ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2016.07.23 10:18
Підганяв суденце вітер, був у поміч досі,
Та зненацька з усієї сили
На щоглу накинувсь
Туго напнуте вітрило на всі боки торса.
За хвилею гонить хвилю безнастану
І по всьому уже видно – бути урагану...
«Здолати негоду не вперше беруся:
Господь люб

Ярина Чаплинська
2016.07.23 09:10
Як добре з тобою летіти
над горами хмар.
Крилами розсікати
вітер, простір і час.

Забути про все світі —
планету, країну, ім’я.
Є тільки небо. Ти. Ми.

Олексій Могиленко
2016.07.22 22:34
Низько,аж не вірилось,
Лише понад дахом
Повертались з вирію
Перелітні птахи.

Щось у серці зжалося,
Защеміло болем .
Гуси,гусеняточка,

Олексій Могиленко
2016.07.22 22:18
Пахне кухня смачно,
Скоро вже свята.
А мені щось лячно,
Бо ж іде війна.

Принесуть в землянку
Бутерброди ,чай
І "тушонки" банку,

Віктор Кучерук
2016.07.22 08:04
Г.К...
Не говори, що мало світла
І десь поділося тепло, –
То ще кохання не розквітло,
А тільки пнеться, мов стебло.
Щоб рук твоїх гарячих грати
Мене не сміли уярмить, –
Уже не стану поспішати

Вікторія Торон
2016.07.22 05:55
До себе приміряєм смерть—
чи довго це? чи швидко?
чи смерть подібна до стрибка?
чи, може, до падіння?
на сірих подушках палат--
під стогони, при свідках?
а чи забутому в траві--
у маячних видіннях?

Юрій Строкань
2016.07.21 22:17
Я зустрів його на Андріївському,
Йшов 33-ій, ні не автобус, рік.
Вас нікого вже не було тут, -
Чи то через еміграцію, чи ампутацію,
Не пам’ятаю.

Він тримав у руках Біблію
І постійно перекидав її з одної руки до іншої.

Ярослав Чорногуз
2016.07.21 21:27
Немов насупились Богове -
Немає в спеки вже снаги.
Води тремтіння вечорове –
Щемке, як спомин дорогий.

І молодість озвалась лунко
І ніби хвилі – припливли –
Жагучі перші поцілунки…

Олена Багрянцева
2016.07.21 17:58
А ти знаєш, він пахне ірискою і молоком,
Ніжним затишком рідного дому, пшеничним колоссям,
Вільним сонцем, яке над дібровами вже розлилося,
Тихим щастям ласкавим, яке неодмінно збулося
І наповнює серце медовим добром і теплом.

Він так солодко спить

Марія Дем'янюк
2016.07.21 16:44
І снилися мені все дивохмари,
Квітучі пахощі, зелені трави,
І пурпуровий мак та синенькі дзвіночки,
Бо мама на ніч цілувала в щічку дочку.

Так спалося, бо нічка шепотіла,
Що я для мами сама люба, мила,
І що всі зорі - сяєво в долоні

Ніна Виноградська
2016.07.21 15:11
Я сотні разів поклонялась і сонцю й тобі,
Змішала світи, що, здавалось, не схожі разюче.
Тепер перехрестя у долі і серце в журбі,
Якою дорогою йти, щоб не стало болюче?

Звикати, що зорі без мене впадуть у траву
І руки твої вже не ляжуть тихенько на

Ніна Виноградська
2016.07.21 15:03
Твоя нещирість в рухах і в словах,
Неправда розмиває береги.
На острові любові – повний крах.
Човни, розбиті вщент… Киги-киги –

Сумує чайка. З розпачу кричить,
Бо змило буревієм все навкруг.
І острівець, – беззахисний вночі,

Богдан Манюк
2016.07.21 12:27
Петро Дорошенко

О безнадіє, рваний Богом листе,
що я сумлінно вічності писав.

Іван Сірко

Гадаю, змарнував ти аркуш чистий –

Володимир Бойко
2016.07.21 01:55
Заворожи мене, заворожи,
Чар-зілля дай напитися хмільного,
Щоб я забув до іншої дорогу –
Мені єдиним словом накажи.

Не відпусти мене, не відпусти
Ні від душі своєї, ні від тіла,
Щоб почуття ніколи не змаліли

Віктор Кучерук
2016.07.21 00:09
Допоки шов електрозварний
Кладу, єднаючи метал, –
Живу на світі я не марно,
Хоч, часом, чую: – “Самохвал!..”
Пенсійний вік – не для спочинку
Рукам від втоми видних справ.
Він є забіг, а то – розминка,
Що віднедавна подолав.

Олександра Кисельова
2016.07.20 23:15
Ветви - струны, если ветер - мастер истины.
Клятвы мая - ноты, если память - ключ.
Видно буйство неба, если взглядом пристальным.
В главной роли, впрочем, света робкий луч.

Рыжей белки хвостик, словно пламя мечется.
Воздух нежен,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Світлана Гірняк
2016.07.22

Марія Лозан
2016.07.16

Єва Вінтер
2016.07.15

Тетяна Роджерс
2016.07.10

Ксенія Гора
2016.07.07

Дж Сміт
2016.07.06

Ольга Батьківна
2016.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Пенюк (1954) / Вірші

  Матусина вишиванка

Знову з вечора й до ранку
У зимові вечори
Вишивала вишиванку
Люба матінка мені.

Клала хрестики дрібненькі
В різнобарвні кольори,
Вишиваночка чудова
Так сподобалась мені.

Одягну я вишиванку
І на свято в ній піду .
Гарну пісню заспіваю
І матусю звеселю.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-07 12:59:45
Переглядів сторінки твору 1125
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.810 / 5.06)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.556 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Головний поетичний конкурс «Майстерень»
Автор востаннє на сайті 2011.02.06 18:13
Автор у цю хвилину відсутній