Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.29
10:06
поет сидить мов павук
тчучи свої павутини
радо вітаючи будь-яких мух
висисає їх із хітину
а ще між ребрами книг
наслухає серцебиття
знуджених необережних тих
читачів що летять летять
тчучи свої павутини
радо вітаючи будь-яких мух
висисає їх із хітину
а ще між ребрами книг
наслухає серцебиття
знуджених необережних тих
читачів що летять летять
2026.03.29
09:22
У ніч на 28 березня 2026 року Одеса зазнала потужної масованої атаки.
Так, у пологовому будинку №5 після влучання «шахеда» в центр будівлі зруйнувано покрівлю та перекриття між поверхами. Медичний персонал евакуював до сховища 32 пацієнток і 22 новонарод
Так, у пологовому будинку №5 після влучання «шахеда» в центр будівлі зруйнувано покрівлю та перекриття між поверхами. Медичний персонал евакуював до сховища 32 пацієнток і 22 новонарод
2026.03.29
08:56
Горіхи розпустили чорні крила
Воронячі на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила.
Та в голих вітах трудиться Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.
Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма
Воронячі на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила.
Та в голих вітах трудиться Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.
Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма
2026.03.29
07:10
Години, дні, роки без тебе,
Без теплих пестощів твоїх, -
Це тільки в казці завжди лебідь
Не упадає тихо в гріх.
Це тільки в мріях м'яко й гладко
Лягає твій життєвий шлях,
А наяву - броди і кладки,
І переслідування страх.
Без теплих пестощів твоїх, -
Це тільки в казці завжди лебідь
Не упадає тихо в гріх.
Це тільки в мріях м'яко й гладко
Лягає твій життєвий шлях,
А наяву - броди і кладки,
І переслідування страх.
2026.03.29
06:53
Цезар Солодар (1909-1992; народився й провів юність в Україні)
Принесли у землянку посилку –
й мов дихнуло чимсь близьким.
І на серці заграла сопілка,
і згадався рідний дім...
Бо відправлення поштове –
Принесли у землянку посилку –
й мов дихнуло чимсь близьким.
І на серці заграла сопілка,
і згадався рідний дім...
Бо відправлення поштове –
2026.03.29
02:44
Тривога в серці. Морок. П'ята ранку.
В домівках - темні вікна, душі сонні.
Лягла на білосніжне підвіконня
Симфонія кривавого світанку.
Було замало власного вікна -
Хотілось охопити ціле місто...
Крик вирвався з грудей: "Війна! Війна!"
В домівках - темні вікна, душі сонні.
Лягла на білосніжне підвіконня
Симфонія кривавого світанку.
Було замало власного вікна -
Хотілось охопити ціле місто...
Крик вирвався з грудей: "Війна! Війна!"
2026.03.28
23:30
Якщо довкола тебе крутяться пройдисвіти, це ще не означає, що навколо тебе обертається Земля.
Кожен інший лікар повинен поставити інший діагноз.
Думка поперек звички, мов кістка поперек горла.
Що зверху сплило, те хвиля і виносить.
Інвалідам п
2026.03.28
18:53
коли весна як осінь
і зупинився час
небесні коси косять
все більше нас із нас
і сивина як просинь
і небо як рілля
і зоряно голосить
душа за кожним я
і зупинився час
небесні коси косять
все більше нас із нас
і сивина як просинь
і небо як рілля
і зоряно голосить
душа за кожним я
2026.03.28
17:58
Ти ще єси і хліб їси насущний,
Та, мов павутина, висить життя майбутнє,
А хочеться ж на світі цім іще пожить, хоч сили тануть,
Тож молиш Господа, щоб день оцей не був останнім,
Бо ж стільки ще не звідано довкола див:
Не уторопав, про що ворк
Та, мов павутина, висить життя майбутнє,
А хочеться ж на світі цім іще пожить, хоч сили тануть,
Тож молиш Господа, щоб день оцей не був останнім,
Бо ж стільки ще не звідано довкола див:
Не уторопав, про що ворк
2026.03.28
15:30
Ми зараз - як пуритани
Живем у розлуці нашій.
Молімось - і час настане,
Як вимре сердечний шашіль.
І зверне судьба на вдачу,
А серце заб'ється лунко,
Як тільки тебе побачу,
Живем у розлуці нашій.
Молімось - і час настане,
Як вимре сердечний шашіль.
І зверне судьба на вдачу,
А серце заб'ється лунко,
Як тільки тебе побачу,
2026.03.28
15:15
Сниться мені небо —
Лагідно-блакитне,
Все довкола сяє,
Все таке привітне.
Сниться мені тато,
Йдемо разом в лісі,
Сниться мені мама —
Лагідно-блакитне,
Все довкола сяє,
Все таке привітне.
Сниться мені тато,
Йдемо разом в лісі,
Сниться мені мама —
2026.03.28
13:38
Чи можна стерти те, що не було?
Що лиш в уяві дихало і квітло.
А пам'ять - світло,зламане на скло,
Де кожен спалах - вигадка й молитва.
Твій шепіт - чи відлуння тишини?
В уяві ти сама його створила?
Любов живе не в дотикові, - ні,
Що лиш в уяві дихало і квітло.
А пам'ять - світло,зламане на скло,
Де кожен спалах - вигадка й молитва.
Твій шепіт - чи відлуння тишини?
В уяві ти сама його створила?
Любов живе не в дотикові, - ні,
2026.03.28
12:17
Так осінь повільно відійде
У млу, невідомість, туман.
Здійсниться небачене дійство
В танку невідомих примар.
Навшпиньках відходить осінній
Казковий і лагідний дим,
Який принесе нам спасіння
У млу, невідомість, туман.
Здійсниться небачене дійство
В танку невідомих примар.
Навшпиньках відходить осінній
Казковий і лагідний дим,
Який принесе нам спасіння
2026.03.28
11:08
якщо бажаєте речей складніших
інтриги жодної нема отут
добропорядно уживаючи отрут
а ще римуючи сяйливе слово ніцше
ви знаєте усе що звете суть
і перекласти сподіваєтесь у вірші
але наступна рима гірше
щодо подальшої іще суцільна лють
інтриги жодної нема отут
добропорядно уживаючи отрут
а ще римуючи сяйливе слово ніцше
ви знаєте усе що звете суть
і перекласти сподіваєтесь у вірші
але наступна рима гірше
щодо подальшої іще суцільна лють
2026.03.28
10:48
Мене будили вдосвіта дорослих
У сінях, чи надворі, голоси, -
І досі не забувся мамин посміх,
Коли їй зрана помогти просивсь.
Стелився шлях у світанковім світлі, -
Неслося всюди мукання корів
І чулося, як шурхотіли мітли
Та підсвинки кувікали з хлів
У сінях, чи надворі, голоси, -
І досі не забувся мамин посміх,
Коли їй зрана помогти просивсь.
Стелився шлях у світанковім світлі, -
Неслося всюди мукання корів
І чулося, як шурхотіли мітли
Та підсвинки кувікали з хлів
2026.03.28
09:32
Окупанти вдарили по собачому притулку «Дай лапу, друже» у Запоріжжі.Є багато поранених і загиблих тварин. Собак із травмами терміново доправляють у ветклініки…
Сирена тривогою мучить:
увага, знов небезпека!
Дрон у притулок влучив
для бездомних песик
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сирена тривогою мучить:
увага, знов небезпека!
Дрон у притулок влучив
для бездомних песик
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Томас Венцлова (1937) /
Іншомовна поезія
KOMANDORO ŽINGSNIAI
(КРОКИ КОМАНДОРА)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
KOMANDORO ŽINGSNIAI
(КРОКИ КОМАНДОРА)
Kol išsiblaškęs žvilgsnis aplenkia afišą
ir bando įvaldyti fojė margumyną,
jau šnekas instrumentai. Tarp kolonų, nišoj
venų rezginį persmelkia krislas kofeino,
paspartindamas pulsą. Gęstančio sietyno
purslas plaukia virš parterio. Sąskambiai plečias,
kartodami, jog meilei nesurasi masto,
apibrėžties ir centro, išskyrus ją pačią.
Melodija – lyg vėjo tankmė arba spąstai.
Konsonansų deguonį, disonansų astmą
įsiurbia bronchai. Geismas betikslis, bet Viešpats
jam dovanoja kūnus, tarytum garsyną
kompozitoriui. Smuikai susišaukia. Griežtos
kontrapunkto taisyklės kausto libertiną,
kuris nė pats nežino – bučiuoja Zerliną,
ar Elvyrą, ar Anną. Paspringsta intrigos,
stratagemos išyra lyg Irako fronte,
rezgia kilpas trombonas, mušamieji, stygos,
talkon ateina būgnas, ir artinas forte,
sau ieškodamas aido ir rasdamas morte.
Nei švyturio, nei uosto. Salė susvyruoja,
padūkęs metronomas nulašina šviną,
kuris bemaž prilygsta pragarui ar rojui –
tiksliau, abiem kartu. Dvispalvio debesyno
šešėlis gaubia sceną, krėslus ir Berlyno
kvartalą. Taip išsenka naktis. Kalendorius
siaurėja nei bukletas, perlenktas per pusę.
Sako, meilė stipresnė, nekaip Komandoras.
Įkvėpk jos atminimą – gryno oro gūsį,-
ir būsi išganytas. Nors turbūt nebūsi.
ir bando įvaldyti fojė margumyną,
jau šnekas instrumentai. Tarp kolonų, nišoj
venų rezginį persmelkia krislas kofeino,
paspartindamas pulsą. Gęstančio sietyno
purslas plaukia virš parterio. Sąskambiai plečias,
kartodami, jog meilei nesurasi masto,
apibrėžties ir centro, išskyrus ją pačią.
Melodija – lyg vėjo tankmė arba spąstai.
Konsonansų deguonį, disonansų astmą
įsiurbia bronchai. Geismas betikslis, bet Viešpats
jam dovanoja kūnus, tarytum garsyną
kompozitoriui. Smuikai susišaukia. Griežtos
kontrapunkto taisyklės kausto libertiną,
kuris nė pats nežino – bučiuoja Zerliną,
ar Elvyrą, ar Anną. Paspringsta intrigos,
stratagemos išyra lyg Irako fronte,
rezgia kilpas trombonas, mušamieji, stygos,
talkon ateina būgnas, ir artinas forte,
sau ieškodamas aido ir rasdamas morte.
Nei švyturio, nei uosto. Salė susvyruoja,
padūkęs metronomas nulašina šviną,
kuris bemaž prilygsta pragarui ar rojui –
tiksliau, abiem kartu. Dvispalvio debesyno
šešėlis gaubia sceną, krėslus ir Berlyno
kvartalą. Taip išsenka naktis. Kalendorius
siaurėja nei bukletas, perlenktas per pusę.
Sako, meilė stipresnė, nekaip Komandoras.
Įkvėpk jos atminimą – gryno oro gūsį,-
ir būsi išganytas. Nors turbūt nebūsi.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"PRIE EŽERYNO
(Над смугою озер)"
• Перейти на сторінку •
"TARP LANDWEHRKANALO IR SPREE
(ВІД ЛАНДВЕРКАНАЛУ ДО ШПРЕЕ)"
(Над смугою озер)"
• Перейти на сторінку •
"TARP LANDWEHRKANALO IR SPREE
(ВІД ЛАНДВЕРКАНАЛУ ДО ШПРЕЕ)"
Про публікацію
