
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.15
22:32
Новорічні іграшки в середині травня -
що може бути абсурдніше?
Можна кожен день починати
як Новий рік.
Новорічні іграшки лежать
як свідчення швидкоплинності
часу. Вони лежать
у бетоні, у піску,
що може бути абсурдніше?
Можна кожен день починати
як Новий рік.
Новорічні іграшки лежать
як свідчення швидкоплинності
часу. Вони лежать
у бетоні, у піску,
2025.07.15
17:05
Відомий поетичний троль
Стріляє знову з лайномета.
Стріляй! Така твоя юдоль,
Коли немає пістолета.
Стріляє знову з лайномета.
Стріляй! Така твоя юдоль,
Коли немає пістолета.
2025.07.15
11:51
На Меа-Шеарім здалось мені,
Що Рабін йде навстріч.
Якби не цей примружений
Тепер уже хрестоматійний погляд,
Нізащо б не подумав, що це він:
У шортах (знаю, що в теніс грав),
В капцях на босу ногу,
Голомозий, як цабарі усі...
Що Рабін йде навстріч.
Якби не цей примружений
Тепер уже хрестоматійний погляд,
Нізащо б не подумав, що це він:
У шортах (знаю, що в теніс грав),
В капцях на босу ногу,
Голомозий, як цабарі усі...
2025.07.15
07:54
Воркують горлиці, та що їм,
до лютих проявів війни?
Щоденно сіллю рани гоїм,
гарчать над світом двигуни.
Втрачаємо останні сили
в хімічно-ядерній війні,
копає смерть сирі могили —
хрестами круки вдалині.
до лютих проявів війни?
Щоденно сіллю рани гоїм,
гарчать над світом двигуни.
Втрачаємо останні сили
в хімічно-ядерній війні,
копає смерть сирі могили —
хрестами круки вдалині.
2025.07.15
05:50
Закурликавши зраділо,
Мов уздріли диво з див, –
Чорногузи чорно-білі
Подалися до води.
Довгоногі, гостродзьобі,
Старуваті й молоді, –
Віддалися дружно хобі –
Бути довго на воді.
Мов уздріли диво з див, –
Чорногузи чорно-білі
Подалися до води.
Довгоногі, гостродзьобі,
Старуваті й молоді, –
Віддалися дружно хобі –
Бути довго на воді.
2025.07.14
22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть
2025.07.14
19:52
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.
Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.
Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,
2025.07.14
19:50
Народився експромт.
Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.
Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.
2025.07.14
14:22
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.
І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.
І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу
2025.07.14
05:53
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.
2025.07.14
00:55
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…
2025.07.13
23:19
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.
З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.
З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі
2025.07.13
22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,
2025.07.13
19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т
2025.07.13
16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!
По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!
По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!
2025.07.13
13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
2025.02.28
2025.02.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Інша поезія
Пісня, що генію відкрила Україну
ПІСНЯ,
ЩО ГЕНІЮ ВІДКРИЛА УКРАЇНУ
Андрій Розумовський
Маестро, чи не могли б Ви подивитись оцю ось пісню ?
Бетховен
З приємністю, Ваша величність. Ви стільки робите для мене, що тепер я – найбагатший, мабуть, серед моїх колег. Де ще б я перевірить зміг те, що тільки-но створив, як не в квартеті Вашім? Чи не єдинім на всю Європу... Та до того ж почути відгук не від кого-небудь, а від скрипаля.
Андрій Розумовський
Для мене велика честь відкривати те, що ще ніхто не чув, і бути свідком, як творить майстер... А чого варті квартети, присвячені мені !..
Бетховен
Здається, ми обмінялись компліментами, а тепер годилося б віддать належне й пісні.
Андрій Розумовський
Будь-ласка.
Бетховен
Чудова річ! Тут є все те, що так я полюбляю – і пристрасть, і задушевність... Хто ж створив цю пісню?
Андрій Розумовський
Мені сказали, що хтось із козаків.
Бетховен
Подейкують, що й рід, Ваша величність, теж вийшов з козаків...
Андрій Розумовський
Щира правда. Та вивела у світ і дядька й батька не козацька шабля, а талан до співу. Обидва з церковного сільського хору потрапили одразу в придворну капелу. Ну, та ще амурні справи дядька Олекси із царицею самою...
Бетховен
Дива та й годі!.. А про що ж у пісні цій чарівній йдеться?
Андрій Розумовський
Про козака, що їде з військом за Дунай і змушений бозна наскільки розлучатися з коханою своєю...
Бетховен
Може, ваша величність заспіває?
Андрій Розумовський
Їхав козак за Дунай,
Сказав: «Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!»
«Постій, постій, козаче,
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,-
Тільки подумай!»
«Білих ручок не ламай,
Ясних очок не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі ожидай!»
«Не хочу я нічого,
Тільки тебе одного,
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!»
Народ мій створив чимало таких шедеврів, що й італійським, певен, не поступляться. Якось я Моцарту заспівав котрусь з наших пісень, що сам співав, як був малим, так замість слів у захваті він лиш сплеснув руками...
Бетховен
Сам Моцарт?..
Андрій Розумовський
Не дивуйтесь, Маестро. Скажу по-щирості, що й досьогодні не можу згадувать без гіркоти те, що сталося...
Бетховен
Що ж саме?
Андрій Розумовський
Ви, певне ж, чули про князя Потьомкіна . Так-от, коли цариця Катерина ввірила йому південний край Росії, можновладець надіслав послам прохання – шукать по всій Європі уславлених митців і заохочувать, щоб їхали в Херсон – його столицю. Гордовитий був князь Григорій і хотів, щоб нове місто стало маленькою Європою. Його проектували архітектори із Франції, Нідерландів, Німеччини. Там уже відкривали свої представництва різні компанії. Був свій монетний двір...
Я був добре знайомий із Моцартом і написав одразу ж, що тут, у Відні, потерпає в нужді чудовий майстер клавесину і композитор геніальний Моцарт. Князь забажав негайно ж зустрітись з ним..
Бетховен
Моцарт не зголосився?
Андрій Розумовський
Що Ви? Навпаки. Після того, як я повідав, що край мій не тільки виведе його з нужди, а й допоможе поправить підупале вже здоров’я, Моцарт зголосивсь охоче. Щоправда, виїхать готовий був тільки, як вернеться із Праги, де йому замовили оперу …
І ось саме в ту змушену перерву раптово помирає князь Потьомкін… А через два місяці не стало й Моцарта…Не збагатив його, а в могилу звів той «Реквієм», написаний неначебто для себе самого.
Бетховен
Зворушила мене ця оповідь, а пісня про Ваший козацький край підказує, що чимось прислужусь-таки йому .
2010
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пісня, що генію відкрила Україну
ПІСНЯ,
ЩО ГЕНІЮ ВІДКРИЛА УКРАЇНУ
Андрій Розумовський
Маестро, чи не могли б Ви подивитись оцю ось пісню ?
Бетховен
З приємністю, Ваша величність. Ви стільки робите для мене, що тепер я – найбагатший, мабуть, серед моїх колег. Де ще б я перевірить зміг те, що тільки-но створив, як не в квартеті Вашім? Чи не єдинім на всю Європу... Та до того ж почути відгук не від кого-небудь, а від скрипаля.
Андрій Розумовський
Для мене велика честь відкривати те, що ще ніхто не чув, і бути свідком, як творить майстер... А чого варті квартети, присвячені мені !..
Бетховен
Здається, ми обмінялись компліментами, а тепер годилося б віддать належне й пісні.
Андрій Розумовський
Будь-ласка.
Бетховен
Чудова річ! Тут є все те, що так я полюбляю – і пристрасть, і задушевність... Хто ж створив цю пісню?
Андрій Розумовський
Мені сказали, що хтось із козаків.
Бетховен
Подейкують, що й рід, Ваша величність, теж вийшов з козаків...
Андрій Розумовський
Щира правда. Та вивела у світ і дядька й батька не козацька шабля, а талан до співу. Обидва з церковного сільського хору потрапили одразу в придворну капелу. Ну, та ще амурні справи дядька Олекси із царицею самою...
Бетховен
Дива та й годі!.. А про що ж у пісні цій чарівній йдеться?
Андрій Розумовський
Про козака, що їде з військом за Дунай і змушений бозна наскільки розлучатися з коханою своєю...
Бетховен
Може, ваша величність заспіває?
Андрій Розумовський
Їхав козак за Дунай,
Сказав: «Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!»
«Постій, постій, козаче,
Твоя дівчина плаче,
Як ти мене покидаєш,-
Тільки подумай!»
«Білих ручок не ламай,
Ясних очок не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі ожидай!»
«Не хочу я нічого,
Тільки тебе одного,
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!»
Народ мій створив чимало таких шедеврів, що й італійським, певен, не поступляться. Якось я Моцарту заспівав котрусь з наших пісень, що сам співав, як був малим, так замість слів у захваті він лиш сплеснув руками...
Бетховен
Сам Моцарт?..
Андрій Розумовський
Не дивуйтесь, Маестро. Скажу по-щирості, що й досьогодні не можу згадувать без гіркоти те, що сталося...
Бетховен
Що ж саме?
Андрій Розумовський
Ви, певне ж, чули про князя Потьомкіна . Так-от, коли цариця Катерина ввірила йому південний край Росії, можновладець надіслав послам прохання – шукать по всій Європі уславлених митців і заохочувать, щоб їхали в Херсон – його столицю. Гордовитий був князь Григорій і хотів, щоб нове місто стало маленькою Європою. Його проектували архітектори із Франції, Нідерландів, Німеччини. Там уже відкривали свої представництва різні компанії. Був свій монетний двір...
Я був добре знайомий із Моцартом і написав одразу ж, що тут, у Відні, потерпає в нужді чудовий майстер клавесину і композитор геніальний Моцарт. Князь забажав негайно ж зустрітись з ним..
Бетховен
Моцарт не зголосився?
Андрій Розумовський
Що Ви? Навпаки. Після того, як я повідав, що край мій не тільки виведе його з нужди, а й допоможе поправить підупале вже здоров’я, Моцарт зголосивсь охоче. Щоправда, виїхать готовий був тільки, як вернеться із Праги, де йому замовили оперу …
І ось саме в ту змушену перерву раптово помирає князь Потьомкін… А через два місяці не стало й Моцарта…Не збагатив його, а в могилу звів той «Реквієм», написаний неначебто для себе самого.
Бетховен
Зворушила мене ця оповідь, а пісня про Ваший козацький край підказує, що чимось прислужусь-таки йому .
2010
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію