Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.11
13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
2026.09.11
12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
2026.09.11
11:37
Не сумно, ні! — палає бовдур,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.
Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.
Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,
2026.09.11
06:19
Вдивляюся пильно в обличчя людей
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
2026.09.10
22:51
Деметра на коні вороному
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
2026.09.10
21:28
тривкі складнопорожні дні
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
2026.09.10
21:12
Десь відходить моє тепле літо,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
2026.09.10
19:59
Зовсім звичайним ранок видававсь –
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
2026.09.10
15:15
Де ви, дозвілля невпізнані люди?
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
2026.09.10
12:13
Нехай гряде оновлення весни,
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
2026.09.10
08:41
«ЗАГИБЕЛЬ АТЛАНТИДИ: Коли Океан закрив Небо»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
2026.09.10
08:04
Зарясніли відтінки
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
2026.09.10
06:52
Ніким непереконана
Шукати компроміс,
Ти нехтуєш законами
І чвари сієш скрізь.
Якщо немає розуму,
А величі синдром,
То силою погрожуєш
І лупиш кулаком.
Шукати компроміс,
Ти нехтуєш законами
І чвари сієш скрізь.
Якщо немає розуму,
А величі синдром,
То силою погрожуєш
І лупиш кулаком.
2026.09.09
21:29
віршики
віршатка віршульки
на спомин
добрий не добрий
довільно подряпані стулки
без примусу не без гонору
поспіль кимось прочитані
або непрочитані досі
віршатка віршульки
на спомин
добрий не добрий
довільно подряпані стулки
без примусу не без гонору
поспіль кимось прочитані
або непрочитані досі
2026.09.09
19:40
Ніч наблизилась тихенько.
Мама — доні:
— Спи, рідненька.
— Я без казки не засну.
Прочитай бодай одну.
Розгорнула мама книжку
там, де оповідь про мишку,
про її сім’ю спочатку:
Мама — доні:
— Спи, рідненька.
— Я без казки не засну.
Прочитай бодай одну.
Розгорнула мама книжку
там, де оповідь про мишку,
про її сім’ю спочатку:
2026.09.09
14:59
Де ж нам знайти королеву,
Де ж украсти один міліон???
Де знайти красавицю,
Ту, шо нам понравицця,
В інстаграм не спалицця?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де ж украсти один міліон???
Де знайти красавицю,
Ту, шо нам понравицця,
В інстаграм не спалицця?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Валерій Хмельницький /
Іншомовна поезія
/
Стихи-победители этапов конкурса Золотой Пегас на сайте Стихи.ру
Дикий пляж-2 (шуточно-эротическое продолжение)
И, растянувшись на песке,
Она Набокова читала –
А солнце тлело вдалеке.
Нагая, как морские скалы,
Так нежно голову склоня,
Она Набокова читала,
Пленяя чувствами меня.
...
А я – ласкал пытливым оком
Изгиб незагорелых плеч.
Не интересен мне Набоков!
Мне интересно рядом лечь.
...
Не только плеч - и дивной спинки,
И дынь нежнейших ягодиц,
И длинных стройных ног тропинки...
Узрев такое - пал я ниц.
Я ниц. А кое-что на деле
Вдруг устремилось к небу ввысь...
Одежду сбрасываю смело
И в море синее - шубысь!
Как долго там нырял, купался,
Пытаясь пыл свой охладить,
Понять легко - пока не сдался
И удалось его склонить.
На берег вышел я небрежно,
Доволен, нрав свой усмирив -
А где же девушка, что нежно
Читала здесь, о всем забыв?..
Но нет ее, ушла, исчезла,
Осталась вмятина в песке...
Ищу глазами, будто брежу,
И вижу - томик вдалеке.
С тех пор я - что ни день на пляже
Хожу, ищу, томлюсь и жду...
Девчонки здесь - друг друга краше,
А я люблю - ее одну.
И каждый вечер, засыпая,
Девчонку вдруг я вспомню ту -
Лолиты томик все листаю,
Лелея трепетно мечту.
...
Она Набокова читала
На диком пляже, в знойный день,
Волна у ног ее плескалась,
А под зонтом чуть тлела тень...
26.01.2010
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дикий пляж-2 (шуточно-эротическое продолжение)
А я – ласкал пытливым оком
Изгиб незагорелых плеч.
Не интересен мне Набоков!
Мне интересно рядом лечь.
Анатолий Дженюк
Не поднимая взгляд усталый,И, растянувшись на песке,
Она Набокова читала –
А солнце тлело вдалеке.
Нагая, как морские скалы,
Так нежно голову склоня,
Она Набокова читала,
Пленяя чувствами меня.
...
А я – ласкал пытливым оком
Изгиб незагорелых плеч.
Не интересен мне Набоков!
Мне интересно рядом лечь.
...
Не только плеч - и дивной спинки,
И дынь нежнейших ягодиц,
И длинных стройных ног тропинки...
Узрев такое - пал я ниц.
Я ниц. А кое-что на деле
Вдруг устремилось к небу ввысь...
Одежду сбрасываю смело
И в море синее - шубысь!
Как долго там нырял, купался,
Пытаясь пыл свой охладить,
Понять легко - пока не сдался
И удалось его склонить.
На берег вышел я небрежно,
Доволен, нрав свой усмирив -
А где же девушка, что нежно
Читала здесь, о всем забыв?..
Но нет ее, ушла, исчезла,
Осталась вмятина в песке...
Ищу глазами, будто брежу,
И вижу - томик вдалеке.
С тех пор я - что ни день на пляже
Хожу, ищу, томлюсь и жду...
Девчонки здесь - друг друга краше,
А я люблю - ее одну.
И каждый вечер, засыпая,
Девчонку вдруг я вспомню ту -
Лолиты томик все листаю,
Лелея трепетно мечту.
...
Она Набокова читала
На диком пляже, в знойный день,
Волна у ног ее плескалась,
А под зонтом чуть тлела тень...
26.01.2010
* Автор эпиграфа, взятого мной и в третий катрен: Анатолий Дженюк (http://stihi.in.ua/avtor.php?author=1683)
** Стихотворение - победитель этапа конкурса "Золотой Пегас" и будет напечатано в альманахе "Золотой Пегас" (г. Москва) (http://stihi.ru/2011/06/17/5772).
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Четвертая победа в конкурсеДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
