ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Наталка Янушевич
2018.08.21 10:28
Непомітно і тихо відступить за обрій тепло.
Змерзне місяць-світляк та далекі-далекі сузір'я.
Акварель пелюсток переллється в змарніле стебло
І зникатиме десь. І надійде до нас надвечір'я.
Тільки крок за поріг - там легка прохолода землі
Крадькома

Олександр Сушко
2018.08.21 09:20
Росте злоякісна кіста.
Провал...притома...де я?
Якщо увірую в Христа,
То хто я для юдея?

Почула вчора: " Ти - чужа.
Не та порода, гени".
"Мудрець". Зарізав без ножа,

Тетяна Левицька
2018.08.21 09:12
Бузок рожевий, білий, пурпуровий
Розлогі грона цвіту розпустив.
Не хмур, моя кохана, чорні брови,
Тебе ніхто так міцно не любив.
Голубить сонце мальовничі луки
І трави у смарагдовій парчі.
Не говори ніколи про розлуку,
Твоя любов на відстані д

Сонце Місяць
2018.08.21 03:18
самітнику без жодної нагоди
лишаються озорені часи
тональність неба, хмарні переходи
пологи радощів & ласощі краси

невидимі, кодовані, таємні
полуди & спокусливі хрести
кумири, фетиші й тотеми

Марія Дем'янюк
2018.08.20 14:48
Нічка-чарівниця льодяники готувала:
сині, жовті, пурпурові.
Прив'язувала їх до неба
на ниточці шовковій.
Хай на землю з них стікають
сни солодкі та щасні,
і на сплячих обличчях
квітнуть усмішки зореясні.

Олександр Сушко
2018.08.20 06:53
В раю господарює банда -
Усе що маєм віддамо.
Брехня, плітки та щира правда,
А результат - Святе письмо.

На душі павуки неситі,
В ходу - облуда, острах, пліть.
То, може, голову схилити,

Серго Сокольник
2018.08.19 22:35
День за днем промайнули...
Вже літечко верне на схил,
Хоч не всі повернулись
До рідного краю птахи.

Мов рефреном... Чи дзвоном-
"...від Сяну до Дону..." Тісний
Був би світ, у якому

Адель Станіславська
2018.08.19 22:15
Спливало чергове Спаса.
Спасалися, як могли...
Хтось квапив догнати маси
гуртів, що плоди несли.
Хтось йшов, бо іти годилось.
Хтось спав і спасав свій сон.
Десь людським судам не ймилось
чинити богам закон...

Олександр Сушко
2018.08.19 20:14
Чоловічок я хазяйнуватий,
Прикупив коня - весна, сівба...
Та лошак не хоче працювати,
В небесах літає! Це ганьба!

Крила у тварюки, може, й гарні,
Тільки зайві - одчикрижу їх.
Пастку облаштовую у стайні,

Володимир Бойко
2018.08.19 17:15
А що там далі – хто його там зна...
Суцільна порожнеча й більш нічого?
Чи там – позареальна білизна
В передчутті наближення до Бога.

Світлана Майя Залізняк
2018.08.19 10:12
Привезли квасолю бабці лисуватій,
миску підставляють: лущ, співай, живи!
А у неї докір - ластів'ям на ваті...
І бредуть жаління з хмелю, кропиви.

Ходить біла кицька... випросила моні.
Опадають груші, гепають на дах.
Муж присів на лаву, пундики со

Ігор Шоха
2018.08.19 09:46
Які роки, які твої літа,
напоєні джерельною водою!
Русалкою цілуй мої вуста,
заворожи і піду за тобою.

Залоскочи і хай несе вода
і забирає у твої покої.
Не забувай, що ти є саме та,

Ігор Деркач
2018.08.19 08:59
Сідає літо у свої човни,
відчалює, тай осінь доганяє.
І падає луною за лани
провісниця нового урожаю.

Грозою упилися баштани.
Лютує небо – блискавки метає.
Доспіли гарбузи та кавуни

Микола Соболь
2018.08.19 06:36
«Мутусю! Вечір. І зоря горить…
Час настає прокинутись бабаю.»
Мабуть, оце і є найкраща мить,
Яку я бачив, і яку я знаю.

«Ти не хвилюйся, донечко моя,
Тебе в житті я не віддам нікому!»
І лине тепла пісня солов’я.

Маркіяна Рай
2018.08.19 03:25
Боже, Боже, приходь до мене, як мисливець іде до пастки.
Пташка вирвала власні крила, пташка змучилася за ніч.
Що Ти, Господи, переміниш у хвилину її поразки?
Скільки немочей впаде долі? Скільки випросить в Тебе стріч?

Віра знає круті стежини, що кр

Сонце Місяць
2018.08.19 03:22
salut ненависте всебічна
пекельне раз-у-раз
із блискавицями образ
фотографуючими вічність

& знову ще якийсь із нас
відчувши в собі поклик лише
розвіюване попелище
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Інеса Завялова
2018.02.17

Бор Александр Нильс
2017.11.19

Володимир Верста
2017.10.01

Ксенія Соколовська
2017.02.23

Андрій Кудрявцев
2017.01.02

Мирослава Шевченко
2016.11.13

Юрій СЛАЩОВ
2016.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Томас Венцлова (1937) / Іншомовна поезія

 PRIE EŽERYNO
(Над смугою озер)
Vos pravėrus duris, viskas sugrįžta į vietą –
garlaiviukas ties prieplauka, eglės ir tujos.
Senutei, maitinančiai antis, ko gero, tiek metų, kiek Leni
Riefenstahl. Ne visai išsprogę kaštonai kalvos papėdėj
jaunesni, bet amžium tikriausiai prilygsta jos filmams.
Drėgna, šviesu. Pernykščiuose lapuose rausias ežys
ar nežina kieno siela. Mirties ir gyvybės vanduo
pripildo lygumą. Celsijus bei Fahrenheitas
žada pavasario dieną, šešėlis pridengia
praeitį (lygiai kaip dabartį), pirmosios giedros savaitės nusvidina tiltus
taikingoj Europos kertėj tarp Wannsee ir Potsdamo – ten,
kur daug kas įvyko, bet nieko daugiau turbūt neįvyks.
Kelintą dieną matom nušiurusią varną – sode,
o kartais ant stogo. Senieji manytų, kad jos
atkaklumas yra pranašystė. Išnirus iš medžių
tankmės, ji pašoka nuo vieno antenos skersinio
ant kito, blizgėdama šonu nei skystas metalas
termometro stikle. Nepajėgiam suprasti,
ką žymi tos padalos. Gal agonijos pradžią?
Praeitis neapšviečia, bet vis dėlto bando
kažką pasakyti. Gal varna nutuokia daugiau apie mus
ir istorijos purvą, nekaip mes patys nutuokiam.
Ką ji nori priminti? Juodas nuotraukas, juodas radistų
ausines, juodus parašus ant dokumentų,
beginklio sustingusį vyzdį, belaisvio batą ir bėglio
lagaminą? Kažin. Tai prisimenam patys,
ir tai nesuteiks išminties. Paukštis ženklina tik atsparumą
ir kantrybę. Prašyk, ir jie tau bus dovanoti.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-09-05 18:55:03
Переглядів сторінки твору 2446
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (3.836 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.836 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Литовською мовою
Автор востаннє на сайті 2008.12.22 09:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2006-09-05 19:00:57 ]
Автор не проти здійснення нами спроб перекладу українською (російською) мовою.

У ПОЛОСЫ ОЗЕР
(авторский подстрочник)

Только лишь раскроешь дверь, все возвращается на места –
пароходик у пристани, ели и туи.
Старухе, подкармливающей уток, чего доброго, столько лет, сколько Лени
Рифеншталь. Не до конца распустившиеся каштаны у подножья холма
помоложе, но возрастом наверняка не уступают ее фильмам.
Влажно, светло. В прошлогодних листьях копается еж
или неизвестно чья душа. Мертвая вода вместе с живою
наполняет равнину. Цельсий и Фаренгейт
обещают весенний день, тень прикрывает
прошлое (равно как и настоящее), первые ясные недели
очищают [трут наждаком] мосты
в мирном углу Европы между Ванзее и Потсдамом – там,
где многое случилось, но ничего больше, вероятно, не случится.
Который уж день мы видим облезлую ворону – в саду,
иногда на крыше. Древние сказали бы, что ее
упрямство есть пророчество. Вынырнув из гущи
деревьев, она перескакивает с одной перекладины антенны
на другую, блестя боком, словно жидкий металл
в стекле термометра. Мы не в силах понять,
что значат эти деления. Быть может, начало агонии?
Прошлое не просвещает, но все же пытается
что-то сказать. Может, ворона знает больше о нас
и о грязи истории, чем знаем мы сами.
О чем она хочет напомнить? О черных снимках, черных наушниках
радистов, черных подписях под документами,
застывшем зрачке безоружного, сапоге пленного и чемодане [бауле]
беглеца? Вряд ли. Это мы и так помним,
и это не прибавит мудрости. Птица обозначает
[символизирует] лишь упорство [стоицизм]
И терпение. Проси, и они будут тебе дарованы.

Додаток від автора:"Верлибр. Речь идет, как сказано в стихе, об озерах между Ванзее и Потсдамом (места, важные для истории нацизма и второй мировой войны). Сейчас, как впрочем и раньше, там курорты. Лени Рифеншталь – мастер кино, нацистка, она дожила до ста лет."