An eyeful blink
shakes off the lunar stillness,
saddles a skimpy snake
of cigarette smoke
and chains it limply
to the lamppost light,
freshly hung
by the street
fatalistic emptiness.
All walls went gray,
begrudged every moving shadow
its mobility.
Hungry for a sound,
the reverberation
of your watchful steps,
they embrace
your imagination,
surround you
by its digestive system,
resembling a waterless well-bed.
Try to whisper
and
the burnt clay will mutter back
its lunatic elucidation
of your murmured musing.
Sense the breathing space
between your scantly vibrating throat
and these windowed brick stacks,
protectors of diminutive tragedies
and hoarders of seasonless warmth.
Another blink,
and your eye climbs up the wall,
starts equilibrating
on the verge of gutters,
approximates the shape and size
of your keyhole to heaven.
Wow!
Who is this milkman?
Where his Milky Way leads?
Who was milked, can you tell?
Where and what leaks?
Something irks,
probably another question to muffle,
a second to dissolve
the serpentine breeding
in the memorylessness
of breezy air shift.
Prolong the down side
of blinking,
close your eyes,
test the tenderness
of light,
flatline
the peaks and troughs
of Universe.
You are at the center
of everything,
hand-distanced
with every ‘G’
dreaming to be touched.


27 April, 2011

And in Ukrainian:

Повне зору блим
---------------

Повне зору "блим"
струшує задеревіле місячне сяйво,
сідлає видноребру змію
сигаретного диму
і приковує її вільно
до ліхтарного світла,
недавно завішеного
вулицею,
її фаталістичною порожнечею.
Посивіли всі стіни,
заздрячи кожній рухливій тіні,
її мобільності.
Голодні на звук,
на реверберації
ваших оглядистих кроків,
вони охоплюють
вашу уяву,
оточують вас
власною системою травлення,
наносять схожості
з обезводненим криничним дном.
Попробуйте пошепотати
і
обпалена глина відбурмотить
своїм лунатичним відгуком
на ваше роздумливе мимрення.
Відчуйте дихання простору
між кволими вібраціями у горлі
і цими провіконеними стосами цегли,
охоронцями дріб'язкових трагедій
і комірниками безсезонного тепла.
Ще одне "блим",
і очі пнуться угору по стіні,
починають еквілібрувати
на линвах ринв,
оприблизнюючи форму і розмір
вашої замкової щілини до неба.
Ось це так!
Ким є той чумак?
Куди його Чумацький Шлях веде?
Де то засолене море, ви можете сказати?
Де і чому незалатаний його віз?
Якась дратливість,
ймовірно, ще одне питання
для приглушення,
секунда для розпуску
зміїного потомства
у безпам'ятті повітря
при зміні його потоку.
Затримайте затемнення
при блиманні,
змикайте очі,
перевірте тендітність
світла,
випростуйте у кардіолінію
піки і западини
Всесвіту.
Ви знаходитесь у центрі
всього,
на дистанції витягнутої руки
з кожною точкою 'G',
де мріється про дотик.

27 Квітня 2011