Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.19
08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
2026.11.19
06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
2026.11.18
22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
2026.11.18
19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
2026.11.18
17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
2026.11.18
16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
2026.11.18
14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
2026.11.18
07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
2026.11.18
02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
2026.11.17
20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
2026.11.17
19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
2026.11.17
18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
2026.11.17
11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
2026.11.17
07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
2026.11.17
05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
2026.11.16
23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Іншомовна поезія
An eyeful blink or Повне зору блим
An eyeful blink
shakes off the lunar stillness,
saddles a skimpy snake
of cigarette smoke
and chains it limply
to the lamppost light,
freshly hung
by the street
fatalistic emptiness.
All walls went gray,
begrudged every moving shadow
its mobility.
Hungry for a sound,
the reverberation
of your watchful steps,
they embrace
your imagination,
surround you
by its digestive system,
resembling a waterless well-bed.
Try to whisper
and
the burnt clay will mutter back
its lunatic elucidation
of your murmured musing.
Sense the breathing space
between your scantly vibrating throat
and these windowed brick stacks,
protectors of diminutive tragedies
and hoarders of seasonless warmth.
Another blink,
and your eye climbs up the wall,
starts equilibrating
on the verge of gutters,
approximates the shape and size
of your keyhole to heaven.
Wow!
Who is this milkman?
Where his Milky Way leads?
Who was milked, can you tell?
Where and what leaks?
Something irks,
probably another question to muffle,
a second to dissolve
the serpentine breeding
in the memorylessness
of breezy air shift.
Prolong the down side
of blinking,
close your eyes,
test the tenderness
of light,
flatline
the peaks and troughs
of Universe.
You are at the center
of everything,
hand-distanced
with every ‘G’
dreaming to be touched.
27 April, 2011
And in Ukrainian:
Повне зору блим
---------------
Повне зору "блим"
струшує задеревіле місячне сяйво,
сідлає видноребру змію
сигаретного диму
і приковує її вільно
до ліхтарного світла,
недавно завішеного
вулицею,
її фаталістичною порожнечею.
Посивіли всі стіни,
заздрячи кожній рухливій тіні,
її мобільності.
Голодні на звук,
на реверберації
ваших оглядистих кроків,
вони охоплюють
вашу уяву,
оточують вас
власною системою травлення,
наносять схожості
з обезводненим криничним дном.
Попробуйте пошепотати
і
обпалена глина відбурмотить
своїм лунатичним відгуком
на ваше роздумливе мимрення.
Відчуйте дихання простору
між кволими вібраціями у горлі
і цими провіконеними стосами цегли,
охоронцями дріб'язкових трагедій
і комірниками безсезонного тепла.
Ще одне "блим",
і очі пнуться угору по стіні,
починають еквілібрувати
на линвах ринв,
оприблизнюючи форму і розмір
вашої замкової щілини до неба.
Ось це так!
Ким є той чумак?
Куди його Чумацький Шлях веде?
Де то засолене море, ви можете сказати?
Де і чому незалатаний його віз?
Якась дратливість,
ймовірно, ще одне питання
для приглушення,
секунда для розпуску
зміїного потомства
у безпам'ятті повітря
при зміні його потоку.
Затримайте затемнення
при блиманні,
змикайте очі,
перевірте тендітність
світла,
випростуйте у кардіолінію
піки і западини
Всесвіту.
Ви знаходитесь у центрі
всього,
на дистанції витягнутої руки
з кожною точкою 'G',
де мріється про дотик.
27 Квітня 2011
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
An eyeful blink or Повне зору блим
An eyeful blinkshakes off the lunar stillness,
saddles a skimpy snake
of cigarette smoke
and chains it limply
to the lamppost light,
freshly hung
by the street
fatalistic emptiness.
All walls went gray,
begrudged every moving shadow
its mobility.
Hungry for a sound,
the reverberation
of your watchful steps,
they embrace
your imagination,
surround you
by its digestive system,
resembling a waterless well-bed.
Try to whisper
and
the burnt clay will mutter back
its lunatic elucidation
of your murmured musing.
Sense the breathing space
between your scantly vibrating throat
and these windowed brick stacks,
protectors of diminutive tragedies
and hoarders of seasonless warmth.
Another blink,
and your eye climbs up the wall,
starts equilibrating
on the verge of gutters,
approximates the shape and size
of your keyhole to heaven.
Wow!
Who is this milkman?
Where his Milky Way leads?
Who was milked, can you tell?
Where and what leaks?
Something irks,
probably another question to muffle,
a second to dissolve
the serpentine breeding
in the memorylessness
of breezy air shift.
Prolong the down side
of blinking,
close your eyes,
test the tenderness
of light,
flatline
the peaks and troughs
of Universe.
You are at the center
of everything,
hand-distanced
with every ‘G’
dreaming to be touched.
27 April, 2011
And in Ukrainian:
Повне зору блим
---------------
Повне зору "блим"
струшує задеревіле місячне сяйво,
сідлає видноребру змію
сигаретного диму
і приковує її вільно
до ліхтарного світла,
недавно завішеного
вулицею,
її фаталістичною порожнечею.
Посивіли всі стіни,
заздрячи кожній рухливій тіні,
її мобільності.
Голодні на звук,
на реверберації
ваших оглядистих кроків,
вони охоплюють
вашу уяву,
оточують вас
власною системою травлення,
наносять схожості
з обезводненим криничним дном.
Попробуйте пошепотати
і
обпалена глина відбурмотить
своїм лунатичним відгуком
на ваше роздумливе мимрення.
Відчуйте дихання простору
між кволими вібраціями у горлі
і цими провіконеними стосами цегли,
охоронцями дріб'язкових трагедій
і комірниками безсезонного тепла.
Ще одне "блим",
і очі пнуться угору по стіні,
починають еквілібрувати
на линвах ринв,
оприблизнюючи форму і розмір
вашої замкової щілини до неба.
Ось це так!
Ким є той чумак?
Куди його Чумацький Шлях веде?
Де то засолене море, ви можете сказати?
Де і чому незалатаний його віз?
Якась дратливість,
ймовірно, ще одне питання
для приглушення,
секунда для розпуску
зміїного потомства
у безпам'ятті повітря
при зміні його потоку.
Затримайте затемнення
при блиманні,
змикайте очі,
перевірте тендітність
світла,
випростуйте у кардіолінію
піки і западини
Всесвіту.
Ви знаходитесь у центрі
всього,
на дистанції витягнутої руки
з кожною точкою 'G',
де мріється про дотик.
27 Квітня 2011
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Cocoon of Love or Кокон Любовi"
• Перейти на сторінку •
"Harvesting wits or Збираючи дотепний урожай :)"
• Перейти на сторінку •
"Harvesting wits or Збираючи дотепний урожай :)"
Про публікацію
