ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.21 12:48
Час тече, наче плинна вода
У сипучий і ніжний пісок.
Час крадеться, неначе біда
У сплетінні геройств і пасток.

Не повернеться трепетний час,
Час кохання, дивацтв, розставань,
Що розкажуть важливе про нас,

Роман Миронов
2026.06.21 12:33
У твоїх очах небагато спокою:
Більше – суму багряного, наперстів
Зі слів на оголених пальцях –

Аж до критичного струму.

У венах моїх більше правди,
Особливо, коли вони навиворіт –

Віктор Кучерук
2026.06.21 06:58
Так учора ласували,
Що ні хліба і ні сала
В хаті кумовій не стало,
Бо вечеряли ми сито
Через добру оковиту
І здорові апетити.
21.06.26

Вячеслав Руденко
2026.06.20 17:44
…як завжди непостійністю єства
покриті часу всі червневі дні,
тече в них пустотлива каніфоль,
в кору вростають диво скрипалі,

таємний сенс від зібраних речей
несе очам рясний глибокий зміст
і квітне між граніту капріфоль,

Борис Костиря
2026.06.20 13:06
В спіралі скручується час.
Змією обернеться простір.
Який у світі водолаз
Пірне в глибини, як на прощу?

Який у світі чародій
Поверне запахи заснулі?
На сцену вийде лицедій,

Ольга Олеандра
2026.06.20 12:39
Кожен ковток – це зустріч
сутностей доторком губ
спраглим, закоханим, дружнім –
творення нових сполук,
сильних, хоча й тимчасових,
повних ваги і смаку,
що стелять у серця основу
радість криштально тривку.

Іван Веселий
2026.06.20 11:23
Вийшов я в садок фазенди
на гармидер вранці.
Розвелось у нас хвазанів -
самців горлодранців!
І чого ж це у природі
навпаки, ніж в люду?!
І в хвазановім народі -
бачу ту ж невгоду!

хома дідим
2026.06.20 09:20
залишилося лише тебе хотіти
згадуючи всяке чи важливе
ще стоїть і пил виловлює з повітря
кухоль у якім бувало пиво
часоплин жорстокий і безрадний
зорі падають ніхто їх не підніме
каніфоль свої сердечні рани
змінюється все нещадні зміни

Віктор Кучерук
2026.06.20 06:30
Навесні стара верба
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Вона
Образ твору Від неї не відгородитися
ні пирогом, ні порогом...
Насправді ж (якщо придивитися),
вона - не страшна, а строга.
Хова за підступністю грізною
щось незбагненне й бентежне.
Нічого вона не вирішує,
бо - і сама залежна.
Вона не підштовхує в засвіти -
лиш відмикає двері.
І зовсім не варт
дивуватися
її не манірній манері.
Незанепалих Духом
поглядом ввись проводжає...
Вона співчува відчайдухам,
нав'язливих - зневажає.
Сама - із терпіння виткана,
в просторі й часі обмежена.
Їй так на роду написано -
приходити без попередження.
Не спізниться, не завагається.
Знає, коли і до кого.
Вона - лише виконавиця,
Всевишньої волі Бога.

2010

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-03 13:39:41
Переглядів сторінки твору 6331
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Портрети
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-03 13:48:57 ]
А в мене є вірш Безапеляційна гостя, пані Любочко, будете мати хвилинку часу, зайдіть прочитайте. А Ваше бачення смерті мені теж дуже близьке. От читаю і дивуюся, Ви так ніби мої думки читаєте... Дай Вам Бог. Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 13:50:53 ]
Мудро, спокійно, без страху і істерик про ТУ, якої нікому не уникнути.
Пропоную трошки полегшити звучання передостаннього рядка:
Вона - лише виконавиця,
що віддано служить Богу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 13:58:18 ]
Пані Надю, Ви знаєте, не так давно одна людина подумала, що це вірш про леді Ю... Але потім таки вірно здогадалась. Думаю, і Ви збагнете... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-03 13:58:48 ]
Дай Вам Бог, Надійко, ще років так вісімдесят про Неї не задумуватися... Але ставитися до Неї треба з повагою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 13:59:26 ]
Так, Патаро, Ви правильно зрозуміли. Зараз до Вас завітаю. Дякую за запрошення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 14:01:35 ]
Дякую, Олександре! Справді, якось я так ЇЇ побачила. І стало, як Ви зауважили, спокійно і не страшно... А над Вашою пропозицією подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-12-03 15:41:40 ]
Пані Любо! яка Ви молодчина. Чудовий вірш. Бачення несподіване і мудре

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 17:51:47 ]
Так, пані Любо, момент інтриги грає свою роль. Я теж одразу не зрозуміла, про кого йде мова.
Та навіщо взагалі задумуватися про смерть, виховувати в собі спокій перед нею? Рано ще нам про неї думати.
А поезія хороша, цікава. Нагадала мені одну з пісень гурту "Плач Єремії". Не пам"ятаю назви, але там були такі рядки: "Над колискою вашою бачу її з плачем. Над домовиною вашою бачу її зі сміхом".
Щиро:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-03 18:08:07 ]
Вражена. Так просто й глибоко написали про Вічне.
Чудова поезія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 19:51:59 ]
Знаєте, Юліє, я начебто й не сильно тим не переймаюсь, і не "виховую в собі спокій", цей спокій прийшов сам. Раптом наздогнало мене якесь розуміння-відкриття, ото й ділюся ним із Вами. Дякую за підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 19:52:53 ]
Дякую, Лесю! Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-04 00:19:25 ]
Вітаю, Любо! Цілком згоден з Олександром в першій частині його коменту:"Мудро, спокійно, без страху і істерик про ТУ, якої нікому не уникнути".Щодо закінчення(двох останніх рядків) - думка цілком зрозуміла , але не знаю, чи вірно ув’язується з офіційною релігійною точкою зору. Я не теолог, але "вона" СЛУЖИТЬ Богу трохи не сприймається, якраз перемозі над "нею" і була присвячена жертва Сина Божого. На сайті є люди, які напевне
змогли би цю думку пояснити краще. Може все таки не віддано служить, а якось інакше. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-05 13:55:20 ]
Я не буду сперечатись, Іване. Я теж не теолог. Пропоную лише кілька відомих фраз - в якості інформації для роздумів. Народне: "Бог дав (життя), Бог забрав". Релігійне: "СМЕРТЮ смерть подолав". Тому, мабуть, таки служить. Це моє розуміння, я нікому не нав'язую своїх відчуттів. Своїи віршем я всього-навсього спробувала відійти від стереотипного сприйняття ЇЇ, як найбільшого в світі зла. Це сприйняття породжене звичайним людським страхом перед невідомістю.
І ще... якщо усвідомлюєш, що таки СЛУЖИТЬ, то інакшого слова як "віддано" годі підшукати. Бо хіба можна Богу служити інакше?
Я ні на йоту не сумніваюсь у всесильності Бога і у владі Його над всім, навіть над Смертю. А Ви? ЇЇ не стане лише тоді, коли потреба в ній остаточно відпаде. Після Другого Пришестя і Страшного Суду. А поки що - іншої дороги на небеса (чи в чистилище, чи куди там ще), окрім як через Неї, немає. Хоча, звісно, я можу й помилятися. Це просто моя суб'єктивна думка.
Дякую за заглиблення в тему!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-05 14:42:51 ]
Я теж, Любо!Абсолютно з Вами згоден у всьому, що Ви написали в коменті.Ви не помиляєтеся - наразі іншої дороги нема. Я ж тут писав про ньюанс, який Ви теж напевно відчули. Скажемо так - я би написав не "віддано служить",а "виконує волю".Як на мене, відтінок вноситься інакший (емоційно), але то напевне мені тільки так видається. З іншого боку в нас, "технарів", популярне питання
"Чи можна інструментом меншої точності повірити (проатестувати) інструмент більш точний?". Напевно ні. Я просто щиро висловив свої враження і думку. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-06 10:11:29 ]
І я, справді, Вам вдячна, Іване, за щирість! І щодо певного нюансу-відтінку Ви праві. Звісно, "виконує волю", тому й виконавиця. Але я ще подумаю над останнім рядком... і над порадою Олександра.
Скажімо, як Вам такі варіанти? -
"Вона - лише виконавиця
Могутньоньої волі Бога".

"Вона - лише виконавиця,
Керована волею Бога".

Чекатиму Вашої думки, Іване. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-06 10:23:24 ]
Вітаю, Любо! Не чекав, що Ви настільки врахуєте мою думку. Дякую. Як на мене, то перший варіант кращий:
"Вона - лише виконавиця
Могутньоньої волі Бога".
Але можливо тут підійшло би "Всевишньої Волі"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-06 11:40:30 ]
Ще раз дякую, Іване! Мені теж "могутньої" - не дуже. Ви мені підказали слово, яке б я ще довго шукала. Це саме те! Вже змінила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 17:58:46 ]
Дуже файний вірш ви написали. Просто і ясно. Сильно і переконливо.
(Якщо дозволите - Незанепалих дещо дисонує)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-12-22 19:58:14 ]
І я не в захваті... але кращого не знайшла (по змісту). Щоправда, сумнівалась, може треба було окремо "не занепалих"... Що ж, ще шукатиму... Дякую!