(Translation of Oleksandr Diachenko "ТОВТРИ")

These blunted mountains stay congealed, completely twined
By trembling air. It’s scattered everywhere.
It’s not a stereogram, nor the one-of-kind –
This wondrous landscape reached heavens` stairs.

I see those streaks of colors on its valleys here
With straining, for some reason, moisten eyes.
An oval is the mottled water-lilies` mere.
I promised to return, my compromise
Was made of copper coins thrown in the waters` sways
It scared to jump all tiny zestful frogs.
The past absorbs the seconds, minutes of my stay,
My presence trace… “Oh boy, just look agog…”
I whispered to myself with a commanding tone.
A bus starts coughing – we are leaving soon.
“Just wait for me, my everlasting lack of own…
We lived two weeks – a fairy-tale had bloomed.

I left my thoughts so far untrimmed,
But chances to return are slim.

19 March 2010

*Tovtry – strongly divided, rocky limestone ridge

(Original text below)

ТовтриЗастигли, тремтячим повітрям увиті,
Затуплені гори, розкидані скрізь…
Не стереознімок, єдиний у світі -
Це дивний ландшафт, що сягає під вись.

Я бачу на ньому долини строкаті,
Напруживши очі, вологі чомусь,
Овальний ставок у рябому лататті,
Якому я вчора сказав, що вернусь,
Жбурнувши у воду монетки із міді,
Прудких жабенят налякавши якихсь…
Вбирає минуле секунди і миті
Моєї присутності... «Хлопче, дивись», -
Шепнув я собі, повелівши неначе.
Закашляв автобус – від’їде ось-ось.
«Очікуй на мене, постійна нестаче,
Два тижні з тобою казково жилось», -

Продовжив я подумки тиху промову.
Та шанси мізерні приїхати знову.

2010