ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2018.07.22 20:47
Дозволь чола торкнутись, Імператоре
Побути біля тебе твоїм Вечором…
Ти чуєш явори шепочуть: - Брате мій
Візьми і нас у свою течію…

Дозволь мені побути твоїм Простором? -
Одна з найкращих в світі здобича
Ти чуєш явори шепочуть: - Острове

Ігор Шоха
2018.07.22 20:33
            І
Хто очолює війну,
знаємо. Ємєля!
Я узяв цю новину
у Полішинеля.
Є й домашні вороги –
обрана «еліта»,
що намотує борги

Ярослав Чорногуз
2018.07.22 19:15
Плакучі верби понад ставом,
Троянд зарошених кущі…
Неначе пестощі дощів –
У срібних краплях величавих.

Невже круг мене ви, невже ви?
Ці ніжні розсипи немов –
Красуні білі і рожеві,

Світлана Майя Залізняк
2018.07.22 17:41
Хочу миру - не війнушки.
Затихають крупорушки,
вимирають села дальні,
йде людва у сповідальні...

Павучок чатує муху.
Пиво витіснить сивуху.
Шоко-лад тягучий в чані.

Олександр Сушко
2018.07.22 16:54
Бреше з амвона пописько на паству,
А чи поет-бракороб не такий?
Авторський наголос - мовне шахрайство,
Крапле неправда лукава з руки.

Сухо в кебеті, проріха у торбі,
Чуб накриває поцвілий кашкет.
Наче-неначе, мовби-немовби -

Віктор Кучерук
2018.07.22 11:56
На липовім цвіті настояне літо
лоскоче у ніздрях повітрям хмільним,
а сонце уроче – засліплює очі
і зрячий – стаю безпорадно сліпим.
Лиш чую щомиті, в небесній блакиті,
дзвінке щебетання веселих пташин, –
і хочеться жити, між співів та цвіту,
без

Вікторія Торон
2018.07.22 09:27
Кругові
Ніби в колі коліщата, як спіралі висхідні
Без кінця і без початку на верткім веретені
Ніби куля – сніжним схилом і увись – у літній день
Навкруг місяця рухлива безупинна карусель
Як годинник, чиї стрілки від

Ігор Деркач
2018.07.22 08:11
Не цікаво у цьому кіно,
де весну переписує літо
і немає мені все одно
ні привіту, ні дружнього звіту.

Не співає охляла душа,
переповнена вщерть самотою.
Орошає сльоза... Ороша?:)

Микола Соболь
2018.07.22 05:48
Садок потопає у квітах
І тішить плодами мене.
Десь зорі летять по орбітах,
Десь вітер холодний задме…
А, я, повертаюся знову
В найкращий куточок землі
Де мати мені колискову
Співала у ріднім селі.

Марія Дем'янюк
2018.07.21 15:46
Звільнилася від пут і вільна:
Свого я серця королівна,
Де сосни небо підпирають,
Відрадно солов'ї співають,
І вітровій із сині гір,
Шепоче стишене повір...
Цілую небеса шовкові,
Палахкотіння пурпурові,

Світлана Майя Залізняк
2018.07.21 13:20
Я розглядаю сукню "Манола"...
Муза у дощ розманіжена, гола.
Котики ліверку нюхали, вмовкли.
В дах угрузають "гостинці" Дамокла.

Пишеться-вариться...
Де ж те епічне?
Ми - це Європа: Безлюдівка, Ічня...

Володимир Бойко
2018.07.21 11:28
А, можливо, тобі заманулося грошей і слави,
А, можливо, тебе вже чекає високий політ,
А, можливо, і я – тільки витвір твоєї уяви,
А, можливо, нам двом паралельний відчиниться світ.

А, можливо, й не двом, бо у всесвіті ми незалежні
Від обставин, від

Микола Дудар
2018.07.21 10:58
Нудьгую за стернею… за соломою
і за жнивами, сіном - косовицею…
і неймовірною від щастя втомою
солодкою від втоми медовицею
де на рахунок три, вже засинаючи
обмурзані, невмиті і обвітрені
ми посмішку свою дитячу-заячу
у небеса ховали до освітлення

Микола Соболь
2018.07.21 07:36
Невпевнений у завтрашньому дні?
Згадай-но, казку (це було давно) –
«Не крали руки…» ці слова чудні
Нам показали, що насправді – дно
Не коломийки діда Василя,
Не «баєчки зі склепу», зовсім ні.
І тільки вилітає: «Voi la!»*
Чи дивні ми, чи йолопи дурн

Ігор Деркач
2018.07.21 07:08
І на душі – тепло,
і в серці гармонійно.
Пішли дощі. Зело
іде на урожай.
Сьогодні повезло.
Не дістає зараза
і фурія назло
у тім'я не довбе.

Сонце Місяць
2018.07.21 05:00
наче усі померли й
оті ґрандіозні слова
сяйливоокі перли
твоє дієве ноцебо
платівкова стерта різьба
імлисті опалесценти ~

заручники мрійного менту
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Томаш Кучерук
2018.06.04

Юлія Новікова Сидоренко
2017.11.11

Сергій Булат
2017.09.17

Роман Сливка
2017.06.14

Ірина Вовк
2017.06.10

Гористеп Іван Кирчей
2017.04.20

Микола Соболь
2017.01.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Поеми

 "Хліб свій по воді пошли..."
Потрощене, судно опускалось у морську безодню.
Тільки один із пасажирів на дошці дістався берега.
Був він голий, у пісок од сорому зарився.
Хтозна, що б намірився чинити, та нагодились люди.
То була групка юдеїв, що простувала в Єрусалим на свято.
«Із синів Ейсава я!- закричав потерпілець.- Брат ваш...
Дайте щось з одежі, щоб на люди можна було вийти..».
«Хай станеться так із усім твоїм сімейством!..»-
Почулося в одвіт. І до Храму подорожні попростували.
Тільки Ельазар бен Шамуа лишивсь на місці.
«Бачу, ти не такий, як ті, що подалися до святині в злобі...»
Зняв раббі щось із одежини, подав голому, напоїв,
І за руку взявши, повів у свою господу.
Коли ж гість спроможен був вирушить в дорогу,
Рятівник посадив його на віз і допровадив аж додому.
Ще й дав динарів двісті на прощання.
...Збігли роки. Помер ненависний володар краю,
Але той, що заступив його,ще гірший для юдеїв став.
Наказав він убивать чоловіків і гвалтувать жінок.
Розпач і плач обійняли Юдею...
«Піди і заступись за нас!»- просить громада раббі.
«Чи ж ви не знаєте, що цар «за так» не робить?»
«Та ми зібрали ось скільки-но змогли...»
Взяв раббі гроші тай подавсь в палац.
«Скажіть цареві,- просить сторожу,-
Що старий юдей знать хоче про його здоров’я».
«Приведіть негайно дивака цього»- звелів володар.
А як побачив, хто перед ним, зійшов із трону:
«Що привело тебе, рятівника мого?»
«Щоб змилостивився ти над моїм народом!»
Насупився тиран, та відійшов по хвилі:
«Скажи на милість, чи є в твоїй Торі хоча б одна олжа?»
«Ні, повелителю! Всевишній же її створив!..»
«То чому ж мене, сина Ейсава, вашого брата,
Так негостинно зустріли тоді твої юдеї?
..Хіба ж не сказано: «Не погордуй ідумеянином, він брат твій.
Не погордуй і єгиптянином - приходьком був ти в його краї» ...
Порушили наказ ви Божий, то ж мусите прийняти кару!»
«Завинили брати мої... Прости їх, якщо можеш!»
«Належним чином хай відшкодують провину!»
«Передали вони ось це на знак покути»,-
І клунок з грошима простягає раббі.
«Всі, скільки є там, - твої . Як борг мій ...
А що зодягнув і годував, візьми в скарбниці
Сімдесят змін одягу, що стануть до вподоби.
Заради тебе, рятівника мого, прощаю твій народ.
Та накажи йому, хай не забуває, як -от я і ти,
Пораду мудрого Шломо : «Хліб свій по воді пошли,-
По багатьох днях знайдеш його знову ».
------------
Дварім (Повторення Закону),23:8.
Цар Соломон.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-26 19:31:46
Переглядів сторінки твору 836
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.941 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.022 / 5.71)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2018.07.21 12:30
Автор у цю хвилину відсутній