ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.11.28 22:16
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,

М Менянин
2025.11.28 21:41
Кровний брате мій, повір,
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.

+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +

Артур Курдіновський
2025.11.28 19:39
ВІДПУСКАЮ (діалог з Лілією Ніколаєнко)

***

Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…

В Горова Леся
2025.11.28 17:51
Маленька пташко, диво легкотіле.
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.

І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!

Тетяна Левицька
2025.11.28 10:02
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.

Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі

Віктор Кучерук
2025.11.28 06:14
Таїться тиша в темряві кромішній
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.28 03:57
І Юда сіль розсипавши по столу
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова

не чуючи спішить він мимоволі

Світлана Пирогова
2025.11.27 19:09
В білих смужках, в смужках чорних,
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.

Євген Федчук
2025.11.27 18:12
Поляки – нація страшенно гонорова.
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво

Борис Костиря
2025.11.27 12:41
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.27 10:13
Я у душі, мов Іов серед гною,
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен

Микола Дудар
2025.11.27 09:21
Профан профан і ще профан
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…

Тетяна Левицька
2025.11.27 09:21
Не спи, мій друже, світ проспиш,
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!

Віктор Кучерук
2025.11.27 07:03
Студеніє листопад
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.

Артур Курдіновський
2025.11.27 06:05
Не зможу я для тебе стати принцом -
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.

Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,

В Горова Леся
2025.11.26 16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.

І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Мазур (1976) / Вірші

 ЗАДЗЕРКАЛЛЯ...
Задми свічу – бо це дороговказ…
Сховай лице, замкни душі кімнату.
Бажання перевтілиться на татя,
У небезпечну тінь між трьох дзеркал,

Де вітер лицедіє скрипом брам,
Здирає хмар благенькі одежини,
Нап’ятий нерв зривається пружинно –
Ти сутність андрогінна без ребра.

І що тим євам з ябками в очах,
В подолах, пазухах, руках, компотах:
Сузір’я Мрії зманює допоки
Так незбагненно палахтить свіча.

07.01.2012

Спочатку з’явилась «тінь між трьох дзеркал»… я не знала, що це, але образ мене не відпускав… я закинула цю фразу в Гугл, і відповідь мене ошелешила. Це про андріївське ворожіння на кохання, одне з найбільш небезпечних, бо по коридору дзеркал і свічок іде суджений, але! Потрібно вчасно згасити свічу і закрити очі, бо хто-зна що може вийти із Задзеркалля. І зайти в кімнату, в душу… Бажання щастя може стати бідою. Бажанням і мріям опиратись важко, навіть будучи цілісною і самодостатньою істотою. Мабуть тим, хто більш прив’язаний до побутових проблем, це вдається краще, ніж людям з розвиненою уявою і експресивним сприйняттям світу… Ну десь так. Вірш написався сам, я цілком не сподівалась ТАКОГО сюжету…


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-08 00:02:55
Переглядів сторінки твору 6372
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.862 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.858 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.692
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.12.28 18:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 01:13:20 ]
*це мабуть присвята*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 01:25:35 ]
нєа) абсолютно відсторонена штука)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 01:49:49 ]
& отже сезон присвят з ласки Божої завершився
(i це втішає)

із НР та РХ

*

неодмінних лагіднотерпких щиростей


C*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 01:58:13 ]
я в цьому присвятному сезоні наче і не брала участі... чи я щось плутаю...

дякую
і Вас
і Вам :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-08 03:49:36 ]
Нап’ятий нерв зривається пружинно - дуже гарний образ! З Різдвом. Щастя і любові.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 10:30:29 ]
дякую, Юль, навзаєм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 07:37:10 ]
Не можу не погодитись з думкою про дороговказ. Я здогадувався, що молитви піднімаються до небесних висот саме цим шляхом. Може, і нічних метеликів тягне до свічок якась непоборна свята сила?

З технічного боку (це бачити і коментувати легше) відчувається якась затиснутість. Помаленьку її можна усунути. Наприклад, хмари можуть не благенькими, а сіренькими.

Думку вірша (задум), ІМХО, я осягнув. Повернення до свічки у заключній частині, трильяж у попередній. "душі кімната" мені це... Не теє :)

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 10:35:19 ]
дякую)
але задум вірша ви зрозуміли не зовсім так, бо тоді "душа-кімната" стала б в один візіо-ряд з трильяжем і горінням свічі. Але раз не осягнули - значить нечітко написано, значить автор не дотягнув до хвоста своєї думки))) ну що поробиш...
а про одежини хмар - мені благенькі більше лю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 10:48:18 ]
Не дуже переймайтесь цим питанням, Оксано.
Кожен бачить те, що йому краще видно. Захід сонця одним людям нагадує про минущість життя, другим - про яєшню.
Свічки і дзеркала мені нагадали про задзеркалля, з якого нам надходять новини і прогнози. Свічка - це взагалі, ІМХО, доволі багатогранний образ, у якому мені бачиться те, що бачиться, мабуть, тим відвідувачам музеїв, які більше бачать те, що бажають, аніж те, що є.

Святкового Вам настрою. Нових творів і гармонійних звукописів :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 10:50:56 ]
ну так, задзеркалля...
дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 11:56:29 ]
Гарно і яскраво.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 12:12:16 ]
дякую
і за те, що не просиш пояснень. Але я вже пояснила вірш під текстом. Швидше - для себе самої...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 16:55:16 ]
А ти знаєш, доки не було назви - Задзеркалля, і поки ти не написала про ворожіння, я цей вірш сприймала інакше - містично, але в позитивному розумінні. Тобто початок звучав як "опускання рук", потім - якийсь порив, хитання і оце "сузір'я Мрії" - просто чудово! Поки воно є, то і свічка горітиме :)) Так що той варіант теж гарний. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 16:59:55 ]
от же ж йоли-пали))))
але воно все одно позитивно, навіть, якщо негативно (в деяких місцях) ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-08 20:28:14 ]
Ти сутність андрогінна без ребра - йєс!
Моторошно-містичненько так.
Хічкок за завісою не стояв? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 20:29:08 ]
ябка в пазухи євам клав))))