ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2015.02.27 22:54
Твой бог -
обитель отчеств предков
твой бог -
отцовский амфи - слог
твой бог -
смотритель А, Бэ…
ветки
среди нехоженых дорог…

Ігор Шоха
2015.02.27 20:00
Поезія, гармонія і Муза.
Хамелеон, гадюка і Медуза.
Поняття різні, але суть одна.
Від перших віє квітами у лузі.
Три інші оминає й сатана.

***
Гармоніює з Музою Медуза,

Сергій Гупало
2015.02.27 16:48
Ламка стежина йде у Деражн.
Кущі відважно розхиляти мусиш.
Навколо – хвилювання затяжне,
А небо піввідчинене, як мушля.

Оленіна** гуляла саме тут.
У спогадах і Пушкіна носила,
І ту, далеку пору золоту,

Андрій Басанець
2015.02.27 15:28
живе в кімнаті березень напружений
щомить готовий кинутися геть
і ми живемо
присмеркові служимо
з важких гардин витрушуємо смерть

і ти живеш злютований до атома
по чорних сходах черкаєш пальтом

Наталка Янушевич
2015.02.27 13:22
А ти мене згадай, коли у сни
Скрадається лавандовий світанок,
І вузлик сонця натяком весни,
Отим найпершим сподіванням стане.
А ти мене згадай, коли думки
Не повернути в пересохлі русла.
Тоді в садах минулого таки
Останній спомин вітер не обтрусит

Маріанна Алетея
2015.02.27 10:52
Чи може пробитися слово,
Туди де пожежа від крові?
Там сліпне нажахана тиша,
Думки полишає колишнє.

Чи прийде омріяна правда?
Чи можна чекати розраду?
Коли злу дадуть покарання?

Світлана Майя Залізняк
2015.02.26 21:59
Мене навчила німоти
Печаль пізнання.
А засіб від утрат мети -
Струм проминання -
Питому течію забув,
Проник під скелі,
І легіт гусне поміж букв,
І хмари з гелю.

Катерина Ляшевська
2015.02.26 15:30
думаю про воду яка повагом збирається на носику погано закрученого крана
як падає вона поночі самогубцями зі щонайвищого мосту краплями в раковину
як глухо і страшно непрочитаними листами розриває се падіння поховальну тишу
як коле вода мені розплескан

Мирон Шагало
2015.02.26 13:35
Дрімлять експонати в пишній залі,
сходи кам’яні — смаків забутих дань,
згадки в рамі, жовклі та зів’ялі.
Тільки ж ти, любове наша, не зів’янь.

Час устигнув це перемолоти:
задуми й труди; вони уже «колись».
І спинились тут чиїсь турботи.

Світлана Майя Залізняк
2015.02.26 12:53
В застигле олово криниці
Шептання злото шугоне...
Якщо прогляне таємниця,
І слово кинуте одне,
Прокрає паволоку сіру,
Розімкне лагідні вуста,
Атласним ворсом надвечір"я
Ізблисне з квітки і листа.

Марися Лавра
2015.02.26 10:23
поїхав шапіто
одиноку самотність межи очі кинув
невідворотність покинутої ляльки
останню насмішливу посмішку
самими кутиками губ обкусаних у кров
у спадок лишивши по собі
лялечко безтурботно щаслива колись
як житимеш далі

Серго Сокольник
2015.02.26 00:12
Кто-то вернулся... Кому-то в дорогу...
Все привыкают к войне понемногу.
Гречка не порох. И масло не пушки.
Словно явясь из былого, старушки
Сахар и спички, мыло и соль
Впрок закупают... Военная боль
Взглядов... Сурово-спокойные лица...
Неиз

Андрій Басанець
2015.02.25 21:46
Коли алкоголь уже майже допитий, а склянка на столі стоїть понура й нервова, як вивих у темряві, перед очима, як і завжди холодним вечором, проступає вікно з важкими коричневими завісами. З темноти проступають балконні двері, вони напіврозчинені, і крізь

Світлана Майя Залізняк
2015.02.25 20:07
Як славно, що нема кохань
В ці дні схололі.
Сніжиста лімфа поривань
Веде гринджоли...

І тьмавий слід - у тиш ясну,
І вигримляння
Рівняють вензельного сну

Любов Бенедишин
2015.02.25 19:33
Розгойдали небо.
Аж хочеться крикнути:
Досить!!!
Спотворена дійсність.
Безсилих безсонь
каламуть.
Війна шаленіє -
життя людські

Світлана Майя Залізняк
2015.02.25 17:50
А ти насправді
Кошеня шукаєш,
Чимала кішка -
Крицева печаль,
І так свою провину
Вміло креслиш -
Блуканнями
В імлистім гамані,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ліза Колос
2015.02.27

Влад Досич
2015.02.23

Ігор Цирульніков
2015.02.23

Вікуша Рассказова
2015.02.23

Танюша Гаращенко
2015.02.22

Юрий Бакштаев
2015.02.21

Мовчан Зоряна Мовчан Зоряна
2015.02.20






• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Усі Словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Пенюк (1954) / Вірші

  Матусина вишиванка

Знову з вечора й до ранку
У зимові вечори
Вишивала вишиванку
Люба матінка мені.

Клала хрестики дрібненькі
В різнобарвні кольори,
Вишиваночка чудова
Так сподобалась мені.

Одягну я вишиванку
І на свято в ній піду .
Гарну пісню заспіваю
І матусю звеселю.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-07 12:59:45
Переглядів сторінки твору 967
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.810 / 5.06)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.556 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Головний поетичний конкурс «Майстерень»
Автор востаннє на сайті 2011.02.06 18:13
Автор у цю хвилину відсутній