Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.24
23:14
національна незалежність
народні танці рідний спів
ще поки на правобережжі
живеш одвертий всім усім
природна мов буденна річ
на місці вірнім і почеснім
у радощах або журбі
цей спіх автівок і причепів
народні танці рідний спів
ще поки на правобережжі
живеш одвертий всім усім
природна мов буденна річ
на місці вірнім і почеснім
у радощах або журбі
цей спіх автівок і причепів
2026.08.24
20:56
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.
2026.08.24
18:10
Матуся" іспанською буде "mamita"...
З Тобою так хочеться поговорити!
Закреслити відчай, хворобу, розлуку
Та поцілувати Твою ніжну руку.
У тиші глухій я плачу долі мито.
"Матуся" іспанською буде "mamita".
Від згубного сну я повільно відходжу
З Тобою так хочеться поговорити!
Закреслити відчай, хворобу, розлуку
Та поцілувати Твою ніжну руку.
У тиші глухій я плачу долі мито.
"Матуся" іспанською буде "mamita".
Від згубного сну я повільно відходжу
2026.08.24
14:59
Все за звичаєм у Феодосії,
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.
Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.
Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.
2026.08.24
13:14
Ніщо не є важливішим за кокон! -
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...
Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...
Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну
2026.08.24
12:45
Про що розмови в нас? Про часовиння
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною
2026.08.24
12:33
Фінал. Останній крок Лагіди
«Історія запам'ятає її як коханку Риму.
Мені ж вона залишить право
бути його єдиним незавойованим ворогом».
З уст царівни Єгипту Арсіної, наймолодшої з Лагідів
Римський офіцер стоїть на відстані удару меча.
2026.08.24
12:14
Не заганяй себе у кут
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.
Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.
Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток
2026.08.24
11:28
То дощ холодний, то нервовий сніг.
Спектакль природи чи її тортури.
Ти до мети крізь вічність швидко біг,
Крізь творчість пробирався до натури.
Біжить крізь сніг стрімкий єдиноріг.
Стоять застигло крижані скульптури.
Природа іспит приготує нам.
Спектакль природи чи її тортури.
Ти до мети крізь вічність швидко біг,
Крізь творчість пробирався до натури.
Біжить крізь сніг стрімкий єдиноріг.
Стоять застигло крижані скульптури.
Природа іспит приготує нам.
2026.08.24
07:32
Металися бурі, згори гримкотіло,
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с
2026.08.23
22:31
Трава волоссям, а ти левиця на осонні
Неспокій твій, уста зволожиш язиком
Вино ллючи, твій згляд зустрів мій, сяючи
Твого лиця торкаюсь пальцем, знаючи
Для мене ти – Вода, яка танцює
Неспокій твій, уста зволожиш язиком
Вино ллючи, твій згляд зустрів мій, сяючи
Твого лиця торкаюсь пальцем, знаючи
Для мене ти – Вода, яка танцює
2026.08.23
21:17
на що мені сумнівних істин
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних
2026.08.23
19:37
Чи ми трипільці, чи скіфи, сармати…
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -
Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -
Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,
2026.08.23
18:45
Героїне мого роману!
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.
А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.
А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"
2026.08.23
15:06
Я купляю в атебе
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!
Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!
Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити
2026.08.23
14:05
Московіти завжди були нахабні й підступні.
Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Богдан Боденчук (1990) /
Критика | Аналітика
Сучасний герой у суч. укр. літ.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сучасний герой у суч. укр. літ.
У розмовах, присвячених сучасній
українській літературі, часто критики закидають
письменникам надмірність ненормативної лекси-
ки, розбещеності образу негативного героя із
цигаркою в зубах і пляшкою пива у руці.
Можливо? це дійсно так, але треба враху-
вати і той факт, що двотисячники -діти важкої епо-
хи, реформ, змін президентів, революції. Багато з
них народилися навіть не в цій країні, а в УРСР.
Ненормативна лексика - це виражен-
ня емоцій, чи, все таки, «хвороблива потреба в
піарі»?Спробуємо у цьому розібратись.
Чим наразі можуть шокувати двотисячни-
ки? Матюками? Ненормативна лексика давно
посіла почесне місце в арсеналі художніх засобів
багатьох їхніх попередників, у тому числі й останніх
поетів минулого тисячоліття – вісімдесятників,
навіть декого з класиків української літератури.
Візьмемо збірку С. Жадана «Ефіопія».
Відкриваючи цю книгу, зразу зустрічаємо негативні
персонажі і вище згадану лексику та жаргони:
«Євросоюзом керує сволота »(ст. 5), « Фігачить
по облому/ переборюючи втому»(ст.3)та інші.
Головні герої побиті, зламані ХХ століттям, вони
«діти робітників,котрі живуть на спальних рай-
онах/ сходяться на пустирях за чорними тепло-
трасами/ і кожного вечора грають від оборони,/
витоптуючи траву китайськими адідасами »(ст.
23). Невід’ємним атрибутом героїв є цигарки, тра-
ва, сестри проститутки і «бухло ». Їм тільки що і
залишається робити, - так це «Сидіти й пити своє
вино./Дивлячись смерті в просте лице»(ст.20),
«вивчають печальні дівочі обличчя/ і курять
справжній дорослий табак.»(ст. 25), ніби нама-
гаючись стати дорослішими, «Без зміни одягу
й паспортів,/ червоне вино допиваючи з фля-
ги» (ст.30). Вони «юні обірвані королі/ борделів і
пивняків » (ст. 39). Можливо в алкоголі вони шу-
кають спасіння змогу забутись, позбавитись від
всіх проблем, що нависли над ними. Іван Сто-
лярчук в статті «У пошуках землі обітованої» пи-
сав: «Героїв своїх творів Сергій Жадан, порівнює
із чорношкірими африканцями, які, згідно з
растафаріанською релігією, чекають на пришестя
бога Джа, який поведе їх в рай на землі в омріяну
Ефіопію. Щоправда герої книги Жадана свій рай
шукають самі. І в наркокур’єрів, і в нелегальних
емігрантів, колишніх в’язнів, і в молодих поетів,
і в досвідчених повій. Своя Ефіопія. Сергій Жа-
дан розповідає про неї по-різному, але однаково
без байдужості стороннього спостерігача. Про-
вокативно обравши темою своїх віршів пригоди
довкола наркотичної речовини, письменник ніби
випробовує сучасний світ». Можливо і так, ця сіра
маса, давно втративши надію, не добивається
кращого життя, а просто чекає спасіння і того, хто
поведе їх до світлого майбутнього із цього бруду.
Або, для них свобода і відвертість -це і є їх щастя?
Яскравим образ негативного героя постає
в поезії Андрія Любки, молодого,без сумніву, та-
лановитого поета, в його збірці «Тероризм».Ча-
сто Любку дорікають у вживанні ненормативної
лексики, аморальності. Сам А. Любка у статті
«Життя має бути коротким і сліпучим, як кокаїнова
доріжка» говорить про ненормативну лексику:
« - Зрештою, я не так вже й багато вживаю тих
лайливих слів, а коли вживаю, то, на мій погляд,
виправдано. Наприклад, не можу собі уявити,
якими словами можна виразити почуття людини,
котрій на ногу впав камінь чи якій продали галіму
траву? Мова – одна, в ній нема жодного поділу,
треба об’єднувати, збагачувати мову, а не шукати
в ній якісь теоретичні поділи. Мова дає можливість
писати про все, вона дає всі варіанти, в цьому її
фішка» З однієї точки зору він правий, в суч.
українській літературі повинно бути присутнє все
і секс, і алкоголь, і навіть « лайлива лексика».
Бо в такому світі ми живемо зараз! Але, де ж мо-
раль, етика, чи потрібна вона сучасній людині?
Його персонаж збірки «Тероризм», у вірші «Ти-
чина з Рильським», зізнається про себе сам: «Я
голосно матюкаюся, докурюю недопалки…»(ст.3),
« Павло з Максимом розпочинають нову пляшку,
курва, у мене/ Завтра екзамен, я також нестерп-
но хочу випити.»(ст.3).Але, разом з тим, його ге-
рой ліричний, з своїми думками, поглядом на цей
світ. У вірші «В’язкий туман, затяжний дощ» герой
прокидається зранку і виходить на балкон курити
« Мальборо », просто думаючи «…про цей
в’язкий туман, про перші ранкові/ Маршрутки,
про чергову тріщину в / стосунках.». Його герой
викликає у читача до себе певною мірою просто
жалість,співчуття . Як зазначив Юрій Завадський,
«Андрій Любка грішить участю в поетичних сле-
мах », а чим ще можна заінтригувати слухача, як
не ненормативною лексикою. Сам персонаж Люб-
ки називає українську поезію «сучою». Його вірші
більше спрямовані на усне читання і тому на меті,
в першу чергу, є ціль шокувати слухача. Олег Ко-
царев в статті «Поезія підліткового суспільства»,
що була надрукована в журналі «Дніпро», назвав
поезію Любки «потужним піар – наївом ». Чи
дійсно це так, напевне, ні. Андрій правий, його не-
нормативна лексика є засобом вираження емоцій,
страждань, переживань. Хоч в деяких своїх
віршах він і зловживає нею. Андрія Любку нази-
вають «генералом західного фронту», його твори
цікаві молоді, бо в них відображене справжнє жит-
тя у всіх своїх аспектах і проявах, а не видумане,
красиве. Все таки, «Краще гірка правда, ніж пре-
красна брехня ». Але, як зазначив Юрій Завадсь-
кий, «Насторожує нас в стосунку до творчості
А.Любки та його ровесників, – яким чином тала-
новитому поетові не стати зіркою-одноденкою в
українському літературному процесі?». І справді,
скільки їх молодих двотисячників, які самі сором-
ляться себе так називати, поглинули у цей світ
гіркої правди. Цього факту з літератури не вики-
неш, а отже, їхня література, яка порушує всі ка-
нони моралі і етики має, право на життя.
автор Богдан Боденчук
українській літературі, часто критики закидають
письменникам надмірність ненормативної лекси-
ки, розбещеності образу негативного героя із
цигаркою в зубах і пляшкою пива у руці.
Можливо? це дійсно так, але треба враху-
вати і той факт, що двотисячники -діти важкої епо-
хи, реформ, змін президентів, революції. Багато з
них народилися навіть не в цій країні, а в УРСР.
Ненормативна лексика - це виражен-
ня емоцій, чи, все таки, «хвороблива потреба в
піарі»?Спробуємо у цьому розібратись.
Чим наразі можуть шокувати двотисячни-
ки? Матюками? Ненормативна лексика давно
посіла почесне місце в арсеналі художніх засобів
багатьох їхніх попередників, у тому числі й останніх
поетів минулого тисячоліття – вісімдесятників,
навіть декого з класиків української літератури.
Візьмемо збірку С. Жадана «Ефіопія».
Відкриваючи цю книгу, зразу зустрічаємо негативні
персонажі і вище згадану лексику та жаргони:
«Євросоюзом керує сволота »(ст. 5), « Фігачить
по облому/ переборюючи втому»(ст.3)та інші.
Головні герої побиті, зламані ХХ століттям, вони
«діти робітників,котрі живуть на спальних рай-
онах/ сходяться на пустирях за чорними тепло-
трасами/ і кожного вечора грають від оборони,/
витоптуючи траву китайськими адідасами »(ст.
23). Невід’ємним атрибутом героїв є цигарки, тра-
ва, сестри проститутки і «бухло ». Їм тільки що і
залишається робити, - так це «Сидіти й пити своє
вино./Дивлячись смерті в просте лице»(ст.20),
«вивчають печальні дівочі обличчя/ і курять
справжній дорослий табак.»(ст. 25), ніби нама-
гаючись стати дорослішими, «Без зміни одягу
й паспортів,/ червоне вино допиваючи з фля-
ги» (ст.30). Вони «юні обірвані королі/ борделів і
пивняків » (ст. 39). Можливо в алкоголі вони шу-
кають спасіння змогу забутись, позбавитись від
всіх проблем, що нависли над ними. Іван Сто-
лярчук в статті «У пошуках землі обітованої» пи-
сав: «Героїв своїх творів Сергій Жадан, порівнює
із чорношкірими африканцями, які, згідно з
растафаріанською релігією, чекають на пришестя
бога Джа, який поведе їх в рай на землі в омріяну
Ефіопію. Щоправда герої книги Жадана свій рай
шукають самі. І в наркокур’єрів, і в нелегальних
емігрантів, колишніх в’язнів, і в молодих поетів,
і в досвідчених повій. Своя Ефіопія. Сергій Жа-
дан розповідає про неї по-різному, але однаково
без байдужості стороннього спостерігача. Про-
вокативно обравши темою своїх віршів пригоди
довкола наркотичної речовини, письменник ніби
випробовує сучасний світ». Можливо і так, ця сіра
маса, давно втративши надію, не добивається
кращого життя, а просто чекає спасіння і того, хто
поведе їх до світлого майбутнього із цього бруду.
Або, для них свобода і відвертість -це і є їх щастя?
Яскравим образ негативного героя постає
в поезії Андрія Любки, молодого,без сумніву, та-
лановитого поета, в його збірці «Тероризм».Ча-
сто Любку дорікають у вживанні ненормативної
лексики, аморальності. Сам А. Любка у статті
«Життя має бути коротким і сліпучим, як кокаїнова
доріжка» говорить про ненормативну лексику:
« - Зрештою, я не так вже й багато вживаю тих
лайливих слів, а коли вживаю, то, на мій погляд,
виправдано. Наприклад, не можу собі уявити,
якими словами можна виразити почуття людини,
котрій на ногу впав камінь чи якій продали галіму
траву? Мова – одна, в ній нема жодного поділу,
треба об’єднувати, збагачувати мову, а не шукати
в ній якісь теоретичні поділи. Мова дає можливість
писати про все, вона дає всі варіанти, в цьому її
фішка» З однієї точки зору він правий, в суч.
українській літературі повинно бути присутнє все
і секс, і алкоголь, і навіть « лайлива лексика».
Бо в такому світі ми живемо зараз! Але, де ж мо-
раль, етика, чи потрібна вона сучасній людині?
Його персонаж збірки «Тероризм», у вірші «Ти-
чина з Рильським», зізнається про себе сам: «Я
голосно матюкаюся, докурюю недопалки…»(ст.3),
« Павло з Максимом розпочинають нову пляшку,
курва, у мене/ Завтра екзамен, я також нестерп-
но хочу випити.»(ст.3).Але, разом з тим, його ге-
рой ліричний, з своїми думками, поглядом на цей
світ. У вірші «В’язкий туман, затяжний дощ» герой
прокидається зранку і виходить на балкон курити
« Мальборо », просто думаючи «…про цей
в’язкий туман, про перші ранкові/ Маршрутки,
про чергову тріщину в / стосунках.». Його герой
викликає у читача до себе певною мірою просто
жалість,співчуття . Як зазначив Юрій Завадський,
«Андрій Любка грішить участю в поетичних сле-
мах », а чим ще можна заінтригувати слухача, як
не ненормативною лексикою. Сам персонаж Люб-
ки називає українську поезію «сучою». Його вірші
більше спрямовані на усне читання і тому на меті,
в першу чергу, є ціль шокувати слухача. Олег Ко-
царев в статті «Поезія підліткового суспільства»,
що була надрукована в журналі «Дніпро», назвав
поезію Любки «потужним піар – наївом ». Чи
дійсно це так, напевне, ні. Андрій правий, його не-
нормативна лексика є засобом вираження емоцій,
страждань, переживань. Хоч в деяких своїх
віршах він і зловживає нею. Андрія Любку нази-
вають «генералом західного фронту», його твори
цікаві молоді, бо в них відображене справжнє жит-
тя у всіх своїх аспектах і проявах, а не видумане,
красиве. Все таки, «Краще гірка правда, ніж пре-
красна брехня ». Але, як зазначив Юрій Завадсь-
кий, «Насторожує нас в стосунку до творчості
А.Любки та його ровесників, – яким чином тала-
новитому поетові не стати зіркою-одноденкою в
українському літературному процесі?». І справді,
скільки їх молодих двотисячників, які самі сором-
ляться себе так називати, поглинули у цей світ
гіркої правди. Цього факту з літератури не вики-
неш, а отже, їхня література, яка порушує всі ка-
нони моралі і етики має, право на життя.
автор Богдан Боденчук
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
