ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.01.20 16:41
Хоча б краплинку справжнього знайти
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.

Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,

Артур Сіренко
2026.01.20 15:48
Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний

Ярослав Чорногуз
2026.01.20 12:40
Поїхати б в Арабські Емірати,
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.

Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.

Микола Дудар
2026.01.20 11:42
В ніч на двадцяте січня не спалося. Серіали по ютубу не заходили. Задрімав. Очнувся. О другій ночі почалось. Сирена, гул, свист… ба-бах. Я в дерев’яній хатині 1937 року. Погріб поруч, але в хаті тепло і більш спокійно… Кілька разів йокнуло, стіни затремті

Вероніка В
2026.01.20 10:44
сніг білозубо всміхається
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком

Борис Костиря
2026.01.20 10:41
Розчарування роздирають вкотре
У людях ненадійних і гнилих.
Розчарувань, немов піщинок, сотні,
І хочеться не думати про них.

Розчарування душать, і турбують,
І спати рівномірно не дають,
І б'ють розпачливо у грізний бубон,

Тетяна Левицька
2026.01.20 00:53
Тебе вибираю, коханий, щодня,
тому, що радієш зі мною і плачеш.
Коли мої мізки гризе маячня,
усі ревні сумніви зносиш терпляче.

І знов обираю, якщо у багні
загруз по коліна, та вибратись тяжко.
Так відчай вишукує у вихідні

М Менянин
2026.01.19 23:12
Менян вподобання

Поклон чеснотам вашим
від наших від чеснот,
хто звик вважатись старшим –
той дбає за народ.

Є благочестя сина,

Кока Черкаський
2026.01.19 23:03
Я такий талановитий,
Що самому дивно,
Це ще змалку відчував я
Інтуїтивно.

В мене сумнівів нема,
Впевнений щомиті,
Що усі мої вірші

Іван Потьомкін
2026.01.19 21:20
Прости мені, Боже, що Тебе забуваю,
Як музику чую чи полотно оглядаю,
Як клопоти дня, немов листя, спадають.
Тільки потому про Тебе згадаю,
Бо ж колір і звуки від Тебе зринають.
І чую у відповідь: «Благословляю й прощаю!»
І легше на серці одра

Олена Побийголод
2026.01.19 16:35
Із Леоніда Сергєєва

Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.

А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,

Володимир Мацуцький
2026.01.19 14:43
Немає світла і холодні батареї

Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.

Микола Дудар
2026.01.19 13:38
Ти знаєш, млосно на душі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…

Борис Костиря
2026.01.19 11:24
Цей сон такий неповний, поверховий.
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.

Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,

Артур Курдіновський
2026.01.19 02:19
Скажу, де добре, де погано,
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!

Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом

Тетяна Левицька
2026.01.18 23:14
Є ті, які підтримують,
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.

Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Вона
Образ твору Від неї не відгородитися
ні пирогом, ні порогом...
Насправді ж (якщо придивитися),
вона - не страшна, а строга.
Хова за підступністю грізною
щось незбагненне й бентежне.
Нічого вона не вирішує,
бо - і сама залежна.
Вона не підштовхує в засвіти -
лиш відмикає двері.
І зовсім не варт
дивуватися
її не манірній манері.
Незанепалих Духом
поглядом ввись проводжає...
Вона співчува відчайдухам,
нав'язливих - зневажає.
Сама - із терпіння виткана,
в просторі й часі обмежена.
Їй так на роду написано -
приходити без попередження.
Не спізниться, не завагається.
Знає, коли і до кого.
Вона - лише виконавиця,
Всевишньої волі Бога.

2010

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-03 13:39:41
Переглядів сторінки твору 6019
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Портрети
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-03 13:48:57 ]
А в мене є вірш Безапеляційна гостя, пані Любочко, будете мати хвилинку часу, зайдіть прочитайте. А Ваше бачення смерті мені теж дуже близьке. От читаю і дивуюся, Ви так ніби мої думки читаєте... Дай Вам Бог. Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 13:50:53 ]
Мудро, спокійно, без страху і істерик про ТУ, якої нікому не уникнути.
Пропоную трошки полегшити звучання передостаннього рядка:
Вона - лише виконавиця,
що віддано служить Богу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 13:58:18 ]
Пані Надю, Ви знаєте, не так давно одна людина подумала, що це вірш про леді Ю... Але потім таки вірно здогадалась. Думаю, і Ви збагнете... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-03 13:58:48 ]
Дай Вам Бог, Надійко, ще років так вісімдесят про Неї не задумуватися... Але ставитися до Неї треба з повагою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 13:59:26 ]
Так, Патаро, Ви правильно зрозуміли. Зараз до Вас завітаю. Дякую за запрошення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 14:01:35 ]
Дякую, Олександре! Справді, якось я так ЇЇ побачила. І стало, як Ви зауважили, спокійно і не страшно... А над Вашою пропозицією подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-12-03 15:41:40 ]
Пані Любо! яка Ви молодчина. Чудовий вірш. Бачення несподіване і мудре

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 17:51:47 ]
Так, пані Любо, момент інтриги грає свою роль. Я теж одразу не зрозуміла, про кого йде мова.
Та навіщо взагалі задумуватися про смерть, виховувати в собі спокій перед нею? Рано ще нам про неї думати.
А поезія хороша, цікава. Нагадала мені одну з пісень гурту "Плач Єремії". Не пам"ятаю назви, але там були такі рядки: "Над колискою вашою бачу її з плачем. Над домовиною вашою бачу її зі сміхом".
Щиро:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-03 18:08:07 ]
Вражена. Так просто й глибоко написали про Вічне.
Чудова поезія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 19:51:59 ]
Знаєте, Юліє, я начебто й не сильно тим не переймаюсь, і не "виховую в собі спокій", цей спокій прийшов сам. Раптом наздогнало мене якесь розуміння-відкриття, ото й ділюся ним із Вами. Дякую за підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 19:52:53 ]
Дякую, Лесю! Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-04 00:19:25 ]
Вітаю, Любо! Цілком згоден з Олександром в першій частині його коменту:"Мудро, спокійно, без страху і істерик про ТУ, якої нікому не уникнути".Щодо закінчення(двох останніх рядків) - думка цілком зрозуміла , але не знаю, чи вірно ув’язується з офіційною релігійною точкою зору. Я не теолог, але "вона" СЛУЖИТЬ Богу трохи не сприймається, якраз перемозі над "нею" і була присвячена жертва Сина Божого. На сайті є люди, які напевне
змогли би цю думку пояснити краще. Може все таки не віддано служить, а якось інакше. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-05 13:55:20 ]
Я не буду сперечатись, Іване. Я теж не теолог. Пропоную лише кілька відомих фраз - в якості інформації для роздумів. Народне: "Бог дав (життя), Бог забрав". Релігійне: "СМЕРТЮ смерть подолав". Тому, мабуть, таки служить. Це моє розуміння, я нікому не нав'язую своїх відчуттів. Своїи віршем я всього-навсього спробувала відійти від стереотипного сприйняття ЇЇ, як найбільшого в світі зла. Це сприйняття породжене звичайним людським страхом перед невідомістю.
І ще... якщо усвідомлюєш, що таки СЛУЖИТЬ, то інакшого слова як "віддано" годі підшукати. Бо хіба можна Богу служити інакше?
Я ні на йоту не сумніваюсь у всесильності Бога і у владі Його над всім, навіть над Смертю. А Ви? ЇЇ не стане лише тоді, коли потреба в ній остаточно відпаде. Після Другого Пришестя і Страшного Суду. А поки що - іншої дороги на небеса (чи в чистилище, чи куди там ще), окрім як через Неї, немає. Хоча, звісно, я можу й помилятися. Це просто моя суб'єктивна думка.
Дякую за заглиблення в тему!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-05 14:42:51 ]
Я теж, Любо!Абсолютно з Вами згоден у всьому, що Ви написали в коменті.Ви не помиляєтеся - наразі іншої дороги нема. Я ж тут писав про ньюанс, який Ви теж напевно відчули. Скажемо так - я би написав не "віддано служить",а "виконує волю".Як на мене, відтінок вноситься інакший (емоційно), але то напевне мені тільки так видається. З іншого боку в нас, "технарів", популярне питання
"Чи можна інструментом меншої точності повірити (проатестувати) інструмент більш точний?". Напевно ні. Я просто щиро висловив свої враження і думку. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-06 10:11:29 ]
І я, справді, Вам вдячна, Іване, за щирість! І щодо певного нюансу-відтінку Ви праві. Звісно, "виконує волю", тому й виконавиця. Але я ще подумаю над останнім рядком... і над порадою Олександра.
Скажімо, як Вам такі варіанти? -
"Вона - лише виконавиця
Могутньоньої волі Бога".

"Вона - лише виконавиця,
Керована волею Бога".

Чекатиму Вашої думки, Іване. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-06 10:23:24 ]
Вітаю, Любо! Не чекав, що Ви настільки врахуєте мою думку. Дякую. Як на мене, то перший варіант кращий:
"Вона - лише виконавиця
Могутньоньої волі Бога".
Але можливо тут підійшло би "Всевишньої Волі"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-06 11:40:30 ]
Ще раз дякую, Іване! Мені теж "могутньої" - не дуже. Ви мені підказали слово, яке б я ще довго шукала. Це саме те! Вже змінила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 17:58:46 ]
Дуже файний вірш ви написали. Просто і ясно. Сильно і переконливо.
(Якщо дозволите - Незанепалих дещо дисонує)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-12-22 19:58:14 ]
І я не в захваті... але кращого не знайшла (по змісту). Щоправда, сумнівалась, може треба було окремо "не занепалих"... Що ж, ще шукатиму... Дякую!