ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ніна Виноградська
2019.09.20 18:41
Поглянь, уже ранкові роси,
Сльозою впали на лице.
Стерня колюча, де покоси
Колись були хлібами. Це

Не повернути. Спілий вітер
Поніс твій голос вдалину,
Де яблуня вагітні віти

Іван Потьомкін
2019.09.20 18:02
Свята Земля...
Свята для тих, кому вона -
Ісус, Єрусалим,Віфлеєм,
Назарет, Йордан, Гінасерет...
Та тричі святіша вона тим,
Кому заповідав її Всевишній.
Просто земля, охоча до робочих рук,
Щоб зводить житло, сіяти, садить...

Любов Бенедишин
2019.09.20 17:13
«Вікно» мерехтливе…
І вогник зелений…
Ти, мабуть, щасливий.
І сниш – не про мене.

Чи, може, похмурий?
Та… знатиму звідки?
На клавіатурі –

Микола Соболь
2019.09.20 06:42
Із підвалу не вийти на волю
І не знаєш, чи день там, чи ніч.
Ниє тіло від втоми та болю,
Світить лампа у сорок свіч…

Ти підпишеш, усе, що захочуть,
Кров ніколи не спинить катів.
І ледь жевріють стомлені очі,

Віктор Кучерук
2019.09.20 06:40
Смолоскипами жовтими кленів,
Освітляючи зміряний шлях, –
Наближається осінь до мене,
Як нещастя незборного жах.
Наближається осінь до краю
Отієї сумної межі
За якою зими не буває
Й будуть квітнути весни чужі.

Сергій Губерначук
2019.09.19 18:38
Рожевий капюшон насунула на сум,
гадаючи, що відвернула зливу.
Пішла, помірно стримуючи струм,
ще не закохана, вже не щаслива.

Не райський плід належав цим вустам.
Вони грішили віршами три роки.
А я позаду відбувався сам,

Ігор Деркач
2019.09.19 17:39
Я пам’ятаю юного хлопчину,
душа якого рвалась у політ.
Спіткала доля у лиху годину
і рано полетів у інший світ.

Малі герої гартували тіло.
Хотіли жити подихом одним.
А от ризикувати не уміли,

Олена Багрянцева
2019.09.19 16:30
У тебе достатньо сили. Ти тільки вір.
Зійдуться усі дороги, затихне вітер.
І стрічкою будуть бігти фінальні титри.
Розтане зима, що нагадує вічний тир.

Останні акорди заграє чужа війна.
Не будуть влучати кулі. Заляже тиша.
І вранці у школі на дошц

Тетяна Левицька
2019.09.19 14:16
Доторкнися пелюсткових вуст
і метеликом забийсь в троянді,
в трепетних руках і я озвусь
чарівною скрипкою Вівальді.
Щоб єлейний почуття мотив -
поліфоній пристрасної румби,
душу вивертав і золотив
оксамитовим цілунком  губи.

Серго Сокольник
2019.09.19 13:02
маленька поема***

Здригнувся? Я не ворона.
Я Янгол твій охоронець.
Послухай, лінивий сплюхо,
Я дещо скажу на вухо...
.......................................................
Цей день у твоїх руках...

Олександр Сушко
2019.09.19 11:43
Шеляга не вартий опус цей,
Про кохання в ньому ні словечка.
Бгає в руки сатиричний цеп
Муза. І памфлет на вухо шепче.

В зомбоящик вирячивсь дурко,
Ловить кожне слово владоможця.
Вілла в пана в стилі рококо,

Іван Потьомкін
2019.09.19 09:00
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Микола Соболь
2019.09.19 05:55
Думки юначі сповнені надій.
В очах максималізм непереможний
І це не дивно. Певно знає кожний,
Яке життя у підлітка без мрій?

В шістнадцять світ пізнав од «А» до «Я».
І на душі то сонячно, то хмарно
І навіть сперечатись якось марно,

Віктор Кучерук
2019.09.19 00:55
Наче музики розливи
Цілий вечір за вікном, –
Дощ вирує галасливо
Й заспокійливо притьмом.
То прискориться привабно,
То утомлено зітхне, –
Та потому знов не слабне,
Присипляючи мене…

Олександр Сушко
2019.09.18 21:17
Здрастуй, осене! Втішливо бачити знов
Твій шикарний наряд. І минулий урізався в пам'ять...
Отже, знову дощить, я для мрій прочиняю вікно -
Хай сідають на плечі та зоряну пісню співають.

Ні, не марно тебе цілий рік, наче дива жадав,
Бо тебе лиш люб

Ігор Деркач
2019.09.18 20:56
То не біда, коли поезій – вал,
з якого неотеса виринає.
Біда, коли шукають кримінал,
якого і у себе вистачає.

***
І двійники являються таки,
аби чужу охаяти сторінку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Юлія Ляхович
2019.09.16

Михайло Олегович Гордон
2019.09.15

Вероніка Головня
2019.09.04

Сергій Негода
2019.08.11

Дмитро Заєць
2019.08.06

Світлана Короненко
2019.08.06

Анастасія Романюк
2019.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Вона
Образ твору Від неї не відгородитися
ні пирогом, ні порогом...
Насправді ж (якщо придивитися),
вона - не страшна, а строга.
Хова за підступністю грізною
щось незбагненне й бентежне.
Нічого вона не вирішує,
бо - і сама залежна.
Вона не підштовхує в засвіти -
лиш відмикає двері.
І зовсім не варт
дивуватися
її не манірній манері.
Незанепалих Духом
поглядом ввись проводжає...
Вона співчува відчайдухам,
нав'язливих - зневажає.
Сама - із терпіння виткана,
в просторі й часі обмежена.
Їй так на роду написано -
приходити без попередження.
Не спізниться, не завагається.
Знає, коли і до кого.
Вона - лише виконавиця,
Всевишньої волі Бога.

2010

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-03 13:39:41
Переглядів сторінки твору 3397
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Портрети
Автор востаннє на сайті 2019.09.20 17:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-03 13:48:57 ]
А в мене є вірш Безапеляційна гостя, пані Любочко, будете мати хвилинку часу, зайдіть прочитайте. А Ваше бачення смерті мені теж дуже близьке. От читаю і дивуюся, Ви так ніби мої думки читаєте... Дай Вам Бог. Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 13:50:53 ]
Мудро, спокійно, без страху і істерик про ТУ, якої нікому не уникнути.
Пропоную трошки полегшити звучання передостаннього рядка:
Вона - лише виконавиця,
що віддано служить Богу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 13:58:18 ]
Пані Надю, Ви знаєте, не так давно одна людина подумала, що це вірш про леді Ю... Але потім таки вірно здогадалась. Думаю, і Ви збагнете... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-03 13:58:48 ]
Дай Вам Бог, Надійко, ще років так вісімдесят про Неї не задумуватися... Але ставитися до Неї треба з повагою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 13:59:26 ]
Так, Патаро, Ви правильно зрозуміли. Зараз до Вас завітаю. Дякую за запрошення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 14:01:35 ]
Дякую, Олександре! Справді, якось я так ЇЇ побачила. І стало, як Ви зауважили, спокійно і не страшно... А над Вашою пропозицією подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-12-03 15:41:40 ]
Пані Любо! яка Ви молодчина. Чудовий вірш. Бачення несподіване і мудре

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 17:51:47 ]
Так, пані Любо, момент інтриги грає свою роль. Я теж одразу не зрозуміла, про кого йде мова.
Та навіщо взагалі задумуватися про смерть, виховувати в собі спокій перед нею? Рано ще нам про неї думати.
А поезія хороша, цікава. Нагадала мені одну з пісень гурту "Плач Єремії". Не пам"ятаю назви, але там були такі рядки: "Над колискою вашою бачу її з плачем. Над домовиною вашою бачу її зі сміхом".
Щиро:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-03 18:08:07 ]
Вражена. Так просто й глибоко написали про Вічне.
Чудова поезія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 19:51:59 ]
Знаєте, Юліє, я начебто й не сильно тим не переймаюсь, і не "виховую в собі спокій", цей спокій прийшов сам. Раптом наздогнало мене якесь розуміння-відкриття, ото й ділюся ним із Вами. Дякую за підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 19:52:53 ]
Дякую, Лесю! Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-04 00:19:25 ]
Вітаю, Любо! Цілком згоден з Олександром в першій частині його коменту:"Мудро, спокійно, без страху і істерик про ТУ, якої нікому не уникнути".Щодо закінчення(двох останніх рядків) - думка цілком зрозуміла , але не знаю, чи вірно ув’язується з офіційною релігійною точкою зору. Я не теолог, але "вона" СЛУЖИТЬ Богу трохи не сприймається, якраз перемозі над "нею" і була присвячена жертва Сина Божого. На сайті є люди, які напевне
змогли би цю думку пояснити краще. Може все таки не віддано служить, а якось інакше. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-05 13:55:20 ]
Я не буду сперечатись, Іване. Я теж не теолог. Пропоную лише кілька відомих фраз - в якості інформації для роздумів. Народне: "Бог дав (життя), Бог забрав". Релігійне: "СМЕРТЮ смерть подолав". Тому, мабуть, таки служить. Це моє розуміння, я нікому не нав'язую своїх відчуттів. Своїи віршем я всього-навсього спробувала відійти від стереотипного сприйняття ЇЇ, як найбільшого в світі зла. Це сприйняття породжене звичайним людським страхом перед невідомістю.
І ще... якщо усвідомлюєш, що таки СЛУЖИТЬ, то інакшого слова як "віддано" годі підшукати. Бо хіба можна Богу служити інакше?
Я ні на йоту не сумніваюсь у всесильності Бога і у владі Його над всім, навіть над Смертю. А Ви? ЇЇ не стане лише тоді, коли потреба в ній остаточно відпаде. Після Другого Пришестя і Страшного Суду. А поки що - іншої дороги на небеса (чи в чистилище, чи куди там ще), окрім як через Неї, немає. Хоча, звісно, я можу й помилятися. Це просто моя суб'єктивна думка.
Дякую за заглиблення в тему!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-05 14:42:51 ]
Я теж, Любо!Абсолютно з Вами згоден у всьому, що Ви написали в коменті.Ви не помиляєтеся - наразі іншої дороги нема. Я ж тут писав про ньюанс, який Ви теж напевно відчули. Скажемо так - я би написав не "віддано служить",а "виконує волю".Як на мене, відтінок вноситься інакший (емоційно), але то напевне мені тільки так видається. З іншого боку в нас, "технарів", популярне питання
"Чи можна інструментом меншої точності повірити (проатестувати) інструмент більш точний?". Напевно ні. Я просто щиро висловив свої враження і думку. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-06 10:11:29 ]
І я, справді, Вам вдячна, Іване, за щирість! І щодо певного нюансу-відтінку Ви праві. Звісно, "виконує волю", тому й виконавиця. Але я ще подумаю над останнім рядком... і над порадою Олександра.
Скажімо, як Вам такі варіанти? -
"Вона - лише виконавиця
Могутньоньої волі Бога".

"Вона - лише виконавиця,
Керована волею Бога".

Чекатиму Вашої думки, Іване. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-06 10:23:24 ]
Вітаю, Любо! Не чекав, що Ви настільки врахуєте мою думку. Дякую. Як на мене, то перший варіант кращий:
"Вона - лише виконавиця
Могутньоньої волі Бога".
Але можливо тут підійшло би "Всевишньої Волі"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-06 11:40:30 ]
Ще раз дякую, Іване! Мені теж "могутньої" - не дуже. Ви мені підказали слово, яке б я ще довго шукала. Це саме те! Вже змінила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 17:58:46 ]
Дуже файний вірш ви написали. Просто і ясно. Сильно і переконливо.
(Якщо дозволите - Незанепалих дещо дисонує)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-12-22 19:58:14 ]
І я не в захваті... але кращого не знайшла (по змісту). Щоправда, сумнівалась, може треба було окремо "не занепалих"... Що ж, ще шукатиму... Дякую!