ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Вона
Образ твору Від неї не відгородитися
ні пирогом, ні порогом...
Насправді ж (якщо придивитися),
вона - не страшна, а строга.
Хова за підступністю грізною
щось незбагненне й бентежне.
Нічого вона не вирішує,
бо - і сама залежна.
Вона не підштовхує в засвіти -
лиш відмикає двері.
І зовсім не варт
дивуватися
її не манірній манері.
Незанепалих Духом
поглядом ввись проводжає...
Вона співчува відчайдухам,
нав'язливих - зневажає.
Сама - із терпіння виткана,
в просторі й часі обмежена.
Їй так на роду написано -
приходити без попередження.
Не спізниться, не завагається.
Знає, коли і до кого.
Вона - лише виконавиця,
Всевишньої волі Бога.

2010

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-12-03 13:39:41
Переглядів сторінки твору 5379
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Портрети
Автор востаннє на сайті 2024.03.06 15:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-03 13:48:57 ]
А в мене є вірш Безапеляційна гостя, пані Любочко, будете мати хвилинку часу, зайдіть прочитайте. А Ваше бачення смерті мені теж дуже близьке. От читаю і дивуюся, Ви так ніби мої думки читаєте... Дай Вам Бог. Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 13:50:53 ]
Мудро, спокійно, без страху і істерик про ТУ, якої нікому не уникнути.
Пропоную трошки полегшити звучання передостаннього рядка:
Вона - лише виконавиця,
що віддано служить Богу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 13:58:18 ]
Пані Надю, Ви знаєте, не так давно одна людина подумала, що це вірш про леді Ю... Але потім таки вірно здогадалась. Думаю, і Ви збагнете... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-03 13:58:48 ]
Дай Вам Бог, Надійко, ще років так вісімдесят про Неї не задумуватися... Але ставитися до Неї треба з повагою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 13:59:26 ]
Так, Патаро, Ви правильно зрозуміли. Зараз до Вас завітаю. Дякую за запрошення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 14:01:35 ]
Дякую, Олександре! Справді, якось я так ЇЇ побачила. І стало, як Ви зауважили, спокійно і не страшно... А над Вашою пропозицією подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-12-03 15:41:40 ]
Пані Любо! яка Ви молодчина. Чудовий вірш. Бачення несподіване і мудре

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 17:51:47 ]
Так, пані Любо, момент інтриги грає свою роль. Я теж одразу не зрозуміла, про кого йде мова.
Та навіщо взагалі задумуватися про смерть, виховувати в собі спокій перед нею? Рано ще нам про неї думати.
А поезія хороша, цікава. Нагадала мені одну з пісень гурту "Плач Єремії". Не пам"ятаю назви, але там були такі рядки: "Над колискою вашою бачу її з плачем. Над домовиною вашою бачу її зі сміхом".
Щиро:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-03 18:08:07 ]
Вражена. Так просто й глибоко написали про Вічне.
Чудова поезія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 19:51:59 ]
Знаєте, Юліє, я начебто й не сильно тим не переймаюсь, і не "виховую в собі спокій", цей спокій прийшов сам. Раптом наздогнало мене якесь розуміння-відкриття, ото й ділюся ним із Вами. Дякую за підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-03 19:52:53 ]
Дякую, Лесю! Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-04 00:19:25 ]
Вітаю, Любо! Цілком згоден з Олександром в першій частині його коменту:"Мудро, спокійно, без страху і істерик про ТУ, якої нікому не уникнути".Щодо закінчення(двох останніх рядків) - думка цілком зрозуміла , але не знаю, чи вірно ув’язується з офіційною релігійною точкою зору. Я не теолог, але "вона" СЛУЖИТЬ Богу трохи не сприймається, якраз перемозі над "нею" і була присвячена жертва Сина Божого. На сайті є люди, які напевне
змогли би цю думку пояснити краще. Може все таки не віддано служить, а якось інакше. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-05 13:55:20 ]
Я не буду сперечатись, Іване. Я теж не теолог. Пропоную лише кілька відомих фраз - в якості інформації для роздумів. Народне: "Бог дав (життя), Бог забрав". Релігійне: "СМЕРТЮ смерть подолав". Тому, мабуть, таки служить. Це моє розуміння, я нікому не нав'язую своїх відчуттів. Своїи віршем я всього-навсього спробувала відійти від стереотипного сприйняття ЇЇ, як найбільшого в світі зла. Це сприйняття породжене звичайним людським страхом перед невідомістю.
І ще... якщо усвідомлюєш, що таки СЛУЖИТЬ, то інакшого слова як "віддано" годі підшукати. Бо хіба можна Богу служити інакше?
Я ні на йоту не сумніваюсь у всесильності Бога і у владі Його над всім, навіть над Смертю. А Ви? ЇЇ не стане лише тоді, коли потреба в ній остаточно відпаде. Після Другого Пришестя і Страшного Суду. А поки що - іншої дороги на небеса (чи в чистилище, чи куди там ще), окрім як через Неї, немає. Хоча, звісно, я можу й помилятися. Це просто моя суб'єктивна думка.
Дякую за заглиблення в тему!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-05 14:42:51 ]
Я теж, Любо!Абсолютно з Вами згоден у всьому, що Ви написали в коменті.Ви не помиляєтеся - наразі іншої дороги нема. Я ж тут писав про ньюанс, який Ви теж напевно відчули. Скажемо так - я би написав не "віддано служить",а "виконує волю".Як на мене, відтінок вноситься інакший (емоційно), але то напевне мені тільки так видається. З іншого боку в нас, "технарів", популярне питання
"Чи можна інструментом меншої точності повірити (проатестувати) інструмент більш точний?". Напевно ні. Я просто щиро висловив свої враження і думку. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-06 10:11:29 ]
І я, справді, Вам вдячна, Іване, за щирість! І щодо певного нюансу-відтінку Ви праві. Звісно, "виконує волю", тому й виконавиця. Але я ще подумаю над останнім рядком... і над порадою Олександра.
Скажімо, як Вам такі варіанти? -
"Вона - лише виконавиця
Могутньоньої волі Бога".

"Вона - лише виконавиця,
Керована волею Бога".

Чекатиму Вашої думки, Іване. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-06 10:23:24 ]
Вітаю, Любо! Не чекав, що Ви настільки врахуєте мою думку. Дякую. Як на мене, то перший варіант кращий:
"Вона - лише виконавиця
Могутньоньої волі Бога".
Але можливо тут підійшло би "Всевишньої Волі"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-06 11:40:30 ]
Ще раз дякую, Іване! Мені теж "могутньої" - не дуже. Ви мені підказали слово, яке б я ще довго шукала. Це саме те! Вже змінила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 17:58:46 ]
Дуже файний вірш ви написали. Просто і ясно. Сильно і переконливо.
(Якщо дозволите - Незанепалих дещо дисонує)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-12-22 19:58:14 ]
І я не в захваті... але кращого не знайшла (по змісту). Щоправда, сумнівалась, може треба було окремо "не занепалих"... Що ж, ще шукатиму... Дякую!