ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп

Володимир Бойко
2025.07.11 00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього. Де ванька напаскудив – там і «русскій дух». Велика брехня – спосіб реалізації великої політики. Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні. Велич у спадок не передається,

Борис Костиря
2025.07.10 21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.

Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,

Козак Дума
2025.07.10 14:10
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!

Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,

Тетяна Левицька
2025.07.10 13:42
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.

Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес

Віктор Кучерук
2025.07.10 08:11
Кришталем іскряться зорі
І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Майстерень Адміністрація / Публіцистика

 Леся Оробець. Як мій родич пияцтво поборов.

У середній галицькій громаді протягом року відбувалося 40 весіль, 100 хрестин, 70 похоронів, а її представники брали участь у 45 ярмарках. Жодна з цих подій не обходилась без традиційного чаркування.


У моєму роду однією з найяскравіших постатей є Іван Сандуляк, родич моєї прабабусі. Він не лише брав активну участь в українському національному русі кінця XIX - початку XX століття, але стояв біля витоків першої української політичної партії - Української радикальної партії, а також однієї з наймасовіших українських організацій - "Січі".

Обирався до парламенту Західно-Української Народної Республіки, був серед делегатів Трудового конгресу в Києві, які 22 січня 1919 р. проголосили злуку ЗУНР та УНР.

А ще мав тісні приятельські стосунки із Михайлом Павликом, Василем Стефаником та Іваном Франком, який присвятив йому оповідання "Історія хлопського кожуха" та "Сім казок".

Утім, головною справою життя Іван Сандуляк вважав боротьбу із пияцтвом. А методи, використані ним задля цього, виявилися настільки дієвими, що дозволили не лише перемогти на виборах до галицького сейму, але й змусити збанкрутували всі корчми в околиці. Підозрюю, що досвід мого родича досі не втратив актуальності ні для влади, ні для громади.

Початок антиалкогольної боротьби

фото з книги Гувайнюк М. "Січовий рух у Галичині й Буковині (1900-1914 рр.)"

Іван Сандуляк (Сандуляк-Лукинів) народився 1848 р. у с. Карлові (Снятинський район Івано-Франківської області), в 10 років потому залишився сиротою.

Відтак, у дитинстві наймитував у багатьох господарів. Кілька років служив у австрійській армії в артилерії. Був добрим господарем, талановитим різьбярем, поетом-самоуком.

Галичина у ХІХ ст., хоча і не зазнала суттєвих потрясінь і воєн, залишалася тим не менш одним із найвідсталіших регіонів Європи.

Високий рівень пияцтва довершував не дуже втішну картину і, водночас, замикав коло хронічних бідувань і злиднів місцевого люду.

На придбання міцних напоїв витрачалися величезні кошти, які, замість зміцнення економічного та культурного потенціалу краю, підривали статки народу і негативно позначалися на його моральному і фізичному здоров'ї.

Є дані, що у середній галицькій громаді протягом року відбувалося 40 весіль, 100 хрестин, 70 похоронів, а її представники брали участь у 45 ярмарках. Жодна з цих подій не обходилась без традиційного чаркування.

Зеленим змієм "кріпився" кожен акт продажу корови та інші дрібні комерційні справи. Австрійських чиновників звично дивувало те, як селяни безглуздо і дружно пропивали на ярмарках зароблені важкою працею гроші.

У такій ситуації патріотизм вимірювався готовністю протистояти небезпечному соціальному лихові.

Першим у середині XIX століття активізувалося греко-католицьке духовенство, створюючи антиалкогольні товариства. Друга хвиля боротьби з алкоголем, що розпочалася із 60-х рр., мала  більш світський характер - до антиалкогольних ініціатив долучалися миряни і нецерковні об'єднання.

Під впливом ідей боротьби із пияцтвом Іван Сандуляк у 1874 р. у рідному селі Карлові заснував "Братство тверезості". Воно пропагувало здоровий спосіб життя, публічну відмову від алкоголю, а також заохочувало до  громадської ініціативи знайомих, товаришів і родичів.

Через десять років разом з Кирилом Трильовським заснував у Карлові першу на Покутті читальню "Просвіти".

Від збитковості алкоголю - до його законодавчого обмеження

Уже в середині 70-х рр. боротьба з пияцтвом в Галичині мала вражаючі наслідки. Попит і ціни на алкоголь різко впали. Орендарі скаржилися, що не можуть продати й десятої долі горілки, визначеної контрактом. У

сотнях місцевостей, передусім у тих, де діяли братства тверезості або пройшли місії тверезості, горілка продавалася за цінами, втричі нижчими, аніж у 1870-1873 рр.

З огляду на зростання авторитету руху тверезості в громадських місцях пияцтво було заборонено на законодавчому рівні. Зокрема, положення прийнятого в травні 1875 р. закону надавали органам місцевого самоврядування право карати пияків, затриманих у громадських місцях, штрафами в розмірі 5 ринських золотих (гульденів) або триденним арештом. Якщо ж такі факти повторювалися, тоді покарання збільшувалось втричі.

Заборонялося продавати горілку поза межами корчми, а також особам у нетверезому стані і підліткам. За споювання неповнолітніх у віці до 16 років на осіб, що пиячили разом із ними, а також корчмарів накладався штраф у розмірі 15 ринських.

Але найбільш цінним здобутком антиалкогольних акцій виявилося масова і свідома самоорганізація селянства. Рух тверезості не лише згуртував селян навколо зрозумілої всім ідеї, але й суттєво посприяв піднесенню загальної активності українців Галичини.   

Статут одного зі січових товариств. Фото - www.archives.gov.ua

 "Безалкогольні весілля"

Не менше вплинула антиалкогольна  боротьба і на становлення партійно-політичної системи Галичини. Не випадково створена у 1890 р. перша українська політична партія - Русько-українська радикальна партія (згодом просто Українська радикальна партія - УРП), не забула серед інших соціальних викликів  цю тему.

Так само не випадково серед  засновників цієї політичної сили, поряд з Іваном Франком, Михайлом Павликом, Кирилом Трильовським, опинився й Іван Сандуляк.

У 1900 р. під крилом УРП з ініціативи Кирила Трильовського виникла масова фізкультурно-спортивна організація - пожежно-руханкове товариство "Січ". Його колискою стала саме Снятинщина, звідки "Січ" поширилася по всій Галичині. За 10 років організація розбудувалася до 916 осередків чесильністю 30 тисяч осіб.

Члени пожежно-руханкового товариства "Січ" з села Космач. Фото - www.rukotvory.com.ua

В майбутньому "Січі" стали базою для створення Українських січових стрільців.

У Коломиї руйнують історію січових стрільців

"Січ" приваблювала селян не лише зовнішньою "декоративною стороною" (однострої зі стрічками й топірцями), але й глибоким ідейним змістом. Найбільшу популярність товариство здобуло на Покутті, завдяки активній праці місцевих радикальних діячів - Кирила Трильовського та його правої руки - Івана Сандуляка, доброго організатора і оратора.

 "Січовики" використовували всі можливі засоби пропаганди серед селян ідеї тверезого способу життя. Зокрема, в ті часи була популярна січова напівжартівлива пісня, яка недвозначно закликала: замість горілки "горячий пий чайок".

 Хрест тверезості в селі Тязів. Фото - газета "День"

"Січовий" рух характеризувався непримиримим ставленням до лихварства та корчми.

Хрестини, похорони, навіть весілля та інші пам'ятні події "січовики" зазвичай облаштовували без алкоголю і переконливо заохочували до цього решту. Вони навіть практикували бойкоти і пікетування шинків.

"История водки". Росіяни у боротьбі з поляками за титул винахідників оковитої

Завдяки впливові товариства оновлювалися села. До прикладу, село Волчківці на Покутті, де братство тверезості існувало завдяки місцевій "Січі", із восьми корчем залишилося дві, та й ті спорожніли.

У громаді майже припинилася пиятика, бійки і сварки, а люди стали заможнішими.

Так само збанкрутіла більшість шинків у Снятинському повіті, де за антиалкогольну кампанію відповідав мій родич.

У його рідному селі Карлові закрилися зрештою всі подібні заклади, й останню пляшку оковитової урочисто закопали за межами населеного пункту.

Насамкінець, громада ще й "проголосувала" за тверезість, обравши Івана Сандуляка до Галицького крайового сейму - представницько-законодавчого органу австрійської провінції Королівство Галичини і Лодомерії.

"Корни и корона. Очерки об Австро-Венгрии: судьба Империи"

Українські депутати (всього їх було 12 на 161 місце) шляхом голосної обструкції фактично повністю блокували пленарні засідання, вимагаючи справедливого виборчого закону. У 1914 р. закон було змінено. Доклав своїх рук Іван Сандуляк і до боротьби з корупцією та нуждою українського селянства, справи українського університету та шкільництва...

Помер після тривалої недуги у 1927 р. На громадській панахиді Василь Стефаник сказав: "...Земля-мати пригорнула до своїх грудей сина, що її так дуже-дуже любив. Це вмер великий мужик!"


Леся Оробець
Міжнародник-юрист, перекладач з англійської мови, народний депутат України



http://www.istpravda.com.ua/columns/2011/05/18/38896/

Контекст : Історична Правда


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-05-18 13:00:36
Переглядів сторінки твору 2123
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (0.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0.591 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.03.02 00:05
Автор у цю хвилину відсутній