Злочинці називаються мертвими навіть за життя,
а праведники – живими навіть після смерті
Брахот, 18-б
Мисливець не має права вбивати птаха,
що прилетів до нього за порятунком
З Кодексу самурая


1
Соллі Ганор ускочив в гастроном
І певен був, що вийде звідти з літом ,
Бо все, що доти у шкатулці мав,
Віддав юдеям - біженцям із Польщі.
Понуро брів до виходу ні з чим:
Тьоті наразі не застав, щоб попросити.
«Щось негаразд?»- почулось майже поруч.
Хлопчик обернувсь і бачить незнайомця.
В очах його світилося - прийти на поміч.
І Соллі не помиливсь, бо за якусь мить
Тримав в долоні не один, а два новенькі літи.
«Приходьте на Хануку до нас!»-
Крикнув він незнайомцю на пороз.

2
І ось перший японський дипломат
У незалежній поки що Литві
Переступа поріг юдейської господи.
І слуха оповідь про мужніх Маккавеїв:
Підняли вони проти напасників народ,
Що став оружно на захист віри у Всевишнього.
І бачить християнин-дипломат свічник,
Котрий нагадує про диво, що зробив Господь ,
Аби Його обранці могли нарешті освітити Храм,
Який погани обібрали й занапастили.

3
Якогось досвіта од гамору прокинувсь Сугіхара.
Здавалось, от-от луснуть вікна.
Вийшов на подвір’я. Із-за грат
Тяглись до нього сотні рук.
І хоча консул не розумів благальних голосів,
Із пам’ятного для нього вечора на Хануку
Знав, що біженці із Польщі то були,
Котрі тікали од чуми фашизму.
Гамір стих, як вийшов наперед
В широкополій шляпі, в лапсердаку
Рав Зерах Варгафтіг, учитель єшиви .
Просив він допомоги в дипломата:
Дістатися на два островки в Карибськім морі ,
Де хвалений демократією «вільний світ»
Дав прихисток приреченим на згин.
Рав говорив, а дипломату вчувався голос батька-самурая:
«Людина має приймати рішення протягом семи вдихів і видихів...»

4
Телеграму в Токіо негайно ж дипломат послав.
Відповідь приголомшила: «Ніяких дозволів!»-
Наказували ті, хто вже злигався з навіженим Гітлером.
Що робить? Думки наскакували одна на одну:
«Гарний слуга – це той, хто безвідмовно кориться господарю ...»
«Кінець кар’єрі...Дізнаються – засудять. Може, й на смерть...»
«Десятеро не здолають одержимого...»
«Отже, слід стати одержимим...»
«А сім’я?..»
«Метикуваті гідні зневаги. Розрахунки не мають кінця-краю...»
«Якщо людина день і ніч шукає нагоди здолати ворога,
Сильнішого од себе, не знатиме ні втоми, ані страху!
«Справжній самурай ніколи не повинен занепадати духом.
Сміло йди вперед. Так, начебто ніщо тебе не в змозі зупинити!»
« Ісус робив отак. Тож і мені годиться нині
Стояти поруч з гнаними й бідними».
«Продажним чинушам нехай я зраджу,
Але не зраджу Господу Богу».

5
Сумнівам поклала край дружина.
І ось вже днями й ночами разом з Юкокою
Готує дипломат візи на виїзд через Японію.
Забува про їжу. Згадує тоді, як терпнуть руки.
Треба поспішать. Кожна мить – це ж ще одне життя.
Непевний час - можуть і консульство закрити?..
Наче дививсь у воду. Москва таки його закрила.
Домовився, щоб ще хоч трохи залишитись.
Та й цьому настав кінець. Поїзд ще стоїть,
Отож, подружжя штампує візи у вагоні.
А як неждано скрипнули колеса,
Юдеї підхопили печатку, яку їм консул кинув,
Аби й без нього рятувалися од смерті.

6
Не зносив голови меча одним ударом
І не зробив собі сеппуку .
Хоч добре знав, що слід служить хазяїну,
Собі на шкоду ту заповідь порушив,
Бо всотані з дитинства закони самураїв
Звіряв він із заповітами Ісуса.
...І деревцем навіки проріс в Єрусалимі Сугіхара.
--------------------

Цю та інші наведені нижче в тексті курсивом цитати запозичено з книги: Ямамото Цунетомо «Хагакурэ», Юкио Мисимаи «Хагакурэ нюмон». Санкт-Петербург, «Евразия», 1996.
Літ – грошова одиниця в довоєнній Литві.

Сугіхара Тіуне (1900-1986) – японський дипломат, віце-консул Японської імперії в Литовській Республіці. Видаючи транзитні японські візи, допоміг понад 6 тисячам польських і литовських юдеїв, котрі рятувалися від переслідування нацистів, покинути країну. В 1985 році удостоєний звання Праведника миру.
Ханука (іврит- освячення, оновлення) – свято юдеїв, встановлене в другому столітті до н.е. в пам’ять про очищення Храму після розгрому й вигнання греко-сірійських військ у 165 році до н.е. « Лишився один дзбанок, запечатаний першосвященником, і було в ньому масла, щоб запалити Менору, тільки на один день горіння. Тоді сталося диво і запалювали од нього вісім днів, необхідних для готування нового».- Вавілонський Талмуд, Шабат, 21-а.
Йдеться про єшиву «Мир» - найбільшу й найавторитетнішу нині в Ізраїлі.
Кюрасао та Нідерландська Гвіана (нині Сурінам).
Сеппуку – самовбивство шляхом розтину живота.