ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Женя Бурштинова / Вірші

 ***
Образ твору День насторожений, ніч нашорошена.
Разом зі мною ідуть.
Будемо, друзі, єдині запрошені
В трикутник під назвою "суть".
Чом насторожений? Ніби і рівна
Дорога та гострі кінці.
Чим нашорошена? Ніби і бачим,
Насправді у всьому сліпці.
Радість розірвана, смуток наповнений.
Вами дорога болить.
Разом ідемо вперед у неміряне,
А за плечима лиш мить.
Чом ти розірвана, радосте вітряна?
Хто режисує стоп-кадр?
Смутку наповнений, може ти виллєшся?
Іншим піднімешся з надр?
Пропасте близькая, небо піднесене,
Роздуми душу про "сущеє" рвуть.
Я на межі, балансую на лінії, -
Як не зійти із добра в каламуть?
29.07.2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-07-29 15:35:00
Переглядів сторінки твору 5017
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.910 / 5.5  (4.789 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2013.12.23 23:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 15:56:48 ]
Дай Боже утримати рівновагу! Глибока і болісна філософія... Може краще замість "неміряне" - "намріяне"(?) Проте, трохи міняє загальну тональність. Оптимізму автору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 16:03:15 ]
Дякую, Іванку, та те, що попереду, не в значенні одного окремо взятого життя, все ж неміряне.
А, настрій у автора, звичайно, не найоптимістичніший. Мож' тимчасово?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 16:06:39 ]
Тоді - кріпись! Будемо надіятися, що ненадовго.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-29 16:08:02 ]
привіт, Женєчка! Дуже вітряно в тебе тут. Дуже вітряна поезія - я маю на увазі присутність вітру відчуваю. Вітру, до якого безліч запитань. З одного боку і філософські питання, з іншого - суто людські, але глибинні.

Чом ти розірвана, радосте вітряна?
Хто режисує стоп-кадр? - це запитання мені дуже імпонує.

І чомусь мені твій вірш суголосний з настроєм деяких віршів Івана Франка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 16:18:37 ]
Дуже і дуже класно! Тільки фінал, може трошки, підсилити б, але то моє. А так супер!!1


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 16:20:02 ]
Привіт, Маріанно.
Про Франка, не знаю, не помітила. Можливо.
Є вірші наперед задумані, спеціально написані, з створеними образами.
А цей прийшов сам, незванно. Я просто записала.
Співпав під настрій.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-29 16:23:40 ]
ой, а я так люблю такі незвані вірші! вони суперові просто! з такою гіркою начинкою, з таким больовим шоком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 16:25:39 ]
Так, Маріанно, усе не без причини.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-29 16:26:48 ]
цей вірш - йому?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 16:27:25 ]
Дякую, Ірино, підсилити - боюсь.
І так балансую.
Це вже веселіше трохи.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 16:28:39 ]
Ні, Маріанно, цей вірш - собі!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 17:36:47 ]
Женечко, зміст - суперезний,
трошки підкульгав розмір: ти почала з впевненого дактилю (чи може я не права?), а потім, з четвертого рядка він трохи порушився. Ну - це єдина заувага)))

"Я на межі, балансую на лінії" - дуже співзвучно мені... та, напевне, і багатьом, тому цей вірш так "бере".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 18:12:13 ]
Знаєш, Олю, я зовсім не розуміюсь у розмірах віршів.
Єдине, іноді рахую кількість складів. В даному випадку і цього не робила.
Якось так вийшло, саме по собі все.
Дякую за те , що "бере".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 20:35:46 ]
Вибач, Бурштинова, жартувати не буду. Я б твір цей переробив, але... не маю права. І тому, що в житті повноцінно має бути присутнім те, про що говориш ти. Більш того, я Тебе ВІТАЮ з життям з усіма його кольорами! Адже твій ЛГ вийде переможцем. Це депресантам "усьо пофіг" (мертві не пітніють)... А тут (рознорозмірний) плескіт вируючих почуттів.. О!

Давай, Бурштинова!

Аватарка теж цікава: чи то дівчинка-сова, чи то косметика на рушнику ( про гігієнічний папір я порядно промовчу ), чи ескіз ожіноченого білого паперу...

Привіт! Хоча цікаво: чи вмієш ти сердитися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 20:58:14 ]
Ціла дисертація, а не коментар.
Скористаюся при потребі... (в смислі як...чим думаю здогадаєшся).
Аватарка класна.
Стовідсоткове моє внутрішнє "я".
Переробити вірш, нєа.
Чи вмію сердитися, продемонструю по іншому каналу?!
Чи тобі зовнішнє видати "на гора"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-30 06:48:04 ]
Зовнішнє "я", Бобиков, в значенні фото, колись буде... Зачекай... найкращий друже - жартівник...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-30 21:26:10 ]
У першiй половинi вiрша трохи забагато, як на мене, того насторожений, нашорошена. Трохи заважаэ зосередитись на сутi та фiлософiъъ у вiршi а вона однозначно висока.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-01 12:36:52 ]
Дякую, напевне і справді забагато...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-11 21:22:15 ]
О, Женю!
Штормовий ритм твого вірша висмикнув з пам"яті епізод, коли вночі я вирішив скупатись у морі (під час шторму).
Хвилі підкидали мене, як тріску і радість "гойдалки" швидко змінилась страхом, бо мене відносило від берега...
"Пропасте близькая, небо піднесене."

"...Хто режисує стоп-кадр?"
Режисер Роман Балаян якось сказав щодо кадрів: "Шукається не підходяще, а АБСОЛЮТНЕ"
Нехай, Женю, зустрінеться на твоїй стежинці справжній Режисер...
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-11 21:57:33 ]
Відносно страху, поїхала раз з сусідами у ліс за грибами, і так як люблю "сама", то відійшла, іду лісом, дерева височенні, грибів нема, а я вірш складаю, незчулася, що й не знаю, куди далі, вибрала ніби напрям назад, іду, глядь, - загородка для диких кабанів, значить сам глиб лісу, ото був страх, добре, що дорога там же знайшлася ,та, що нею єгері корм возять, а то б не було зараз тут Жені... Я ті відчуття повік пам'ятатиму, але і екстрім сподобався те ж.
Правда, грибами сусіди поділилися. А я віршик написала.
Дякую, Василю і за спогади те ж.