeino,
paspartindamas pulsą. Gęstančio sietyno
purslas plaukia virš parterio. Sąskambiai plečias,
kartodami, jog meilei nesurasi masto,
apibrėžties ir centro, išskyrus ją pačią.
Melodija – lyg vėjo tankmė arba spąstai.
Konsonansų deguonį, disonansų astmą
įsiurbia bronchai. Geismas betikslis, bet Viešpats
jam dovanoja kūnus, tarytum garsyną
kompozitoriui. Smuikai susišaukia. Griežtos
kontrapunkto taisyklės kausto libertiną,
kuris nė pats nežino – bučiuoja Zerliną,
ar Elvyrą, ar Anną. Paspringsta intrigos,
stratagemos išyra lyg Irako fronte,
rezgia kilpas trombonas, mušamieji, stygos,
talkon ateina būgnas, ir artinas forte,
sau ieškodamas aido ir rasdamas morte.
Nei švyturio, nei uosto. Salė susvyruoja,
padūkęs metronomas nulašina šviną,
kuris bemaž prilygsta pragarui ar rojui –
tiksliau, abiem kartu. Dvispalvio debesyno
šešėlis gaubia sceną, krėslus ir Berlyno
kvartalą. Taip išsenka naktis. Kalendorius
siaurėja nei bukletas, perlenktas per pusę.
Sako, meilė stipresnė, nekaip Komandoras.
Įkvėpk jos atminimą – gryno oro gūsį,-
ir būsi išganytas. Nors turbūt nebūsi.
ir bando įvaldyti fojė margumyną,
jau šnekas instrumentai. Tarp kolonų, nišoj
venų rezginį persmelkia krislas kofeino,
paspartindamas pulsą. Gęstančio sietyno
purslas plaukia virš parterio. Sąskambiai plečias,
kartodami, jog meilei nesurasi masto,
apibrėžties ir centro, išskyrus ją pačią.
Melodija – lyg vėjo tankmė arba spąstai.
Konsonansų deguonį, disonansų astmą
įsiurbia bronchai. Geismas betikslis, bet Viešpats
jam dovanoja kūnus, tarytum garsyną
kompozitoriui. Smuikai susišaukia. Griežtos
kontrapunkto taisyklės kausto libertiną,
kuris nė pats nežino – bučiuoja Zerliną,
ar Elvyrą, ar Anną. Paspringsta intrigos,
stratagemos išyra lyg Irako fronte,
rezgia kilpas trombonas, mušamieji, stygos,
talkon ateina būgnas, ir artinas forte,
sau ieškodamas aido ir rasdamas morte.
Nei švyturio, nei uosto. Salė susvyruoja,
padūkęs metronomas nulašina šviną,
kuris bemaž prilygsta pragarui ar rojui –
tiksliau, abiem kartu. Dvispalvio debesyno
šešėlis gaubia sceną, krėslus ir Berlyno
kvartalą. Taip išsenka naktis. Kalendorius
siaurėja nei bukletas, perlenktas per pusę.
Sako, meilė stipresnė, nekaip Komandoras.
Įkvėpk jos atminimą – gryno oro gūsį,-
ir būsi išganytas. Nors turbūt nebūsi.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"PRIE EŽERYNO
(Над смугою озер)"
• Перейти на сторінку •
"TARP LANDWEHRKANALO IR SPREE
(ВІД ЛАНДВЕРКАНАЛУ ДО ШПРЕЕ)"
(Над смугою озер)"
• Перейти на сторінку •
"TARP LANDWEHRKANALO IR SPREE
(ВІД ЛАНДВЕРКАНАЛУ ДО ШПРЕЕ)"
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ | Підтримка сайту "Altopix"
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1095 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1095 seconds