Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.16
18:41
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років
АКТ 1 (і останній)
ЖУРНАЛІСТ: Гав!
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років
АКТ 1 (і останній)
ЖУРНАЛІСТ: Гав!
2026.05.16
18:30
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…
(З останніх надходжень)
Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…
(З останніх надходжень)
Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр
2026.05.16
15:31
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.
Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.
Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн
2026.05.16
13:25
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,
Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,
Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
2026.05.16
11:28
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами
2026.05.16
11:25
Спливала ніч жарка й загайна,
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.
Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.
Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні
2026.05.16
10:55
Як прикро те, що рік минає,
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.
2026.05.16
10:49
НЕЖДАНА: СМЕРТЬ ПІД КУПОЛАМИ
Поки законні діти князя вчили латину та готувалися до європейських королівств, маленька Неждана бігала босоніж по піску Десни і наливалася красою як дика рожа. Вона була тінню утраченого кохання Ярославової юності, про яку
2026.05.16
09:25
скажи! – приречені чи ще!?-
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,
долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,
долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,
2026.05.16
09:10
Здавалося, не стрінемось з тобою,
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.
Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.
Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли
2026.05.16
07:37
По той бік стін
Ледь чутний дзвін
Без перемін
Звучить: Дзінь... Дзінь...
Буває, грім,
Злякавши дім,
Стихає в нім
Німім, живім.
Ледь чутний дзвін
Без перемін
Звучить: Дзінь... Дзінь...
Буває, грім,
Злякавши дім,
Стихає в нім
Німім, живім.
2026.05.15
19:24
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о
2026.05.15
17:00
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї
2026.05.15
15:44
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам
2026.05.15
13:13
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить
Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить
Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить
2026.05.15
13:04
Ти виростаєш із пітьми
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.
Телепортуєшся вкотре
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.
Телепортуєшся вкотре
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Мірко Трасун /
Критика | Аналітика
/
Індо-арійські висліди
Протистояння у єдності
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Протистояння у єдності
„Бог” в східнослов’янських мовах пишеться і читається однаково.
У французькій – „dieu”, в іспанській – „el dios”, в італійській – „dio”, в португальській – „o deus”. Все це різновиди латинського „deus”. У романських мовах корені богів подібні до коренів своїх антиподів: у французькій – „diable”, в іспанській – „el diablo”, в італійській – „il diavolo”, в португальській – „o demônio”. Взагалі, у європейських мовах префікс „де-„ надає слову негативного забарвлення.
У валійській – „duw”, гаельською – „dia”. У кельтських мовах ці корені також близькі до своїх антиподів: у валійській – „diawl”, „diafol”; у гаельській – „diabhal”. Прабатьком кельтів є Дит (“Dydd” валійською).
У слов’ян верховне божество того ж кореня – Див. Йому протистоять герої з подібними коренями: диявол, дідько.
У Велесовій книзі брати Білобог та Чорнобог постійно протиборствують (д. 11а).
Отже, маємо протистояння схожекореневих слів, до того ж, ці слова чітко вказують на подвоєння, на чисельник „два”.
У германців, на перший погляд, протистояння відсутнє. Боги англійською – „god”, німецькою - “gott” не мають нічого спільного з дияволом (англійською – „devil”, німецькою – „Teufel”). Проте, скандинавська руна „дагаз” містить вище наведене навантаження. Вона пишеться з двох обернутих одне до одного літер „D”, що вказує і на подвоєння, і на єдність у протилежності.
Подібне звучання та навантаження має і китайське „Дао”, - діалектична єдність та протистояння „інь” та „янь”.
Подвоєння „дд” (руна „дагаз”) зустрічається і в імені Будди.
Цікава картина спостерігається при співставленні інших сусідніх індоарійських гілок: індійської та іранської. У давньоіндійській міфології „дєва” – божества, а „асури” – демони. Тоді як навпаки, „деви”, „дайви”, „діви” в іранській міфології– злі духи, а „ахури” – благі духи. Подібні до іранських негативні оцінки „девів” присутні в таджицькій, вірменській, грузинській, узбецькій, казахській, киргизькій, тюркській, турецькій, гагаузькій міфологіях.
Хрест, один із символів індоарійців, також складається із протилежностей: вертикального та горизонтального.
Рама (той же хрест) складається із протилежних чоловічого „ра” і жіночого „ма” начал.
За свідченням О.Яблонської, у язичницьких віруваннях хрест, тобто єдність і протиборство горизонтального та вертикального, є символом неосяжного Всесвіту, який не має ні початку ні кінця.
Крішна (українською „крижень” – „хрест”) також несе таке навантаження.
Отже, верховний бог – це діалектична єдність протилежностей, світлого і темного, доброго і злого, в кожному злі є добро, і в кожному добрі є зло; світло змінює темінь, а темінь – світло, і в цьому русі та єдності протиріч проявляє себе Бог.
У французькій – „dieu”, в іспанській – „el dios”, в італійській – „dio”, в португальській – „o deus”. Все це різновиди латинського „deus”. У романських мовах корені богів подібні до коренів своїх антиподів: у французькій – „diable”, в іспанській – „el diablo”, в італійській – „il diavolo”, в португальській – „o demônio”. Взагалі, у європейських мовах префікс „де-„ надає слову негативного забарвлення.
У валійській – „duw”, гаельською – „dia”. У кельтських мовах ці корені також близькі до своїх антиподів: у валійській – „diawl”, „diafol”; у гаельській – „diabhal”. Прабатьком кельтів є Дит (“Dydd” валійською).
У слов’ян верховне божество того ж кореня – Див. Йому протистоять герої з подібними коренями: диявол, дідько.
У Велесовій книзі брати Білобог та Чорнобог постійно протиборствують (д. 11а).
Отже, маємо протистояння схожекореневих слів, до того ж, ці слова чітко вказують на подвоєння, на чисельник „два”.
У германців, на перший погляд, протистояння відсутнє. Боги англійською – „god”, німецькою - “gott” не мають нічого спільного з дияволом (англійською – „devil”, німецькою – „Teufel”). Проте, скандинавська руна „дагаз” містить вище наведене навантаження. Вона пишеться з двох обернутих одне до одного літер „D”, що вказує і на подвоєння, і на єдність у протилежності.
Подібне звучання та навантаження має і китайське „Дао”, - діалектична єдність та протистояння „інь” та „янь”.
Подвоєння „дд” (руна „дагаз”) зустрічається і в імені Будди.
Цікава картина спостерігається при співставленні інших сусідніх індоарійських гілок: індійської та іранської. У давньоіндійській міфології „дєва” – божества, а „асури” – демони. Тоді як навпаки, „деви”, „дайви”, „діви” в іранській міфології– злі духи, а „ахури” – благі духи. Подібні до іранських негативні оцінки „девів” присутні в таджицькій, вірменській, грузинській, узбецькій, казахській, киргизькій, тюркській, турецькій, гагаузькій міфологіях.
Хрест, один із символів індоарійців, також складається із протилежностей: вертикального та горизонтального.
Рама (той же хрест) складається із протилежних чоловічого „ра” і жіночого „ма” начал.
За свідченням О.Яблонської, у язичницьких віруваннях хрест, тобто єдність і протиборство горизонтального та вертикального, є символом неосяжного Всесвіту, який не має ні початку ні кінця.
Крішна (українською „крижень” – „хрест”) також несе таке навантаження.
Отже, верховний бог – це діалектична єдність протилежностей, світлого і темного, доброго і злого, в кожному злі є добро, і в кожному добрі є зло; світло змінює темінь, а темінь – світло, і в цьому русі та єдності протиріч проявляє себе Бог.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
