ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Лесь Коваль
2026.02.09 21:55
Ми колись перестрінемось поглядом
в центрі міста твого серед натовпу
мимовільно, побіжно і поквапом.
Я дивитимусь пильно й не знатиму
звідки мчиш і куди повноводною
провесінньою чистою річкою.
Милуватимусь літньою вродою
і душею, що сонцем відсвіч

Володимир Бойко
2026.02.09 21:19
Кому бракує друзів – вишукує ворогів. У московській мові слова «братство» і «рабство» пишуться по-різному, але сприймаються однаково. Невчасно подана до обіду ложка може обернутися ложкою дьогтю. Московському баранові Золотих воріт не бачити.

Іван Потьомкін
2026.02.09 21:09
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн

Олександр Буй
2026.02.09 20:59
Він приречено жив, бо давно розумів,
Що горітиме вперше й востаннє,
І собою вогонь запалити хотів
Неземного святого кохання.

А у неї із кременя серце було –
Почуття їй були незнайомі.
Що горіння для неї? Воно – ремесло,

Віктор Насипаний
2026.02.09 19:14
У село на місяць бабці
З міста син привіз онука.
Щоб привчить його до праці,
Бо село -то добра штука.

А малий – у телефоні,
Не піде нізащо з хати.
Що йому корова, свині?

Сергій Губерначук
2026.02.09 16:51
Ївґа горлала на третій день весілля
так – ніби їй всипали п’яного зілля:
«Так, немає обручки! Не-ма-є!!
Вона вислизнула, а де – не знаю!
Вона розбилася й десь закотилася!..»
Тут Ївдю й кинув до льоху пан Тодорош:
«О-ось тобі наша весільна подорож!!!

Ярослав Чорногуз
2026.02.09 16:39
Вись розчулила весною,
Навіть крізь холодне скло,
Сяєва голубизною
Творить голубине тло.

Фіанітом пречудово
Спалахнув небесний цвіт.
І шаленствами любові

Марія Дем'янюк
2026.02.09 14:24
«Служу Україні!» — від віку й донині
Слова ці лунають і серце діймають.
«Служу Україні!» — їй, неньці єдиній.
Міцне в нас коріння, родюче насіння.
Традиції, мова, батьків заповіт —
Основа держави на тисячі літ.
Пильнуймо зірко, тримаймося стійко.
Б

Тетяна Левицька
2026.02.09 14:06
В червоній сукні жінка чарівна,
Іще не осінь, та вже не весна.
Красиві форми і смарагд очей
Непересічних зваблюють людей.
Одним здається, що таких кобіт
Гойдає у долонях цілий світ.
Співають херувими в небесах,
Дарує лебедині крила птах.

Микола Дудар
2026.02.09 10:39
Відтепер і дотепер
Маю сотню зауважень.
Свідки поруч — власний нерв.
Правда, він без повноважень.

Є двигун, і є штовхач…
Є кажись, дивлюсь, предтеча:
Після неї знову плач —

Борис Костиря
2026.02.09 10:36
Мовчання, мов кактус в пустелі німій,
Родилося після словесних завій.
Мовчання, мов крапка в поемі життя,
Що скине з вершини в степи каяття.
Мовчання, мов клекіт природних стихій,
Пронизливі звуки в сонаті сумній.
Так звершиться сила холодних

Євген Федчук
2026.02.08 15:07
То не вітер Диким полем трави колихає,
То не табун диких коней по степу втікає.
І не чорна хмара суне, небо все закрила.
То орда на шлях Муравський у похід ступила.
Суне орда, аж до неба пилюку здіймає.
І, здавалось, перешкод їй у степу немає.
Стопч

Лесь Коваль
2026.02.08 12:49
Я снігом табірним впаду тобі до ніг
посеред камери на карцеру бетоні,
де у бою несправедливім і невтомнім
ти, своїй совісті не зрадивши, поліг.

Я вітровієм обійматиму твій хрест,
що розіпнув тоді на собі чорну осінь
та не приміряний ніким стоїть і

Борис Костиря
2026.02.08 11:37
Безконечне протяжне гудіння
Від сирен, що пронизує слух.
Проростає тривоги пагіння,
Мов порочний ненависний дух.
І яке ж те потворне насіння
Він народить в шаленості днів,
Досягнувши глибин і коріння
У потузі могутніх мечів!

Олена Побийголод
2026.02.08 09:09
Із Леоніда Сергєєва

Коментатор:
Вітаю, друзі! Отже, починаємо;
працює ретранслятор ПТС.
Оскільки ми рахунок ще не знаємо,
інтрига матчу будить інтерес!

Юрко Бужанин
2026.02.07 23:49
У напівтемряві п'ємо холодну каву,
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.

І надрив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олексій Тичко (1961) / Вірші

 Нас минулих ніколи не буде.
Все минуло, пройшло. Нас минулих ніколи не буде.
Де та юність бурхлива? Немає повторень на біс.
Світлі, ніжні тоді зневажали жорстоке і грубе.
І, любов’ю багаті, романтики чуйні до сліз...
Розпорошені згадки, розсипані, ніби намисто
по дорогах у вічне під чорні обабіч хрести...
Хай сумління мовчить! У гріхах ми були ненавмисне -
може саме тому нас не ріжуть сумління кати?..
Ми веселі, наївні, такі безтурботні і милі
у минулому часі... А зараз які? Ми які?
Нам ще рік, чи до ста? І чи ми в сивочолості зрілі?
Пункт призначення є у кінці через, врешті, роки...
13.09.10.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-09-14 09:07:51
Переглядів сторінки твору 5301
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.856 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.585 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.10.24 01:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 12:05:58 ]
Мені сподобалося, пане Олексію! Імпонує ритмо-мелодика вірша, яка свідчить про особливу натхненність під час написання. Відчувається легкість думки, незважаючи на глибокий філософський зміст. Дуже люблю цей віршовий розмір. Гарний вибір!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 15:03:56 ]
Дякую, Юля!Я не так часто пишу у цьому розмірі, але мені подобається він.Натхнення Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 12:13:22 ]
Ми безмежно були щасливі,
В ті далекі-далекі дні,
Коли юність була смілива,
Коли серце було вразливе,
Коли мрії були яснІ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 15:06:24 ]
Адель, саме так. Ви класно продовжили...А взагалі ця тема складна, пекучі згадки, розуміння того що не буде неповернення назад....Дякую за коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 15:34:36 ]
Цей Ваш вірш навіяв мені спогад, про свої думки, викладені колись у вірші.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 16:15:46 ]
Да, ці думки приходять у голову, з роками мабуть будуть все більше і більше турбувати ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 15:08:29 ]
Все минеться колись, все повернеться... Тільки не стане
нас минулих ніколи... Бо сонце упало з руки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 16:16:36 ]
Саме так!Звідтіля ніжки ростуть, ти правильно помітила!Дякую тобі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 21:31:34 ]
Цьом!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Влодко Хіцяк (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 17:00:37 ]
Не часто коментую, але це зачепило. Дякую автору. Може, то я вже старий роблюся?:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 18:38:29 ]
Дякую!Мабуть, це вже вік дає про себе знати.Такі думки приходять у голову.Вірш написаний шкільному товаришу, після зустрічі,яка розтяглася не на одну добу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-14 17:13:34 ]
"На жаль, без повторень на – «Біс»..." Зворушливо. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 18:40:36 ]
Дякую, Ігоре!На жаль - "біс" то може і прозвучить, вголос чи в думці, але повернення не буде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-14 17:34:09 ]
Пункт призначення знаєм,
Ми зараз до нього в путі.-
невже уже збираєтесь в путь?..
не вірю. Хоч вірш і натхненний, цілісний.
з повагою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 18:41:40 ]
Я фаталіст, вірю у долю...Коли скажуть, тоді і підемо.Дякую за коментар!