ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Лімерики – 11
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Дощик
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Над Києвом древнім
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Падають яблука
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю...
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків…
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Вячеслав Руденко
2026.07.27 14:27
І тінь минулого й бетон…
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,

І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Минуле
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Про кохання
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,

хома дідим
2026.07.27 08:30
* 154 *
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин

Віктор Кучерук
2026.07.27 06:52
* * *
Лиш час німого супокою
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.

Ірина Вовк
2026.07.27 06:01
КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі. (продовження 1)
Штрих II: Маска великого імені Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Варіації на тему української народної пісні «У сусіда хата біла», ор. 18 Минуло кілька років, і містом покотилася чутка. Львівські музичні салони польської та австрійської ш

Артур Курдіновський
2026.07.27 01:40
У співавторстві з липнем
Липню! Напишімо спільний вірш,
Поки ще твої лунають ноти!
Знаю, що вночі ти теж не спиш -
Тож запрошую! Сідай навпроти.

Тему обираємо удвох...
Хай позаздрять нашому альянсу!
В небеса відвертий діалог

Володимир Бойко
2026.07.27 00:13
Лімерики – 10
Теслярі із Антананаріву
Гемблювали і косо і криво,
Все валилося з рук –
Баобаб і бамбук
Із-за пива в Антананаріву.

Через джунглі до міста Кіншаси
Прокладали взимі теплотрасу,

Євген Федчук
2026.07.26 19:41
Бортєнєвська битва 22 грудня 1317 року
Москалі хвалитись люблять величним минулим,
Які ото їхні предки героїчні були.
Як вони на своїх нивах мирно працювали,
Та, коли була потреба, мечі в руки брали.
І громили супостата, і гнали, і били,
Аби ті до них «у гості» з мечем не ходили.
Не було

Роксолана Вірлан
2026.07.26 16:50
Погляд у Душу
Пливу на тебе сонного дивитись,
крізь продихи стіни - в кімнатну глиб -
у мить, коли Душа твоя розкрита -
безназвана, безрольна, і безли...

безлика - вільно пущена на хвилю
сновидива - у просторі безчась.
Без дозволу прийшла, бо можу й смію
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Спостерігаючи життя

 Вечір над морем
Образ твору Автор сам відкрива завіси.
Знов прем’єра.
І ми у залі.
Феї-хмари – нові актриси,
пишні сукні, ажурні шалі.
Сцена:
вільний танок із вітром.
Вітер – майстер своєї справи.
Тиша скрипкою за пюпітром
серед хвиль-оркестрантів.
«Браво!» -
зал весь подумки прошепоче,
зачарований диво-грою.
Незабаром вже вихід ночі.
Ну а поки для нас з тобою
сонце серце своє гаряче
опускає у глиб безодні.
І феєрія фарб,
неначе
у заграві весь світ сьогодні.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-09-24 00:04:27
Переглядів сторінки твору 4333
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-09-24 00:39:08 ]
Гарний, цікавий сюжет, пані Тетяно! Природа і театр... Талановите поєднання. Сили природи в ролі складових театрального дійства... Магічний, заворожуючий ефект. Особливо вражає порівняння хмар із феями й актрисами. Здається, нове. Принаймні я подібного не зустрічала.
В цілому сюжет вірша витворює прекрасну гармонію, породжену оркестром природи.

До речі, гарненький котик у Вас на руках! А як його звати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-24 01:06:30 ]
Дякую, Юлю.Здається, про захід сонця що не напиши, а вийде гарно - безпрограшна тема. :)А котика син назвав російським словом "Веснушка", ми вже не сперечались, хоч це таки котик, а не кішка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-09-24 01:27:32 ]
Так. Згодна з Вами щодо заходу.
А ім'я кота чудове. Як на мене, для чоловічого роду теж можна застосовувати. Навіть іронічне. Бо завелика веснянка виходить!

Незабутніх Вам заходів сонця!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-24 07:40:42 ]
Давненько я не була на морі... Але від вашого твору так запахло ним, а ще на додачу фото таке чудове. Дякую, Тетянко, за насолоду і такі відчутні асоціації. Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-24 11:49:46 ]
Море - то не головне, головне час від часу відривапись від повсякденності, не важливо куди і як. Але все одно хай наступний рік складеться так, аби Патара у морській водиці добряче накупалась.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-09-24 09:09:17 ]
Ну а поки для нас з тобою
сонце серце своє гаряче
опускає у глиб безодні.
Майстерно і красиво підібрані слова для опису заходу сонця. Гарно!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-24 11:50:58 ]
Дякую, Адель, мені дуже приємно, що Вам сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-24 11:15:15 ]
Чудова у Вас вийшла прем’єра, Тетяно! Справжня
феєрія фарб і почуттів. Майстерно і гарно. То під ранок завжди такі вірші пишуться? «Браво!»


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-24 11:40:43 ]
:)Нє, вірші я звичайно вдень пишу, уривками між справами, а вночі тільки полірую та у ПМ вивішую.:)Дякую за Вашу підтримку, Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-09-24 12:01:59 ]
Чудова прем'єра, Таню!
Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-09-24 15:47:10 ]
Мальовнича картина.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-09-24 18:20:09 ]
Приємно Ваш вірш почитати саме увечері, коли сонце вже налаштувалось за обрій... І хоч море далеко, а краса природи - скрізь! Дякую за гарний вечірній пейзаж із нотками ностальгії (особисто для мене, бо на морі була востаннє, коли моїй 25-річній доньці було 3 рочки). Чи доведеться побувати ще хоч раз?
Та все одно: "Вечірнє сонце, дякую за день..." (Ліна Костенко) І Вам, Тетяно, за спогади...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-26 15:22:48 ]
Дякую, Сашо, Зорянко і Любо. Ех, якби я була крезом чи Тим, Хто Згори Дивиться, я б ПМівців усіх гамузом (бажаючих)за творчість відпочинком на морях винагородила. А сама у Карпати б подалась – давно мрію. :)