ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Багрянцева
2018.06.20 21:57
Ти рахуєш до ста. Я ж ховаюсь у тиші липневій.
Одягаюся в ніч і чекаю, що скоро знайдеш.
Я покірно стою у космічній густій атмосфері.
Без обмежень і меж.

Усміхаюсь тобі. Ти рахуєш до тисячі спритно.
Повний місяць ясний видає мене. Ну і нехай.
Я зн

Іван Потьомкін
2018.06.20 20:57
– Возвращаюсь я как-то электричкой в свой Энергодар – городок строителей и эксплуатационников Запорожской атомной станции. Вагон почти пустой. Редкие пассажиры уже готовятся к выходу, как вдруг подходит ко мне сельского вида пожилая женщина и спрашивает,

Олександр Сушко
2018.06.20 16:53
Вікно закрито. Човга тінь за склом,
Неситий погляд ковзає по шипці.
Вже не болить одірване крило,
Поніс в зубах трофей писака-гицель.

У нього голоднеча й ціль нова,
Плете зі слів міцні облавні сіті.
Кровиця жертв п'янить, немов первак,

Ігор Шоха
2018.06.19 22:32
Десь помандрував і ти, Іване.
Зав’язався калиновий цвіт.
Сходить сонце, як гаряча рана.
Сонях доганяє білий світ.

Синє небо відкриває браму.
Там і Щек, і Либідь, і Хорив...
Дядько Кий узяв тебе на раму

Микола Дудар
2018.06.19 18:32
Розваги виніс ти за дужки
Годиник вимкнув, телефон
Позвав із роздумів Забужко
Який не є, а камертон
І горизонти й паралелі
Позеленіли геть в журбі
Ще й споглядає хтось зі стелі
Невчасно, байдуже тобі...

Наталка Пілігрим
2018.06.19 16:34
Весна насипає у горло пилу,
усе навколишнє вбирає у сірість,
дороги і люди – ти вирви, вирви…
Твоя й березнева самотність стрілись.

Лице сполотніле, прообраз дому,
їм промінь жахкий домалює зморшок,
у тебе із містом одні геноми –

Олександр Сушко
2018.06.19 06:10
Тарганисько сховалося у шпарку,
Поласувало нагло кавуном.
Узимку люди мерзнуть, літом – жарко,
Вдоволених не бачу вже давно.

Не вистачає грошей, хисту, тями,
Ще й вороги в Донбасі і Криму.
Рука сусіда піднімає камінь,

Маркіяна Рай
2018.06.19 00:18
Коли в тобі скінчився день,
Аж ніч заплакала раптово,
Коли в тобі немає слова
І не співається пісень,

І лінь дивитися на світ,
І тінь сповзає геть у п'яти,
Коли у грудях стужа м'яти,

Ігор Шоха
2018.06.18 23:08
А у оборі нашої корови
ще є телята нашої біди -
мураєви, і гепи, і царьови -
ті самі клони, що і муравйови,
на вим’ї євразійської орди.

***
А на цьому світі легше жити,

Адель Станіславська
2018.06.18 15:33
У всі часи інакшості - інакші.
У всі часи приречені вони.
І навіть сильні духом - завжди слабші
І зметені в нерівностях війни.

Були і каменовані, й розп'яті
І топлені, і палені в вогні...
Нормальніші нормальних - більш

Олексій Кацай
2018.06.18 15:13
Йде сніг.
Вечір темряву бгає
у ламп віртуальні сніжки.
Комп’ютерні ігри стирає,
залишивши ярлики.

Забралами висять вони
на моніторах шибок.

Володимир Бойко
2018.06.18 12:14
Дощать дощі, зміняючись дощами,
А після них приходять ще дощі.
В повітрі пахне гниллю і грибами,
Чатують жертв поміж кущів кліщі.

Така погода увійшла у моду,
Згнивають полуниці на грядках,
З-за бур'янів не видко вже городу,

Ірина Вовк
2018.06.18 10:55
…і ти, мій друже, будь мені зі мною, -
Шепоче серце лірою-струною,
Коли паде із лип духмяний цвіт,
І неба окривавлений болід
Засліплює вогнем печальні очі
Посеред тьми безсонних свідків ночі, -
Пребудь мені… о будь мені зі мною!..

Наталка Пілігрим
2018.06.18 09:42
поміж двох будинків між якими тиша
ліпить свою нішу і плете нитки
опадають ночі на галуззя вишень
колискові інші і дірок зірки

сумовито світять у зіниці вулиць
щоби не почули кроки ліхтарів
і ніхто не певен так бо є і було

Олександр Сушко
2018.06.18 07:28
Молись!

Корівка гедзів ляпає хвостом,
А мій п'ятак застряг у райській брамі.
Товкти отця безпечніше гуртом,
Молитися - отарою у храмі.

Стоять перед амвоном "голубі",

Галина Кучеренко
2018.06.17 22:25
Ситого вовка не дуже цікавлять
проблеми голодних ягнят:
            - Отара замерзла!... І їжі замало!
             Чим нагодувати малят?...
- Як можна мій спокій тривожити марно -
Опікуюсь вами як брат!
Ви ж - злодії страшні, бездушнії скнари!!!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Сергій Булат
2017.09.17

Ірина Вовк
2017.06.10

Чергавий Андрій Романович Курц
2016.10.01

Василь Дерій
2016.01.31

Володимир Зоря
2015.11.09

Вікторія Торон
2015.11.09

Вадим Василенко
2015.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Майстерень Адміністрація / Публіцистика / Соціум

 Остап Кривдик. Урок Табачника

"Мы говорим Ленин, а подразумеваем партия..."
Ми кажемо Табачник, а значить ПР і Янек.

Образ твору Призначення Дмитра Табачника на вторинний по грошах, але стратегічно важливий гуманітарний напрямок, спровокувало хвилю невдоволення в Україні.

Це могло б призвести до широкого міжнародного резонансу, потужного громадянського протесту, і, як результат, відставки уряду і дострокових парламентських виборів. За умови ефективної опозиції.

Чого вчить ситуація з "табачним" міністром?

Урок для "регіоналів"

Присутність "дешевого клоуна і казнокрада" в міністерських лавах є принизливою для самої гвардії Януковича. Те, як Табачника вдалося "до-лобіювати" на цю посаду, свідчить про ігнорування Януковичем бажань чільників його рідного донецького клану.

Ще в середині 90-тих років теперішній освітоміністр видавав брошури про визначну роль УПА в утворенні української держави, донедавна паразитував на антигалицизмі, плодячи розбрат в і так не надто однорідній країні.

А 17 березня заявив, що "не треба плутати мої політичні погляди, тим більше, під час виборчої кампанії, з офіційною діяльністю (на посаді міністра)" .

Психологічно їм чужий, безпринципний "аристократ" є надто мінливим, щоб бути вартим довіри. Він є чужорідним тілом в "уряді професіоналів".

Для "регіоналів", для яких економіка - понад усе, призначення Табачника - це удар по власній кишені. Справа в тому, що національна ворожнеча, розпалюванням якої до призначення активно займався міністр, знижує інвестиційну привабливість країни, зменшує капіталізацію їхнього бізнесу, знижує рейтинги держави.

Все це - збитки, як репутаційні, так і прямо пов'язані з неотриманою вигодою чи відсутністю інвестицій.

Скасування ЗНО робить Україну неконкурентоспроможною в довгостроковій перспективі, що позбавляє великий бізнес національних кадрів, робить її інтелектуальною колонією інших держав. Ті, хто керує українською державою зараз, мали б усвідомити це.

Тактично призначення Табачника виглядає елементом реваншу і приниження колишніх опонентів. Проте кращого мобілізатора для розчарованого електорату "помаранчевих" годі й знайти.

Тому стратегічно він є програшною креатурою, подразником без продукування конструктиву. Опонування, що почалося з демонстративного ляпасу, тільки заганяє боротьбу в конфліктні форми.

Риторику ж "об"єднання країни" з таким міністром можна викинути в смітник - вона не варта і ламаного гроша.

Урок для "опозиції"

Проти кого виходити - є, та чи є ЗА кого виходити на протест?

Нунсівці Борисов, Бут, Василенко, Довгий, Жванія, Ключковський, Москаль, Омельченко, Палиця, Плющ, Поляченко, Стець, Третьяков, Харовський, Шемчук (Доній дезавуював своє-не-голосування); бютівці Барвіненко, Задирко, Зубов, Каплієнко, Курило, Логвиненко, Полунєєв, Савченко, Черпіцький.

Запам'ятаймо ці прізвища. Ці депутати - внаслідок неорганізованості чи зради - провалили 30 березня голосування щодо зняття Табачника з посади міністра.

Кожен з них повинен понести відповідальність за свій крок, в першу чергу, своїм політичним майбутнім. Їм ніколи не повинно бути місця в "патріотичному" таборі.

Ганьба цього голосування прямо пов'язана з закритими виборчими списками, і, відтак, неякісним депутатським корпусом.

У БЮТі персональний фаворитизм, помножений на корупцію, витворив силу, нездатну діяти в опозиції. Ті, хто заплатив гроші за кулуарне внесення в список, вважають мандат своєю власністю, вдалою інвестицією, основне завдання якої - захищати бізнес свого власника.

Оскільки надприбутки неможливі без близькості до влади, такі бізнесмени просто пливуть за течією.

Лебідь-рако-щукство є смертельною хворобою супер-фрагментованої фракції НУНС, другим прикладом неякісних списків. Ганьбою є призначення чоловіка Віри Ульянченко заступником Табачника.

Ганьбою є 15 голосів тих, хто пройшли під національними гаслами в парламент, і кнопково змовчали щодо борця з "многовековым человеконенавистническим экспериментом, проводимым Польшей, Австро-Венгрией, Третьим рейхом"  (якщо хтось не впізнав - мова йде про Галичину).

Ганьбою є напівкоаліція УНП з урядом Азарова, за Табачника у складі якого голосували члени фракції УНП Клименко і Слободян.

Ганьбою є гучна мовчанка галичанина Яценюка щодо "украиноненавистнической Галичины", ганьбою є реверанс Гриценка щодо "професійності і знань Табачника" .

У найвиграшнішій ситуації опинився Тягнибок і його "Свобода", котрі мають сталу і послідовну позицію. Втім, ці борці з "Машами" і "Лізами" у львівських дитсадках є саме такою опозицію, про яку мріє Табачник - вона якнайбільше відповідає ксенофобським образам Галичини з його статей.

Марнославна боротьба за право посісти трон "єдиної опозиції", котра поглинає більшість зусиль, є ще однією ганьбою "помаранчевих". Відсутність стратегії опору, бездіяльність і метушня видні неозброєним оком. Тотальне банкрутство "старих" діячів вимагає кардинального омолодження опозиції.

Ректорський урок

"Ми вважаємо Табачника саме тим державним діячем, який може забезпечити відродження вітчизняної освіти і науки", заявили ректори багатьох українських вишів .

Саме ці люди є очільниками наскрізь прогнилої української вищої освіти. Саме їхня реакція свідчить про їхню персональну зацікавленість у відновленні старої системи, у відновленні "ректорських списків" на вступ, у поновленні грошово-блатової схеми і знищення незалежності вступу.

Ці ректори здебільшого при своїй владі ще з "дореволюційних" часів - і ніхто з них не відповів за тиск на студентів у 2004-му. Непокараний злочин спровокує рецидиви: ми ще побачимо ситуації, аналогічні до сумських подій. Ситуація з "табачними" ректорами вкотре ставить питання змін в українських вишах - бо молоде вино у старих міхах може тільки гнити.

Організований ректорський "одобрямс" із Закарпаття , Харкова  і Одеси нагадує кучмістські часи і показує те, наскільки слабкими були реформи в Україні в післяреволюційний час.

Раби ректорського контракту обрали передбачливу покору перед силою власного авторитету і прагненням самоврядності. І протест тільки двох людей - президента Могилянки Сергія Квіта і ректора Українського католицького університету Бориса Гудзяка - свідчить про сумну тенденцію, про справжнє повернення на 5 років назад.

Міжнародний урок

У приватному спілкування автор з'ясував, що багато іноземних дипломатів в Україні нічого не знають про минуле Табачника і щиро дивуються з резонансу, викликаного його призначенням.

Втім, тільки базова інформація про полковничі погони, архівну справу і бурхливе антигаличанство змінюють думку. Невже у теперішньої "опозиції" повністю відсутні комунікативні канали з тими, чиїми очима бачать нас світові столиці?

В європейському ж масштабі Табачник виглядає на такого собі міні-Хайдера.

Ксенофобія і радянський реваншизм неоміністра повинен отримати адекватну оцінку Єврокомісії, а особливо - сусідніх з нами держав, котрі потерпіли від комуністичного лиха.

Європейські міністри освіти повинні застосувати політику "неподання руки" і неконтакту з людиною антиєвропейських цінностей, з присвоювачем державного майна і спеціалістом з освоєння національних архівів.

Асоціація Європейських університетів мала б відреагувати на "табачні" реформи, котрі за своєю суттю є виведенням України за межі європейського освітнього простору і перетворення її в інтелектуальну сіру зону.

Удар по зовнішньому незалежному оцінюванню руйнує принцип чесного вступу дітей у виші, замінюючи його на системну корупцію. Табачник є тестом Європи на дотримання власних цінностей, на те, чи справді вважають нас європейські потуги своєю посестрою.

В іншому випадку самі громадяни країн ЄС повинні побачити подвійні стандарти і стимулювати власні уряди до світоглядних дій.

Насамкінець

Зараз ситуація з Табачником нагадує "Україну без Кучми". Немає потужної альтернативної позитивної програми. Немає альтернативного міністра освіти, котрий би постійно і системно критикував теперішнього "діяча" (оголошені плани "опозиційних кабмінів" виглядають піарівсько-карикатурно).

Немає адекватної координації між потенційними протестуючими, лінку між громадським і політичним рівнем протесту. Їхня діяльність здебільшого є реагуючою, а гасла "геть" і "ганьба" приваблюють небагатьох.

Кажуть, щоб покинути пити, алкоголік повинен досягнути власного "дна" - зрозуміти, що так далі жити неможливо. Чи стане діяльність Табачника розумінням власного "дна" для нас, тих, хто сповідує європейські цінності - і, відтак, точкою, від якої можна відштовхнутися, щоб припинити власне падіння?

Уряд Азарова не здасть Табачника: для хиткої неконституційної коаліції, складеної з однакових кон'юнктурних литвинівців, комуністів і перебіжчиків, нового шансу не буде.

Саме тому перспектива протесту - не стільки скинення самого одіозного персонажа, як блокування його ініціатив, напрацювання опозиційного порядку денного і налагодження взаємодії в опозиційному середовищі.

Здискредитована минулою продажністю керівників і учасників, громадська активність потребує нового заряду і позитивної перспективи.

Остап Кривдик, політолог, активіст, для УП

© 2000-2010 "Українська правда"
www.pravda.com.ua

Контекст : Урок Табачника



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-04-14 14:00:56
Переглядів сторінки твору 1554
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 3.766 / 5.5  (0.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 3.766 / 5.5  (0.591 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Еліта і псевдоеліта
Автор востаннє на сайті 2017.03.02 00:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-15 05:55:50 ]
Дякую за публікацію "Майстерням". Здається, автор непогано розібрався в ситуації в освіті і взагалі в політиці.
Але печальна картина - стаття показує, що нема національного лідера, за яким би йти. І хвальоні Тимошенко і Тягнибок не викликають особливого захвату. Потрібні нові люди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-04-15 11:33:52 ]
Погоджуюсь, Ярославе, потрібні нові особистості, і вони є, зростають, це помітно і це тішить. Одначе слово "люди" я би не вживав, бо "людина", це результат, який є досконалим і насправді використання цього означення в контексті виборів, як на мене, підозріле.

Чи повинен взагалі бути національний лідер? Я категорично проти такого бачення. Але це не значить, що повинно творитися те свинство, яке розпоширюють "псевдопатріотичні сноби" - оце ганебне "противсіхування" і неходіння на вибори. Себто, тотальний ідіотизм глибокодупного критицизму.
Ми живемо не лише в країні Україні, а і в державі Україні, тобто повинні вести себе вкрай відповідально щодо України і Українства. А отже проявляти свої особистісні дурні чи мудрі погляди до певного, вирішального моменту. Як ото другий тур виборів Президента, наприклад.
Кожне українське "я" після цього повинно засунути свої непомірні амбіції глибоко у шухляду єства і долучити свій скромний голос за ту кандидатуру, яка отримала більшість проукраїнських голосів, і є об'єктивною реальністю досягнутих проукраїнським суспільством пропорцій і компромісів! І КРАПКА! ВСЕ ІНШЕ НА НИНІШНЬОМУ ЕТАПІ ВИЖИВАННЯ УКРАЇНИ ЗЛОЧИН!

Чому ж так не стається? Мої скромні розмисли привели мене до однозначного висновку, що пошуки такого безперечного лідера, і як наслідок "протесне голосування" - є відображенням глибокої аморальності певної групи "протесного виборця". Ця компанія насправді підсвідомо шукає отого Місію, який (яка), рятуючи країну, повинна врятувати і особистісно кожного такого "грішника". Натомість управління державою не передбачає такого. Перепрошую, але "Кесарю Кесареве, а Богові Богове"! Отже замість того, щоби діяти раціонально, по-державному, маленькими кроками йти у вірному напрямку, дуже багато з нас (у першу чергу, і від надмірних, не пов'язаних із осягненням поняття ДОБРА знань, а також і від абсолютної відсутності знань і практики доброчинства) шукає іншого, глибоко особистісного!
У цьому корінь проблеми, і залишається тільки призвати всіх наших патріотів до дзеркала і запропонувати їм пильніше приглядітися до себе - можливо пора вже собі сказати правду? Хто ти, і чи вартий ти того, на що претендуєш!
Облиш порятунок своєї душі собі - і об'єднайся для порятунку України найширшим колом!

Ще раз повторю слова невідомого мені автора щодо вирішальних моментів у нашому житті, бо краще не сказати:
"Якщо ти не здатен до об'єднання, то ти не патріот, а гоноровий ідіот!". Роздрібненість патріотичних сил - нищівна загроза українству! Об'єднання передбачає якогось лідера. Треба об'єднуватися навколо того, що є. Життя покаже, чи виправдає він довіру людей. Якщо ні, то прийде інший. Але сили будуть вже згуртовані. А так будемо мати розбрат і далі. І тоді марні сподівання на якусь кращу долю."
DIXI.