ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Гренуіль де Маре
2016.09.24 22:25
Наслухай: проз осінню тишу,
Крізь розбавлений змроком дим
Страх крадеться – ачей, не дише…
Скоро житимеш ним одним.

Уважай: догорів геть-чисто
Літній продих, і знов – докіль?! -
Перегірклим відгонить листом,

Ярослав Чорногуз
2016.09.24 22:03
Ослабла сонця променева сталь
І легкий холод сновигає в гаю.
Старих дерев невигасла печаль
Ледь-ледь гілки акації гойдає.

Все більшає багрянцю ув очу
І закоцюбли віти напівголі…
І я уже, як той листок тремчу

Олексій Кацай
2016.09.24 21:40
Поміж далеких зоряних багать,
розпалених забутими богами,
згасаючими іскрами летять
в прозірну даль міста під куполами.

Людей і вулиць є стрімким політ
до галактичних таємниць принади…
А я, забутий, їм сигналю вслід

Сонце Місяць
2016.09.24 17:55
у день коли прибуду я
незаримовані жінки
перемовлятимуться

окей сей день керує всім
а там куди вирує він
блаженство й забуття

Оксана Дністран
2016.09.24 16:12
Я у весну ту більше не вернусь,
Вона для мене вже давно відквітла.
Я стала більш холодною чомусь,
У сонця в серці теж забракло світла.

Мій шлях лежить в завії і сніги.
Я звично в них закутаюсь під осінь.
Смарагдово ще поки навкруги,

Роксолана Вірлан
2016.09.24 15:46
І най би ще стояла приосінена
до хати вересневої, до комину,
бо так вже заплелась у стіни спомином -
мов кінь, що вріс вітрами в душу цигана.

Та най би над причілком погойдалася
своїми медоносними кучерями.
Піввіку з солов"ями зореперими -

Іван Потьомкін
2016.09.24 11:12
Я ж не знала, не гадала,
Що його не буде.
Казав їду лиш на тиждень,
А вже мина другий.
Ой була б я зозулею,
Сильні крильця мала,
То я б всеньку Україну
З горя облітала.

Анастасія Поліщук
2016.09.24 00:56
і знову можна хоч тоннами їсти яблука
і о восьмій казати, що вже надто темно
і що холодно ввечері міряти парами
кроки
відстані
погляди
серця удари

Юра Ерметов
2016.09.23 09:51
Подорож до витоків власної душі значно цікавіша... Більшість вважають це скучним. Або навіть, що усе знають про себе. Або що медитація - це розмірковування над яким-небудь парадоксальним висловом загубленого в минулому мудреця. Не знаю, можливо, лише мо

Вікторія Торон
2016.09.23 09:22
Їдеш по дорозі — і бачиш перед собою стіну суцільного туману із мрякою, який накочується хвилями з океану, і мусиш пірнати в нього — їхати ж треба, позаду інші машини — хоча все в душі цьому опирається і просить спинитися десь на узбіччі й перечекати а

Сонце Місяць
2016.09.23 04:06
чоловік як є ріже рибу
в голові у нього будинок
перегорнуто надцять сторінок
у стараннім його житті

частки риби лягають ніби
натуруючи для картини
але в цім ніщо не повинне

Василь Луцик
2016.09.23 02:20
всі хто просили тиші
всі хто просили щастя
всі хто просили квітів
померли

а тепер тут живемо ми
і просимо те саме
і це аж ніяк не печально

Серго Сокольник
2016.09.23 01:57
Я философ. Фиксирую... Фото... Мольберт...
Осень сИрая, рад ли хоть кто-то тебе?..
Я твой облик храню
В жанре НЮ...
..........................................
Ты- ребенок, и ты ожидаешь
Интереснее жизнь во сто крат
Школьно-детской... Внезапно узнае

Світлана Майя Залізняк
2016.09.22 22:00
Картина простенька: три барви і рама.
Нема півтонів, є стаття і реклама.
Купуйте, повісьте, милуйтеся зранку.
Не вимастить поле осіннє фіранку.
Нема дисонансу із меблями: голо.
Зображений снопик і палеве коло.

Художник намріяв кальян і сікачку.

Оксана Дністран
2016.09.22 20:41
Так легко п’ється небо із дощем.
Підставлю губи спраглі під негоду,
Щоб загасити неперервний щем,
Який закрив для осені підходи.

Я ту чаклунку ждала цілий рік -
Золотогриву сонячну красуню,
Палкий твій погляд серце їй обпік,

Вадим Василенко
2016.09.22 20:26
Нещодавно на телеекрані каналу «Інтер» з’явилася друга за період незалежності спроба екранізації діяльності Богдана Хмельницького під назвою «Гетьман». Режисер – Валерій Ямбурський, сценарій Віктор Веретенников. Звісно, постатям режисера-донеччанина з осв
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Полівер Джоррі
2016.09.23

Юлія Ішані
2016.09.21

Наталія Ярема
2016.09.17

Андрій Мурин
2016.09.17

Жанна Черноброва
2016.09.11

Ол Чуб
2016.09.09

С'ю Сюзо
2016.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Пенюк (1954) / Вірші

  Матусина вишиванка

Знову з вечора й до ранку
У зимові вечори
Вишивала вишиванку
Люба матінка мені.

Клала хрестики дрібненькі
В різнобарвні кольори,
Вишиваночка чудова
Так сподобалась мені.

Одягну я вишиванку
І на свято в ній піду .
Гарну пісню заспіваю
І матусю звеселю.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-07 12:59:45
Переглядів сторінки твору 1134
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.810 / 5.06)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.556 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Головний поетичний конкурс «Майстерень»
Автор востаннє на сайті 2016.08.25 20:48
Автор у цю хвилину відсутній