ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Низовий
2024.05.22 12:38
Нас нічого біда не навчила…
Все співаємо «Ще не вмерла…»,
А в тумані чорніє нова вже могила –
Рукотворна Говерла.

Грабарі вже лаштують лопати,
А багнети – давно готові
Українські серця протинати, щоб взнати

Світлана Пирогова
2024.05.22 11:35
Лечу до тебе з літнім вітерцем
Над бірюзовими очима моря.
Топазне сонце загляда в лице,
Давно-давно я з ним в таємній змові.

Щодня тебе ласкає вітражем,
Адже ти відчуваєш світле диво.
Тепло його маніжки береже,

Іван Потьомкін
2024.05.22 11:30
Немов ті гулі-пагорби,
Що навесні кульбабами і маками
Освітлюють нам лиця,-
Такими всі ви бачитесь мені,
Вагітні різномовні молодиці.
Нехай чоловіки гримкочуть день при дні,
Лякають війнами в словесному двобої,
Інші громи вчуваються мені:

Юрій Гундарєв
2024.05.22 09:07
БАНАЛЬНА ДРАМА ДІЙОВІ ОСОБИ: ЛИЦЕДІЙ - актор і поет, моложавий, симпатичний, такий тип зазвичай подобається жінкам за 50. СЕНСЕЙ - поет, спортивної статури, вже не першої свіжості, володар чорного поясу, отриманого на районних міжнародних змаганнях

Віктор Кучерук
2024.05.22 06:37
Зручно влаштувавшись за столом на кухні,
Перед тим, як далі бесіду вести,
Наповняю пивом череп’яні кухлі,
Бо міцніш напою не бажаєш ти.
Я також не хочу вводити в оману
Ні тебе, мій друже, ні себе в цю мить, –
І від склянки пива теж буваю п’я

Микола Соболь
2024.05.22 05:33
Нічний гадючник: музика, вино,
у караоке хтось волає Лепса
і на пілоні крутиться – воно…
не зрозуміло принц то чи принцеса.

У нас 200-тим їде тракторист,
а комбайнеру відірвало руки.
В столиці не почути міни свист,

Артур Курдіновський
2024.05.22 02:03
Мені заснути не дають
Чиїсь обличчя у тумані.
Веде крізь сни в часи жадані
Незрозуміла біла путь,

Де весни сліз гірких не ллють
На дні солодкої омани.
Мені заснути не дають

Ілахім Поет
2024.05.22 00:07
Не дивуйся, що я дуже різний та непростий.
Наче троє живуть в мені. Схожі, немов брати.
Але досить відмінні характерами вони.
Перший – той не злякається чорта або труни.
Добивається, хоч бич чого та кого хотів.
Навіть танк не посунув би з обраних ни

Борис Костиря
2024.05.21 23:17
Жебрак на землі просить на хліб.
Падати далі нікуди.
Нижче тільки пекло.
Він сходив землю
уздовж і впоперек,
Знає її родимки, шрами,

Роксолана Вірлан
2024.05.21 21:39
Боги Богів...і тих Богів Боги,
і той, хто над Богами й над собою,
скажіть нам, людям, де ті береги,
де хвилі духу б'ються до прибою -
й радіють грою.

Де врозсип розлітаються зірки,
а згустки душ - насилених на нитку -

Володимир Каразуб
2024.05.21 20:32
А тепер забери у мови усю її кров,
Щоб кожен рядок став глухою стіною розпачу,
Щоб сонце здавалося болем старих розмов
А слово — веслом, що постійно гребе до острова.
До острова, подібних якому цілий архіпелаг
У морі самотнього вітру порожніх роздумі

Юрій Гундарєв
2024.05.21 11:51
СО-СУ-КУР

Вітаємо із створенням літературного блоку СО-СУ-КУР (Соболь-Сушко-Курдіновський)!


Блок СО-СУ-КУР -
свято культур,
група поетів,

Володимир Бойко
2024.05.21 11:25
Вертить римами поет,
Віршики ладнає.
То ронделик, то сонет -
Він війни не знає.

Знову зрада і любов,
Пристрасні сюжети...
Що там жертви, що там кров,

Леся Горова
2024.05.21 10:58
Мрії збуваються.

https://m.youtube.com/watch?v=WmxjyMRUCJE&si=9IyrcA6yGrlEhr8k

Світлана Пирогова
2024.05.21 08:12
Яка морська краса! Ось "Ланжерон",
Відомий дельфінарій "Немо".
Небесний усміхається капрон,
Яскрава сонця хризантема.

А Чорне море в синьому вбранні,
Хоч від плактону зеленіє,
І хвилями підморгує мені,

Віктор Кучерук
2024.05.21 07:03
Сколихнувши гілку,
Забриніла бджілка
І смоктати стала з квіточки нектар, –
Видно в пелюстинках
Лиш комахи спинку
Золотисто-сіру, як погаслий жар.
До нектару ласа,
Робить вихиляси
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15

Ольга Чернетка
2023.12.19

Іван Кушнір
2023.11.22

Діана Новикова
2023.11.18

Галина Шибко
2023.11.06

Сніг Теплий
2023.10.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марина Шандорук (1986) / Інша поезія

 без назви




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-10 14:42:30
Переглядів сторінки твору 10417
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.300 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.951 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.11.26 13:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-10 15:10:26 ]
Так їх, Марино, тих постмодерністів, екзистенціалістів і як їх там?... - деменціалістів!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-10 15:11:19 ]
О, нова фотка! Симпатична у мене землячка!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Шандорук (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 15:38:26 ]
)))) Все кепкуєте з мене, Валерію? Нічого хвалити, то Ви - фотку)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 08:28:41 ]
Та ні, Марино, вірш мені якраз сподобався, інакше я б мовчки пройшов мимо))) А нова фотка додала шарму - мені навіть здався знайомим краєвид, на фоні якого Ви фотографувались.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 08:30:36 ]
Можливо, у вірші варто трохи підправити ритм, Марино, нмсд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 16:56:45 ]
Не пригадую в котрому з фільмів Олександра Довженка кінь обертається до селянина і каже: "Не туди б'єш, Іване".
Те ж саме мені хочеться сказати й про Ваший вірш, пані Марино, від першого й до останнього його рядка.
Невже, коли намагаємось передати іншим свої думки й почуття або й просто настрій, ми змагаємося з кимось з попередників чи сучасників?
Щодо постмодерну чи інших там "ізмів", то це справа автора. Аби було що сказати читачеві!..
Даруйте за "старечу балакучість води" (Тадеуш Ружевич).
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Шандорук (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 17:59:51 ]
Все Ви вірно кажете, Іване! Проте "поезія - це завжди неповторність", тому митець повинен віднайти щось нове, сказати "своє" слово, а не те, що було сказано десятки разів ВЕЛИКИМИ від літератури. Ви знаєте, Панас Мирний спочатку спробував себе як поет. Його перший опублікований вірш називався "Україна" ,проте згодом він розуміє, що не зможе у такий спосіб сказати більше, ніж Шевченко. Панас Мирний шукає себе і стає НОВАТОРОМ, творцем психологічної прози. Важливо знайти себе, але інколи (і декого) ці пошуку ведуть у прірву. Щодо постмодерну, то деякі "поезії" мені нагадують белькотіння маразматика : "у вусі стрельнуло, стікає мед по бороді, пахне волоссям і немитими ногами ночі"... Нісенітниця! Однак є, навіть тут, на цьому сайті є класні поети-постмодерністи, як-от Леона Вишневська. Її поезії зворушують, це якийсь обдуманий "хаос", НЕ-МАРАЗМ! Шедевр - це довершеність змісту і форми - злитих воєдино, а не кострубата форма за відсутності змісту. Нікого я "не б`ю", просто висловила думку... Можна?)

Марина Тюх з України)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 22:00:10 ]
о, така разюча потреба дистанціювати себе від людства - це чисто підліткові пориви, Марино )))
я б і не відгукнулася, якби ви не згадали Вишенську, – я знаю повно таких двадцятирічних дівчаток, що пишуть в трагічно-надірваному стилі, але такі твори викликають переважно посмішку - цікаво, куди подінеться ця театралізована відчуженість, коли люди попідростають і зрозуміють, що в житті крім того, щоб страждати, треба ще й щось будувати ))) - принаймні, ростити дітей і будувати сім'ї. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 22:13:43 ]
Знаєте, Олю, мені видається, що часто ця "відчуженість" - і зовсім не театралізована, на жаль... Інколи - а це ще гірше - з'являється байдужість.
Я в калюжах бачу - небо...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 22:20:45 ]
Зоре, я не про всіх... я недавно почитала вірші двадцятирічного юнака - і здивувалася, наскільки в нього яскраво виявлена ця потреба - бачити зорі в калюжі, хоч і пише він традиційно-надірвано... я про тих, хто дивиться в калюжу і упивається стражданням - дуже важко на душі після таких опусів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 08:25:27 ]
Олю, але погодьтесь, що стиль Леони Вишневської все-таки неповторний - я такого більше ні в кого не зустрічав. Я з величезним задоволенням читаю її вірші. Рими незвичайні (в чомусь схожа у цьому з Юлею Шешуряк, хоча стилі у них разюче відмінні). І у Юлі Шешуряк, до речі, теж свій неповторний стиль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-11 09:34:29 ]
ні, Валерію, не згоджуся з вами)) У Юлі Шешуряк - зовсім інше, в неї дуже сильний внутрішній стержень... як би це сказати... відчувається, що вона з будь-яких колізій вийде переможцем)))
я мала на увазі інше - на "рожевому" сайті повно дівчат, що косять під "амерікен-стайл" - це десь стиль Емінема - тобто нарочитий показний нігілізм - і нічого більше))) я б не звертала уваги на такі віршики, але по собі знаю - якщо медитувати на біду і кликати її в своє життя, то вона так затягне, що не виживеш))) а жаль - діти досить талановиті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 10:42:14 ]
Олю, а покажіть мені на тому рожевому сайті, хто ще пише так, як Леона. Там взагалі більшість віршів настільки недосконала, що кидаєш читати після перших рядків (рядка) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-11 10:43:24 ]
я ввечері вишлю вам на рожеву пошту


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 10:44:54 ]
Домовились :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 22:33:26 ]
ні-ні, Марино, я не про ваш вірш, як про відгук пану Потьомкіну - там була думка, яка мене зачепила, і лиш тому я вам написала. Я погоджуюся з вами - багато молодих людей підростають і перестають писати))) але ті, що не кидають - звичайно цікаві. І поспілкуватися з ними особливо цікаво )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 08:33:09 ]
Ага, я теж свої вірші, написані у 17 років, зараз навіть сам читати довго не можу, не те що публікувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 22:34:08 ]
Маринко, Вишенської... А мій студентський надрив завершився десятирічною перервою. Ось тепер - прорвало) Щоправда, надрив і справді зник. Принаймні у цій безкомпромісній формі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 22:35:38 ]
о, бачили б ви, який трагізм мені писався в 17-18... ))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 08:21:59 ]
Ні, якщо я правильно зрозумів, мова якраз іде про Леону Вишневську (вона віднедавна публікується і на цьому сайті)