ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Чернець (1960) / Інша поезія

 може...
Образ твору може це не самотність
а просто чекання
на поїзд
з мріями
ще не померлими
і вже не наївними
як колись

може стояння
на пероні
застеленому
зоряним пилом

може просто
споглядання годинника
що крихтами любови
не часом
а душею твоєю
мандрує

може слухання
голосу
що звіщає
прибуття слів
так довго очікуваних

може прагнення
зайняти
призначене тобі місце
з квитком в один бік

може це не самотність
а просто чекання
на когось
хто поруч мовчить
заслуханий у самотність
яка є
просто
чеканням




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-05-10 21:12:31
Переглядів сторінки твору 9056
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.522 / 5.5  (4.621 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 4.111 / 5.5  (4.143 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.06.02 14:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-10 21:57:22 ]
Може, це не самотність... Тоді чому так сумно і...самотньо?
Дякую, пане Богдане, за співзвучність Ваших рядків із моїм настроєм і відчуттям!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-11 19:11:07 ]
І я Вам дякую за теплі слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-05-11 08:17:41 ]
Сумно, самонтньо, але так красиво!... Співзвучні настрої. Подобається дуже промінь надії, який проникає крізь увесь твір...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-11 19:15:00 ]
І справді проникає. І Ви це помітили... Бо самотність без надії якась, мабуть, несправжня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-05-11 10:15:57 ]
може слухання
голосу
що звіщає
прибуття слів
так довго очікуваних..... от і мені так часом кортить спитати....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-11 20:07:44 ]
Кортить... Нам усім кортить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-11 11:00:54 ]
Може... І цим все сказано.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-11 19:24:38 ]
Точно, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-05-11 11:01:07 ]
чекання - за півкроку до чекання_у_півкроку...
ризикнути зробити спільний крок назустріч...може...

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-11 19:38:57 ]
Може й варто ризикнути. А може і потрібно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-11 13:02:48 ]
може це не самотність
а просто чекання
на когось
хто поруч мовчить
заслуханий у самотність
яка є
просто
чеканням

На грушку що зірветься й сама полетить,
У рота закритого мовчанням в чеканні на грушку...

Сумно... Правдиво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-11 19:45:24 ]
Чекання з закритим ротом - це теж правдиво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-05-12 00:14:56 ]
а перон
вже
притрушено
зоряним пилом піску
що облітає
весною
з годинника
в напрямку літа
я чекаю
а голос зривається
знову цей вітер
на пероні притихли
усі голуби
що чекали на крихти
а голос зривається
осінь за літом
а ти поруч
мовчиш
і мовчиш
і мовчиш


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-13 19:05:38 ]
А Ви не тільки добрий поет, Ви ще й тонкий психолог. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2010-05-25 16:06:47 ]
...крихтами любови ... душею твоєю мандрує... - це геніальні слова. Вітаю вашу поезію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-07-17 20:38:25 ]
може це не самотність,
а віра
у очікування того/тієї,
хто має
надію
мовчати поруч
про одне і те ж,
що свідчить про
любов...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-21 22:25:51 ]
Хтось колись сказав: Любов без самотности - несправжня, самотність без любови - відчай.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Храмченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-19 14:09:30 ]
Усе дуже влучно розписано. Я думала над цим багато і цілком погоджуюся з Вашим відображенням самотності. Вважаю цей вірш дуже цікавим, у Вас гарно виходить змальовувати психологічно-емоційні стани. А це мало у кого виходить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-22 22:44:12 ]
Дякую, Ірино. За час, увагу і добре слово, особливо про психологічно-емоційний стан.