ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Новини):

Біла Марія Біла Марія
2018.01.02

Олександр Сушко
2017.03.14

Ірина Бондар Лівобережна
2016.03.25

Марія Антропова
2015.04.08

Любов СЕРДУНИЧ
2014.03.11

Ольга Дмитраш
2014.03.10

Світлана Ткаченко
2013.10.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Новини (Поезія)

 Час нині працює на японців. Щодо аварії на АЕС в Японії
Образ твору Євген Александров, доктор фізико-математичних наук, академік РАН: Час працює на японців
16.03.2011 | 14:26

Вже дуже багато дурниць пишуть ЗМІ про японські реактори.
Наприклад, про те, що вибухом знесло «стелю реактора» - немає у реактора ніякого стелі: корпусних реактор - це товстостінна каструля (типу скороварки), у якій кипить перегріта вода, що виконує дві функції - уповільнення нейтронів і охолодження ТВЕЛів. Стелю знесло в реакторному залі (або у зовнішнього бетонного ковпака реактора).

Про водень, пару і цирконій.

Цирконій - звичайний конструкційний матеріал для реакторних нутрощів - він має аномально низьке поглинання нейтронів. Дуже добре горить, між іншим, як і титан. Через високу спорідненість до кисню, мабуть, здатний при високій температурі витісняти з води водень - не знав раніше, але дуже правдоподібно.

«Комсомольська Правда» (Росія) викриває японців: вони, мовляв, брешуть, що заглушили реактор - чого ж він тоді кип'ятиться?
Мовляв, у них ще буде Чорнобиль! Але це від неграмотності. Реактори вони всі заглушили, зрозуміло, що швидше за все, це зробила сейсмо-автоматика.

Але справа в тому, що повністю заглушений реактор напханий ядерними осколками, які майже всі сильно радіоактивні.

Процес спонтанного ядерного розпаду заглушити неможливо, тому заглушений реактор продовжує виділяти тепло в кількості близько 10% від робочої потужності реактора (якщо перед цим реактор довго працював). Це дуже велика потужність, і її необхідно відводити від реактора. Тому всі реактори забезпечуються аварійними системами охолодження - коли, наприклад, немає електрики для прокачування води, її пускають самопливом з резервного басейну, розташованого вище реактора. Через місяць потужність спадає приблизно в 10 разів, але потім швидкість спаду сповільнюється, оскільки короткоживучі ізотопи розпадаються раніше. Через рік залишається близько 0.1% номінального тепловиділення, і це вже на роки.

Але якщо потужність не відводити, то робоча зона розплавиться, і реактор буде незворотно загублений.

Утім Чорнобиля все ж таки не буде, тому що все залишиться всередині «каструлі» - вона навряд чи розплавиться, оскільки зроблена з жароміцної нержавіючої сталі - просто розжариться і буде, може бути, навіть світитися, віддаючи тепло через випромінювання і конвекцію (якщо час від часу стравлювати внутрішній тиск - це буде супроводжуватися радіоактивним фоном, але помірним). Ну, а якщо її все ж поливати водою, то все може й обійтися.

У Чорнобилі все було зовсім інакше, починаючи з того, що реактор був не корпусний, а канальний.

Але головне, аварія полягала в тому, що реактор пішов «у рознос», необмежено нарощуючи потужність, що виділяється під час ланцюгової реакції, так що ніяке охолодження з цим не могло впоратися. По суті це був уповільнений ядерний вибух, розвиток якого припинився через розкидання елементів конструкції. Це і було найжахливіше: радіоактивні бебехи реактора були викинуті в атмосферу і розкидані по околицях.

Енергетично вибух був відносно слабкий - незначні частки потенційної енергії урану перейшли в тепло, але цього виявилося достатньо для утворення вулкана.
Досі йдуть суперечки, яка частка начинки була викинута, а яка стекла в рідкому вигляді лавою в бетонний піддон реактора. Туди до цих пір потикатися не можна.

Що стосується перспектив завершення аварії з японськими реакторами, то вони в цілому сприятливі - час працює на японців, тому що з кожним днем ​​тепловиділення падає.

Проте можливі сюрпризи: при расплавленні палива воно може зливатися, утворюючи критичні вогнища, в яких може спалахувати ланцюгова реакція з різким збільшенням тепловиділення. Це загрожує руйнуванням оболонки і викидом радіоактивного бруду. Але при цьому ланцюгова реакція зараз же припиниться, так що повномасштабної катастрофи вже напевно не буде.



Можливі причин катастрофи на АЕС в Японії

1. Реактори були автоматично заглушені відразу після початку поштовхів. З цього моменту всі системи безпеки станції залежали від зовнішніх джерел живлення.

2. Землетрус і цунамі порушило зовнішнє постачання станції електрикою. Тепер системи залежали від резервних дизель-генераторів, встановлених на зовнішніх майданчиках.

3. Удар цунамі знищив майданчики з резервними дизель-генераторами. Але й на цей випадок був передбачений резервний джерело - акумуляторні батареї великої ємності.

4.Батареї справно пропрацювали рівно стільки, на скільки були розраховані (8 годин), за цей час було здійснено заходи з доставки нових мобільних дизель-генераторів на станцію.

5.Генератори були доставлені, але ... їх роз'єми виявилися несумісними з устаткуванням станції. А ось вже на такий варіант система безпеки розрахована не була. Дорогоцінний час було втрачено...

6. Далі пішов процес фізичного руйнування самих систем охолодження, після чого всі штатні засоби і способи їхнього порятунку виявилися вичерпані.

Отже, система безпеки на станції була продумана і глибоко ешелонованої, проте людський розум не зміг передбачити такого жахливого поєднання фатальних обставин.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-16 17:09:58
Переглядів сторінки твору 2211
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.26 19:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-17 12:02:58 ]
Не пощастило японцям на цей раз і дуже навіть. Але японська працьовитість і готовність до самопожертви загальновідомі, а техніка їхня перша в світі. Тут автор намолов із слухів і домислів, з долею правдоподібності. Всі системи нормально відпрацювали і персонал грамотно себе повів. І землетрус станція витримала. Ось тільки цунамі скоріше всього пошкодив самі резервні дизель-генератори, зменшився рівень теплоносія в реакторах, оголилися ТВЕЛи. Але японці справляться, вони ж не самі, з ними весь світ.
Причини Чорнобиля і Фукусіми різні. В першому випадку це фактор суспільства, в другому звичайна стихія.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-03-17 17:33:24 ]
Пане Олександре, ви помиляєтесь, автор нічого не намолов, ви ж повторюєте сказане в публікації - невже не дочитали до кінця? :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-03-17 17:35:58 ]
Бретт М. Декер | The Washington Times
Наступна катастрофа на АЕС станеться в Китаї


Є ще одна країна, де атомні електростанції вразливі перед серйозними проблемами, - Китай, вважає оглядач The Washington Times Бретт М. Деккер. Ця країна знаходиться у сейсмічній зоні. Між тим, за повідомленнями The Wall Street Journal, China National Nuclear хоче побудувати нову АЕС в Чунціні - всього в 480 км від епіцентру землетрусу силою 7,9 бала, що стався у 2008 році. За найближчі 9 років уряд Китаю планує звести 28 нових реакторів.

Ще один важливий і страхітливий чинник - квапливість китайців, вважає автор. "Потреби в електроенергії для величезного населення Китаю - важке навантаження для енергомереж країни, і влада, у свою чергу, форсує і без того божевільні темпи будівництва нових АЕС", - пише автор. У середу Пекін призупинив узгодження нових проектів на період перегляду стандартів, але в плані якості китайці все одно відстають від Японії, зауважує автор.

Економічний розвиток Китаю взагалі породжує масу проблем: збільшення "середнього класу" і переселення селян до міст - страшна навантаження на міську інфраструктуру. Щоб утримувати своє населення - 1,3 млрд осіб - Китай повинен роздобути левову частку світових ресурсів, від сталі до цементу. "Потреба Китаю у швидкому зростанні входить у величезне протиріччя з низьким рівнем безпеки та контролю якості", - зауважив член Палати представників США Дж. Ренді Форбс. Тим часом економісти застерігають: зниження зростання ВВП Китаю до 6% або хоча б до 8% може призвести до серйозної дефіцитом і соціальними потрясіннями.

Китай - подвійна загроза для планети. Перша загроза - зростання мілітаризму і націоналізму, переконаність, що Пекіну пора правити світом. "Друга загроза - у тому, що вся країна просто вибухне", - пише автор. Судячи з японської кризи, китайські ядерні об'єкти - це теж бомби з годинниковим механізмом, вважає він.

Джерело: The Washington Times


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-24 23:35:32 ]
Василий Головнин, журналист, Токио :

Подсолнухи для «Фукусимы»

24.04.2011

Несчастный северо-восток Японии продолжает трясти - серьезные подземные толчки долбают его каждый день. К счастью, без цунами. Токио тоже регулярно качает: у меня в доме кое-где пошли трещинами стекла в окнах. В электрическую розетку в ванной теперь невозможно запихнуть вилку – видно, из-за этой бесконечной тряски стену незаметно перекосило. Короче, на следующей неделе будем осматривать проводку, а то коротнет где-нибудь.

Только за месяц после фантастического, небывалого в истории Японии землетрясения 11 марта у северо-запада страны произошло уже более 400 подземных толчков магнитудой 5 и более. Это очень сильно. Среди них были пять подземных толчков магнитудой порядка семи. Нам повезло – их очаги располагались удачно. Если такая штука бабахнет, скажем, в Токийском заливе, будут массовые разрушения и жертвы. В Японии я работаю давно, но ничего похожего на нынешнюю безумную сейсмическую активность еще не испытывал никогда. Ученые предупреждают – жуткий толчок 11 марта привел к опасному смещению геологических пластов, возросла нагрузка на зону Токио, где увеличилась угроза землетрясений. К неприятностям мы в меру сил готовимся, но жизнь, тем не менее, идет.

После аварии на АЭС «Фукусима-1», как уже писал в этом блоге, покупатели в токийских супермаркетах начали внимательно вчитываться в этикетки на расфасовках с овощами, рыбой, мясом. Народ стал бояться покупать продовольствие, если оно идет из районов, более-менее близко расположенных к атомной станции, которая, дрянь такая, продолжает коптить радиацией. Нас заверяют, что все проходит дозиметрический контроль, чины правительства перед телекамерами героически лопают помидоры из подозрительных районов. Но поганый червячок сомнений остается - черт его знает, как там на самом деле.

А, надо сказать, пострадавший северо-восток Японии – это район во многом сельскохозяйственный, многие люди там очень неплохо жили за счет поставок качественной провизии в прожорливую зону Большого Токио с ее населением порядка 30 млн человек. Короче, перед крестьянами замаячила опасность разорения, и их стало жалко даже эгоистичным обитателям японской столицы.

Вчера и сегодня по всему городу я видел массу базарчиков (и на прямо на улице, что довольно нетипично для Токио, и внутри магазинов) – под плакатами, которые призывают не бояться и покупать проверенные овощи и прочее продовольствие с пострадавшего северо-востока. И люди покупают – по многу и весело. Я уж не знаю, будут ли они действительно есть эти помидоры, но очень заметно желание помочь пострадавшим, поддержать крестьян, которых угораздило иметь свои хозяйства, скажем, в сотне километров от «Фукусимы-1».

Вообще, радиация – дело хитрое. 18-19 апреля эксперты японского министерства науки провели очередные замеры в 128 точках на расстоянии от 1 до 21 км вокруг атомной станции. Опасные для человека уровни облучения даже в этом, крайне близком к АЭС районе были выявлены только в семнадцати местах.

Кстати, в самом Токио фон в норме – раза в два-три ниже, чем в Москве. Радиоактивного йода-131 в водопроводной воде ничтожно мало, цезия в двух видах изотопов или нет вообще, или в количестве, которое можно игнорировать. Другой гадости вообще не выявлено. Но, конечно, это не относится к районам, непосредственно прилегающим к «Фукусиме-1». Их предстоит серьезно очищать – и способы будут испробованы самые разные. Например, там будут везде, где можно, засевать свободные земли подсолнухами. Эти растения очень любят калий как замечательное удобрение. Если калия нет, они начинают искать в почве и всеми силами втягивать в себя цезий – штуку гадкую и опасную, с длительным сроком полураспада. Изобретен и способ последующей переработки подсолнухов – выявлена бактерия, съедающая эти растения, от которых в результате остается лишь 1 проц первоначального объема. Где и будет сконцентрирован вытащенный из земли цезий.

Подсолнухами в первую очередь засевают школьные дворы, общественные земли. Установлен контакт с Таиландом – крупнейшим в мире производителем семян этого растения. Посмотрим, что получится, но хочется верить, что мирные симпатичные подсолнухи хотя бы в чем-то помогут японцам избавится от радиоактивных подарочков с «Фукусимы-1».

http://echo.msk.ru/blog/golovnin/768812-echo/