Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.18
17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
2026.11.18
16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
2026.11.18
14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
2026.11.18
07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
2026.11.18
02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
2026.11.17
20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
2026.11.17
19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
2026.11.17
18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
2026.11.17
11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
2026.11.17
07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
2026.11.17
05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
2026.11.16
23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
2026.11.16
17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
2026.11.16
16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
2026.11.16
16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
2026.11.16
13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Проза
/
РЕДАКТОРСЬКИЙ ЩОДЕННИК
Тендітний пагінець українського народовладдя
Антураж: Глибоке маргінесно-підземне задуп'я у найчорноземніших місцинах світу. З отої глибини, у часи відлиги, коли вічна мерзлота СРСР стала танути, потягнувся кволий пагінець українського відродження і народовладдя, - повільно потягнувся, бо глибоко сидів у щільно затоптаному місці, та й украй кволий був. А над головою у цього пагінця ще ті брили - кам'яні і льодяні.
- Хіба пройти без всесвітньої допомоги через цю щільність, спаяну лютими морозами совдепії, а ще раніше - царизму східного і західного?! - гомоніли клітинки-"інтелектуали", - та й хіба ми у той бік ростемо! Потрібно у зворотньому, прямо до Америки!..
Але всесвітньої допомоги не відбувалося і не відбувалося, а пагінець особливо і не сподівався, і ріс далі, залишаючи позаду омертвілі лушпайки герман, лавриновичів і головатих, підбираючи дорогою інших різних паразитів, що таким чином вирішили вийти на поверхню.
Але до поверхні було ще далеко. А ось місця, через які проростав пагінець, виглядали подеколи дуже навіть звабно - мякі, насичені перегноєм кубельця-печерки. Та пагінець не спинявся, ріс далі, а осілі в кубельцях лушпайки-паразити тикали услід чутливими до здобичі вусиками, "які нічого не крали", і звинувачували паросток, що той петляє, огинає брили, не пробивається через бетон, і що живий ще той пагін, що не зупинився, росте далі...
Петляй, Пагоне, далі, рости попри все, бо природа твоя прагне цього, бо для цього ти і посаджений Богом у ці, понищені бісівщиною, чорноземи!
Постфактум:
(Щодо програшу проукраїнських сил на президентських виборах)
"Потрібні нові люди, справжній національний лідер..."
Безумовно потрібні нові особистості, і вони є, зростають - це помітно, і це тішить. Одначе слово "люди" я би не вживав, бо "людина", це результат, який є досконалим і насправді використання цього означення в контексті виборів, як на мене, підозріле.
Чи повинен взагалі бути національний лідер? Я категорично проти такого бачення. Але це не значить, що повинно творитися те свинство, яке розпоширюють "псевдопатріотичні сноби" - оце ганебне "противсіхування" і неходіння на вибори. Себто, тотальний ідіотизм глибокодупного критицизму.
Ми живемо не лише в країні Україні, а і в державі Україні, тобто повинні вести себе вкрай відповідально щодо України і Українства. А отже проявляти свої особистісні дурні чи мудрі погляди до певного, вирішального моменту. Як ото другий тур виборів Президента, наприклад.
Кожне українське "я" після цього повинно засунути свої непомірні амбіції глибоко у шухляду єства і долучити свій скромний голос за ту кандидатуру, яка отримала більшість проукраїнських голосів, і є об'єктивною реальністю досягнутих українським суспільством пропорцій і компромісів. І КРАПКА! ВСЕ ІНШЕ НА НИНІШНЬОМУ ЕТАПІ ВИЖИВАННЯ УКРАЇНИ ЗЛОЧИН!
Чому ж так не стається?
Мої скромні розмисли привели мене до однозначного висновку, що пошуки такого безперечного лідера, і як наслідок "протесне голосування" - є відображенням глибокої аморальності певної групи "протесного виборця". Ця компанія насправді підсвідомо шукає отого Місію, який (яка), рятуючи країну, повинна врятувати і особистісно кожного такого "грішника". Натомість управління державою не передбачає такого. Перепрошую, але "Кесарю Кесареве, а Богові Богове"! Отже замість того, щоби діяти раціонально, по-державному, маленькими кроками йти у вірному напрямку, дуже багато з нас (у першу чергу, і від надмірних, не пов'язаних із осягненням поняття ДОБРА, знань, а також і від абсолютної відсутності знань і практики доброчинства) шукає іншого, глибоко особистісного!
У цьому корінь проблеми, і залишається тільки призвати всіх наших патріотів до дзеркала і запропонувати їм пильніше приглядітися до себе - можливо пора вже собі сказати правду? Хто ти, і чи вартий ти того, на що претендуєш!
Облиш порятунок своєї душі собі - і об'єднайся для порятунку України найширшим колом!
Ще раз повторю слова невідомого мені автора щодо вирішальних моментів у нашому житті, бо краще не сказати:
"Якщо ти не здатен до об'єднання, то ти не патріот, а гоноровий ідіот!". Роздрібненість патріотичних сил - нищівна загроза українству! Об'єднання передбачає якогось лідера. Треба об'єднуватися навколо того, що є. Життя покаже, чи виправдає він довіру людей. Якщо ні, то прийде інший. Але сили будуть вже згуртовані. А так будемо мати розбрат і далі. І тоді марні сподівання на якусь кращу долю."
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тендітний пагінець українського народовладдя
Антураж: Глибоке маргінесно-підземне задуп'я у найчорноземніших місцинах світу. З отої глибини, у часи відлиги, коли вічна мерзлота СРСР стала танути, потягнувся кволий пагінець українського відродження і народовладдя, - повільно потягнувся, бо глибоко сидів у щільно затоптаному місці, та й украй кволий був. А над головою у цього пагінця ще ті брили - кам'яні і льодяні.- Хіба пройти без всесвітньої допомоги через цю щільність, спаяну лютими морозами совдепії, а ще раніше - царизму східного і західного?! - гомоніли клітинки-"інтелектуали", - та й хіба ми у той бік ростемо! Потрібно у зворотньому, прямо до Америки!..
Але всесвітньої допомоги не відбувалося і не відбувалося, а пагінець особливо і не сподівався, і ріс далі, залишаючи позаду омертвілі лушпайки герман, лавриновичів і головатих, підбираючи дорогою інших різних паразитів, що таким чином вирішили вийти на поверхню.
Але до поверхні було ще далеко. А ось місця, через які проростав пагінець, виглядали подеколи дуже навіть звабно - мякі, насичені перегноєм кубельця-печерки. Та пагінець не спинявся, ріс далі, а осілі в кубельцях лушпайки-паразити тикали услід чутливими до здобичі вусиками, "які нічого не крали", і звинувачували паросток, що той петляє, огинає брили, не пробивається через бетон, і що живий ще той пагін, що не зупинився, росте далі...
Петляй, Пагоне, далі, рости попри все, бо природа твоя прагне цього, бо для цього ти і посаджений Богом у ці, понищені бісівщиною, чорноземи!
Постфактум:
(Щодо програшу проукраїнських сил на президентських виборах)
"Потрібні нові люди, справжній національний лідер..."
Безумовно потрібні нові особистості, і вони є, зростають - це помітно, і це тішить. Одначе слово "люди" я би не вживав, бо "людина", це результат, який є досконалим і насправді використання цього означення в контексті виборів, як на мене, підозріле.
Чи повинен взагалі бути національний лідер? Я категорично проти такого бачення. Але це не значить, що повинно творитися те свинство, яке розпоширюють "псевдопатріотичні сноби" - оце ганебне "противсіхування" і неходіння на вибори. Себто, тотальний ідіотизм глибокодупного критицизму.
Ми живемо не лише в країні Україні, а і в державі Україні, тобто повинні вести себе вкрай відповідально щодо України і Українства. А отже проявляти свої особистісні дурні чи мудрі погляди до певного, вирішального моменту. Як ото другий тур виборів Президента, наприклад.
Кожне українське "я" після цього повинно засунути свої непомірні амбіції глибоко у шухляду єства і долучити свій скромний голос за ту кандидатуру, яка отримала більшість проукраїнських голосів, і є об'єктивною реальністю досягнутих українським суспільством пропорцій і компромісів. І КРАПКА! ВСЕ ІНШЕ НА НИНІШНЬОМУ ЕТАПІ ВИЖИВАННЯ УКРАЇНИ ЗЛОЧИН!
Чому ж так не стається?
Мої скромні розмисли привели мене до однозначного висновку, що пошуки такого безперечного лідера, і як наслідок "протесне голосування" - є відображенням глибокої аморальності певної групи "протесного виборця". Ця компанія насправді підсвідомо шукає отого Місію, який (яка), рятуючи країну, повинна врятувати і особистісно кожного такого "грішника". Натомість управління державою не передбачає такого. Перепрошую, але "Кесарю Кесареве, а Богові Богове"! Отже замість того, щоби діяти раціонально, по-державному, маленькими кроками йти у вірному напрямку, дуже багато з нас (у першу чергу, і від надмірних, не пов'язаних із осягненням поняття ДОБРА, знань, а також і від абсолютної відсутності знань і практики доброчинства) шукає іншого, глибоко особистісного!
У цьому корінь проблеми, і залишається тільки призвати всіх наших патріотів до дзеркала і запропонувати їм пильніше приглядітися до себе - можливо пора вже собі сказати правду? Хто ти, і чи вартий ти того, на що претендуєш!
Облиш порятунок своєї душі собі - і об'єднайся для порятунку України найширшим колом!
Ще раз повторю слова невідомого мені автора щодо вирішальних моментів у нашому житті, бо краще не сказати:
"Якщо ти не здатен до об'єднання, то ти не патріот, а гоноровий ідіот!". Роздрібненість патріотичних сил - нищівна загроза українству! Об'єднання передбачає якогось лідера. Треба об'єднуватися навколо того, що є. Життя покаже, чи виправдає він довіру людей. Якщо ні, то прийде інший. Але сили будуть вже згуртовані. А так будемо мати розбрат і далі. І тоді марні сподівання на якусь кращу долю."
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Уряд стрімко піднімає економіку України"
• Перейти на сторінку •
"Бізнес на історичній профанації. Carlsberg Group проти українства."
• Перейти на сторінку •
"Бізнес на історичній профанації. Carlsberg Group проти українства."
Про публікацію
