ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2021.10.16 06:48
Не введіть мене в оману
осені сльотливі дні,
ранок стелиться туманом
і сіріє у вікні.
Зроду, ніби сонця промінь
не торкався моїх щік.
Чуєте краплинок гомін?
Це прийшов сезон дощів.

Олександр Бобошко Заколотний
2021.10.15 17:58
Доторкайся до неба, допоки низьке.
(Хоч якусь перевагу дає листопад).
В цих краях не зустрінеш ні моря, ні скель;
ну а скіфсько-трипільське вже хтось розкопав.

Тож радій… ну принаймні, повітрю й дощу.
Що б ти ще цій непевній замовив порі?!
Тут хіб

Ігор Шоха
2021.10.15 13:23
Жила-була... але не знаю,
чи то жадоба, чи брехня
розворушили злобу дня,
коли доведена до краю
юрба уже не вибирає...
кого лупити навмання.

***

Тетяна Левицька
2021.10.15 13:08
ЧЕТВЕРТИЙ ВІНОК

БЕРЕГ СПОДІВАННЯ


І (lV)

Мені без тебе у печалі жити,

Іван Потьомкін
2021.10.15 12:36
Не два апостоли–юдеї,
Життя яких забрали за ідею,
Стоять передо мною нині,
А знавіснілий ворог України –
Петро, що став великим
На кістяках козацьких. Без ліку
Прорубував він ними «вікно в Європу»,
А Україні завдавав лиш клопіт.

Петро Скоропис
2021.10.15 10:58
Невеличкий дешевий отель у Вашингтоні.
Постояльці хроплять, не знімаючи на ніч
чорних окулярів, аби не бачити снів.
Портьє зі плечима важкоатлета
гортає книгу гостей, милуючись
нутрощами Троянського підтоптаного коня.

Шелестіння кизилового куща

Ольга Олеандра
2021.10.15 10:07
Ніч прийшла сьогодні дуже рано.
Височінь беззоряна. Німа.
Темно. Дуже темно. Невблаганно.
Де шукати світло? Крізь пітьма.

Місяцю, блукаючий десь поміж
Безлічі космічних віражів,
Де ти дівся, чом не йдеш на поміч?

Микола Соболь
2021.10.15 07:42
розмова з Наталкою Фурсою
Ще трішки ночі та й настане ранок.
Не виганяй непрошених думок.
А час ятрить твої душевні рани
і так ятрить, що аж Архангел змовк.
І миті ці не кращі, і не гірші.
Тече вода, всьому приходить строк.
Нові лягають на папері в

Олександр Сушко
2021.10.15 05:50
Велелюбність між поетів-ліриків - явище поширене і тому, як правило, не привертає до себе уваги вихованих читачів, оскільки й вони полюбляють амурні пригоди, не згірш поцілованих в лоби Господом-богом митців. Мій друг, наприклад, веде одночасно чотири л

Євген Федчук
2021.10.14 19:53
Вже сивий та досить міцний іще дід
Сидів на колоді великій під тином,
На сонці свою вигріваючи спину
Та сторожко все ж оглядаючи світ.
Обличчя і руки у шрамах страшних,
Мабуть, довелося в походах бувати.
Устиг за життя своє повоювати.
Та ран він зо

Тетяна Левицька
2021.10.14 18:26
ТРЕТІЙ ВІНОК
ЯБЛУКО СПОКУСИ

I (III)
Впади, коханий, сонцем на чоло,
І розбуди цілунком на світанні.
На вітах абрикосовий кулон
Повисне величезним запитанням.

Ярослав Чорногуз
2021.10.14 17:56
Дорогі колеги! Подонок і наклепник, кастрат літератури, засушений член спілки Олександр Сушко опублікував свій черговий пасквіль на мене, де поносить мою корону сонетів і протиставляє її короні Тетяни Левицької, хоч вона ще не вся опублікована. Тетяна Лев

Татьяна Квашенко
2021.10.14 17:31
Пронизанный светом осенний желтеющий парк
Дрожит, оголяясь, над бабьего лета секретом.
Ему в октябре так отчаянно хочется лета,
Под шорох листвы и воронье прощальное «кар-р!»

Ему желудей и людей различать не дано,
Но свет и тепло проникают деревьям

Сергій Губерначук
2021.10.14 14:54
Патріотизм у апоґеї.
Дружина шиє прапори
із залишків старих матерій.

Зшиває їх,
пере й прасує.
І Україні це пасує.

Тетяна Левицька
2021.10.14 10:17
ДРУГИЙ ВІНОК

БЕЗСОННЯ

І (ІІ)

Птахи кружляють вальси у блакиті,
Та вечір гасить сонце вусібіч.

Олена Побийголод
2021.10.14 07:46
Висоцький. «Стріли Робін Гуда»

Коли вода всесвітнього потопу
вернулась у таємне джерело,
із піни майже вщухлого потоку
на світ Кохання потайки прийшло -
і у повітрі розійшлось до строку,
а строку - сорок сороків було.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ферзь срібний ферзь срібний
2021.10.13

І Батюк
2021.10.08

Славко Кара
2021.09.30

Ірина Басараб
2021.09.08

Ольга Олеандра
2021.08.08

Анна Лисенко
2021.07.17

Володимир Байдужий
2021.07.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Спостерігаючи життя

 Гаряча вдача
Образ твору Жив метелик – нічний нахаба,
Серце в грудях він мав гаряче.
Й став метелик сніданком краба -
Безоглядні палкі на вдачу…
***
Перш, ніж дати «гарячці» візу,
Глянь, чи «крабів» нема поблизу.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-09-19 22:00:31
Переглядів сторінки твору 3247
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.635
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 22:43:28 ]
Цікавий погляд, Тетянко, - в сенсі, якщо дуже хочеться, то все можна, але з оглядкою на можливі небезпеки? :)
І за згодою сторін, звісно, в нашому випадку - вологи і метелика...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 01:57:04 ]
За згодою сторін? Яка цікава інтерпретація мого невеличкого твору, люба Редакціє! :) Цікаво тільки, що б з цього приводу покійний метелик сказав… щось мені підказує, що він дуже б жалкував з приводу своєї недалекоглядностіі щиро дивувався б думці про його можливу згоду. Я ж прагматик, хоч і в рожевих окулярах, тож з моєї точки зору метелик ні за цапову душу загинув, при тому без усякої на те своєї згоди,тобто не завжди волю почуттям давати можна, як би того не хотілось. : )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 09:14:36 ]
Ну, до цього часу наш метелик чудово проводив час якимсь схожим чином, а потім пішов далі, якщо ввібрав Краси достатню кількість, бо ж саме це певно у випадку з метеликом вирішальне для строгих суддів? :)
Ось що скаже строгим суддям краб?
А ви, дорога Тетяно? Останнє невдалий жарт!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 00:34:04 ]
Ох, уже ці метелики! Я й гадки не маю, яким чином вони ото Красу вбирають, і чому саме це вирішальне для строгих суддів…:) Як на мене, то у метеликів споживацьке ставлення до життя і до Краси також, ними можна милуватись, бо вони гарні, але не більше.. А! дехто любить їх колекціонувати, але я колекціонерів не розумію. І метеликів з їхньою манерою потрапляти в халепи теж. А краб сказав би суддям так:
На межі двох стихій я полюю на тих,
Чиє надто розніжене тіло
На манірно-нарцисових крилах своїх
До межі наближатись посміло.
Хтось вполює, можливо, й мене на межі,
Та хіба ж це не зветься красою,
Коли змінює різко життя віражі
У мінливому світі прибою…
А я…а я сказала б суддям, що у світі, де кожен вигадує себе і інших з тисячі і одної причини, будь-який вирок не є об'єктивним, бо базується на спотворених вигадками фактах.:)Вирок суддів - це найменше, що мене хвилює, і це вже не жарт.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 10:02:45 ]
Тому навряд чи нас щось і будуть запитувати... Добре, якщо дадуть на остаток від свого колишнього "я" щось буркнути, на кшталт: "все одно не вірю!". Що ж, звідси висновок, причини для хвилювань у вас-нас надто різні, а в метелика ось ні. Схоже, метелики проживають більш цілісно життя, аніж більшість із нас? Це Стражі явно сподобається і в крабові...

Цікаво, що багато хто вважає "красою" власні переживання, чи щось таке, як плід своєї уяви :)
Натомість, навіть метеликові ясно, що краса, це лише точні Божественні константи, яких цей метелик свято і дотримується, не кажучи вже про те, що вбирає їх усіма фібрами...

Так що вельми гарну тему ви, Тетянко, як на мене, зачепили...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 11:10:34 ]
А я люблю зачіпати! Отак кинеш у воду камінчик, а потім сидиш на березі і спостерігаєш, як по воді кола розбігаються – гарно!:) А щодо Божественних констант Краси, котрих метелики усього лиш дотримуються,то чи не для того хтось був створений саме за образом і подобою, аби теж міг до справи створення Краси руку долучити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 11:43:38 ]
Кола, на відміну від спрощеного бачення, не лише розбігаються, але і збігаються, формуючи і дещо інше на плесі... :)

"Чи не для того хтось був створений саме за образом і подобою, аби теж міг до справи створення Краси руку долучити?"
- Схоже, не зовсім для того... :)
Краса тут вже створена, все інше тут лише прискорює ентропію. Цей світ не можна пересотворювати, від наших доторків він лише псується. Чіпаймо свій внутрішній світ, якого реально раніше не було, є лише Божа ідея із нашим іменем, якої бажано сягнути, цілковита можливість чого і є нашою Свободою, Творчістю, а зростаюче відчуття справжності - Любов'ю - ви ж про сотворення цієї Краси Тетяно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 14:04:04 ]
«Чіпаймо свій внутрішній світ, якого реально раніше не було, є лише Божа ідея із нашим іменем, якої бажано сягнути, цілковита можливість чого і є нашою Свободою, Творчістю, а зростаюче відчуття справжності - Любов'ю» - а Любов не може бути звернена всередину, вона обов’язково буде змінювати навколишній світ, створюючи Красу у внутрішніх світах інших, можливо, за допомогою краси предметної, створеної звичайними людськими руками. І це є частиною Божественної константи…. – ось це я і мала на увазі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 22:53:24 ]
Ой, Тетяно! Скільки того життя! Хто не ризикує...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 01:58:41 ]
Справді, Анатолію, скільки там того життя, тож чи варто його комусь вкорочувати, у тому числі і собі? Думаю, іншої точки зору тільки краб притримується, й тільки по відношенню до інших. :) Ризик повинен бути виправданим, тобто вартим можливої ціни… Я маю на увазі, що чужим життям ризикувати негоже, а своїм варто тільки у разі абсолютної впевненості у високому рівні позитиву у тому ризику. Адже життя не фільм, назад не відмотаєш. Але це уже зовсім інша тема… Що це мене на аксіоми пробило… :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 12:26:51 ]
Добре, Тетяно! Відчувається, що Ваш вірш хоч і застерігає від "крабів", але симпатизує "безоглядним і палким на вдачу". Та і як не любити тих, в кого в грудях гаряче серце? Дякую, сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 00:36:46 ]
Дякую, Іване, мені дуже приємно, що Вам сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-21 08:35:54 ]
Наділив Бог гарячою вдачею,
Не попишеш вже тут нічого...
Ніж життя проваландатись клячою,
Краще спалах закінчить дорогу. :-(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 11:13:10 ]
Ой, Патарочко, не поспішай, не все так просто у цьому житті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 12:31:40 ]
Перш, ніж метелик став сніданком для краба, він зазнав довгу метаморфозу (за бажання, її можна вважати Свободою і Творчістю). Тому, коли він нарешті доторкнувся до Краси, чи така вже велика різниця, чим скінчиться його шлях, який і так пройшов усе коло?
Це я стосовно ваших слів, Таню, про "високий рівень позитиву у тому ризику".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 14:05:00 ]
Коло повинно бути завершеним, аби Життя мало можливість рухатись по спіралі. Ви праві, Мрієчко, не важливо, чим скінчиться, важливо, на якому етапі цього руху. Передчасне закінчення чийогось шляху може бути і перепоною на шляху інших, і їхнім містком у майбутнє. Це одне з можливих тлумачень «рівня позитиву у ризику».:)