ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2020.02.17 12:37
Буває часом , що лежу без сну
І думаю: чи стала я щаслива?
Чи мріялось колись, що досягну
Такої слави і такої сили?
Я - Роксолана. І моє ім’я
Відомо нині по усьому світу.
То може в славі маю щастя я ?
Не кожен мо

Сергій Губерначук
2020.02.17 11:20
Коли сніг мерехтів
з золотих обідків ліхтарів,
коли місяць, мов пані,
в тумані приховував наспані зморшки,
й хтось тремтів од морозу
чи, може, в жароті горів, –
я присів біля когось на лаву
погрітися трошки.

Олександр Сушко
2020.02.17 09:46
Ковдра є, подушка, тепла спальня,
Сам від сала,, наче колобок.
На війну не хочу (це похвально),
Ліпше пописати про любов.

Хай натхнення б'є ключем до неба,
Шал чуттєвий в серці виграє.
Кулю в лоба? Нє, мені не треба!

Тетяна Левицька
2020.02.17 08:51
Ішла до тебе все життя крізь сон,
пустельну спеку, зливу, хуртовину,
щоб мрію відшукати голубину
із пліч огуди скинути хітон,
серцями тріпотіти в унісон.

На станції осіньої пори,
в казкову таїну білет придбала.

Сонце Місяць
2020.02.17 01:00
На літньому світанні, юнаком
Пульсацію життя свого почув
Уперше я – коли губилася
Глибинами захоплення любов
Я прокидавсь потрохи і вимога
Злиття моїх основ, дедалі глибших
Настирливішала із миті в мить
Блаженство – лук натягнутий буття

Ярослав Чорногуз
2020.02.16 23:03
З вишини золоті волоконечка
Дивне плетиво казки несуть!
Моя квіточко, ясочко, сонечко –
Це кохання омріяна суть.

Долі усміх сія злотозливою…
Ми пірнаємо в цю течію.
І стаєш ти зі мною щасливою,

Мессір Лукас
2020.02.16 19:06
Ці очі – келихи абсенту,
Зелений колір.. саме те!
Мене захоплює дощенту
Троянда в рюшах декольте,

Свавільні локони і вії,
Грайливий сміх, тонка печаль,
Я їх приборкаю, розвію,

Євген Федчук
2020.02.16 16:35
Що ж ви лякали, що боліти має?
Ну, а воно нітрішки не болить.
Так, може, зовсім трохи сіль щипає
Та кров лоскоче – по ногах біжить.
Я ж говорив, що смерті не боюся
І не лякаюсь цих наївних мук.
Здирайте шкуру, а я посміюся
З невправних і манірних в

Володимир Бойко
2020.02.16 14:48
Бреши. Бреши
Без міри і без ліку
І без царя
В убогій голові.
То матимеш
Пошану превелику
В брехливій,
Здеґрадованій Москві.

Олександр Сушко
2020.02.16 12:33
В лобі заіржавів глузду вентиль?
Власні твори - згустки маячні?
Ляж і почитай віршатка в неті
Під чайок і тістечка смачні.

Надокучить - то іди кохатись,
Бо додавить мряка у мислях.
А мені ( пардон!) - пора із хати

Тетяна Левицька
2020.02.16 08:47
В хуртовинову ніч,
напростець,
в чистім полі
не видно дороги.
Снігокрутиця,
хай йому грець,
крутить білому
оленю роги.

Сергій Губерначук
2020.02.16 08:32
…однак померли твої арханґели,
безсмертя їх спіткала істина.
Душа твоя, не ними забрана,
життям твоїм була освистана.

Ти кисень жер в уявних просторах,
в печерах власного добробуту,
де відходили чорні чоботи,

Микола Соболь
2020.02.16 06:08
Життя красиве. Обернись довкола.
Часоплин уповільнює свій хід.
Прислухайся. Це вічна баркарола
Оспівує прекрасний сонця схід.

І огортає таємнича вічність
Потоками вселенської любові
І неважливо травень це чи січень

Володимир Бойко
2020.02.15 22:03
Надсадний рев моторів протинає
Південну ніч безжально раз у раз.
Аеропорт бо спокою не знає
Попри оцей нічний і сонний час.

На лавах люди втомлені поснули,
Мабуть їм сниться теплий рідний дім.
Мене ж і сни мої чомусь забули

Оксана Логоша
2020.02.15 21:10
В долині тиха рань туманна і легка,
І річки рукава прошиті очеретом.
Сидить Він на горі захоплений сюжетом,
І погляд,мов магніт й окрилена рука
Змальовує тонкі,ледь-ледь помітні,грані.
А спалахи Зорі,як вістря від рапір.
З пологих берегів до річки

Олександр Панін
2020.02.15 18:38
Чорне танго – рідкісне явище,
Коли танцювати запрошує
надприродна сила.

***

Колір блакитний – страчені мрії,
із ароматом
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Настя Цеглина
2020.02.14

Янка Кара
2020.01.05

Сергій Зубець
2020.01.01

Наталья Иванова Харина
2019.11.28

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Владимир Лесник
2019.10.31

Анатолій Філософ
2019.10.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Елена Аристова (1991) / Інша поезія

 Умереть сильно просто
умереть- это сильно просто!
надо собраться и жить!
каждого может звать пропасть
но это не значит что так должно быть.
порой нам ломают жестоко крылья
и сжигают наше небо
нас иногда смешивают с пылью
и делают вид, что другим ты не был!
наше сердце разрывают на части
и душу травит и душит боль
говорят что ты не той масти,
разве ты не видишь- это вызов на бой?!
жизнь- это сплошная борьба
увы, мы воины невидимого фронта
и на смерть идёт война
ради светлого жизни горизонта!
для кого новый день-
просто скучная серая забота
а на ком-то смерти чёрная тень
и минута жизни это непосильная работа,
но он живёт ради света
ради солнца луча и воздуха глотка
их душа надеждой согрета
хоть знают что дорога не будет легка...
а мы пытаемся уйти от себя,
под жестоким миром сломаться
просто порой надо при шторме устоять
и тьме и смерти не здаться...



16 октября 2009 г.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-23 07:59:34
Переглядів сторінки твору 580
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.03.04 15:00
Автор у цю хвилину відсутній