ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Іншомовна поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
2024.04.25
09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
2024.04.25
08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
2024.04.25
07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
2024.04.24
12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
2024.04.24
05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Іншомовна поезія):
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
2021.10.08
2021.08.08
2021.07.13
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Іншомовна поезія
Cocoon of Love or Кокон Любовi
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Cocoon of Love or Кокон Любовi
Shutting off
the reading source
for shadow movements,
tired of daylong zooming
under solar precipitation,
a pair of double-glazed eyes
droops down
its aluminum lids.
The king size world
is lost in glance
at a rose-petalled bed
where two meadows
melt in sweat
and hearts’ duo
reaches
their point of confluent.
Kisses,
the groping flowers,
pollinated by love butterflies,
dance with passion
spreading soft sighs
through barren darkness.
Over and over,
quaff after quaff
the nectar of lips
tends to be engulfed.
Felt deeply,
the brightness of future
moves ahead
with increasing
mattress recoiling,
synchronizing it
with walls'
busy sound-munching.
Pints of blood
crave for a new circulation,
splash body rhythms with warmth,
and look for uninhabited pores.
“Ommmmmm!”
and a delightful silence
creates multiple paths
the new life could take.
“Done” that can’t be undone,
might be retried though
or even ended.
The obscurity weaves
its stillborn web
stretching it
over interlaced bodies.
Only
first solar teardrops
can lance
the gossamer strands
of
created by love
cocoon.
May 2, 2011
And in Ukrainin:
Кокон Любові
------------
Вимикаючи
джерело для зчитування
тіньових рухів,
переборюючи втому
від цілоденного увиразнення образів
під сонячними опадами,
пара подвійно-засклених очей
обвисає вниз
алюмінієвими повіками.
Світ двоспально-королівського розміру
губиться у раптовому завмиранні погляду
на трояндно-опелюстковане ліжко,
де два диких поля
розплавляються у поті,
а дует сердець
досягає
точки збігу обставин.
Поцілунки,
грішно-дотичні квіти,
запилюються метеликами любові,
танцюють з пристрастю,
поширюючи тендітні зітхання
крізь піснувату темряву.
Знову і знову,
спрагло,
ковток за ковтком
нектар губ
податливий на захоплення
і відродження.
Відчуття глибини,
світлого майбутнього,
просувається
зі зростанням
матрацної віддачі,
синхронізуючи її
зі стінами,
зайнятими перетравленням звуків.
Пінти крові
жадають нового переколування,
захлюпують ритми тіл теплом,
і роздивляються за незаселеними порами.
"Oмммммм!"
і зачарована тиша
створює декілька ймовірних шляхів
для нового життя.
"Вже", яке не можливо перемовити,
але правдоподібно – піддати повтореннню,
або навіть обриванню...
Безвісність тче
власне мертвонароджене павутиння,
розтягуючи його
понад плетивом тіл.
Тільки
перші сонячні сльози
у змозі перескальпувати
осіле бабине літо,
створеного любов'ю,
кокону.
2 травня 2011
the reading source
for shadow movements,
tired of daylong zooming
under solar precipitation,
a pair of double-glazed eyes
droops down
its aluminum lids.
The king size world
is lost in glance
at a rose-petalled bed
where two meadows
melt in sweat
and hearts’ duo
reaches
their point of confluent.
Kisses,
the groping flowers,
pollinated by love butterflies,
dance with passion
spreading soft sighs
through barren darkness.
Over and over,
quaff after quaff
the nectar of lips
tends to be engulfed.
Felt deeply,
the brightness of future
moves ahead
with increasing
mattress recoiling,
synchronizing it
with walls'
busy sound-munching.
Pints of blood
crave for a new circulation,
splash body rhythms with warmth,
and look for uninhabited pores.
“Ommmmmm!”
and a delightful silence
creates multiple paths
the new life could take.
“Done” that can’t be undone,
might be retried though
or even ended.
The obscurity weaves
its stillborn web
stretching it
over interlaced bodies.
Only
first solar teardrops
can lance
the gossamer strands
of
created by love
cocoon.
May 2, 2011
And in Ukrainin:
Кокон Любові
------------
Вимикаючи
джерело для зчитування
тіньових рухів,
переборюючи втому
від цілоденного увиразнення образів
під сонячними опадами,
пара подвійно-засклених очей
обвисає вниз
алюмінієвими повіками.
Світ двоспально-королівського розміру
губиться у раптовому завмиранні погляду
на трояндно-опелюстковане ліжко,
де два диких поля
розплавляються у поті,
а дует сердець
досягає
точки збігу обставин.
Поцілунки,
грішно-дотичні квіти,
запилюються метеликами любові,
танцюють з пристрастю,
поширюючи тендітні зітхання
крізь піснувату темряву.
Знову і знову,
спрагло,
ковток за ковтком
нектар губ
податливий на захоплення
і відродження.
Відчуття глибини,
світлого майбутнього,
просувається
зі зростанням
матрацної віддачі,
синхронізуючи її
зі стінами,
зайнятими перетравленням звуків.
Пінти крові
жадають нового переколування,
захлюпують ритми тіл теплом,
і роздивляються за незаселеними порами.
"Oмммммм!"
і зачарована тиша
створює декілька ймовірних шляхів
для нового життя.
"Вже", яке не можливо перемовити,
але правдоподібно – піддати повтореннню,
або навіть обриванню...
Безвісність тче
власне мертвонароджене павутиння,
розтягуючи його
понад плетивом тіл.
Тільки
перші сонячні сльози
у змозі перескальпувати
осіле бабине літо,
створеного любов'ю,
кокону.
2 травня 2011
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію