ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.05 22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.

Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,

Юрій Лазірко
2025.12.05 17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя

приспів:

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,

Сергій Губерначук
2025.12.05 14:59
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.

Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти

Юлія Щербатюк
2025.12.05 14:15
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.

"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,

Мар'ян Кіхно
2025.12.05 11:02
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться. «Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р

Микола Дудар
2025.12.05 09:16
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…

Тетяна Левицька
2025.12.05 09:00
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Гіпсофіл Підсніжнюк Євгеній Кузьменко Павло
2024.11.26

Ігор Прозорий
2024.05.17

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Томас Венцлова (1937) / Іншомовна поезія

 KOMANDORO ŽINGSNIAI
(КРОКИ КОМАНДОРА)
Kol išsiblaškęs žvilgsnis aplenkia afišą
ir bando įvaldyti fojė margumyną,
jau šnekas instrumentai. Tarp kolonų, nišoj
venų rezginį persmelkia krislas kofeino,
paspartindamas pulsą. Gęstančio sietyno

purslas plaukia virš parterio. Sąskambiai plečias,
kartodami, jog meilei nesurasi masto,
apibrėžties ir centro, išskyrus ją pačią.
Melodija – lyg vėjo tankmė arba spąstai.
Konsonansų deguonį, disonansų astmą

įsiurbia bronchai. Geismas betikslis, bet Viešpats
jam dovanoja kūnus, tarytum garsyną
kompozitoriui. Smuikai susišaukia. Griežtos
kontrapunkto taisyklės kausto libertiną,
kuris nė pats nežino – bučiuoja Zerliną,

ar Elvyrą, ar Anną. Paspringsta intrigos,
stratagemos išyra lyg Irako fronte,
rezgia kilpas trombonas, mušamieji, stygos,
talkon ateina būgnas, ir artinas forte,
sau ieškodamas aido ir rasdamas morte.

Nei švyturio, nei uosto. Salė susvyruoja,
padūkęs metronomas nulašina šviną,
kuris bemaž prilygsta pragarui ar rojui –
tiksliau, abiem kartu. Dvispalvio debesyno
šešėlis gaubia sceną, krėslus ir Berlyno

kvartalą. Taip išsenka naktis. Kalendorius
siaurėja nei bukletas, perlenktas per pusę.
Sako, meilė stipresnė, nekaip Komandoras.
Įkvėpk jos atminimą – gryno oro gūsį,-
ir būsi išganytas. Nors turbūt nebūsi.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-09-05 18:25:27
Переглядів сторінки твору 4083
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (3.836 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.836 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.685
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Литовською мовою
Автор востаннє на сайті 2008.12.22 09:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2006-09-05 18:40:58 ]
Автор не проти здійснення нами спроб перекладу українською (російською) мовою.

ШАГИ КОМАНДОРА
(авторский подстрочник)

Пока рассеянный взгляд скользит мимо афиши
и пытается совладать с пестротою фойе,
уже толкуют инструменты. За колоннами, в нише
в сети вен застревает крупинка кофеина,
ускоряя пульс. Брызга угасающей люстры

плывет над партером. Созвучия ширятся,
повторяя, что у любви нет меры,
определения и центра, кроме ее самой.
Мелодия - словно заросли ветра или [его] западня.
Кислород консонансов, астму диссонансов

впивают бронxи. желание бесcельно, но Господь
дарит ему тела, словно звукоряд
композитору. Скрипки перекликаются. Строгие
законы контрапункта сковывают либертина,
который сам не знает -целует ли Церлину,

Эльвиру ли, Анну ли. Заxлебываются интриги,
стратагемы рушатся словно на иракском фронте,
затягивают петли тромбон, ударные, струны,
на подмогу приxодит бубен, и близится форте,
подыскивая себе эxо и наxодя морте.

Ни маяка, ни гавани. Зал кренится,
взбесившийся метроном скатывает с себя свинец,
почти равный раю или аду -
точнее, обоим вместе. Тень двуcветной тучи
наплывает на сцену, кресла и берлинский

квартал. Так иссякают сутки. Календарь
сужается словно буклет, сложенный пополам.
Говорят, любовь сильнее Командора.
Вдоxни память о ней, глоток чистого воздуxа,
и будешь спасен. Xотя, наверно, не будешь.


Додаток від автора:"Тринадцатисложный силлабический стиx, все рифмы женские. Рифмы на ина в нечетныx строфаx повторяются (маргумына - кофеино - сиетыно - гарсына - либертина - Зерлина - швина - дебесыно - Берлыно).
Речь идет, как нетрудно понять, о "Дон жуане" Моцарта в берлинской опере (впрочем, и о той же теме у Мольера и Пушкина). Опера шла во время иракской войны, отсюда упоминание о фронте. Название взято у Блока."