ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.03
10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в
2024.05.03
08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
2024.05.03
06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!
Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!
Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!
2024.05.03
05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Вже не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Вже не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
2024.05.03
01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п
2024.05.02
22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
2024.05.02
19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
2024.05.02
12:35
Велике пошанування до батька й матері,
бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого…
Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою,
навіть якщо живеш милостинею"
Раббі Шимон бар Йохай
Давно це сталось. Тоді, як в І
2024.05.02
11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.
І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.
І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.
2024.05.02
10:26
Літери
Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.
Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.
2024.05.02
10:19
Нотатки дружини письменника
Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч
2024.05.02
08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!
Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!
Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,
2024.05.02
08:05
Голубі троянди
Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.
Той куточок наснився мені: із тканини м'якої
Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.
Той куточок наснився мені: із тканини м'якої
2024.05.02
05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.
Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.
Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,
2024.05.02
04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.
2024.05.01
17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.
Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.
Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юлька Гриценко (1990) /
Проза
/
Крик душі
Колись
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Колись
Колись у мене не стане вже сил, щоб жити далі. Я ходитиму мокрими львівськими вулицями та лякатиму перехожих своїм гидким обличчям, вкритим не зморшками, а злістю. Так приємно буде отому страховиськові бачити налякані очі маленьких дітей і розуміти, що їм також страшно. Я купуватиму квіти у бабусь із Привокзального ринку, а потім, зібравши численну публіку, топтатиму їхні тонкі голівки, ніжні стебельця, крихітні листочки. Я пройду повз якогось жебрака і зупинюсь, щоб забрати у нього все, що за день накидали. Заберу, не втікатиму, просто собі піду, він же не зможе мене наздогнати — у нього ніг нема. Я трощитиму все на своєму шляху, щоб люди навіки забули оту святеньку дівчинку із добрим серцем. Так, із добрим серцем означає, що їй можна плювати в душу, а вона нічого не скаже, промовчить, і лише вночі диким болем випливуть на папір якісь рядки...
Колись у мене ще будуть сили, щоб жити далі, просто не буде бажання. Тоді я пройду повз колишніх друзів і кожному подарую сотню: одним — гривень, другим — поцілунків, третім — теплих слів, а четвертим — фотографій. Більшість із них відразу почне жалюгідно скавуліти, мов бродячий пес : “ Не йди... Нам тебе бракуватиме. Не йди... Не йди..” . Я почну реготати із того, наскільки всі вони корисливі та підлі створіння. Звісно ж , якщо я піду, то хто потім ввас жалітиме? Хто сприйматиме такими, як ви є? І лише декотрі із вас скажуть із дивним усміхом : “Іди! Там тобі буде краще!”. Я подякую за їм за минуле і побажаю щасливого майбутнього. Піду собі на край світу...
Колись у мене будуть і сили, і бажання, щоб продовжувати жити, але не буде часу. Він просочиться крізь пальці із космічною швидкістю і надішле попередження на мою електронну адресу : “ Вже скоро.”. Я вже нічого не робитиму. Просто сяду і посиджу трохи в режимі очікування. Перечитаю усе мною написане, можливо, дещо викину, щоб ніхто того вже не читав. Згадаю кожне погане діло, зроблене мною, і трохи, може, злякаюсь — тепер доведеться за все заплатити. Згадаю й кожну добру справу — за неї буде нагорода. Перегляну старі фотографії і заплачу, бо на жодній Тебе немає. Ти ховався від об”єктива мого “Кенона”. Багато років берегла тебе у пам”яті, а тоді, коли прийде час прощатись із життям, я не зможу тебе згадати. Напевно, це буде найважчим покаранням...
Колись захочеться і вернути втрачене, і знайти загублене, і просто попросити вибачення. А сьогодні просто боюсь дивитись чи не прийшло щось на мою скриньку...
06/06/2010
Колись у мене ще будуть сили, щоб жити далі, просто не буде бажання. Тоді я пройду повз колишніх друзів і кожному подарую сотню: одним — гривень, другим — поцілунків, третім — теплих слів, а четвертим — фотографій. Більшість із них відразу почне жалюгідно скавуліти, мов бродячий пес : “ Не йди... Нам тебе бракуватиме. Не йди... Не йди..” . Я почну реготати із того, наскільки всі вони корисливі та підлі створіння. Звісно ж , якщо я піду, то хто потім ввас жалітиме? Хто сприйматиме такими, як ви є? І лише декотрі із вас скажуть із дивним усміхом : “Іди! Там тобі буде краще!”. Я подякую за їм за минуле і побажаю щасливого майбутнього. Піду собі на край світу...
Колись у мене будуть і сили, і бажання, щоб продовжувати жити, але не буде часу. Він просочиться крізь пальці із космічною швидкістю і надішле попередження на мою електронну адресу : “ Вже скоро.”. Я вже нічого не робитиму. Просто сяду і посиджу трохи в режимі очікування. Перечитаю усе мною написане, можливо, дещо викину, щоб ніхто того вже не читав. Згадаю кожне погане діло, зроблене мною, і трохи, може, злякаюсь — тепер доведеться за все заплатити. Згадаю й кожну добру справу — за неї буде нагорода. Перегляну старі фотографії і заплачу, бо на жодній Тебе немає. Ти ховався від об”єктива мого “Кенона”. Багато років берегла тебе у пам”яті, а тоді, коли прийде час прощатись із життям, я не зможу тебе згадати. Напевно, це буде найважчим покаранням...
Колись захочеться і вернути втрачене, і знайти загублене, і просто попросити вибачення. А сьогодні просто боюсь дивитись чи не прийшло щось на мою скриньку...
06/06/2010
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію