ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2020.09.23 10:54
З апартаментів панни Гі,
з якою ми романи пишем,
літали блюда дорогі,
немов фанера над Парижем.

А панна Гі у неґляжі
гляділа з висоти балкона,
як Ми робили віражі

Тетяна Левицька
2020.09.23 09:46
Криниця п'є в сосновім лісі роси,
а стежечка до неї заросла.
В журі картає сум і неба просить,
побачити цебро й перЕвесла.

Колодязі не оминайте, люди,
хоч "журавель" за обрій відлетів.
Допоки струменить у ваших грудях

Ігор Шоха
2020.09.23 09:42
У павутинні бабиного літа
літає осінь – ще на двох одна,
якщо у мене, наче Аеліта,
гостює Муза і бринить струна.

Ночами одягає оксамити
і наливає келихи... до дна,
аби лиш пригубити... і летіти

Микола Соболь
2020.09.23 05:53
До саду підкрадалася зима,
її відчув у димнім ароматі,
хоча його ще зовсім небагато
та іній хризантеми обійма.
І лід ховає воду у відрі
такий тонкий, неначе павутинка…
О, сонечко, побудь іще хвилинку
твоє тепло, мов дар на олтарі.

Олександр Панін
2020.09.22 23:10
На полювання не хочеться Мурочці -
Котик хай ловить мишей,
А за прання треба братись Єнотику,
Пратиме він без грошей.

Цуцик білизну прасує любесенько,
Старший над прасками він,
Швидко працює, ретельно, рівнесенько -

Дума Козак
2020.09.22 21:45
Баскими кіньми вдаль біжать роки,
життя екватор стрімко перетнувши.
Нам осінь щедро стелить рушники,
руду свитину чинно одягнувши.

Вечірнім парком пройдемось удвох
у світлі ліхтарів, під вітру свистом.
На зламі доль, стосунків і епох

Ярослав Чорногуз
2020.09.22 18:18
Все було занадто вже чудово -
Вірні почуття жили в мені.
Я тебе любив, леліяв словом,
Чарівні такі складав пісні.

Я тебе возносив, як Богиню,
Квіти клав на світлий п’єдестал.
Звідки те взялося баговиння,

Ванда Савранська
2020.09.22 17:04
Лорелай


На скелях, де трави і мох,
Над Райном – хоч вір хоч не вір, –
Гуляли з дочкою ми вдвох,
Нас лицарський тішив турнір.

Олександр Сушко
2020.09.22 16:42
На хорей подібен анапест,
Кавуни і кабачки - на дині...
Я нікому не потрібен - от вам хрест!
Тільки доні, тещі та дружині.

Отже, вільний. Впали ланцюги,
Крила не залипли марнославством.
Все в порядку. Тільки од борги

Тетяна Левицька
2020.09.22 11:28
Не питайте чому я покинула весни бузкові,
абрикосові сни і мережаних мальвів шиття.
Не збагну дотепер, досі не усвідомлю, панове,
чом летіла на ватру метеликом до забуття.

Хмарочоси торкаються сонця - душі не торкають.
У мурашниках люди, за вікнам

Петро Скоропис
2020.09.22 10:29
Краю модрин, укрий
якомога в грозу.
Як у порах кори,
у повіках – сльозу.
Лиш по мені мовчок,
ніби хвоїн пучок,
і зіниць моїх сни
од яви борони.

Сергій Губерначук
2020.09.22 10:18
Простір просотано просом простим,
прісно просіяним – лиш прорости!
Лиш оживи! Шилом вийшовши в шал!
Колос шовково сховавши під шаль!

Коло по колу котила літа
зерном по зерну земля прасвята!
З гречки – на просо, з роси – по стерні

Олександр Сушко
2020.09.22 09:11
У Пегаса зляк! Розбіглись теми!
Тужусь над сонетами дарма.
В читачів фінансові проблеми -
Грошей на книжки мої нема.

Є на сало, інтернет, кварплату
Та пухкі зі здором пиріжки.
Попиту немає на віршата,

Віктор Кучерук
2020.09.21 20:49
Не вщухає світлоносна злива,
Хоч вже ніч прозора навкруги, –
Місячної повені розливи
Затопили світлом береги.
Закипає, піниться, іскриться
Сяйво пориваючись у лет, –
І ріка вилискує, мов криця,
І палає срібно очерет.

Євген Федчук
2020.09.21 19:29
Степи безмежні, степи широкі
Лиш вільний вітер по них гуля.
Бредуть неспішно степами роки,
Не відчуває їх ця земля.
Все так же вітер колише трави,
Все так же степом табун летить,
Та час від часу встають заграви
Аби хоч трохи степ обновить.

Олександр Сушко
2020.09.21 14:38
Людно! Ой людно! В театрі - прем'єра!
Грають виставу лише глядачі.
У режисерах - Орфей та Мінерва,
Автор відсутній, сценарій - нічий.

Плаття із золота у примадонни,
Перстень з рубіном в героя важкий.
Труппа уся - херувими іззовні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Наталья Иванова Харина
2019.11.28

Сергій Губерначук
2019.07.07

Матвій Смірнов
2019.06.11

Інеса Завялова
2018.02.17

Бор Александр Нильс
2017.11.19

Вікторія Лимарівна
2017.10.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Іншомовна поезія

 Cocoon of Love or Кокон Любовi
in cocoon Shutting off
the reading source
for shadow movements,
tired of daylong zooming
under solar precipitation,
a pair of double-glazed eyes
droops down
its aluminum lids.
The king size world
is lost in glance
at a rose-petalled bed
where two meadows
melt in sweat
and hearts’ duo
reaches
their point of confluent.
Kisses,
the groping flowers,
pollinated by love butterflies,
dance with passion
spreading soft sighs
through barren darkness.
Over and over,
quaff after quaff
the nectar of lips
tends to be engulfed.
Felt deeply,
the brightness of future
moves ahead
with increasing
mattress recoiling,
synchronizing it
with walls'
busy sound-munching.
Pints of blood
crave for a new circulation,
splash body rhythms with warmth,
and look for uninhabited pores.
“Ommmmmm!”
and a delightful silence
creates multiple paths
the new life could take.
“Done” that can’t be undone,
might be retried though
or even ended.
The obscurity weaves
its stillborn web
stretching it
over interlaced bodies.
Only
first solar teardrops
can lance
the gossamer strands
of
created by love
cocoon.

May 2, 2011

And in Ukrainin:

Кокон Любові
------------

Вимикаючи
джерело для зчитування
тіньових рухів,
переборюючи втому
від цілоденного увиразнення образів
під сонячними опадами,
пара подвійно-засклених очей
обвисає вниз
алюмінієвими повіками.
Світ двоспально-королівського розміру
губиться у раптовому завмиранні погляду
на трояндно-опелюстковане ліжко,
де два диких поля
розплавляються у поті,
а дует сердець
досягає
точки збігу обставин.
Поцілунки,
грішно-дотичні квіти,
запилюються метеликами любові,
танцюють з пристрастю,
поширюючи тендітні зітхання
крізь піснувату темряву.
Знову і знову,
спрагло,
ковток за ковтком
нектар губ
податливий на захоплення
і відродження.
Відчуття глибини,
світлого майбутнього,
просувається
зі зростанням
матрацної віддачі,
синхронізуючи її
зі стінами,
зайнятими перетравленням звуків.
Пінти крові
жадають нового переколування,
захлюпують ритми тіл теплом,
і роздивляються за незаселеними порами.
"Oмммммм!"
і зачарована тиша
створює декілька ймовірних шляхів
для нового життя.
"Вже", яке не можливо перемовити,
але правдоподібно – піддати повтореннню,
або навіть обриванню...
Безвісність тче
власне мертвонароджене павутиння,
розтягуючи його
понад плетивом тіл.
Тільки
перші сонячні сльози
у змозі перескальпувати
осіле бабине літо,
створеного любов'ю,
кокону.

2 травня 2011





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-04 00:49:22
Переглядів сторінки твору 2578
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.990 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.930 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.658
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Англійською мовою
Автор востаннє на сайті 2019.03.08 16:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-05-04 08:52:45 ]
Це, коли вже настільки опанована мова найдемократічнішої країни світу, яка зростила таку гідру як Бін Ладена, а потім її зничтожила, релізовуються творчі стремління у створенні таких творів, у яких метал люмінь перекликається з сонячними опадами павутиння, а написане у них не повторюється більш ніде, бо настільки воно неповторне, що не знайти не тільки кращого, а хоч трішечки на нього схожого.
Браво, Юрчику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-04 20:26:02 ]
Спасибі, Гаррі.
Я стараюсь втримати цю ниточну межу між світами і мовами.
Щось виходить, а що розлітається.
Але пробую,
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-04 12:02:07 ]
Сповна єство віддавши вчора дачі,
З курми лягла я спати, а на ранок,
Проснувшись без матрацної віддачі,
Пірнула незапилено в надбанок
Трояндно-пелюсткової уяви.
І, може б, в результат ділились пори,
Два диких поля плавлячи у поті, Аж тут пісні будильникові шпори
Підніжку ставлять фентезі роботі...
Дванадцять дня, письмовий стіл, проекти,
Рука безсило крутить пасма локон,
Ну і які тут в біса вже аспекти -
Зовуть всі пінти крові тільки в кокон!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-04 20:28:44 ]
Вав,
Такий віршака, Євгеніє.
В кокон їх жени - в кокон. :)
А з курами то як - на палі?
Усміхнено і вдячністю,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-04 17:31:19 ]
Таке враження, ще трошки і з того кокону випурхне ще дивовижніше диво! Омммммм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-04 20:29:54 ]
За диво потім - або аліменти, або пелюшики мінянити :)
Дякую, лю`,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-04 18:14:02 ]
Це щось на межі осмислення)))Німецький фізик, закон якого ми вивчали на уроках фізики, відпочиває - Омммммм....
Юрій, твої думки літають в інші виміри.І це так чудово, що ти ділишся ними із читачем))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-04 20:31:38 ]
Дякую, Володю.
Як тільки вони повертаються з лету - то одну-дві
обскубую на вірш.
Тисну руку, зьом,
ЛЮ