ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Богдан Манюк
2016.05.29 23:50
Передвеликодній мотив

Пасківницями міряний час. Поза дзвонами
пережите до свята – ільчастим письмом.
Не приласкані буднем гуцулки іконними –
небо сіють очима на хліб і вино.

Свічники у свічадах як явлене Трійцею,

Віктор Кучерук
2016.05.29 22:19
Осінь сімдесят другого року для мене почалася, як і сім попередніх, зі шкільної лінійки. Але була й суттєва відмінність, адже, змінивши місце проживання, я, з почуттям досади та тривоги, опинився між гуртів незнайомих хлопців і дівчат. Досада виникала то

Лідія Дружинович
2016.05.29 12:48
Калюжі ковтають небесну блакить,
а вранці туманом застелить асфальти.
Скажи, як же можна тебе не любить?
Ти в кожній краплині, у кожному такті.

Веселі тролейбуси креслять маршрут,
Веселки зі Стиру ростуть понад хмари.
І влітку, і взимку на гордий

Лідія Дружинович
2016.05.29 12:44
Чекаю твоїх онлайнів,
як трави чекають травня,
як зорі – Місяця повню,
дитина – теплу долоню.
Чекає вечір цілунків,
замурзаний пензлик – малюнків.
Так нота чекає звуку,
а серце стукає лунко.

Світлана Майя Залізняк
2016.05.29 11:06
Висіла об`явка на дошці зеленій:
"Приходьте, шукаю наступника для..."...
А псюги хлебтали водицю студену.
В капусті плодилися грошики, тля...

Текла крізь пісочний годинник марнота.
Вивчали романтики партогенез.
Під "Отто Дікс" рюмсали, мліючи,

Леся Геник
2016.05.29 10:44
Мені вітер за тата, вітер...
Мені мряка за маму, мряка...
Не сама я посеред світу,
сиротинонька-неборака.

Вітер долю мою розчеше,
мряка вибілить чорні думи -
стане серцю багато легше,

Лариса Пугачук
2016.05.29 09:08
Пташко, куди ти летиш?
Як не боїшся злітати?
Вітер і буря довкіл –
Чуєш, здригається світ.
Рідна, та застережись –
Горем стріляють гармати,
Небо зрізає дощем
Цвіт, що іще не розквіт.

Віктор Ох
2016.05.28 22:00
Доля вручила талант,
а з таланами чомусь не спішила.
Вимушений емігрант –
де його лиш по життю не носило.
Не працювати не міг,
був у роботі завжди ненаситним.
Труднощі всі переміг.
Був завжди щирим і різноманітним.

Володимир Бойко
2016.05.28 21:52
Безверхів’я, безхребеття, безкоріння, –
Отаке у нас насіялось насіння.
Скрізь дворушництво, дводушність і двомовність –
Отака в нас поголовна безголовність.

2011

Юра Ерметов
2016.05.28 21:05
Я люблю тебе, натхнення!
З тобою так "класно"!..
І хоч іти далі
треба,
будеш зі мнов
назавжди!

Усе, як бул...

Нінель Новікова
2016.05.28 19:55
Безкінечні хвороби відчутно затьмарювали моє дитя-че життя. Давалося взнаки неповноцінне харчування, недо-ступність і відсутність справжніх ліків. Єдиними ліками, які видавали тоді для дітей практично безкоштовно був брид-кий і смердючий рибний жир, вжива

Іван Потьомкін
2016.05.28 17:17
Розгнівавсь якось лев спочатку на худобу,
А далі й на все живе в своєму царстві.
«Як розважити його величність?»-
Питали одне одного звірі
І не знали до пуття, як діять.
«Є в мене,- хвалився лис,-три сотні притч.
Ходіть зо мною й розвеселимо ними

Лариса Пугачук
2016.05.28 08:16
Крапки над «і» ти ставиш бездоганно.
Як цвяхи в хрест, вбиваєш їх крізь мене.
З розмаху, твердо, сильно, невблаганно.
Не допускаючи і натяку на крени.

Я ледве дихаю, повітря стало в грудях.
Ні сліз, ні слів, ні крику, ні благання.
Убитий дух. Зне

Вікторія Торон
2016.05.28 00:31
Вже більше 20 років, як її немає на світі. Тепер мені дивно — чому я раніше не надумалась написати про неї? Мабуть, тому, що вона стала частиною мого «сокровенного» — того, що присутнє у твоєму житті з самого дитинства і стає невіддільною частиною тебе

Іван Потьомкін
2016.05.27 22:05
«Щойно зійшло сонце і все освітило,
Бачу на дорогу виїжджає милий.
Як мене набачив, з коника зіскочив,
Обійняв любенько, бачить діток хоче.
«Що ж то за пригода така причинилась,
Що з коником іншим вертаєшся, милий?»
«Ой, не питай, любко, що сталось

Лариса Пугачук
2016.05.27 17:52
Переступаючи з долоні на долоню,
йдеш по руках - то в ліву, то у праву,
знак безконечності виписуючи сміло
(сліпе, наївне – от тому й сміливе)
(аби не коло, не велике коло - хвоста свого вхопивши за кінець).

Глухі кути не оминеш, напевне, –
в ни
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Привид
2016.05.29

Сергій Сердюк
2016.05.28

вогонь Ковальчук Ярослав Животворчий
2016.05.25

Елизавета Обелець
2016.05.19

Інна Баштова
2016.05.11

Яна Правобережная
2016.05.02

Андрій Кандиба
2016.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Пенюк (1954) / Вірші

  Матусина вишиванка

Знову з вечора й до ранку
У зимові вечори
Вишивала вишиванку
Люба матінка мені.

Клала хрестики дрібненькі
В різнобарвні кольори,
Вишиваночка чудова
Так сподобалась мені.

Одягну я вишиванку
І на свято в ній піду .
Гарну пісню заспіваю
І матусю звеселю.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-07 12:59:45
Переглядів сторінки твору 1116
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.810 / 5.06)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.556 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Головний поетичний конкурс «Майстерень»
Автор востаннє на сайті 2011.02.06 18:13
Автор у цю хвилину відсутній