Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.07
21:51
А без тебе і небо несинє —
наче осінь дочасна спива
з неба синяву всмак по краплині.
Вигасає в осмуті трава.
Замовкають поволі цикади —
найказковіший супровід снів, —
а натомість нема кому грати.
Кожен вечір тепер онімів.
наче осінь дочасна спива
з неба синяву всмак по краплині.
Вигасає в осмуті трава.
Замовкають поволі цикади —
найказковіший супровід снів, —
а натомість нема кому грати.
Кожен вечір тепер онімів.
2026.08.07
15:27
Чорний сніг і попелястий світанок
Контраст цієї ночі розколов місто навпіл. На римських барикадах легіонери, втомлені, брудні від сажі та кіптяви, дивилися на заграву з полегшенням. Вони витирали піт з чола і міцніше стискали руків'я своїх гладіусів.
2026.08.07
12:05
оса влітає
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того
2026.08.07
11:54
Холодний вітер люто свище
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.
Холодний вітер продиктує
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.
Холодний вітер продиктує
2026.08.07
07:27
Лука вогка та зелена,
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.
2026.08.06
20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.
2026.08.06
17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.
На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.
На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.
2026.08.06
15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те
2026.08.06
15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про
2026.08.06
14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.
Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.
Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,
2026.08.06
14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера
Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера
Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,
2026.08.06
12:01
Суд історії на балконі палацу
Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част
2026.08.06
11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні
2026.08.06
07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,
Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,
Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів
2026.08.06
07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі
2026.08.05
23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.
Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.
Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2026.04.02
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Інша поезія
Та п'є Байда ...
В Царіграді, на риночку,
Та п’є Байда мед-горілочку
...Цар турецький к йому присилає,
Байду к собі підмовляє.
Ой ти, Байдо та славнесенький!
Будь мені лицар та вірнесенький,
Возьми в мене та царівночку,
Будеш паном на всю Вкраїночку!
Українська народна пісня
«Що він меле, окаянний?
Щоб продать мою Украйну?
Щоб продать козацтво славне?
Мою віру православну?
І за це оддасть він панну?
Мо’й онуку Роксолани?
Знаю, що його лоскоче
І чого насправді хоче:
Щоб козацькою рукою
Всю Європу упокорить.
Ну, а нас усіх на плаху.
Так, бач, велено Аллахом».
За такі слова немилі
На гак Байду почепили.
І здавалося султану,
Що козак немов розтанув.
Його віру вже не ганить.
Навіть хоче голубами
Пригостити доньку любу.
Що ж, нехай по ньому буде:
«Дайте Байді лук і стріли,
На обід пташок підстрілить!»
На дубочку голубочки
Так же весело воркочуть,
Що султан, до страви ласий,
Бачить їх вже куснем м’яса.
Але в Байди інша думка –
Як провчити недоумка
Та покласти в домовину
Його, доньку і дружину.
Що задумав, те й зробив, –
По одному всіх побив.
Та не знав козак, що треба б
Замість турків стрілить в небо,
Щоб стріла неслась століття
І вцілила в лихоліття,
Що зродиться в його роді
Україні всій на шкоду.
...П’є горілку в Царіграді
Непідкупний лицар Байда.
А в Варшаві єзуїт недремний
Жде перевертня Ярему.
=========
Гадають, що Байда – це прізвисько Дмитра Вишневецького, котрий начебто заснував у половині 16-го століття на острові Хортиці Запорозьку Січ.
З його роду вийшов, на жаль, один з найлютіших ворогів православ’я й України – Єремія Вишневецький.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Та п'є Байда ...
В Царіграді, на риночку,
Та п’є Байда мед-горілочку
...Цар турецький к йому присилає,
Байду к собі підмовляє.
Ой ти, Байдо та славнесенький!
Будь мені лицар та вірнесенький,
Возьми в мене та царівночку,
Будеш паном на всю Вкраїночку!
Українська народна пісня
«Що він меле, окаянний?
Щоб продать мою Украйну?
Щоб продать козацтво славне?
Мою віру православну?
І за це оддасть він панну?
Мо’й онуку Роксолани?
Знаю, що його лоскоче
І чого насправді хоче:
Щоб козацькою рукою
Всю Європу упокорить.
Ну, а нас усіх на плаху.
Так, бач, велено Аллахом».
За такі слова немилі
На гак Байду почепили.
І здавалося султану,
Що козак немов розтанув.
Його віру вже не ганить.
Навіть хоче голубами
Пригостити доньку любу.
Що ж, нехай по ньому буде:
«Дайте Байді лук і стріли,
На обід пташок підстрілить!»
На дубочку голубочки
Так же весело воркочуть,
Що султан, до страви ласий,
Бачить їх вже куснем м’яса.
Але в Байди інша думка –
Як провчити недоумка
Та покласти в домовину
Його, доньку і дружину.
Що задумав, те й зробив, –
По одному всіх побив.
Та не знав козак, що треба б
Замість турків стрілить в небо,
Щоб стріла неслась століття
І вцілила в лихоліття,
Що зродиться в його роді
Україні всій на шкоду.
...П’є горілку в Царіграді
Непідкупний лицар Байда.
А в Варшаві єзуїт недремний
Жде перевертня Ярему.
=========
Гадають, що Байда – це прізвисько Дмитра Вишневецького, котрий начебто заснував у половині 16-го століття на острові Хортиці Запорозьку Січ.
З його роду вийшов, на жаль, один з найлютіших ворогів православ’я й України – Єремія Вишневецький.
Цей переспів, як і з півсотні інших, входить в добірку "Як од тої пісні серцю стало тісно".
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Не схотів старий козак йти у Трахтемирів"
• Перейти на сторінку •
"Де тільки на словах всі рівні (з Езопа)"
• Перейти на сторінку •
"Де тільки на словах всі рівні (з Езопа)"
Про публікацію
