ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.28
16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…
Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…
Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –
2024.04.28
16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д
2024.04.28
16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.
***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.
***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,
2024.04.28
14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
2024.04.28
08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
2024.04.28
08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
2024.04.28
07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
2024.04.28
05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
2024.04.27
10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
2024.04.27
09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
2024.04.27
08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
2024.04.27
08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
2024.04.27
05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.15
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Комаров /
Проза
***
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
***
Які ночі пречудові бувають у свята різдвяні. Це коли морозець не дуже серйозний, снігу достатньо, щоб озимину вкрити, місяць, повний місяць посріблює простір і тиша. Собаки заведуться на хвилину, горлянки порвуть і знову тиша. А ще як пороша впаде на трохи злежалий сніг і ні вітерцю потім, ні хмаринки в небі, так взагалі благодать земна. Стожари на місці, люди відпочивають, мають право. Свята тривають. Добре в селі в таку пору. І знову тиша. Це та погода, коли говорять – погода шепче.
Ну нащо в таку пору спати? Дістав рушницю з сейфа, чи просто металевого ящика, набої як годиться, документи. Документи в мене завжди в порядку. Закон є закон, закон слід поважати. Полювання, правда, дозволяється тільки в світлий час доби та і місця визначені спеціальними людьми, але то для проформи. Ось кращі люди, не те що району, області їздять коли хочуть, і літом їм стріляють кіз чи кабанів, буцімто для замірів на радіоактивність. Ну ясно, приїде черговий чинуша, він ковбасу з буйволятини індійської їсти не схоче. Давай чогось такого, чогось такого особливого. І горілку люблять винятково домашнього виробництва і грибами закушують без оглядки на їх назву, ще й з собою просять. На те вони і начальство. А я до слова, в житті на полювання не вийшов в заборонений період. Звіра слід берегти, раз звір народився, він також хоче жити, все живе хоче жити. З кінця зими до кінця осені полювання заборонене, нічого тривожити природу.
А що в ніч пішов? Так це не полювання, це вважайте традиція така, обряд.
Вдягнувся тепло, взяв бутерброд або просто сала білого шматок, цибулину там, хліба, обов’язково чорного. Подумав, мороз наче міцнішає, чвертка горілки не зашкодить
для запасу. Рушницю, або як місцеві старі мисливці називають «ружжо» переломив, під куртку, так щоб ложа з одної сторони, стволи з другої. Наче не видно. Вперед, за два кілометри скирти соломи стоять, в таку ніч лис туди навідується, мишей пошукати любить.
Години з дві пролежав на торішній хвої. Хоч би рип який, хоч би тінь промайнула, чи знайомий блиск очей. Вже і оковитою зігрівся і хлібом з салом підкріпився. Та-ааак! Це ж треба таким йолопом виявитися. Він п’є, жує цибулю і хоче, щоб лис (знов-таки на місцевій говірці «лись») його не винюхав? Може ще цигарки дістати? Пізно, хоч вітру і не має, але звір не такий дурний як той хто його вистежує. Та і повертатися, не погрівши стволи, не хотілося. За півтора кілометра через поле молодий палісадник. Зайці там деревця обгризають в зимову пору, та і на рилі люблять ховатися. Але то коли вітер сильний.
По зябу півтора-два кілометри я тоді пройшов за якісь хвилини. Вже досягнув краю узлісся, дорога поруч, аж тут шум мотора і світло автомобільних фар. Кого це чорти мордують в такий час, думаю, аж тут виїжджає легковий УАЗ, зупиняється, з нього вилазять кілька людей і зразу крокують в мою сторону. Впевнено так. Що за новина, не спиться людям?
Ну нащо в таку пору спати? Дістав рушницю з сейфа, чи просто металевого ящика, набої як годиться, документи. Документи в мене завжди в порядку. Закон є закон, закон слід поважати. Полювання, правда, дозволяється тільки в світлий час доби та і місця визначені спеціальними людьми, але то для проформи. Ось кращі люди, не те що району, області їздять коли хочуть, і літом їм стріляють кіз чи кабанів, буцімто для замірів на радіоактивність. Ну ясно, приїде черговий чинуша, він ковбасу з буйволятини індійської їсти не схоче. Давай чогось такого, чогось такого особливого. І горілку люблять винятково домашнього виробництва і грибами закушують без оглядки на їх назву, ще й з собою просять. На те вони і начальство. А я до слова, в житті на полювання не вийшов в заборонений період. Звіра слід берегти, раз звір народився, він також хоче жити, все живе хоче жити. З кінця зими до кінця осені полювання заборонене, нічого тривожити природу.
А що в ніч пішов? Так це не полювання, це вважайте традиція така, обряд.
Вдягнувся тепло, взяв бутерброд або просто сала білого шматок, цибулину там, хліба, обов’язково чорного. Подумав, мороз наче міцнішає, чвертка горілки не зашкодить
для запасу. Рушницю, або як місцеві старі мисливці називають «ружжо» переломив, під куртку, так щоб ложа з одної сторони, стволи з другої. Наче не видно. Вперед, за два кілометри скирти соломи стоять, в таку ніч лис туди навідується, мишей пошукати любить.
Години з дві пролежав на торішній хвої. Хоч би рип який, хоч би тінь промайнула, чи знайомий блиск очей. Вже і оковитою зігрівся і хлібом з салом підкріпився. Та-ааак! Це ж треба таким йолопом виявитися. Він п’є, жує цибулю і хоче, щоб лис (знов-таки на місцевій говірці «лись») його не винюхав? Може ще цигарки дістати? Пізно, хоч вітру і не має, але звір не такий дурний як той хто його вистежує. Та і повертатися, не погрівши стволи, не хотілося. За півтора кілометра через поле молодий палісадник. Зайці там деревця обгризають в зимову пору, та і на рилі люблять ховатися. Але то коли вітер сильний.
По зябу півтора-два кілометри я тоді пройшов за якісь хвилини. Вже досягнув краю узлісся, дорога поруч, аж тут шум мотора і світло автомобільних фар. Кого це чорти мордують в такий час, думаю, аж тут виїжджає легковий УАЗ, зупиняється, з нього вилазять кілька людей і зразу крокують в мою сторону. Впевнено так. Що за новина, не спиться людям?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію