Про все вже домовлено за нашими спинами.
Україну готують до розколу?

---

_{Публікації на тему:}

---

• Україну готують до розколу?

---

Нас зневажають, з нами можна не рахуватися. Ми "не в темі", ми поза і "надтаємничим" світовим порядком великих грошей, і поза ілюзорною демократією для власників малих грошей.

Американців нині цікавить дружба з Росією, аби перекинути на неї частину наперед програшної війни з тероризмом (що насправді є тільки крайньою формою боротьби з американським чи російським імперіалізмом) - в Афганістані, Іраку, Пакистані...
Загнилу Європу давно вже нічого не цікавить, окрім стабільної постачі енергоносіїв і пороків у власній кишені. Саркозі, Меркель, Берлусконі - в одній зв'язці із Кремлем. Із "малих демократій" - Качинський в могилі, інші - в довічній кризі...
Повертаючись до античної мудрості (а що у суспільних відносинах із того часу змінилося?), знаходимо, що сито жити, коли на вас працюють інші, можна лише за наявності достатньої кількості рабів (звісно, після переможних воєн і грабунку) - і хто вони нині і завтра оці раби?

Тож Януковичу і К навіть не потрібні приводи, аби всіх загнати у совкове стійло, а особливо енергійних - під асфальт. Під це готуватимуться і кодекси і різні провокації. На жаль, протистояти цьому одним патріотичним силам важко. Все, що хоч якось могло обстоювати інтереси українців - дискредитовано в очах більшості (здебільшого ця більшість є вкотре обманутою такою дискредитацією), потуги демократичних партій переводяться у фарс (бо вся влада відомо у кого). Чомусь лише партія "Свобода" максимально озвучується на телеекранах у всій своїй "красі", чогось їй сьогодні дозволено кричати про "бий москалів і жидів"... Та чи має "Свобода" найменшу інтелектуальну потугу аби не підставляти і себе, і всіх українців, які незалежно від віросповідання і мовної розмаїтості, прагнуть жити у чесній і цивілізованій українській державі?
Готуємось до найгіршого, і єднаймося довкола всього Українського. Можливо відіб'ємося від лиха?

Редакція "Майстерень"

---

_{Споріднені теми:}

---

• Наставники і начальники бездоказово винного Івана Дем'янюка виправдані німецькими судами.
• Володимир В'ятрович: "Волинська трагедія - частина польсько-української війни"

---

• Ерік Найман. Середнього класу не буде?

---

1. Експерти про нинішній стан справ в Україні

Експерти не вірять у чесні вибори за влади Віктора ЯНУКОВИЧА і сподіваються на жорстку оцінку міжнародних інституцій.

Про це свідчать передані УНІАН результати експертного опитування, проведеного інтернет-виданням «Політична думка» з приводу реакції суспільства, якщо результати місцевих виборів будуть спотворені, і чи варто опозиційним партіям сподіватися у такому разі на адекватну реакцію міжнародних інституцій.

Зокрема, письменник Юрій АНДРУХОВИЧ вважає, що “якісь локальні виступи, звичайно, будуть (бо ж і вибори все-таки місцеві). Не може ж так бути, щоб повсюдно всі просто взяли і проковтнули нашу "нову виборчу реальність".

Щодо міжнародних інституцій, то, за словами Ю.АНДРУХОВИЧА, він все менше вірить у їхню адекватність, принаймні в "українському питанні". “Ось моя знайома - євродепутат пише, що вони відклали голосування резолюції про Україну, щоб не ставати ні на чий бік - ані ЯНУКОВИЧА, ані ТИМОШЕНКО. Тобто, їм цей хибний нейтралітет видається найправильнішим. І мені доводиться їй, досвідченому політикові, роз`яснювати, що така гра в об`єктивність є насправді грою на користь правлячого в Україні режиму. І що справа не в тому, щоб не підтримувати чи підтримувати ТИМОШЕНКО, а в тому, щоб гостро критикувати ЯНУКОВИЧА, тиснути на нього і його оточення, змушуючи їх на ділі дотримуватися того, що вони декларують на зустрічах із європейськими політиками”, - сказав Ю.АНДРУХОВИЧ.

На його думку, сподіватися на чесні вибори в Україні так чи інакше вже не варто з лютого 2010 року, “коли до влади прийшли фальсифікатори президентських виборів – 2004”. “Досвід 2004-го нам дуже знадобиться під час наступних "великих" виборів (спершу парламентських - як репетиція, а потім і президентських). Але слід уже нині пильнувати справу, що буде набагато важче, ніж у 2004”, - зазначив Ю.АНДРУХОВИЧ.

У свою чергу політичний аналітик Сергій ГРАБОВСЬКИЙ також вважає, що результати виборів уже зараз спотворені, точніше, вони апріорі не відповідатимуть суспільним настроям. “Адже виборча кампанія розгортається таким чином, що в ній задіяні такі "технології", яких не було в Європі, мабуть, після другої половини 1940-х років (хвилі встановлення сателітних просовєтських режимів): арешти потенційних конкурентів на самих виборах та знакових діячів, створення фальшивих партійних осередків, заборони масових зібрань, зрив уже зібраних мітингів, відмова у реєстрації чи зняття вже зареєстрованих конкурентів тощо. Тобто, масовий виборець - той, який до ПР неприхильний – не зможе проголосувати за тих, за кого хоче”, - підкреслив експерт.

Також, на його думку, голоси "правильно" порахують – і це повністю відповідатиме новітньому законодавству. Адже воно дає цілком легальну підставу для формування виборчих комісій по всій Україні під контролем трьох партій урядової коаліції, яка тепер зветься "більшістю", зазначив він.

С.ГРАБОВСЬКИЙ також вважає, що на адекватну реакцію з боку міжнародних інституцій та "старих" демократій сподіватися годі.

“Бо ж єдиною адекватною реакцією мала б стати економічна блокада України, заморожування її членства у всіх можливих організацій, арешти статків лідерів держави і наближених до влади олігархів (власне, і їх самих у разі перетину кордону Євросоюзу) тощо. На це, та ще й у переддень зими (газ зі Сходу й далі транспортується через Україну...) ніхто не піде. Максимум – пожурять. Хіба що найбільш "відв`язані" міжнародні громадські структури скажуть щось серйозне. Але і то навряд... Вітати особливо не будуть з "перемогою демократії", як після президентських виборів, проте і лаяти – також. Влада ЯНУКОВИЧА наразі потрібна Європі, жадана нею. Бо ж це стабільність, прогнозованість (так вони вважають), це можливість якось розраховувати на десятиліття наперед”, - зазначив експерт.

Отож, підсумував він, сподіватися на чесні вибори – справа безнадійна.

Крім того, і політичний аналітик Ігор ЖДАНОВ вважає, що підготовка до місцевих виборів уже дає підстави говорити про серйозні порушення, а отже, про нечесні вибори. Уже зараз немає упевненості, що вибори пройдуть чесно і прозоро, підкресли він.

“Принаймні мене насторожило те, що правлячою командою свідомо закладалися можливості для фальсифікацій. Мова йде про нерівномірність представництва кандидатів у депутати у комісіях, зняття кандидатів з перегонів тощо. Приклад в Криму, де не реєстрували кандидата у депутати через те, що у нього була фотокартка не такого розміру, або інший не вказав, коли він пішов до першого класу, просто ще й вражає абсурдністю. І таких абсурдних ситуацій чимало”, - зазначив він.

Експерт висловив сумнів, що міжнародні інституції реагуватимуть на порушення, які вже є і які, безумовно, будуть. “Я сумніваюся, що вони будуть спроможні помітити усі зловживання. По-перше, вони запізно отримали запрошення спостерігати за кампанією і за виборами загалом, тому не встигнуть належно підготуватися. По-друге, їх буде дуже мало, а отже, висновки робитимуть хіба що з публікацій в українській пресі”, - зазначив І.ЖДАНОВ.

Стосовно реакції українського суспільства на зловживання під час виборів, то експерт також сумнівається, що люди масово кинуться захищати своє волевиявлення. ”Можливо, - припустив він, - будуть якісь локальні протести, але так, як це було у 2004 році, не буде”.

На його думку, єдиний вихід – об’єднатися українським опозиційним партіям і контролювати на всіх рівнях ці вибори. У разі ж, якщо порушення і фальсифікації будуть масові, то це треба розглядати як підготовку до подальших фальсифікацій парламентських і президентських виборів і намагання встановити Партією регіонів режим керованої демократії, сказав І.ЖДАНОВ. “Цього допускати не можна, але, на жаль, не всі громадяни це розуміють”, - додав він.

Професор, старший науковий співробітник кафедри українoзнавства в Університеті Торонто Тарас КУЗЬО висловив думку, що у разі фальсифікації виборів українське суспільство має реагувати так, як це було в 2004 році шляхом масових акцій протесту. “Опозиція повинна провести три етапи.
По-перше, відмовитися від участі в недемократично обраних інститутах.
По-друге - вимагати виконання обіцянки Президента Віктора ЯНУКОВИЧА покарати тих, хто здійснює фальсифікації виборів.
По-третє - опозиційні юристи повинні збирати дані, які будуть використовуватися, коли вони повернуться до влади, щоб спровокувати кримінальну справу стосовно Партії регіонів як політичної сили, яка прагне знищити демократію в Україні”, - зазначив Т.КУЗЬО.

Разом з тим він вважає, що міжнародне співтовариство все більше стає вельми критичним стосовно до адміністрації В.ЯНУКОВИЧ і більше не вважає, що він готовий відстоювати демократичні принципи, вільні вибори чи бажання вступити в ЄС. “Два фактори - змінена в недемократичний спосіб Конституція, адмінресурс влади і тиск на опозицію під час виборчої кампанії до місцевих рад змусили Захід стати на більш критичну позицію”, - зазначив експерт.

На думку Т.КУЗЬО, є велика ймовірність того, що В.ЯНУКОВИЧ буде втрачати міжнародний авторитет після виборів.

Як зазначив зі свого боку доцент Києво-Могилянської академії Ігор ЛОСЄВ, якщо виходити з результатів соціологічних опитувань і тих фактів, про які говорить опозиція, то більшість громадян вважає, що вибори будуть сфальсифіковані і не вірить у те, що вони можуть бути чесними і справедливими апріорі. “Через те виникає запитання, якою має бути реакція громадян, опозиційних партій, міжнародних спостерігачів? В ідеалі реакція має бути бурхливою, але насправді зараз ми переживаємо апатію українського народу. Як свідчить історія, українці довго накопичують енергію, а потім її дають у світ у вигляді виверження вулкану, вибуху. Це було на Майдані у 2004 році. Думаю, що потрібно ще три-чотири роки, аби це невдоволення владою перейшло у таке ж виверження вулкану”, - зазначив експерт.

Але, додав він, це не означає, що треба скласти руки і чекати, доки громадяни знову обуряться по-справжньому.

Також І.ЛОСЄВ вважає, що цього разу міжнародні інституції змушені будуть реагувати, причому жорстко. “На президентських виборах вони проковтнули факти порушень і побігли вітати ЯНУКОВИЧА через погану роль і зраду ЮЩЕНКА. Як може обурюватися світова спільнота, як вони можуть казати, що вибори були нечесними, коли Президент України визнав вибори чесними і справедливою перемогу ЯНУКОВИЧА? І наші «противсіхи», які агітували за те, аби не приходити або голосувати проти всіх. Оце все відіграло трагічну роль для держави. Але тепер треба йти до народу, до міжнародної спільноти і відверто і дуже активно все пояснювати”, - зазначив експерт.

На думку професора політології в Радґерському університеті(США) Олександра МОТИЛЯ, у разі, якщо результати виборів будуть спотворені, то, напевно, будуть поодинокі протестні акції у тому чи іншому регіоні, але навряд чи це перетвориться у якусь велику хвилю протестів на зразок Майдану. Проте, впевнений експерт, навіть такі поодинокі протести важливі, оскільки це свідчитиме про зростаючу недовіру до влади. Монополізація місцевої влади Партією регіонів теж посилить антирежимні настрої серед населення, додав він.

На думку О.МОТИЛЯ, міжнародним інституціям буде важко проігнорувати грубі порушення цього разу хоча б тому, що досі було багато інших порушень - у сфері прав людини, свободи слова тощо. “Але справа не в реакції міжнародних інституцій, головне, щоб Німеччина, США та інші впливові західні держави відповідно зреагували. Америка може зреагувати. Чи зреагують європейці – невідомо”, - зазначив він.

“Чесні вибори залежать від чесності влади. А оскільки ні ЯНУКОВИЧ, ні Партія регіонів не зацікавлені в чесних виборах, їх апріорі не буде”, підсумував експерт.

Журналіст Віталій ПОРТНИКОВ також вважає, що запит на чесні вибори сформується одночасно з розумінням, що діюча влада не здатна поліпшити економічну ситуацію й знайти вихід з кризи. “А зараз не варто чекати на якусь особливу реакцію - хоча б тому, що сама влада зацікавлена у перемозі, а опозиція - у покладенні на неї повної відповідальності за наслідки цієї перемоги й керування країною. Насправді у чесних виборах мала б бути зацікавлена саме влада...”, - підкреслив він.

---

Або чому США здало Україну "ригіоналам" і кремлю.

НАТО ведет переговоры с Россией о поставках в Афганистан вертолетов, обучении летчиков и перевозках через российскую территорию военных грузов, так как пакистанский коридор все яростнее атакуют талибы. Встанет ли вопрос о возвращении российских войск в Афганистан? - задаются вопросом СМИ. На улицах Кабула русских вспоминают недобрым словом.

Россия согласилась вернуться на войну в Афганистане по просьбе западных государств, которые 21 год назад помогли моджахедам изгнать ее войска, утверждает автор статьи в The Independent Ким Сенгупта. Москва участвует в обучении афганских военных и полицейских из подразделений по борьбе с наркотиками, а также в принципе согласилась поставлять НАТО вертолеты для использования в Афганистане. Ожидается, что о кардинально новом соглашении будет объявлено на саммите НАТО в ноябре.

Взамен на помощь в Афганистане Москва стремится к тому, что она называет расширенным сотрудничеством с НАТО. Так, Обама уже отказался от размещения элементов ПРО в Польше и Чехии, и альянс согласился проконсультироваться с Россией о дислокации элементов по новому плану. "Москва также хотела бы, чтобы НАТО сочло свершившимся фактом ситуацию в Грузии, где после войны российские войска остаются в Южной Осетии и Абхазии", - пишет Сенгупта.

По словам замминистра иностранных дел РФ Александра Грушко, "Москва хочет заключить с НАТО юридически-обязательное соглашение о взаимной сдержанности и договоренность о невключении грузинского кризиса в договоры о вооружениях". При этом Москва дала понять, что, возможно, снимет ограничения на доставку определенных вооружений в Афганистан через свою территорию.

"Маловероятно, что Россия пошлет в Афганистан войска, но все равно поворот событий примечательный", - пишет The Independent в редакционном комментарии. Аналитики издания не исключают, что взамен НАТО умерит поддержку Грузии и откажется от планов расширения в Восточной Европе. "Альянсу будет нелегко проглотить эту пилюлю. Но какие нежности при нашей бедности?!"

Надежды НАТО создать в Афганистане эффективную демократию растаяли. Отныне единственная реалистичная цель Запада - оставить в Кабуле сравнительно стабильный режим и сохранить возможность для контртеррористических операций на случай возвращения "Аль-Каиды". В этом контексте партнерство НАТО с Россией имеет смысл, заключает газета.

Сладкие песни НАТО могут заставить Москву забыть о своем горьком опыте, опасается Энн Пенкет, в недавнем прошлом корреспондент The Independent в России. Сейчас, когда администрация Обамы отчаянно пытается выполнить обещание о начале вывода войск из Афганистана в июле будущего года, американцам необходима помощь, так почему бы не обратиться за ней к русским, 20 лет назад разбитым в Афганистане Усамой бен Ладеном и моджахедами, чьи ряды разрастались благодаря ЦРУ?

"Русские действительно стратегически заинтересованы в мирном Афганистане, не экспортирующем терроризм и наркотики на заднем дворе России", - признает журналистка, но она сомневается, что афганцы могут пересмотреть отношение к бывшему агрессору. "Советский опыт сравним с американским опытом во Вьетнаме, - пишет Энн Пенкет, предостерегая: - Месть - это блюдо, которое лучше есть холодным".

"По словам источников в НАТО, рассматривается несколько инициатив, подготовленных Россией и НАТО совместно. Речь идет о привлечении российских вертолетов и экипажей для обучения афганских авиаторов, возможном участии России в обучении афганских сил национальной безопасности, расширении сотрудничества при борьбе с наркоторговлей и охране границ, а также совершенствовании коридоров транзита и снабжения войск НАТО", - пишет журналист The Guardian Саймон Тисдолл.

"Планы пока не приобрели окончательного характера, и в НАТО говорят, что вопрос о возвращении российских войск в Афганистан не ставится", - сообщает автор материала. Ожидается, что на саммите США и Британия будут активно уговаривать европейских союзников предоставлять больше инструкторов для армии и полиции Афганистана накануне передачи территории под контроль афганских властей в 2014-2015 годах.

"Русские могли бы очень осложнить нам жизнь в Афганистане, но они от этого воздерживаются", - сказал в интервью неназванный западный дипломат, добавив, что Москва все охотнее соглашается помогать Западу. Ожидаются новые договоренности о снабжении и переброске войск через Таджикистан и Киргизию, а также соглашения, которые отразят обеспокоенность России вывозом афганского героина. По словам официальных лиц, вероятно также отдельное соглашение о частичном сотрудничестве России в русле натовских планов по размещению ПРО в Европе, пишет газета.

К статье приложена краткая хроника войны СССР в Афганистане, составленная Люком Гардингом и озаглавленная "Геополитическая катастрофа". "Возвращение России в Афганистан неизбежно пробудит призраки прошлого и воспоминания о войне, которую лучше забыть", - полагает Гардинг.

История разногласий не должна омрачить того факта, что более глубокое участие России в афганской кампании - это хорошая новость как для НАТО, так и для Афганистана, считает The Times. Издание считает определенным риском "перспективу того, что афганские пилоты, возможно прошедшие обучение у русских, будут управлять российскими вертолетами", но подчеркивает, что это все же не русские летчики, "а такое развитие событий поможет в ведении войны, достигшей своего критического момента".

"Талибан", очевидно, попытается воспользоваться участием России, чтобы помешать развитию афганского государства. Но опасность радикализации антизападных настроений в Афганистане перевешивается перспективой признания Россией своей ответственности в Центральной Азии. Россия в свое время способствовала созданию беспорядка в Афганистане, и теперь ей пора начать его убирать", - говорится в редакционной статье.

Идея возвращения России в Афганистан вызывает смешанные чувства на улицах Кабула, свидетельствует корреспондент The Times.

46-летний торговец Низамуддин выразил позитивное отношение к Москве. "Русские хорошо относились к простым людям, но были очень жестоки к своим врагам, - сказал он. - Они были не такими, как эти войска, которые, с одной стороны, поддерживают своих врагов, а с другой - борются с ними. Они знали права граждан. Я помню, когда они патрулировали город, они разговаривали с людьми. Люди по-прежнему пользуются зданием университета и многими другими зданиями, построенными русскими".

Насир Ахмад, 72-летний рабочий на пенсии, высказал более мрачную позицию. "Я проклинаю матерей всех этих иностранцев, включая русских. Все они сукины дети, из-за этих иностранных держав наша страна разрушена".

---

ПІСЛЯМОВА.

У всіх цих, і не тільки цих (бо є ще, окрім політичної, і криза світової економічної моделі) проявах, помітно, як відбувається загон "худоби" у стійла. Росіян під колючку Кремля, білоруси вже давно за колючкою, ось українцям зараз по-донецьки голодомор улаштовують - бо без кріпаків ніяк, тож ми, східні слов'яни, добровільно, виходить, погоджуємося повертатися до рабства. А ось афганці, іракці, іранці, Кавказ, Грузія - ні. То чи може й ми боротимемося?

---

Радянська історія - як нас убивали. Ми голодували - а Європа кормила свиней вкраденим у вмираючих українців хлібом