ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роман Коляда
2014.09.01 14:39
Є велика різниця між цифрами «двісті» та «триста».
Вона більша, аніж в «двісті двадцять» і «триста вісімдесят».
І навіки стоять кимсь трагічно не випиті стопійсят
У кімнаті посеред Богом забутого міста.

У вогні молитов і боїв проминула перша Пречист

Любов Бенедишин
2014.09.01 13:39
Душі суцільний морок... запах крові...
Світ вип'є небо й вічністю заїсть...
Весь рід земний з дияволом у змові?!
А Я ж творив людину із любові.
А Я ж для щастя виплекав її.

...Гадав: упоравсь - можна й відпочити.
...Після Потопу тямив - не кінець

Домінік Луцюк
2014.09.01 13:34
шептання мої пташині
підслухало море синє
благання мої дитинні
розхлюпало по світах
занесло мені вітрами
загублений подих мами
з країв де війни немає
і гине голодний страх…

Мирон Шагало
2014.09.01 13:20
Стріти б ще раз літо це —
яблуневе, зоряне.
Але ж ні — його лице
зморшками пооране.
А воно цвіло колись,
пам’ятаєш, маками,
що в серця тоді влились
вам дивами всякими.

Світлана Майя Залізняк
2014.09.01 12:43
пригрій усе, що струшене із гілки,
Отари - без цеберка і води.
Веде, веде заблукана сопілка...
Лягає павутиннячко в меди...

Пантрує чорна бабця білу хату.
Змітає курка лапою врожай...
І жорна трощать зернята червчаті...

Микола Дудар
2014.09.01 11:02
до зубів озброєна Росія...
волонтери, любі волонтери!
маю на останок одну мрію:
вибити всі зуби сучій стерві
Мужевладець родом із транзиту
випуклі пузяки добре свідчать…
може б вже косою… паразита
до гіляки оптом - якшо нічим?!

Роман Коляда
2014.09.01 10:51
Якби я був бібліотекарем
І мене часом просили:
"Дай почитати щось про любов",
Я давав би, принаймні декому,
Праці академіка Патона.
Ви, здивовані, певно, та дарма.
Цей старий краще за всіх знав,
Що буває коли два полюси,

Яфинка Незабудка
2014.08.31 23:45
Ти був один такий мені,
Як сльози, рідний.
Купалося у сивині
Ще сонце мідне
Твого волосся. Та очей -
Зелене світло
Чому ще дотепер печеш?
Немов магнітом...

Яфинка Незабудка
2014.08.31 23:41
Я не знаю імені твого,
Але так хотіла б я дізнатись,
Не помітила у роздумах: давно
Зевесніли айстри біля хати?

В бочках бродить молоде вино,
Пахне ліс опеньками і мохом,
Так уважно дивимось кіно,

Ірина Саковець
2014.08.31 21:56
На заході сієш – і сходить, на сході – війна,
на сході не сходять синці і земля кровоточить,
вода каламутна, як жінки заплакані очі,
і небо тьмяніє, мов світ від міцного вина.

Одна Батьківщина... І, може, серця їх до дна
(прихильників хаосу) виїсть

Микола Дудар
2014.08.31 21:31
Смерть одна… обличчя різні
усе по Сонцю, вздовж Життя
приходить тихо рано-пізно
а звабить як - без вороття…
2014.

Василь Кузан
2014.08.31 21:17
Бринить роса на павутинні літа,
Гойдає сонця зайчиків малих –
Лисиця осені прищурилась на них
І синьо дзвонять піднебесні квіти.

Стебло зігнуло шию до землі,
На стежку вуж погрітися виходить,
Шукає ранок у калюжі броду,

Олександр Олехо
2014.08.31 20:56
Тебе не розстріляють просто так,
а лиш за те, що українська – рідна,
за те, що трИзуб – то не тільки знак
і гама кольорів любові гідна.

Тебе не розстріляють, друже мій,
як донесеш на патріота краю –
ще і пайок поповниш з того свій

Іван Потьомкін
2014.08.31 18:10
Не в радість мені сьогодні свята –
Ні світські, ані релігійні,
Бо ж нечисть за горло вже хвата
Й до прірви штовхає Україну.
Під жаб’ячим поглядом Московії
Закляк світ. Про санкції белькоче, про ООН...
І невтямки йому, що ще з часів Петрових
Підл

Мирослав Артимович
2014.08.31 17:48
немає слів і сил нема
упень і розум не сприйма
блюзнірства «русского вождя»
без честі совісті чуття
лише диявольський оскал
і на чолі тавро – москаль…
та зримі путінські путі –
хлюпоче у чеканні Стікс

Петро Скоропис
2014.08.31 16:32
Сон не йде, як згадаю твій голос, та не скажу,
що хмелію. Що, буцім, природніше. Сиріч зв'язки
не рівня м’язовій назі, кужелі, багажу
під скліючими баньками, ні осорузі тряски
речі із віком. Взятий зі м’яса, звук
не ізійде внівець у роях молекул
р
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Миколайович Ульянов
2014.08.30

Лідія Патріотівна
2014.08.28

Даша Лебедь
2014.08.27

Нанея Золотинська
2014.08.24

Зоряна Осінь
2014.08.24

Вікторія Мочерна
2014.08.23

Міх Западенець
2014.08.07






• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Усі Словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Пенюк (1954) / Вірші

  Матусина вишиванка

Знову з вечора й до ранку
У зимові вечори
Вишивала вишиванку
Люба матінка мені.

Клала хрестики дрібненькі
В різнобарвні кольори,
Вишиваночка чудова
Так сподобалась мені.

Одягну я вишиванку
І на свято в ній піду .
Гарну пісню заспіваю
І матусю звеселю.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-07 12:59:45
Переглядів сторінки твору 877
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.810 / 5.06)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.556 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Головний поетичний конкурс «Майстерень»
Автор востаннє на сайті 2011.02.06 18:13
Автор у цю хвилину відсутній