ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Шон Маклех
2020.07.07 21:54
Я блукав серед натовпу
Людей, що не слухають
Цвірінькання горобців,
П’ють повітря настояне на шумі,
І не знають, що землі боляче,
Коли вони топчуть її – втомлену
Цвяхованими черевиками байдужості.
Я носив тягар смутку

Євген Федчук
2020.07.07 20:46
Садили картоплю ми у дідуся.
Він ямки копає, а ми із сестрою,
Кидаємо в ямки картоплю обоє
В надії, що скоро закінчиться вся.
Вже сонечко добре з небес припіка.
Дідусь утомився та й ми ледве ходим.
Уже посадили ледь не пів городу.
Аж ось і бабуся о

Ігор Федів
2020.07.07 11:42
Дозволили казати слово,
Підняти очі від землі,
А серце бачити готово
Свободи натяки малі.

Помалювали стару клітку,
А охорони не зняли,
Душею линемо у сітку,

Володимир Бойко
2020.07.07 11:24
Я частував своєю кров`ю комарів,
Я на фуршеті цьому мало не здурів.
Які ж вони немилосердні, комарі –
Жалкі завсідники вечірньої зорі.

Дума Козак
2020.07.07 09:44
Горить коса, палає літом небо,
все поглинає полумя стіна!
Природа віддає останню требу –
життя життям оплачує сповна...

Заграва підіймається над морем,
у тому пеклі гине все живе
і рани залікуються не скоро,

Сергій Губерначук
2020.07.07 08:26
Ех, ти, Скорпіоне!
Ти жалиш!
Повернутий спиною – Злом!
А спробуй убити –
на-зав-жди –

Добром.

Олександр Сушко
2020.07.07 01:32
Літній дощик


Шкандибаю, у руках ковінька

Став старим, а був - прехтивий фавн.

А спекотне літо, наче жінка,-

Олексій Кацай
2020.07.06 20:29
планету машиною часу
жбурляє у космосу вир
де мов бумеранг папуаса
галакто-спіралиться шир
і на астероїдів брили
розсипавши простору схил
пітьма проявляє пітьмила
в непевному світлі світил

Євген Федчук
2020.07.06 19:21
Було це у часи у старовинні.
Коли? Не знаю. Та давно було.
Унадились татари в Україні
Чи не щодень чинити своє зло.
Ішли так часто. Йшло їх так багато,
Що всю траву стоптали у степах
Не стало чим й коня погодувати
На широченних степових шляхах.

Олександр Панін
2020.07.06 18:15
На зеленій галявині, на узліссі -
Засмучена дівчина у дрімучому лісі…
Як у ліс потрапила, Прекрасна,
Що робиш на галявині, Красна?

«Краще бути в лісі почорнілому,
ніж у чоловіка в домі немилому…

Олександр Сушко
2020.07.06 17:31
Він грав на піаніно власним членом,
Скакав по сцені у рябих трусах.
А нині - Президент! Спаситель! Ленін!
Країна, врешті, витягла туза.

І зажила-а-а! Аж мед тече по вухах,
Грошви до біса і війни нема...
Ці вибори - солодка груповуха,

Ярослав Чорногуз
2020.07.06 15:00
Смарагдове сяйво, як полум`я ніжне,
Голубить воно, не пече.
Тону у вогні я оцім дивовижнім –
Смарагдових бранець очей.

ПРИСПІВ:
Смарагдові очі, смарагдові очі
Мене огорнули теплом.

Олександр Сушко
2020.07.06 09:29
Порізано талант сатири лезами,
Під хвіст коту усі мої труди!
Кошлате мудромисліє - поезія,
А те, що в мене - сірий наратив.

О, хто би дав хоча б ковточок радості?
Боги парнаські вирок прорекли:
"Для вічноті твої творіння - капості,

Сергій Губерначук
2020.07.06 09:14
Вічно серце живе
по тілах по людських,
не в однакових ритмах кочує.

Десь фонтаном прорве
між артерій вузьких,
десь мелодію Брамса прочує.

Іван Потьомкін
2020.07.05 21:35
Андрій Розумовський Маестро, чи не могли б Ви подивитись оцю ось пісню ? Бетховен З приємністю, Ваша величність. Ви стільки робите для мене, що тепер я – найбагатший, мабуть, серед моїх колег. Де ще б я перевірить зміг те, що тільки-но створив, як не

Ігор Шоха
2020.07.05 21:19
Є люди, з якими приємно завжди,
далеко не треба ходити,
є й інші, з якими, куди не іди,
немає про що говорити.

На інших надійся, та сам обирай,
на кого надія в дорозі,
оточена пеклом дорога у рай,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Сергій Кузін
2020.07.02

Олег Прусак
2020.06.11

Богдан Бойко
2020.03.22

Анна Дудник
2020.03.15

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тамдедобре Тамдедобре
2020.01.31

Сергій СергоЗар
2020.01.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мара Щира (1984) / Проза

 Персонажі однієї редакції (Актор лялькового театру)
- Ні, а таки добре, що я вчасно встиг втекти з театру. А то б ось так само винесли б мене ногами вперед з новорічної вистави... - зітхає приблизно сорокап'ятирічний з натяком на імпозантність (принаймні у поведінці) тепер вже мій колега.
- А, що хіба краще вмерти над клавіатурою? - запитую я з виправдано недовірою до щирості його відчуттів. (Як на мене то смерть на сцені все ж таки краще, трагічніше чи що...)
- Ой, Марго (ну ніколи не розуміла ЧОМУ (?) він мене так називає, мене ж бо звуть зовсім інакше, ну навіть приблизно не Маргарита), що тобі сказати... Краще вже перед монітором чим на сцені в ролі їжачка. Уявляєш ось я відкидаюсь і прямо в зал, а там діти і в крик...
Після такого, більш ніж образного пояснення розумію.
В принципі він правий. Для малюків, що прийшли на виставу до лялькового театру буде досить неприємним споглядання досвідом труп лисуватого сорокалітнього їжачка. Та і батьки стовідсотково не за те гроші заплатили. Тим більше одна справа померти на сцені граючи Гамлета чи Макбета... а інша їжачка. Навіть на скільки б героїчним, за сюжетом той їжачок не був.
Євгеній, то взагалі унікальний та надзвичайно цікавий персонаж. Замолоду був одним з ведучих акторів-лялькарів. Навіть став співавтором одної з повчальних п'єс для підростаючого покоління... Ледь не поступив до "МГИКу" чи "ЩЁТКИ" (періодично назва навчального закладу варіювалась) та знявся в кількох фільмах. Щоправда на широкий екран жоден з тих фільмів так і не вийшов. І плівки з ними можна знайти лише в приватних колекціях особливих поціновувачів кіномистецтва.
Улюбленою його фразою, звичайно крім "Ой, Марго, та що тобі сказати" було: "Коли ми із Смоктуновським знімались в одному фільмі..." і далі по тексту. Нині колишній партнер по стрічці Смоктуновського змінив рід діяльності майже кардинально. Служіння Мельпомені він замінив служінням іншій музі з невідомим ім'ям. Бо коли, стародавні греки вигадувались супутниць Сонцеликого Аполлона то ніхто і гадки не мав про те, що і журналістам потрібна буде отака покровителька . Та і взагалі, про те, що з'явиться на світі отой настирно огидний народ ніхто, навіть сам Аполлон і гадки не мав.
Так от, про Євгенія, або як ми, не зважаючи на різницю у віці десь у років двадцять, називали його просто Женьою. Женя в житті найбільше любив дві речі жінок та алкоголь. Причому, навіть через кілька років роботи з ним пліч о пліч вичислити що з цих двох "найбільше любив" було на першому місці я не змогла. Скоріше за все, це були дві основні рівноцінні та невід'ємні складові його такого нелегкого життя. Тематикою в якій працював колишній актор лялькового театру Женя, була економіка. А ще Женя був дуже не проти видати мене заміж. При чому не просто видати заміж, а саме за одного з його чи то друзів, чи то знайомих. Який ось як раз зараз заходиться у пошуку своєї другої половинки. І не просто пошуку, а з самими які тільки можуть бути серйозними намірами. Чи не головним аргументом на користь "жениха" була наявність у нього власного бізнесу та кількох автомобілів, один з яких "ну дуууууже класний джип". Крім того ці безумовні плюси були набагато вагоміші навіть того факту, що ні я ні “наречений” один одного ні в реальному життя ні на фото не бачили. Проте Женя був впевнений що ми один одному підходимо на сто відсотків. Або ж навіть і на більше.
- Ну ти ж знаєш, я перебірлива, - кокетувала я перед Женьою.
- Ну ти дивись. Але ж фііірма, машииина, - шипів він мені на вухо як, клятий змій спокусник.
І я Жені вірила. Але на умовини не піддавалась.
Звичайно можливість змінити роботу з основного засобу забезпечення собі відносно достойного життя на таке собі хобі аби розважитись, була досить приваблива. Але ж в решті решт, я на жаль не на стільки корислива. А ще, як виявилось не так давно, затята моногамниця. І змінювати об’єкт свого бажання в найближчі часі не планувала.
А ще Женя, сам збирався одружитись. Вже в котре. І в котре одружитись, і в котре збирався. Але поки що не одружився. І вся жіноча частина колективу, яка у нас складає переважну більшість з нетерпінням очікувала на цю подію. Бо жіноча цікавість то смерть. ;) Ми, навіть, потай влаштували тоталізатор де робили ставки: одружиться він в решті решт чи ні. Згідно до останніх даних нашого тоталізатору ставки приймались три до одного, що він таки не одружиться.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-05 10:09:30
Переглядів сторінки твору 3832
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.653 / 5.5  (4.333 / 5.21)
* Рейтинг "Майстерень" 4.175 / 5.5  (3.920 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.10.29 23:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-05 12:57:07 ]
Цікаво і дотепно, легко написано, хочеться продовження. :)
І особливо це потішило: "І я Жені вірила. Але на умовини не піддавалась" - прямо на стінку вішай нашим донечкам і сестричкам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мара Щира (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-05 13:13:18 ]
Дякую, дуже приємно читати такий відгук.
А Жені (то вже будему його так називати і далі) я вірю й досі ))) і ні на які умовини не підаюсь. Бо хоч люблю його безмірно, але добре знаю )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-06 14:33:47 ]
Як важко нам, чоловікам... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мара Щира (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-06 14:35:57 ]
Чому це важко? (здивовано) Ми ж, жінки любимо, вас, чоловіків )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Оля (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-08 21:11:56 ]
я теж дуже хочу продовження.....цікаво про інших персонажів вашої редакції почитати ))))))
=*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мара Щира (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-09 10:17:04 ]
колись...колись щось ще обов"зково буде ) Але, мабуть не про всіх