ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран

Євген Федчук
2025.11.13 19:42
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г

С М
2025.11.13 19:19
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей

багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві

Сергій СергійКо
2025.11.13 19:13
Вогнем оманливих ідей
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!

«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно

Іван Потьомкін
2025.11.13 18:52
Вирви досаду з того саду,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,

М Менянин
2025.11.13 13:07
Живи Україно
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.

Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця

Тетяна Левицька
2025.11.13 08:59
Якби ж ми стрілися раніше,
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.

Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі

Борис Костиря
2025.11.12 21:52
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.

Володимир Бойко
2025.11.12 20:09
Ти без довгих прощань застрибнула в останній вагон,
Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.

В Горова Леся
2025.11.12 18:20
Все карр та карр - пісні старої тітоньки.
Коли садили верби ще діди,
Питалися у неї: птахо, звідки ти
Перенесла гніздо своє сюди?

І що облюбувала, чорнопера, тут?
Околиці затишшя чи сади?
Гукала дощ і випасала череду,

Микола Дудар
2025.11.12 10:31
Підійди сюди тихенько
Роздивись, не пожалкуєш
Тут і білі, і опеньки
Не спіши, ще поцілуєш…
Хтось садив, а ми збираєм
Ось би встрітить слід провидця
Ти диви, природа дбає
Берем ще і ще — згодиться

Віктор Кучерук
2025.11.12 08:53
Пам'яті сестри
Людмили

Сил нема спинити,
Хоч я так хотів, -
Метушливі миті
Найкоротших днів.
Квапляться аж надто

М Менянин
2025.11.11 23:09
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.

Борис Костиря
2025.11.11 22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.

С М
2025.11.11 19:39
Цей нестямний час
Видиш як округ тебе міняють маски
Цей нестямний час
І робиш те чому нема ще назви
Щодо любові твоєї
Хоч у негоду хоч би у розмай

Цей нестямний час(4x)

Тетяна Левицька
2025.11.11 19:33
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Мазур (1976) / Вірші

 FIN...
Отак – з плеча і навідмаш:
Іди! У свою Мекку!
Кармінно краплений вітраж –
Як небезпека.
Напнута крику тятива
Німа. Конає спека.
У Храмі Див димлять слова
Жерця-ацтека.
У чорній хоті дикий скіф
Згорів. Царівна з греків
НанОво виспівала міф
В сирому склепі.
Уся незначимість ридань –
Не смій! Підший у теку…
Безмірна марність сподівань
Вмістилась в деку*.
Навзнак розпластані віки –
Тобі! Не я – далеко.
У віч зачорнені піски
Упав лелека…

12.08.2010

Дека*(музыкальный термин) — увеличение в 10 раз.
Дека (Нандролона деканоат) — является стероидным препаратом. Синтетический аналог тестостерона.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-12 16:39:55
Переглядів сторінки твору 7175
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.862 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.858 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.12.28 18:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 17:15:47 ]
Гарно, Оксанко.
***
Тут не зрозумів про "хоту":
"У чорній хоті дикий скіф"
***
"нАново" - ритм втрачено...
***
"У віч зачорнених пісках" - не зрозумів :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 17:24:11 ]
хіть - бажання ) у родовому відмінку: хоті .
нАново, а плаваючі наголоси, щоб нанОво? Як категорично ні, то буду думати...
"У віч зачорнених пісках" ... нуууу... такі були очі... непевні, облудно-сипучі і чорні...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 17:30:29 ]
Гммм,
Напевно спека на мене діє, бо я подумав про "хота"... :)
нАново, а плаваючі наголоси, щоб нанОво - жодної категоричності немає,
це справа автора, просто мене як читача це зупинило.
"У віч зачорнених пісках" ... нуууу... такі були очі... непевні, облудно-сипучі і чорні... -
можливо тоді:
"У віч зачорнені піски
Упав лелека…"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 17:28:42 ]
ДЯКУЮ! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-12 18:06:25 ]
Так, скіфи й греки - вороги,
Та скіф перетворивсь в лелеку
І вибив греків до ноги,
А пам"ять - склав у теку.
Зробіть, Оксано, Ви вітраж -
Лелека там стрекоче,
І виставіть на вернісаж,
Якщо він впав у очі.

З гумором і повагою

Лелека-Чорногуз, в якого у матері дівоче прізвище - Мазур, і якому Ваш вірш теж упав у око.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 18:10:30 ]
Супер!!! вітраж-не вітраж, а намалювати можна - все ж я художник...))
А моє дівоче не Мазур, а Шевців ...;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-12 18:08:40 ]
У музиці є ще поняття нижня і верхня дека - дві половинки, які склеюють, щоб вийшла бандура чи гітара.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 18:11:54 ]
дякую за інформацію, може з часом обіграю і це.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-13 09:59:13 ]
Нандролона деканоат)) Так-так, цікаве подвійне дно;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-13 10:43:52 ]
Нарешті!!!
Власне, що ПОДВІЙНЕ дно!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-13 10:51:41 ]
Взагалі дивує, ща саме цей аспект народ якось обійшов увагою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-13 11:19:20 ]
ви мені подобаєтесь все більше і більше ;) "суккуба" з родзинкою ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-13 11:24:01 ]
а я помічаю, що за кількістю родзинок, Майстерні - просто кекс!)
(всілася у позу лотоса і тренується вимовляти "Іди! У свою Мекку!" із різними інтонаціями:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-13 11:32:21 ]
а як вам наш Декамерончик? Можете ще глянути на моїй стор. ANANKE... та і взагалі - при бажані - гляньте ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-13 11:43:09 ]
Декамерончику наразі не вистачає тестостерону, але що тут вдієш? він же ще хлопчик..зовсім юний)
Дякую за запрошення, відправляюсь у мандрівку Вашими віршами)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-13 12:40:03 ]
Салар, ви маєте рацію, і вона глибинна!

Проблема в тому, що українська культура - матріархатна і досі. Та в цьому нічого поганого, бо маємо патріархатну Росію перед собою...

Та ще й косили трави ці нещадно, словом, і звідки взятися тестостерону???

Дивіться на мужів оцих, у тім числі і наших, ані манер, ні блиску, обмаль благородства, що певно наслідок од їх величини. Наполовину зігнуті, не розпрямити!.. :((
На юнаків надія, та дурненькі, ще...

Біда напевно, та й вона минає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-13 12:59:11 ]
Редакторе, але я сподіваюсь
Знайти мужів достойних тут й цікавих.
Бо ще немає в світі чоловіка,
Який би став володарем уваги
Моєї довше, ніж на ніч..чи дві:)
Їх стільки, пане, в Дзеркало дивилось,
Ніхто не віддзеркалював Салар.
Але ж то сумно, бо якщо людина - не андрогин,
То змушена шукати...

Щодо матріархату - дуже цікава тема, шкода що формат сайту не передбачає розгорнутого спілкування та й пальці втомлюються набирати текст. Можливо, порадите щось тематичне почитати? Буду вдячна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-13 13:42:12 ]
Мужів виховувати треба, друже. Я недарма взяв це М.Р., щоби на них впливати й підсвідомо :)

Тож раз у нас матріархат, красуні, ви і повинні дати шанс мужчинам! Ну хоч манити пальчиком угору, можливо підійматиметься ввись (по сходах)...

Жінкам шукати вже й не так потрібно, чоловікам також - жінки чаклують, чоловіки запитують у неба - та хто з нас робить це?.. А хто уміє?...

Задай собі питання - хто ти є, і відповідь отримаєш - про нього.

Бо ти права, Людина - це вона і він, їх цільність...