ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.11.06 21:53
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…

Борис Костиря
2025.11.06 21:39
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,

Євген Федчук
2025.11.06 21:22
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про

В Горова Леся
2025.11.06 17:57
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.

Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,

Артур Курдіновський
2025.11.06 17:15
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?

Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,

Артур Сіренко
2025.11.06 15:34
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,

Іван Потьомкін
2025.11.06 13:26
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж

Микола Дудар
2025.11.06 09:46
Хороший привід: досі в справі
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.

Віктор Насипаний
2025.11.06 01:04
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.

Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,

Борис Костиря
2025.11.05 21:38
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.

Юрій Лазірко
2025.11.05 17:58
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким

С М
2025.11.05 15:16
не повіриш
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене

вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є

Микола Дудар
2025.11.05 09:26
Знов пливу за течією…
Від безвихіддя пливу
Поза часом… нічією
Збоку, зверху весь в диму…
Відмовляюсь. Терапія...
Верби кланяються вслід.
Попереду, мама мія,
Обізнався, то сусід…

Артур Курдіновський
2025.11.05 02:51
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.

А я ходив і витирав
Підлогу та відкриту душу.
Вже відобразив поліграф,

Борис Костиря
2025.11.04 22:11
Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,

Федір Паламар
2025.11.04 21:58
Кволі у полі тополі,
В Полі доволі квасолі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Вона
Образ твору Від неї не відгородитися
ні пирогом, ні порогом...
Насправді ж (якщо придивитися),
вона - не страшна, а строга.
Хова за підступністю грізною
щось незбагненне й бентежне.
Нічого вона не вирішує,
бо - і сама залежна.
Вона не підштовхує в засвіти -
лиш відмикає двері.
І зовсім не варт
дивуватися
її не манірній манері.
Незанепалих Духом
поглядом ввись проводжає...
Вона співчува відчайдухам,
нав'язливих - зневажає.
Сама - із терпіння виткана,
в просторі й часі обмежена.
Їй так на роду написано -
приходити без попередження.
Не спізниться, не завагається.
Знає, коли і до кого.
Вона - лише виконавиця,
Всевишньої волі Бога.

2010

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-03 13:39:41
Переглядів сторінки твору 5914
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Портрети
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-03 13:48:57 ]
А в мене є вірш Безапеляційна гостя, пані Любочко, будете мати хвилинку часу, зайдіть прочитайте. А Ваше бачення смерті мені теж дуже близьке. От читаю і дивуюся, Ви так ніби мої думки читаєте... Дай Вам Бог. Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 13:50:53 ]
Мудро, спокійно, без страху і істерик про ТУ, якої нікому не уникнути.
Пропоную трошки полегшити звучання передостаннього рядка:
Вона - лише виконавиця,
що віддано служить Богу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 13:58:18 ]
Пані Надю, Ви знаєте, не так давно одна людина подумала, що це вірш про леді Ю... Але потім таки вірно здогадалась. Думаю, і Ви збагнете... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-03 13:58:48 ]
Дай Вам Бог, Надійко, ще років так вісімдесят про Неї не задумуватися... Але ставитися до Неї треба з повагою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 13:59:26 ]
Так, Патаро, Ви правильно зрозуміли. Зараз до Вас завітаю. Дякую за запрошення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 14:01:35 ]
Дякую, Олександре! Справді, якось я так ЇЇ побачила. І стало, як Ви зауважили, спокійно і не страшно... А над Вашою пропозицією подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-12-03 15:41:40 ]
Пані Любо! яка Ви молодчина. Чудовий вірш. Бачення несподіване і мудре

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 17:51:47 ]
Так, пані Любо, момент інтриги грає свою роль. Я теж одразу не зрозуміла, про кого йде мова.
Та навіщо взагалі задумуватися про смерть, виховувати в собі спокій перед нею? Рано ще нам про неї думати.
А поезія хороша, цікава. Нагадала мені одну з пісень гурту "Плач Єремії". Не пам"ятаю назви, але там були такі рядки: "Над колискою вашою бачу її з плачем. Над домовиною вашою бачу її зі сміхом".
Щиро:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-03 18:08:07 ]
Вражена. Так просто й глибоко написали про Вічне.
Чудова поезія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 19:51:59 ]
Знаєте, Юліє, я начебто й не сильно тим не переймаюсь, і не "виховую в собі спокій", цей спокій прийшов сам. Раптом наздогнало мене якесь розуміння-відкриття, ото й ділюся ним із Вами. Дякую за підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 19:52:53 ]
Дякую, Лесю! Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-04 00:19:25 ]
Вітаю, Любо! Цілком згоден з Олександром в першій частині його коменту:"Мудро, спокійно, без страху і істерик про ТУ, якої нікому не уникнути".Щодо закінчення(двох останніх рядків) - думка цілком зрозуміла , але не знаю, чи вірно ув’язується з офіційною релігійною точкою зору. Я не теолог, але "вона" СЛУЖИТЬ Богу трохи не сприймається, якраз перемозі над "нею" і була присвячена жертва Сина Божого. На сайті є люди, які напевне
змогли би цю думку пояснити краще. Може все таки не віддано служить, а якось інакше. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-05 13:55:20 ]
Я не буду сперечатись, Іване. Я теж не теолог. Пропоную лише кілька відомих фраз - в якості інформації для роздумів. Народне: "Бог дав (життя), Бог забрав". Релігійне: "СМЕРТЮ смерть подолав". Тому, мабуть, таки служить. Це моє розуміння, я нікому не нав'язую своїх відчуттів. Своїи віршем я всього-навсього спробувала відійти від стереотипного сприйняття ЇЇ, як найбільшого в світі зла. Це сприйняття породжене звичайним людським страхом перед невідомістю.
І ще... якщо усвідомлюєш, що таки СЛУЖИТЬ, то інакшого слова як "віддано" годі підшукати. Бо хіба можна Богу служити інакше?
Я ні на йоту не сумніваюсь у всесильності Бога і у владі Його над всім, навіть над Смертю. А Ви? ЇЇ не стане лише тоді, коли потреба в ній остаточно відпаде. Після Другого Пришестя і Страшного Суду. А поки що - іншої дороги на небеса (чи в чистилище, чи куди там ще), окрім як через Неї, немає. Хоча, звісно, я можу й помилятися. Це просто моя суб'єктивна думка.
Дякую за заглиблення в тему!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-05 14:42:51 ]
Я теж, Любо!Абсолютно з Вами згоден у всьому, що Ви написали в коменті.Ви не помиляєтеся - наразі іншої дороги нема. Я ж тут писав про ньюанс, який Ви теж напевно відчули. Скажемо так - я би написав не "віддано служить",а "виконує волю".Як на мене, відтінок вноситься інакший (емоційно), але то напевне мені тільки так видається. З іншого боку в нас, "технарів", популярне питання
"Чи можна інструментом меншої точності повірити (проатестувати) інструмент більш точний?". Напевно ні. Я просто щиро висловив свої враження і думку. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-06 10:11:29 ]
І я, справді, Вам вдячна, Іване, за щирість! І щодо певного нюансу-відтінку Ви праві. Звісно, "виконує волю", тому й виконавиця. Але я ще подумаю над останнім рядком... і над порадою Олександра.
Скажімо, як Вам такі варіанти? -
"Вона - лише виконавиця
Могутньоньої волі Бога".

"Вона - лише виконавиця,
Керована волею Бога".

Чекатиму Вашої думки, Іване. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-06 10:23:24 ]
Вітаю, Любо! Не чекав, що Ви настільки врахуєте мою думку. Дякую. Як на мене, то перший варіант кращий:
"Вона - лише виконавиця
Могутньоньої волі Бога".
Але можливо тут підійшло би "Всевишньої Волі"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-06 11:40:30 ]
Ще раз дякую, Іване! Мені теж "могутньої" - не дуже. Ви мені підказали слово, яке б я ще довго шукала. Це саме те! Вже змінила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 17:58:46 ]
Дуже файний вірш ви написали. Просто і ясно. Сильно і переконливо.
(Якщо дозволите - Незанепалих дещо дисонує)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-12-22 19:58:14 ]
І я не в захваті... але кращого не знайшла (по змісту). Щоправда, сумнівалась, може треба було окремо "не занепалих"... Що ж, ще шукатиму... Дякую!