ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Василина Іванина
2018.09.22 16:45
З ранку нині хмарно. І це добре, бо ми збираємо виноград, а сонце нам не дозволено. Уперше в таку пору, тобто у вересні, почали збирати, але вже мусай, бо надовго відкладати не можемо... У Бога на цю осінь інші щодо нас плани, які нам ще не зовсім відомі.

Ірина Вовк
2018.09.21 22:48
Протягом осінньо-зимового періоду календарного року українців є Три Пречистi – 28 серпня, 21 вересня і 4 грудня. Про них у народi кажуть: ”Перша Пречиста жито засiває, Друга - дощем поливає, а Третя - снігом покриває”. Пiсля Успіння Пресвятої

Шон Маклех
2018.09.21 22:07
День,
Коли хочеться помовчати,
Коли в жовтих автобусах
Дозволяється їздити божевільним**,
Коли осінь лишає на дзеркалі пил,
І можна намалювати пальцями
На його відвертій поверхні
Крислаті пальми Борнео

Ольга Паучек
2018.09.21 13:17
Ніжну душу скував у кайдани,
Для бажання поставив капкан,..
Очі твої - то злі океани,
А слова, як безжальний вулкан...

Все ж я вдячна тобі за синочків,
За моїх пречудових дітей...
А між нас... пересохли струмочки,

Анонім Я Саландяк
2018.09.21 12:42
Аргумент двадцять сім-вісім: точка абсурду...     ... розум має право на абсурд, я так думаю; Кант* - мені здається, всіляко обминає слово абсурдний - Absurditat-absurd-безглуздий... а коли, його ж, “дисципліна доказів” вимагає, від нього ж, відпов

Віта Парфенович
2018.09.21 12:30
Налаштована рішуче, охоплена пристрастю, Ніка вирішила, будь що буде . І якщо навіть красень натякне на секс, вона наперед вирішила, що прийме пропозицію. Їй хотілося шаленої пригоди, сповненої інтриги і новизни. Думки про Гліба заволоділи дівчиною повніс

Світлана Майя Залізняк
2018.09.21 11:14
Занадто доброю - не варто...
Чуже багаття джерґотить.
Тремку мелодію Монмартру
передає вселенська нить.

Мережу вірші блискотючі.
Лелітки досвіду ловіть.
На оксамитові онучі

Марґо Ґейко
2018.09.21 09:27
Він був такий, що міг би і до ста…
Та схибив і пішов у ті квартали,
Де двоє туй у кованих кутах
Небавом синім пологом повстали.

Сукався час, незнано звідкіля,
Вертівся на одвічне мотовило –
Тепер тобою плакало гілля,

Петро Скоропис
2018.09.21 08:39
Ми у лузі гратись в квача охочі,
хоча б не в пальтині, а у сорочці.
А як дощ і сльота пеленою з вікон,
ми, учитись охочі, стидимось хникань.

Ми посібник осилим за назву довгу.
А те, що нам сниться – яві в помогу.
М

Олександр Сушко
2018.09.21 05:08
Без "мусі-пусі" - не життя. а сон,
Ерзац снаги, сироватка чуттєва.
А я блукалець ерогенних зон,
Цю роль заповідала баба Єва.

Її наказ виконую щодня,
Цілунками освячуючи перса.
Сьогодні мавку лагідну б обняв,

Ярослав Чорногуз
2018.09.21 01:52
Очам не вірю: Київ у диму,
Спалахують будівлі і дерева…
І грізний гул по місту усьому,
І літака над садом – тінь сталева.

Чи скине бомби у наступну мить?
Апокаліпсису настала ера?
І чуть: асфальт розтерзаний двигтить –

Ігор Шоха
2018.09.20 21:34
На орду не йди юрбою,
бо орда проклята
всіх потягне за собою
і покаже п’яти.

Краще вийди наодинці
і з усього маху
порахуйся із ординцем

Віта Парфенович
2018.09.20 20:11
Все не стається просто так,
а під надійним неба покривом,
дається успіх, дозвіл, знак,
удачею чи згоди поглядом.
І я гравець у грі буття,
якому двері відчиняються.
Якби ж знаття, яке знаття,
Пригоди де розпочинаються.

Олена Багрянцева
2018.09.20 15:16
І так би сидіти в осінньому вирі удвох за чаєм.
Вдихати повітря, що тягнеться, мов іриска.
Прощатися з літом, підводити жовту риску.
І знати, що вересень все зазвичай прощає…

Отак відчувати вершкові твої долоні.
Збирати у скриню розсипані дні безпе

Анна Віталія Палій
2018.09.20 13:16
Якось батьки зі сином – дванадцятирічним хлопчиком, поверталися з недільної церковної служби. І син, пам’ятаючи проповідь, запитав: – Священик говорив, що вже дуже скоро люди всі разом підуть у Рай, а коли це буде? Тато відповів, що тер

Анна Віталія Палій
2018.09.20 13:13
Троє однокласників – найбільших друзів зі школи, і в дорослому житті зустрічалися та з радістю проводили разом час. Щоправда, один із них, чорнявий, завжди норовив ухилитися, коли йшлося про те, аби вкласти до спільного цілого якісь кошти чи сво
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Сергій Булат
2017.09.17

Ірина Вовк
2017.06.10

Чергавий Андрій Романович Курц
2016.10.01

Василь Дерій
2016.01.31

Володимир Зоря
2015.11.09

Вікторія Торон
2015.11.09

Вадим Василенко
2015.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Майстерень Адміністрація / Публіцистика / Соціум

 Остап Кривдик. Урок Табачника

"Мы говорим Ленин, а подразумеваем партия..."
Ми кажемо Табачник, а значить ПР і Янек.

Образ твору Призначення Дмитра Табачника на вторинний по грошах, але стратегічно важливий гуманітарний напрямок, спровокувало хвилю невдоволення в Україні.

Це могло б призвести до широкого міжнародного резонансу, потужного громадянського протесту, і, як результат, відставки уряду і дострокових парламентських виборів. За умови ефективної опозиції.

Чого вчить ситуація з "табачним" міністром?

Урок для "регіоналів"

Присутність "дешевого клоуна і казнокрада" в міністерських лавах є принизливою для самої гвардії Януковича. Те, як Табачника вдалося "до-лобіювати" на цю посаду, свідчить про ігнорування Януковичем бажань чільників його рідного донецького клану.

Ще в середині 90-тих років теперішній освітоміністр видавав брошури про визначну роль УПА в утворенні української держави, донедавна паразитував на антигалицизмі, плодячи розбрат в і так не надто однорідній країні.

А 17 березня заявив, що "не треба плутати мої політичні погляди, тим більше, під час виборчої кампанії, з офіційною діяльністю (на посаді міністра)" .

Психологічно їм чужий, безпринципний "аристократ" є надто мінливим, щоб бути вартим довіри. Він є чужорідним тілом в "уряді професіоналів".

Для "регіоналів", для яких економіка - понад усе, призначення Табачника - це удар по власній кишені. Справа в тому, що національна ворожнеча, розпалюванням якої до призначення активно займався міністр, знижує інвестиційну привабливість країни, зменшує капіталізацію їхнього бізнесу, знижує рейтинги держави.

Все це - збитки, як репутаційні, так і прямо пов'язані з неотриманою вигодою чи відсутністю інвестицій.

Скасування ЗНО робить Україну неконкурентоспроможною в довгостроковій перспективі, що позбавляє великий бізнес національних кадрів, робить її інтелектуальною колонією інших держав. Ті, хто керує українською державою зараз, мали б усвідомити це.

Тактично призначення Табачника виглядає елементом реваншу і приниження колишніх опонентів. Проте кращого мобілізатора для розчарованого електорату "помаранчевих" годі й знайти.

Тому стратегічно він є програшною креатурою, подразником без продукування конструктиву. Опонування, що почалося з демонстративного ляпасу, тільки заганяє боротьбу в конфліктні форми.

Риторику ж "об"єднання країни" з таким міністром можна викинути в смітник - вона не варта і ламаного гроша.

Урок для "опозиції"

Проти кого виходити - є, та чи є ЗА кого виходити на протест?

Нунсівці Борисов, Бут, Василенко, Довгий, Жванія, Ключковський, Москаль, Омельченко, Палиця, Плющ, Поляченко, Стець, Третьяков, Харовський, Шемчук (Доній дезавуював своє-не-голосування); бютівці Барвіненко, Задирко, Зубов, Каплієнко, Курило, Логвиненко, Полунєєв, Савченко, Черпіцький.

Запам'ятаймо ці прізвища. Ці депутати - внаслідок неорганізованості чи зради - провалили 30 березня голосування щодо зняття Табачника з посади міністра.

Кожен з них повинен понести відповідальність за свій крок, в першу чергу, своїм політичним майбутнім. Їм ніколи не повинно бути місця в "патріотичному" таборі.

Ганьба цього голосування прямо пов'язана з закритими виборчими списками, і, відтак, неякісним депутатським корпусом.

У БЮТі персональний фаворитизм, помножений на корупцію, витворив силу, нездатну діяти в опозиції. Ті, хто заплатив гроші за кулуарне внесення в список, вважають мандат своєю власністю, вдалою інвестицією, основне завдання якої - захищати бізнес свого власника.

Оскільки надприбутки неможливі без близькості до влади, такі бізнесмени просто пливуть за течією.

Лебідь-рако-щукство є смертельною хворобою супер-фрагментованої фракції НУНС, другим прикладом неякісних списків. Ганьбою є призначення чоловіка Віри Ульянченко заступником Табачника.

Ганьбою є 15 голосів тих, хто пройшли під національними гаслами в парламент, і кнопково змовчали щодо борця з "многовековым человеконенавистническим экспериментом, проводимым Польшей, Австро-Венгрией, Третьим рейхом"  (якщо хтось не впізнав - мова йде про Галичину).

Ганьбою є напівкоаліція УНП з урядом Азарова, за Табачника у складі якого голосували члени фракції УНП Клименко і Слободян.

Ганьбою є гучна мовчанка галичанина Яценюка щодо "украиноненавистнической Галичины", ганьбою є реверанс Гриценка щодо "професійності і знань Табачника" .

У найвиграшнішій ситуації опинився Тягнибок і його "Свобода", котрі мають сталу і послідовну позицію. Втім, ці борці з "Машами" і "Лізами" у львівських дитсадках є саме такою опозицію, про яку мріє Табачник - вона якнайбільше відповідає ксенофобським образам Галичини з його статей.

Марнославна боротьба за право посісти трон "єдиної опозиції", котра поглинає більшість зусиль, є ще однією ганьбою "помаранчевих". Відсутність стратегії опору, бездіяльність і метушня видні неозброєним оком. Тотальне банкрутство "старих" діячів вимагає кардинального омолодження опозиції.

Ректорський урок

"Ми вважаємо Табачника саме тим державним діячем, який може забезпечити відродження вітчизняної освіти і науки", заявили ректори багатьох українських вишів .

Саме ці люди є очільниками наскрізь прогнилої української вищої освіти. Саме їхня реакція свідчить про їхню персональну зацікавленість у відновленні старої системи, у відновленні "ректорських списків" на вступ, у поновленні грошово-блатової схеми і знищення незалежності вступу.

Ці ректори здебільшого при своїй владі ще з "дореволюційних" часів - і ніхто з них не відповів за тиск на студентів у 2004-му. Непокараний злочин спровокує рецидиви: ми ще побачимо ситуації, аналогічні до сумських подій. Ситуація з "табачними" ректорами вкотре ставить питання змін в українських вишах - бо молоде вино у старих міхах може тільки гнити.

Організований ректорський "одобрямс" із Закарпаття , Харкова  і Одеси нагадує кучмістські часи і показує те, наскільки слабкими були реформи в Україні в післяреволюційний час.

Раби ректорського контракту обрали передбачливу покору перед силою власного авторитету і прагненням самоврядності. І протест тільки двох людей - президента Могилянки Сергія Квіта і ректора Українського католицького університету Бориса Гудзяка - свідчить про сумну тенденцію, про справжнє повернення на 5 років назад.

Міжнародний урок

У приватному спілкування автор з'ясував, що багато іноземних дипломатів в Україні нічого не знають про минуле Табачника і щиро дивуються з резонансу, викликаного його призначенням.

Втім, тільки базова інформація про полковничі погони, архівну справу і бурхливе антигаличанство змінюють думку. Невже у теперішньої "опозиції" повністю відсутні комунікативні канали з тими, чиїми очима бачать нас світові столиці?

В європейському ж масштабі Табачник виглядає на такого собі міні-Хайдера.

Ксенофобія і радянський реваншизм неоміністра повинен отримати адекватну оцінку Єврокомісії, а особливо - сусідніх з нами держав, котрі потерпіли від комуністичного лиха.

Європейські міністри освіти повинні застосувати політику "неподання руки" і неконтакту з людиною антиєвропейських цінностей, з присвоювачем державного майна і спеціалістом з освоєння національних архівів.

Асоціація Європейських університетів мала б відреагувати на "табачні" реформи, котрі за своєю суттю є виведенням України за межі європейського освітнього простору і перетворення її в інтелектуальну сіру зону.

Удар по зовнішньому незалежному оцінюванню руйнує принцип чесного вступу дітей у виші, замінюючи його на системну корупцію. Табачник є тестом Європи на дотримання власних цінностей, на те, чи справді вважають нас європейські потуги своєю посестрою.

В іншому випадку самі громадяни країн ЄС повинні побачити подвійні стандарти і стимулювати власні уряди до світоглядних дій.

Насамкінець

Зараз ситуація з Табачником нагадує "Україну без Кучми". Немає потужної альтернативної позитивної програми. Немає альтернативного міністра освіти, котрий би постійно і системно критикував теперішнього "діяча" (оголошені плани "опозиційних кабмінів" виглядають піарівсько-карикатурно).

Немає адекватної координації між потенційними протестуючими, лінку між громадським і політичним рівнем протесту. Їхня діяльність здебільшого є реагуючою, а гасла "геть" і "ганьба" приваблюють небагатьох.

Кажуть, щоб покинути пити, алкоголік повинен досягнути власного "дна" - зрозуміти, що так далі жити неможливо. Чи стане діяльність Табачника розумінням власного "дна" для нас, тих, хто сповідує європейські цінності - і, відтак, точкою, від якої можна відштовхнутися, щоб припинити власне падіння?

Уряд Азарова не здасть Табачника: для хиткої неконституційної коаліції, складеної з однакових кон'юнктурних литвинівців, комуністів і перебіжчиків, нового шансу не буде.

Саме тому перспектива протесту - не стільки скинення самого одіозного персонажа, як блокування його ініціатив, напрацювання опозиційного порядку денного і налагодження взаємодії в опозиційному середовищі.

Здискредитована минулою продажністю керівників і учасників, громадська активність потребує нового заряду і позитивної перспективи.

Остап Кривдик, політолог, активіст, для УП

© 2000-2010 "Українська правда"
www.pravda.com.ua

Контекст : Урок Табачника



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-04-14 14:00:56
Переглядів сторінки твору 1598
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 3.766 / 5.5  (0.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 3.766 / 5.5  (0.591 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Еліта і псевдоеліта
Автор востаннє на сайті 2017.03.02 00:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-15 05:55:50 ]
Дякую за публікацію "Майстерням". Здається, автор непогано розібрався в ситуації в освіті і взагалі в політиці.
Але печальна картина - стаття показує, що нема національного лідера, за яким би йти. І хвальоні Тимошенко і Тягнибок не викликають особливого захвату. Потрібні нові люди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-04-15 11:33:52 ]
Погоджуюсь, Ярославе, потрібні нові особистості, і вони є, зростають, це помітно і це тішить. Одначе слово "люди" я би не вживав, бо "людина", це результат, який є досконалим і насправді використання цього означення в контексті виборів, як на мене, підозріле.

Чи повинен взагалі бути національний лідер? Я категорично проти такого бачення. Але це не значить, що повинно творитися те свинство, яке розпоширюють "псевдопатріотичні сноби" - оце ганебне "противсіхування" і неходіння на вибори. Себто, тотальний ідіотизм глибокодупного критицизму.
Ми живемо не лише в країні Україні, а і в державі Україні, тобто повинні вести себе вкрай відповідально щодо України і Українства. А отже проявляти свої особистісні дурні чи мудрі погляди до певного, вирішального моменту. Як ото другий тур виборів Президента, наприклад.
Кожне українське "я" після цього повинно засунути свої непомірні амбіції глибоко у шухляду єства і долучити свій скромний голос за ту кандидатуру, яка отримала більшість проукраїнських голосів, і є об'єктивною реальністю досягнутих проукраїнським суспільством пропорцій і компромісів! І КРАПКА! ВСЕ ІНШЕ НА НИНІШНЬОМУ ЕТАПІ ВИЖИВАННЯ УКРАЇНИ ЗЛОЧИН!

Чому ж так не стається? Мої скромні розмисли привели мене до однозначного висновку, що пошуки такого безперечного лідера, і як наслідок "протесне голосування" - є відображенням глибокої аморальності певної групи "протесного виборця". Ця компанія насправді підсвідомо шукає отого Місію, який (яка), рятуючи країну, повинна врятувати і особистісно кожного такого "грішника". Натомість управління державою не передбачає такого. Перепрошую, але "Кесарю Кесареве, а Богові Богове"! Отже замість того, щоби діяти раціонально, по-державному, маленькими кроками йти у вірному напрямку, дуже багато з нас (у першу чергу, і від надмірних, не пов'язаних із осягненням поняття ДОБРА знань, а також і від абсолютної відсутності знань і практики доброчинства) шукає іншого, глибоко особистісного!
У цьому корінь проблеми, і залишається тільки призвати всіх наших патріотів до дзеркала і запропонувати їм пильніше приглядітися до себе - можливо пора вже собі сказати правду? Хто ти, і чи вартий ти того, на що претендуєш!
Облиш порятунок своєї душі собі - і об'єднайся для порятунку України найширшим колом!

Ще раз повторю слова невідомого мені автора щодо вирішальних моментів у нашому житті, бо краще не сказати:
"Якщо ти не здатен до об'єднання, то ти не патріот, а гоноровий ідіот!". Роздрібненість патріотичних сил - нищівна загроза українству! Об'єднання передбачає якогось лідера. Треба об'єднуватися навколо того, що є. Життя покаже, чи виправдає він довіру людей. Якщо ні, то прийде інший. Але сили будуть вже згуртовані. А так будемо мати розбрат і далі. І тоді марні сподівання на якусь кращу долю."
DIXI.