ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.08.10 17:22
Порожній глек смутку
У дерев’яних снах
Старого рибалки на ймення Мартин
Легкі дерев’яні міста
Плавають на поверхні озера,
Над очеретом літають дерев’яні чайки,
У дерев’яних скрипучих храмах
Монахи з очима синіми
П’ють черлене вино єретиків

Іван Потьомкін
2026.08.10 12:54
***
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,

Борис Костиря
2026.08.10 12:52
* * *
Біліє поступово полотно
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.

Сніг владно і уперто наступа,

Тетяна Левицька
2026.08.10 12:22
Чорно-білий
Ні відняти, ні додати —
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?

С М
2026.08.10 08:53
Здоганяючи Посейдона (King Crimson)
Платона очі плющові
Сова його на глобусі
В орлянку грає арлекін
Глуз у папужім одязі
Ридає Леді Скарлет Скрін
Дощ театральний ллє
А Темна Королева Снів
Зна людський біль як є

Віктор Кучерук
2026.08.10 07:19
Серпень
Докуривсь пилюкою
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,

Ірина Вовк
2026.08.10 06:45
"Чорний сніг Александрії" (продовження 4)
Історія на вістрі сариса Тишу попелястого ранку розірвав не звук сурми, а важкий, глухий тупіт сотень ніг і лютий, дикий крик, що долинав із боку південних кварталів. – За Серапіса! За богоподібного царя Птолемея! – багатоголосий рев прокотивс

Артур Курдіновський
2026.08.10 01:58
Помаранчевий серпень (триКоло ронделів)
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."

Замордований літом, я планів його не порушу.
На

Віктор Насипаний
2026.08.09 23:16
* * *
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.

Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,

Ольга Садкова
2026.08.09 22:20
Осіння мозаїка
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —

Світлана Пирогова
2026.08.09 21:58
Вірші для діток
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.

Євген Федчук
2026.08.09 17:20
Сандармох
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за

Володимир Бойко
2026.08.09 15:52
Mesto
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.

Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,

Борис Костиря
2026.08.09 13:08
На льоду
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па

хома дідим
2026.08.09 10:35
* 167 *
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш

Віктор Кучерук
2026.08.09 07:12
* * *
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Артур Курдіновський
2023.12.07

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Критика | Аналітика

 Основні принципи правильної критики

Чому ти вказуєш на тріску в оці ближнього? Спочатку вийми колоду зі свого.

Із Біблії

1. Критикувати людину позаочі не можна - цим ти її ображаєш. Позаочі про іншу людину можна говорити тільки добре.
2. Критикувати людину в присутності інших теж не можна - з тієї ж причини.
3. Якщо ти хочеш людину покритикувати віч-на-віч, так би мовити, "навести на шлях істинний", варто запитати у неї, чи бажає вона вислухати тебе. Якщо ні - залиш її у спокої, а свою думку - при собі. Якщо бажає, то твоя критика має бути максимально необразливою, інакше одне необережне слово може зробити тебе її ворогом на все життя.

Зрештою, наша думка про інших - просто суб'єктивне сприйняття іншої особистості.
Ніхто не володіє істиною в останній інстанції, окрім Бога.

Інформація для роздумів: кажуть, людина помічає в інших саме ті недоліки, які притаманні їй самій.


29.07.2010

* На основі лекцій Олега Торсунова (http://www.torsunov.ru)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-08-02 10:21:45
Переглядів сторінки твору 5952
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.998 / 5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.854
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціум
Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-02 10:49:08 ]
Питання лише в тому, чому оті, правильні стосунки, не вибудувалися від самого початку самі собою - виходячи із геніального задуму "Людини"?

На жаль (чи не на жаль), відповідь лише одна? Цивілізаційні речі вторинні, і їх Господь не створював, і людьми є чи стають ними далеко не всі?
Чи можливо навчити особистість чомусь вибірково хорошому (наприклад писати справжню поезію, чи основним принципам правильної критики), без комплексної людяності?

Але і зворотна річ - що саме повинна робити, як особистість, Людина на землі, якщо вже їй пофортунило так розвинутися? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-02 11:14:29 ]
В індійських Ведах сказано, що Бог створив 8 млн. різних форм життя, з них 400 000 - розумних. Кожна жива душа знаходиться на своєму ступені розвитку і втілюється у відповідне цьому тіло, знаходячись на відповідній планеті (галактиці). Людина на планеті Земля за час існування у людському тілі повинна здобути максимум знань, аби повернутися до Бога і вийти з тенет матеріального світу. Саме в цьому і полягає її основне завдання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-02 12:04:46 ]
Можливо, а може й ні. В сенсі трактувань сказаного індійськими мудрецями.

Очевидно, що знання, у сенсі науки, мають лише цивілізаційне значення, а цивілізація, навіть для індусів - вторинна річ, чи не так? Тобто, може йтися у нашому випадку (онтогенези) швидше за все - про досвід, що має сенс лише для поняття Особистості.

І потім, навряд чи йдеться про форми Душ, йдеться певно таки про форми Духу. У нас про це кажуть, як про Святий Дух, що входить на початку, а потім полишає тіло...

Так чи інакше, шановний Валерію, самі по собі знання не додають, схоже нічого. Ось прочитають опубліковані вами принципи читачі, матимуть знання, і не більше того, мало хто з них матиме відповідний досвід і можливість жити у тій гармонії, частиною якої є ці принципи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-15 16:45:24 ]
Погоджусь, шановна Редакціє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-02 14:41:15 ]
Ті ж індійські мудреці кажуть, що отримати досвід і зробити з нього правильні висновки можна лише двома шляхами: методом проб та помилок, тобто через страждання, або через знання, яке допоможе уникнути цих страждань. Людина страждатиме доти, доки не усвідомить причину своїх страждань. А причиною страждань є бажання, незалежно від того, здійснились вони чи ні. Щойно людина позбудеться бажань, одразу ж зникнуть і її страждання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-02 15:34:38 ]
Певно ще, пане Валерію, говориться і саме про потрібне знання, а не отримання будь-якої інформації (що зараз активно і відбувається:( і про те, що неохоплене позитивним досвідом знання руйнує особистість...

Щодо бажань і їх відсутності, то безумовно, все це вірно, як і те, що ми ситі після доброї їди.
Прекрасний заклик - будь ситим, так? Але після тривалої доброчинної духовної практики (духовної їжі) позбуваєшся всього зайвого автоматично, чи не так?

Єдине, що вважаю неможливим, це зробити земний світ довершенішим, аніж його зробив Творець.
Я маю тверде переконання, що майбутні наші світи будуть ще більш довершеними і складнішими, водночас. Можливо туди і потрапимо? :)

А щодо навіть необхідних знань, то їх дуже часто і все більш і більш наполегливо заміняє вираз - "незнання законів не рятує від відповідальності", але саме ті знання чомусь ніяк не лізуть до голови... :)

Тож, може і "Основні принципи правильної критики" у нашому випадку розглядати як жорсткі правила, а не знання? :)
А значить, цензура?
Потрібна річ. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 09:28:49 ]
Цікаво з Вами спілкуватись, шановна Редакціє Майстерень! Видно, наші з Вами заняття філософією, нехай навіть і марксистсько-ленінською, не пройшли намарне.:)
Так, я теж вважаю, що навколишній світ досконалий чи недосконалий в силу нашої досконалості чи недосконалості.
Ми можемо знати чи не знати, виконувати чи не виконувати закони суспільства чи Божі закони, але в разі невиконання чи порушення тих чи інших отримаємо покарання чи від суспільства, чи від Всесвіту. Отже, потрібно їх вивчати, і потрібно їх виконувати. І незнання нас не врятує від відповідальності, тут Ви абсолютно праві.
На мій погляд, потрібна і цензура.:) В першу чергу внутрішня. І вже при відсутності чи недостатності внутрішньої - і зовнішня. Мусить же хтось привести до стада ту вівцю, що заблукала і відбилась.:) Інакше вона пропаде, або ж її роздеруть вовки.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-13 10:09:26 ]
цікава стаття)
напишіть ще подібну про те, як потрібно реагувати на критику. Зараз чомусь проблема не скільки в тих, хто критикує (вміло/ невміло), а в тих, хто взагалі не сприймає критику, тобто наявність самої критики сприймає вороже.

хоча... просто їх напевно не спитали, чи вони хочуть почути критику на себе)))

До речі, критика на ПМ – це критика в присутності інших людей)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-13 10:29:37 ]
Мені надзвичайно приємно, Марино, що Ви прочитали мою статтю і відгукнулись.
От, саме на тому сайті, де я видалив усі свої пародії, і було таке вороже абсолютне несприйняття критики.)
Я, прийшовши на сайт, висловив критичне зауваження про один вірш, і мав на протязі всього перебування на сайті проблеми від автора цього вірша.)
А й справді, помилився, не запитав спочатку, чи можна критикувати.)
Зрештою, критика на всіх літературних сайтах - це критика в присутності інших.)
Але, напевно, треба розрізняти критику самої людини (в даному випадку - автора) і критику його творів. Для чого автори публікують свої твори? Аби винести їх на суд читача, чи не так? І чому читач, який не похвалив цей твір, а висловив своє критичне ставлення до нього, для цього автора стає лютим ворогом? Нонсенс, правда?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Іллюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 12:28:35 ]
Прекрасна і корисна стаття!.. А на рахунок сприйняття критики - думаю, немає сенсу. Людина, що має у собі внутрішнього цензора, і сприймати критику буде толерантно, саме тому, що розуміє власну недосконалість, як і не тішиться із недосконалості своїх опонентів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-26 12:11:08 ]
Чудовий коментар, Ларисо! Дуже розумна думка, висловлена Вами. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софі Аголь (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-28 00:04:26 ]
Дуже цінні життєві поради, особливо для авторів-початківців. Хоча критика все ж має бути, тільки, звичайно, конструктивна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-15 16:46:48 ]
Дякую, Софі. Цілком з Вами погоджуюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-15 13:36:30 ]
Критика найкращий інструмент для наближення до досконалості. Погоджуюся, критика повинна бути в першу чергу коректною. При бажанні можливо найболючіші для автора зауваження подати таким чином, щоб не викликати агресію (типу сам дурак), а пояснити суть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-15 16:44:20 ]
Звичайно. Одного разу я спершу запитав, чи хоче автор почути критику про свій твір. Він відповів згодою. А коли я вказав на його помилки, отримав відповідь: "Ггг, а я й не збираюся нічого виправляти" Мені стало просто шкода часу, потраченого на нього. Так що при розмові з дурнем і сам несподівано можеш опинитися в дурнях. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-08-01 18:38:25 ]
Тетяно, але загалом критика є щодо тексту, а не автора, так що ці рекомендації не спрацюють. особливо п. 1, та й п. 2 і 3 загалом.