ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран

Євген Федчук
2025.11.13 19:42
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г

С М
2025.11.13 19:19
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей

багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві

Сергій СергійКо
2025.11.13 19:13
Вогнем оманливих ідей
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!

«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно

Іван Потьомкін
2025.11.13 18:52
Вирви досаду з того саду,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,

М Менянин
2025.11.13 13:07
Живи Україно
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.

Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця

Тетяна Левицька
2025.11.13 08:59
Якби ж ми стрілися раніше,
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.

Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі

Борис Костиря
2025.11.12 21:52
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.

Володимир Бойко
2025.11.12 20:09
Ти без довгих прощань застрибнула в останній вагон,
Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.

В Горова Леся
2025.11.12 18:20
Все карр та карр - пісні старої тітоньки.
Коли садили верби ще діди,
Питалися у неї: птахо, звідки ти
Перенесла гніздо своє сюди?

І що облюбувала, чорнопера, тут?
Околиці затишшя чи сади?
Гукала дощ і випасала череду,

Микола Дудар
2025.11.12 10:31
Підійди сюди тихенько
Роздивись, не пожалкуєш
Тут і білі, і опеньки
Не спіши, ще поцілуєш…
Хтось садив, а ми збираєм
Ось би встрітить слід провидця
Ти диви, природа дбає
Берем ще і ще — згодиться

Віктор Кучерук
2025.11.12 08:53
Пам'яті сестри
Людмили

Сил нема спинити,
Хоч я так хотів, -
Метушливі миті
Найкоротших днів.
Квапляться аж надто

М Менянин
2025.11.11 23:09
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.

Борис Костиря
2025.11.11 22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Критика | Аналітика

 Основні принципи правильної критики

Чому ти вказуєш на тріску в оці ближнього? Спочатку вийми колоду зі свого.

Із Біблії

1. Критикувати людину позаочі не можна - цим ти її ображаєш. Позаочі про іншу людину можна говорити тільки добре.
2. Критикувати людину в присутності інших теж не можна - з тієї ж причини.
3. Якщо ти хочеш людину покритикувати віч-на-віч, так би мовити, "навести на шлях істинний", варто запитати у неї, чи бажає вона вислухати тебе. Якщо ні - залиш її у спокої, а свою думку - при собі. Якщо бажає, то твоя критика має бути максимально необразливою, інакше одне необережне слово може зробити тебе її ворогом на все життя.

Зрештою, наша думка про інших - просто суб'єктивне сприйняття іншої особистості.
Ніхто не володіє істиною в останній інстанції, окрім Бога.

Інформація для роздумів: кажуть, людина помічає в інших саме ті недоліки, які притаманні їй самій.


29.07.2010

* На основі лекцій Олега Торсунова (http://www.torsunov.ru)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-02 10:21:45
Переглядів сторінки твору 5654
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.998 / 5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.854
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціум
Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-02 10:49:08 ]
Питання лише в тому, чому оті, правильні стосунки, не вибудувалися від самого початку самі собою - виходячи із геніального задуму "Людини"?

На жаль (чи не на жаль), відповідь лише одна? Цивілізаційні речі вторинні, і їх Господь не створював, і людьми є чи стають ними далеко не всі?
Чи можливо навчити особистість чомусь вибірково хорошому (наприклад писати справжню поезію, чи основним принципам правильної критики), без комплексної людяності?

Але і зворотна річ - що саме повинна робити, як особистість, Людина на землі, якщо вже їй пофортунило так розвинутися? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-02 11:14:29 ]
В індійських Ведах сказано, що Бог створив 8 млн. різних форм життя, з них 400 000 - розумних. Кожна жива душа знаходиться на своєму ступені розвитку і втілюється у відповідне цьому тіло, знаходячись на відповідній планеті (галактиці). Людина на планеті Земля за час існування у людському тілі повинна здобути максимум знань, аби повернутися до Бога і вийти з тенет матеріального світу. Саме в цьому і полягає її основне завдання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-02 12:04:46 ]
Можливо, а може й ні. В сенсі трактувань сказаного індійськими мудрецями.

Очевидно, що знання, у сенсі науки, мають лише цивілізаційне значення, а цивілізація, навіть для індусів - вторинна річ, чи не так? Тобто, може йтися у нашому випадку (онтогенези) швидше за все - про досвід, що має сенс лише для поняття Особистості.

І потім, навряд чи йдеться про форми Душ, йдеться певно таки про форми Духу. У нас про це кажуть, як про Святий Дух, що входить на початку, а потім полишає тіло...

Так чи інакше, шановний Валерію, самі по собі знання не додають, схоже нічого. Ось прочитають опубліковані вами принципи читачі, матимуть знання, і не більше того, мало хто з них матиме відповідний досвід і можливість жити у тій гармонії, частиною якої є ці принципи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-15 16:45:24 ]
Погоджусь, шановна Редакціє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-02 14:41:15 ]
Ті ж індійські мудреці кажуть, що отримати досвід і зробити з нього правильні висновки можна лише двома шляхами: методом проб та помилок, тобто через страждання, або через знання, яке допоможе уникнути цих страждань. Людина страждатиме доти, доки не усвідомить причину своїх страждань. А причиною страждань є бажання, незалежно від того, здійснились вони чи ні. Щойно людина позбудеться бажань, одразу ж зникнуть і її страждання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-02 15:34:38 ]
Певно ще, пане Валерію, говориться і саме про потрібне знання, а не отримання будь-якої інформації (що зараз активно і відбувається:( і про те, що неохоплене позитивним досвідом знання руйнує особистість...

Щодо бажань і їх відсутності, то безумовно, все це вірно, як і те, що ми ситі після доброї їди.
Прекрасний заклик - будь ситим, так? Але після тривалої доброчинної духовної практики (духовної їжі) позбуваєшся всього зайвого автоматично, чи не так?

Єдине, що вважаю неможливим, це зробити земний світ довершенішим, аніж його зробив Творець.
Я маю тверде переконання, що майбутні наші світи будуть ще більш довершеними і складнішими, водночас. Можливо туди і потрапимо? :)

А щодо навіть необхідних знань, то їх дуже часто і все більш і більш наполегливо заміняє вираз - "незнання законів не рятує від відповідальності", але саме ті знання чомусь ніяк не лізуть до голови... :)

Тож, може і "Основні принципи правильної критики" у нашому випадку розглядати як жорсткі правила, а не знання? :)
А значить, цензура?
Потрібна річ. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 09:28:49 ]
Цікаво з Вами спілкуватись, шановна Редакціє Майстерень! Видно, наші з Вами заняття філософією, нехай навіть і марксистсько-ленінською, не пройшли намарне.:)
Так, я теж вважаю, що навколишній світ досконалий чи недосконалий в силу нашої досконалості чи недосконалості.
Ми можемо знати чи не знати, виконувати чи не виконувати закони суспільства чи Божі закони, але в разі невиконання чи порушення тих чи інших отримаємо покарання чи від суспільства, чи від Всесвіту. Отже, потрібно їх вивчати, і потрібно їх виконувати. І незнання нас не врятує від відповідальності, тут Ви абсолютно праві.
На мій погляд, потрібна і цензура.:) В першу чергу внутрішня. І вже при відсутності чи недостатності внутрішньої - і зовнішня. Мусить же хтось привести до стада ту вівцю, що заблукала і відбилась.:) Інакше вона пропаде, або ж її роздеруть вовки.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-13 10:09:26 ]
цікава стаття)
напишіть ще подібну про те, як потрібно реагувати на критику. Зараз чомусь проблема не скільки в тих, хто критикує (вміло/ невміло), а в тих, хто взагалі не сприймає критику, тобто наявність самої критики сприймає вороже.

хоча... просто їх напевно не спитали, чи вони хочуть почути критику на себе)))

До речі, критика на ПМ – це критика в присутності інших людей)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-13 10:29:37 ]
Мені надзвичайно приємно, Марино, що Ви прочитали мою статтю і відгукнулись.
От, саме на тому сайті, де я видалив усі свої пародії, і було таке вороже абсолютне несприйняття критики.)
Я, прийшовши на сайт, висловив критичне зауваження про один вірш, і мав на протязі всього перебування на сайті проблеми від автора цього вірша.)
А й справді, помилився, не запитав спочатку, чи можна критикувати.)
Зрештою, критика на всіх літературних сайтах - це критика в присутності інших.)
Але, напевно, треба розрізняти критику самої людини (в даному випадку - автора) і критику його творів. Для чого автори публікують свої твори? Аби винести їх на суд читача, чи не так? І чому читач, який не похвалив цей твір, а висловив своє критичне ставлення до нього, для цього автора стає лютим ворогом? Нонсенс, правда?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Іллюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 12:28:35 ]
Прекрасна і корисна стаття!.. А на рахунок сприйняття критики - думаю, немає сенсу. Людина, що має у собі внутрішнього цензора, і сприймати критику буде толерантно, саме тому, що розуміє власну недосконалість, як і не тішиться із недосконалості своїх опонентів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-26 12:11:08 ]
Чудовий коментар, Ларисо! Дуже розумна думка, висловлена Вами. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софі Аголь (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-28 00:04:26 ]
Дуже цінні життєві поради, особливо для авторів-початківців. Хоча критика все ж має бути, тільки, звичайно, конструктивна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-15 16:46:48 ]
Дякую, Софі. Цілком з Вами погоджуюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-15 13:36:30 ]
Критика найкращий інструмент для наближення до досконалості. Погоджуюся, критика повинна бути в першу чергу коректною. При бажанні можливо найболючіші для автора зауваження подати таким чином, щоб не викликати агресію (типу сам дурак), а пояснити суть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-15 16:44:20 ]
Звичайно. Одного разу я спершу запитав, чи хоче автор почути критику про свій твір. Він відповів згодою. А коли я вказав на його помилки, отримав відповідь: "Ггг, а я й не збираюся нічого виправляти" Мені стало просто шкода часу, потраченого на нього. Так що при розмові з дурнем і сам несподівано можеш опинитися в дурнях. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-08-01 18:38:25 ]
Тетяно, але загалом критика є щодо тексту, а не автора, так що ці рекомендації не спрацюють. особливо п. 1, та й п. 2 і 3 загалом.