ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.05.13 10:55
Юркодар - 105
Тінохрінь

Олександр Сушко опублікував чергову, за його словами, «сатиру». Як завжди, вишукано і дотепно:

Хрінотінь звичайна (vulgaris)
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде ПО плану,

Віктор Кучерук
2024.05.13 10:45
* * *
Хоча на подвір’ї не чутно
І в хаті не видно давно, –
Ти в серці моєму присутня,
Забути тебе не дано.
І долею, знаю, до згуби
Призначено щиро мені
Твої заціловувать губи,
Для тебе співати пісні.

Артур Курдіновський
2024.05.13 01:24
Помилився
Я знов помилився. Відкрився не тим.
Зарано розправив я крила.
Подумав, там сяйво. А там - тільки дим
Багаття, де совість згоріла.

Я так помилявся! Не з тими я вів
Палку та відверту розмову.
У струмі нещирих, надуманих слів

Юлія Щербатюк
2024.05.12 23:39
Фальш
Чи промовлялися слова,
Чи у рядки ставали струнко,
Та правди тей потік не мав-
Нещирість вищого гатунку.

І, розтікаючись між тим
У ефімерності безмежній,
Лягали маревом густим

Іван Потьомкін
2024.05.12 21:14
***
Невже це й справді

Я тонкосльозим став од старості?

Тільки-но сирена розлуниться

Своїм протяжним воєм,

Євген Федчук
2024.05.12 16:33
* * *
Ще, як був Азов турецьким, кріпость там стояла.
Чимале турецьке військо у ній гарувало.
А було ж місто багате – добра було того,
Бо ж купці з усього світу з’їздились до нього.
Було чим тут поживитись та чого пізнати.
А ще ж рабів християнських було т

Світлана Пирогова
2024.05.12 16:32
Мамі
Пам*яті моєї мами Валентини Михайлівни
(20.12.1939 - 16.12.2002)

Твоїх очей те каре мерехтіння
І досі заглядає мені в душу.
Хоча приходиш, мамо, в сновидіннях
Вночі, в беззвучній тиші непорушній.

Олександр Сушко
2024.05.12 13:29
Червоне
Кров на руках у сивих дітлахів,
Кармінові думки і сновидіння...
Горить моє нещасн,е покоління,
В багряній тьмі спокутує гріхи.

На фронті батальйон команди "ЗЕ"
Іде в атаку. Та невже не бачиш?
За голоси усім нам дали "здачі" -

Юрій Гундарєв
2024.05.12 09:46
Збирач душ Олексій Юков
Від самого початку війни Олексій Юков очолює групу «Плацдарм», яка забирає з лінії фронту тіла загиблих. Ця сумна цифра становить вже понад півтори тисячі тіл. Нерідко доводиться збирати рештки рук і ніг, кістки…
За цей час Олексій оглянув сотні тіл. Інк

Олександр Сушко
2024.05.12 07:42
Хрінотінь звичайна (vulgaris)
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде по плану,
От колега - ух! Вот єто да-а-а!

Він піїт від бога! Знаменитий!
Знає все і навіть трохи бі...
Його музи люблять оковиту,

Віктор Кучерук
2024.05.12 06:30
* * *
У читальні тихій залі
І в місцях гучних зібрань,
Певно, звідую немало
Ще оцих німих страждань.
Бо від вечора до рання,
Ось уже тривалий час, –
Я пишу лиш про кохання,
Що єднати має нас.

Артур Курдіновський
2024.05.11 22:46
Гнівний вірш
Мовчуни підступні!
Ви крізь сморід трупний
Нюхаєте квіти.
Як же легко жити!
Вам позаздрять трутні,
Мовчуни підступні!

Тихі русофіли!

Віктор Михайлович Насипаний
2024.05.11 20:58
* * *
Прив’яже шибка небо швидко, як осу.
Насниться травам злива, крапель битва.
Вплете верба ромашку хмарки у косу.
Свічки каштанів стихнуть, як молитва.

В бузку сузір’ї пишнім космос щастя спить,
У срібних нотах рос кришталь бурштинний.
У дзеркалі у

Іван Потьомкін
2024.05.11 13:21
З голосу Езопа
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся

Микола Соболь
2024.05.11 06:12
Травнева мелодія
Травень шукає притулку,
спокій украли дощі.
Чи від грози є пігулки?
Дай половинку мерщій.
Хочу веселку над містом.
Чуєш, як пахне озон?
З неба краплини намистом
теж гуркотять в унісон.

Віктор Кучерук
2024.05.11 05:31
* * *
Погаснуть заграви багряні
Та вибухи стихнуть будь-де, -
Ще трохи - і тиша настане,
І спокій на душі спаде.
Лиш треба не втратити віру
І мати упевненість в тім,
Що можна знешкодити звіра
За злочини скоєні ним.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Степанчук Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Ольга Чернетка
2023.12.19

Іван Кушнір
2023.11.22

Діана Новикова
2023.11.18

Галина Шибко
2023.11.06

Сніг Теплий
2023.10.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юля Бро (1979) / Інша поезія

 Свята любов
Любить мене як бога:
Вірить, що вибачаю усе апріорі раз і назавжди.
Інколи каже: «тебе немає» і відповідно вчиняє.
Потім вертається, каже: «є тільки ти» і «вибач».
Любить як бога:
Дякує за невидиму присутність поряд
Безплатно, задарма, цілодобово.
Роблю все, у що вірить: існую, вибачаю, терплю,
Дивлюсь сон про світ, у якому він вірить, що вірю,
що любить
мене.

2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-28 15:11:41
Переглядів сторінки твору 10507
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.836 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.854
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.10.09 11:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2010-10-28 15:35:32 ]
важко щось додати...
це, напевно, найкраще, що я прочитала з поезії останнім часом.
обнімаю тепло,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-07 11:46:16 ]
це певне оцінка натуралізму:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-28 17:23:39 ]
Значить вихід один - ніколи не мати нікого вище з БОГА - бо це абсурд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-07 11:46:44 ]
Юрію, вихід - звідки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 18:07:56 ]
вихід із самообману


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 15:21:38 ]
ми напевне різними українськими мовами говоримо:) або класично: читач бачить те, чого у першоджерелі немає:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 16:03:12 ]
тобто ЛЮ отупів :)))) простою мовою. но праблем. значить жіноча логіка таки інша.
"Любить мене як бога" - це вже літгеровий самообман...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 16:04:32 ]
але можливо - літгер зовсім не любить Бога - тоді це зрозуміліше... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-28 20:19:02 ]
Дивлюсь сон про світ, у якому він вірить, що вірю,
що любить
мене......... Юленько, воно!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-07 11:47:02 ]
воно між він і вона;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-11-07 15:44:35 ]
коли як)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-28 22:54:14 ]
Цікавезний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-07 11:47:29 ]
напевне не зовсім й вірш..)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-28 23:25:45 ]
Вітаю, Юлю! Свята любов - це СИЛА!!! Я вже Тобі це писав


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-07 11:51:07 ]
Іване, а мені приємно прочитати це ще раз, *довгими осінніми вечорами вона мала звичку перечитувати душевні коменти на сайтах під релакс-мьюзік та горнятко кави*:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-01 13:58:28 ]
Є два варіанти, що до віри літгероя:
1.В його релігії не один Бог, щось на зразок Олімпійських богів давньої Греції.
2. Бог один, але коли він спить і не бачить(як у ісламі) можна трошки погрішити.
Особливо сподобалась думка, що ти(Бог) "Роблю все, у що вірить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-07 11:54:12 ]
Саш, тут все в межах класичної апологетики насправді) Власне про стосунки людини з Богом а потім вже про стосунки людини із іншою людиною йдеться.. сумніви, коливання, ступені любові, ще багато чого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-12 16:14:32 ]
Так уже й вчені нагадали і гадалка одна довела, вимирають мужичини, ніхто їм не вірить уже..., але якщо не бзооплатно, то все ж безкоштовно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-12-30 14:16:47 ]
Са(о)нечко! "Ніхто" - це брутальне узагальнення. Я, прикладом, дівчина довірлива. От скільки разів чоловік каже: "вір мені" стільки я і вірю, навіть без особливої на те причини) Ну, звісно, якщо це Він каже, якщо саме той Чоловік, ти ж розумієш?:)

То ти заспокой своїх вчених, соцдопити їх інколи підводять)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-11 16:18:04 ]
Мені здається, що він атеїст, бо лише атеїст може любити когось, як бога(до речі: з маленької літери), а потім зраджувати. Але жорстоко те, що він знову повертається, і вривається в довіру.

ГАРНО І ЩИРО.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 16:58:45 ]
Напевне я маю пояснити, адже бачу, що початок композиції заважає читачам сприймати наступний текст. Людина зраджує Бога кожен раз, коли грішить, чи не так? То чому ми кожного дня зраджуємо Бога? Невже тому, що поголівно - атеїсти, або тому що не любимо Його? Відповіді надає апологетика християнства. Ніц крамольного у цей текст не закладено. Людина, яка любить Бога не так, як це робить мій ЛГ, згодом стає святою, обранцем.
Доречі вислів "відповідно вчиняє" не є прямим посиланням на зраду, якщо, звичайно, зрадою не вважати кожен огріх.
І, нарешті, щодо повернення. Не повернутись - от де справжня зрада. Згадаймо притчу про блудного сина, якому батько зрадів більше, ніж його брату, який весь час залишався відданим батьківському дому.
Довіра - складова любові, вона не минає, хоча підвладна деяким коливанням. Про це в дещо іронічній формі Астрід Ліндгрен казала: "краще бути сто разів обманутою, аніж нікому не довіряти";)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-11 16:44:54 ]
Гарно донесені думки. Кожен вбачає суть, ну трактує дещо особисто, то це ж нормально.
А Бог і бог - не одне і теж саме, ви і це хотіли сказати. ЛГ хоч пасивна та все розуміюча - таке жіноче. Щасти


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-02-07 15:57:08 ]
Хоч я й досі під враженням "Книжницы" (для мене це взагалі саме улюблене з усьго що коли небуть було заримоване) цей вірш теж сподобала... Ну якось так: а от сьгодні собі цей сподобала :)

Знаеш люблю твоїм гратися, як діти сувенірами: оцей самий гарний, ні-ні не цей, сьгодні о-о-о цей... да. А цей не в настрій... А цей - улюблений... Його під подушку, чи в карман чи у капця, ну так щоб поруч десь був і щоб муляло знову і знову заглянути як він там, а він все такий-же казково-дивно-чудесний... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 15:34:57 ]
Юль..збрешу якщо скажу, що твоє ставлення до цих віршиків лишає мене незворушною)) ну тобто більшої приємності годі й уявляти..тому я зашарілася, починаю сором’язливо прикривати сяючі гордістю очі віями, колупаю капцем підлогу і обіцяю вигадати нових текстиків для твоєї гри у бісер)))