ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ісус в Ірода Антипи
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Критика | Аналітика):

Лайоль Босота
2024.04.15

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Критика | Аналітика

 Основні принципи правильної критики

Чому ти вказуєш на тріску в оці ближнього? Спочатку вийми колоду зі свого.

Із Біблії

1. Критикувати людину позаочі не можна - цим ти її ображаєш. Позаочі про іншу людину можна говорити тільки добре.
2. Критикувати людину в присутності інших теж не можна - з тієї ж причини.
3. Якщо ти хочеш людину покритикувати віч-на-віч, так би мовити, "навести на шлях істинний", варто запитати у неї, чи бажає вона вислухати тебе. Якщо ні - залиш її у спокої, а свою думку - при собі. Якщо бажає, то твоя критика має бути максимально необразливою, інакше одне необережне слово може зробити тебе її ворогом на все життя.

Зрештою, наша думка про інших - просто суб'єктивне сприйняття іншої особистості.
Ніхто не володіє істиною в останній інстанції, окрім Бога.

Інформація для роздумів: кажуть, людина помічає в інших саме ті недоліки, які притаманні їй самій.


29.07.2010

* На основі лекцій Олега Торсунова (http://www.torsunov.ru)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-08-02 10:21:45
Переглядів сторінки твору 5197
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.998 / 5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.854
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціум
Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-02 10:49:08 ]
Питання лише в тому, чому оті, правильні стосунки, не вибудувалися від самого початку самі собою - виходячи із геніального задуму "Людини"?

На жаль (чи не на жаль), відповідь лише одна? Цивілізаційні речі вторинні, і їх Господь не створював, і людьми є чи стають ними далеко не всі?
Чи можливо навчити особистість чомусь вибірково хорошому (наприклад писати справжню поезію, чи основним принципам правильної критики), без комплексної людяності?

Але і зворотна річ - що саме повинна робити, як особистість, Людина на землі, якщо вже їй пофортунило так розвинутися? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-02 11:14:29 ]
В індійських Ведах сказано, що Бог створив 8 млн. різних форм життя, з них 400 000 - розумних. Кожна жива душа знаходиться на своєму ступені розвитку і втілюється у відповідне цьому тіло, знаходячись на відповідній планеті (галактиці). Людина на планеті Земля за час існування у людському тілі повинна здобути максимум знань, аби повернутися до Бога і вийти з тенет матеріального світу. Саме в цьому і полягає її основне завдання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-02 12:04:46 ]
Можливо, а може й ні. В сенсі трактувань сказаного індійськими мудрецями.

Очевидно, що знання, у сенсі науки, мають лише цивілізаційне значення, а цивілізація, навіть для індусів - вторинна річ, чи не так? Тобто, може йтися у нашому випадку (онтогенези) швидше за все - про досвід, що має сенс лише для поняття Особистості.

І потім, навряд чи йдеться про форми Душ, йдеться певно таки про форми Духу. У нас про це кажуть, як про Святий Дух, що входить на початку, а потім полишає тіло...

Так чи інакше, шановний Валерію, самі по собі знання не додають, схоже нічого. Ось прочитають опубліковані вами принципи читачі, матимуть знання, і не більше того, мало хто з них матиме відповідний досвід і можливість жити у тій гармонії, частиною якої є ці принципи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-15 16:45:24 ]
Погоджусь, шановна Редакціє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-02 14:41:15 ]
Ті ж індійські мудреці кажуть, що отримати досвід і зробити з нього правильні висновки можна лише двома шляхами: методом проб та помилок, тобто через страждання, або через знання, яке допоможе уникнути цих страждань. Людина страждатиме доти, доки не усвідомить причину своїх страждань. А причиною страждань є бажання, незалежно від того, здійснились вони чи ні. Щойно людина позбудеться бажань, одразу ж зникнуть і її страждання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-02 15:34:38 ]
Певно ще, пане Валерію, говориться і саме про потрібне знання, а не отримання будь-якої інформації (що зараз активно і відбувається:( і про те, що неохоплене позитивним досвідом знання руйнує особистість...

Щодо бажань і їх відсутності, то безумовно, все це вірно, як і те, що ми ситі після доброї їди.
Прекрасний заклик - будь ситим, так? Але після тривалої доброчинної духовної практики (духовної їжі) позбуваєшся всього зайвого автоматично, чи не так?

Єдине, що вважаю неможливим, це зробити земний світ довершенішим, аніж його зробив Творець.
Я маю тверде переконання, що майбутні наші світи будуть ще більш довершеними і складнішими, водночас. Можливо туди і потрапимо? :)

А щодо навіть необхідних знань, то їх дуже часто і все більш і більш наполегливо заміняє вираз - "незнання законів не рятує від відповідальності", але саме ті знання чомусь ніяк не лізуть до голови... :)

Тож, може і "Основні принципи правильної критики" у нашому випадку розглядати як жорсткі правила, а не знання? :)
А значить, цензура?
Потрібна річ. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 09:28:49 ]
Цікаво з Вами спілкуватись, шановна Редакціє Майстерень! Видно, наші з Вами заняття філософією, нехай навіть і марксистсько-ленінською, не пройшли намарне.:)
Так, я теж вважаю, що навколишній світ досконалий чи недосконалий в силу нашої досконалості чи недосконалості.
Ми можемо знати чи не знати, виконувати чи не виконувати закони суспільства чи Божі закони, але в разі невиконання чи порушення тих чи інших отримаємо покарання чи від суспільства, чи від Всесвіту. Отже, потрібно їх вивчати, і потрібно їх виконувати. І незнання нас не врятує від відповідальності, тут Ви абсолютно праві.
На мій погляд, потрібна і цензура.:) В першу чергу внутрішня. І вже при відсутності чи недостатності внутрішньої - і зовнішня. Мусить же хтось привести до стада ту вівцю, що заблукала і відбилась.:) Інакше вона пропаде, або ж її роздеруть вовки.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-08-13 10:09:26 ]
цікава стаття)
напишіть ще подібну про те, як потрібно реагувати на критику. Зараз чомусь проблема не скільки в тих, хто критикує (вміло/ невміло), а в тих, хто взагалі не сприймає критику, тобто наявність самої критики сприймає вороже.

хоча... просто їх напевно не спитали, чи вони хочуть почути критику на себе)))

До речі, критика на ПМ – це критика в присутності інших людей)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-13 10:29:37 ]
Мені надзвичайно приємно, Марино, що Ви прочитали мою статтю і відгукнулись.
От, саме на тому сайті, де я видалив усі свої пародії, і було таке вороже абсолютне несприйняття критики.)
Я, прийшовши на сайт, висловив критичне зауваження про один вірш, і мав на протязі всього перебування на сайті проблеми від автора цього вірша.)
А й справді, помилився, не запитав спочатку, чи можна критикувати.)
Зрештою, критика на всіх літературних сайтах - це критика в присутності інших.)
Але, напевно, треба розрізняти критику самої людини (в даному випадку - автора) і критику його творів. Для чого автори публікують свої твори? Аби винести їх на суд читача, чи не так? І чому читач, який не похвалив цей твір, а висловив своє критичне ставлення до нього, для цього автора стає лютим ворогом? Нонсенс, правда?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Іллюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 12:28:35 ]
Прекрасна і корисна стаття!.. А на рахунок сприйняття критики - думаю, немає сенсу. Людина, що має у собі внутрішнього цензора, і сприймати критику буде толерантно, саме тому, що розуміє власну недосконалість, як і не тішиться із недосконалості своїх опонентів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-26 12:11:08 ]
Чудовий коментар, Ларисо! Дуже розумна думка, висловлена Вами. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софі Аголь (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-28 00:04:26 ]
Дуже цінні життєві поради, особливо для авторів-початківців. Хоча критика все ж має бути, тільки, звичайно, конструктивна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-15 16:46:48 ]
Дякую, Софі. Цілком з Вами погоджуюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-15 13:36:30 ]
Критика найкращий інструмент для наближення до досконалості. Погоджуюся, критика повинна бути в першу чергу коректною. При бажанні можливо найболючіші для автора зауваження подати таким чином, щоб не викликати агресію (типу сам дурак), а пояснити суть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-15 16:44:20 ]
Звичайно. Одного разу я спершу запитав, чи хоче автор почути критику про свій твір. Він відповів згодою. А коли я вказав на його помилки, отримав відповідь: "Ггг, а я й не збираюся нічого виправляти" Мені стало просто шкода часу, потраченого на нього. Так що при розмові з дурнем і сам несподівано можеш опинитися в дурнях. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-08-01 18:38:25 ]
Тетяно, але загалом критика є щодо тексту, а не автора, так що ці рекомендації не спрацюють. особливо п. 1, та й п. 2 і 3 загалом.