ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мірко Трасун / Критика | Аналітика / Індо-арійські висліди

 Людина
Германськими мовами спільно: англійською - „man”, німецькою - „Mann”. В розмовній англійській також: „wallah”, „walla”.
Романськими мовами: французькою – „homme”, італійською – „l'uomo”, іспанською – „el hombre”, португальською – „o homem”, що є різновидами латини – „homo”.
Кельтські мови позначають другий склад людини: бретонською – „den”, „mab-den”; валійською – „dyn”; гаельською – „duine”. Цікаво, що дані корені співзвучні з кельтським верховним божеством Дитом, українським Дивом. Доказом цьому може бути другий бретонський переклад „людини” - „mab-den”, де „mab” бретонською „син”, разом – син Бога. Що позначає склад „лю” у слові „людина”? Шумерською „лю” – людина, отже українське „лю + дин” позначає людину Бога.
У слов’янських мовах „людина” позначається однаково двокореневим словом: українською – „чоловік”, російською – „человек”, білоруською – „чалавек”, польською – „człowiek”. На нашу думку, корені „людини” та „чоловіка” відповідають одне одному: „лю” – „чоло” позначає людину, а „дин”, „вік” – Бога (див. статтю „Бог є час і рух”), отже, як людина так і чоловік – то є людина Бога.
На далекосхідних арійських мовах людина співзвучна зі своїм етносом: на мові айну – „айну”, на мові нівхів – „нівх”.
Оксана Яблонська звертає увагу на паралелі між "кельтським верховним божеством Дитом" і українським іменником "ДИТина". В українській ментальності здавна вважалося, що дитина, - святе. "Що ж до "українського Дива" ? Хіба є більше ДИВо на світі, як зачаття і народження ДИТини?", - аргументує науковець.




Найвища оцінка Оксана Яблонська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Тетяна Мельник-Добрушина 4 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-12-12 17:14:36
Переглядів сторінки твору 3066
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.304 / 4.83  (4.657 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 3.766 / 4.25  (4.380 / 4.97)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-14 20:33:11 ]
Ваша публікація навела мене на глибокі роздуми стосовно слів "ДИТ" та "ДИВ". Я подумаю і згодом напишу.
Зараз зазначу, що наведена інформація є дуже цікава і повчальна. Дякую за набуті знання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-16 14:06:14 ]
Пані Тетяно, що ж тоді є, на Вашу думку, аналітичною статтею? Твір, обтяжений цитатами з інших інформативних джерел? Якщо у кінці наведеного твору виставити список джерел - це буде аналітична довідка?
"Аналітичний - одержаний у результаті розчленування об'єкта і аналізу одержаних внаслідок цього частин";
"Аналіз - метод дослідження, що полягає в мисленному або практичному розчленуванні цілого на складові частини" - Словник іншомовних слів /Мельничук О.С.-Київ, 1974.-С.47.
Хіба дослідження слів, які є частками мови, та звуків чи часток слова - не є аналітичним методом мовознавства?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-25 03:59:53 ]
Шановний Мірку, як ви ставитеся до паралелі між "кельтським верховним божеством Дитом" і українським
іменником "ДИТина"? В українській ментальності здавна вважалося, що дитина, - святе.
Що ж до "українського Дива" ? Хіба є більше ДИВо на світі, як зачаття і народження ДИТини?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-25 07:25:16 ]
Оксана Яблонська, дякую за цінну знахідку, вже врахував у тексті.