Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.22
18:55
Усе життя - велике синє поле,
Крізь поле це дорога непроста
Кладе мовчання у сухі вуста,
Тут пісня не лунатиме ніколи,
Лише відлуння, сповнене крамоли!
Здається, все прожите - тільки сон...
Стоїть жури ворожий батальйон,
Засохли польові яскраві кві
Крізь поле це дорога непроста
Кладе мовчання у сухі вуста,
Тут пісня не лунатиме ніколи,
Лише відлуння, сповнене крамоли!
Здається, все прожите - тільки сон...
Стоїть жури ворожий батальйон,
Засохли польові яскраві кві
2026.11.22
18:46
ІІІ. ЕПОХА БАРОКО: Тінь, пристрасть і застигла мить
8. «КАРАВАДЖО: СВІТЛО І ТІНІ ПОРТО-ЕРКОЛЕ»
(Містерія на три з’яви-«видіння» з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Мікеланджело Мерізі да Караваджо – Майстер, поранений, згасаючий
8. «КАРАВАДЖО: СВІТЛО І ТІНІ ПОРТО-ЕРКОЛЕ»
(Містерія на три з’яви-«видіння» з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Мікеланджело Мерізі да Караваджо – Майстер, поранений, згасаючий
2026.11.22
18:27
Напівбрати-напівкати,
Напівтварюки-напівлюди,
Напівсвятоші-напів-Юди –
І спробуй з глузду не зійти!
Пощез стовідсотковий вміст –
Діли усе наполовину,
Бо навіть ницу худобину
Напівтварюки-напівлюди,
Напівсвятоші-напів-Юди –
І спробуй з глузду не зійти!
Пощез стовідсотковий вміст –
Діли усе наполовину,
Бо навіть ницу худобину
2026.11.22
17:22
Спить підступне у в’язниці,
Чути шерех чорних крил,
Млин розчинний у кавниці,
Місяць знову повен сил.
Бородою перехожі
Листя верб метуть вночі,
Рій метеликів вельможних,
Чути шерех чорних крил,
Млин розчинний у кавниці,
Місяць знову повен сил.
Бородою перехожі
Листя верб метуть вночі,
Рій метеликів вельможних,
2026.11.22
14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
2026.11.22
13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
2026.11.22
07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
2026.11.21
22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
2026.11.21
20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
2026.11.21
18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
2026.11.21
14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
2026.11.21
13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
2026.11.21
12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
2026.11.21
11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
2026.11.21
11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
2026.11.21
07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.11
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Поеми
Праведний самурай
Злочинці називаються мертвими навіть за життя,
а праведники – живими навіть після смерті
Брахот, 18-б
Мисливець не має права вбивати птаха,
що прилетів до нього за порятунком
З Кодексу самурая
1
Соллі Ганор ускочив в гастроном
І певен був, що вийде звідти з літом ,
Бо все, що доти у шкатулці мав,
Віддав юдеям - біженцям із Польщі.
Понуро брів до виходу ні з чим:
Тьоті наразі не застав, щоб попросити.
«Щось негаразд?»- почулось майже поруч.
Хлопчик обернувсь і бачить незнайомця.
В очах його світилося - прийти на поміч.
І Соллі не помиливсь, бо за якусь мить
Тримав в долоні не один, а два новенькі літи.
«Приходьте на Хануку до нас!»-
Крикнув він незнайомцю на пороз.
2
І ось перший японський дипломат
У незалежній поки що Литві
Переступа поріг юдейської господи.
І слуха оповідь про мужніх Маккавеїв:
Підняли вони проти напасників народ,
Що став оружно на захист віри у Всевишнього.
І бачить християнин-дипломат свічник,
Котрий нагадує про диво, що зробив Господь ,
Аби Його обранці могли нарешті освітити Храм,
Який погани обібрали й занапастили.
3
Якогось досвіта од гамору прокинувсь Сугіхара.
Здавалось, от-от луснуть вікна.
Вийшов на подвір’я. Із-за грат
Тяглись до нього сотні рук.
І хоча консул не розумів благальних голосів,
Із пам’ятного для нього вечора на Хануку
Знав, що біженці із Польщі то були,
Котрі тікали од чуми фашизму.
Гамір стих, як вийшов наперед
В широкополій шляпі, в лапсердаку
Рав Зерах Варгафтіг, учитель єшиви .
Просив він допомоги в дипломата:
Дістатися на два островки в Карибськім морі ,
Де хвалений демократією «вільний світ»
Дав прихисток приреченим на згин.
Рав говорив, а дипломату вчувався голос батька-самурая:
«Людина має приймати рішення протягом семи вдихів і видихів...»
4
Телеграму в Токіо негайно ж дипломат послав.
Відповідь приголомшила: «Ніяких дозволів!»-
Наказували ті, хто вже злигався з навіженим Гітлером.
Що робить? Думки наскакували одна на одну:
«Гарний слуга – це той, хто безвідмовно кориться господарю ...»
«Кінець кар’єрі...Дізнаються – засудять. Може, й на смерть...»
«Десятеро не здолають одержимого...»
«Отже, слід стати одержимим...»
«А сім’я?..»
«Метикуваті гідні зневаги. Розрахунки не мають кінця-краю...»
«Якщо людина день і ніч шукає нагоди здолати ворога,
Сильнішого од себе, не знатиме ні втоми, ані страху!
«Справжній самурай ніколи не повинен занепадати духом.
Сміло йди вперед. Так, начебто ніщо тебе не в змозі зупинити!»
« Ісус робив отак. Тож і мені годиться нині
Стояти поруч з гнаними й бідними».
«Продажним чинушам нехай я зраджу,
Але не зраджу Господу Богу».
5
Сумнівам поклала край дружина.
І ось вже днями й ночами разом з Юкокою
Готує дипломат візи на виїзд через Японію.
Забува про їжу. Згадує тоді, як терпнуть руки.
Треба поспішать. Кожна мить – це ж ще одне життя.
Непевний час - можуть і консульство закрити?..
Наче дививсь у воду. Москва таки його закрила.
Домовився, щоб ще хоч трохи залишитись.
Та й цьому настав кінець. Поїзд ще стоїть,
Отож, подружжя штампує візи у вагоні.
А як неждано скрипнули колеса,
Юдеї підхопили печатку, яку їм консул кинув,
Аби й без нього рятувалися од смерті.
6
Не зносив голови меча одним ударом
І не зробив собі сеппуку .
Хоч добре знав, що слід служить хазяїну,
Собі на шкоду ту заповідь порушив,
Бо всотані з дитинства закони самураїв
Звіряв він із заповітами Ісуса.
...І деревцем навіки проріс в Єрусалимі Сугіхара.
--------------------
Цю та інші наведені нижче в тексті курсивом цитати запозичено з книги: Ямамото Цунетомо «Хагакурэ», Юкио Мисимаи «Хагакурэ нюмон». Санкт-Петербург, «Евразия», 1996.
Літ – грошова одиниця в довоєнній Литві.
Сугіхара Тіуне (1900-1986) – японський дипломат, віце-консул Японської імперії в Литовській Республіці. Видаючи транзитні японські візи, допоміг понад 6 тисячам польських і литовських юдеїв, котрі рятувалися від переслідування нацистів, покинути країну. В 1985 році удостоєний звання Праведника миру.
Ханука (іврит- освячення, оновлення) – свято юдеїв, встановлене в другому столітті до н.е. в пам’ять про очищення Храму після розгрому й вигнання греко-сірійських військ у 165 році до н.е. « Лишився один дзбанок, запечатаний першосвященником, і було в ньому масла, щоб запалити Менору, тільки на один день горіння. Тоді сталося диво і запалювали од нього вісім днів, необхідних для готування нового».- Вавілонський Талмуд, Шабат, 21-а.
Йдеться про єшиву «Мир» - найбільшу й найавторитетнішу нині в Ізраїлі.
Кюрасао та Нідерландська Гвіана (нині Сурінам).
Сеппуку – самовбивство шляхом розтину живота.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Праведний самурай
Злочинці називаються мертвими навіть за життя,
а праведники – живими навіть після смерті
Брахот, 18-б
Мисливець не має права вбивати птаха,
що прилетів до нього за порятунком
З Кодексу самурая
1
Соллі Ганор ускочив в гастроном
І певен був, що вийде звідти з літом ,
Бо все, що доти у шкатулці мав,
Віддав юдеям - біженцям із Польщі.
Понуро брів до виходу ні з чим:
Тьоті наразі не застав, щоб попросити.
«Щось негаразд?»- почулось майже поруч.
Хлопчик обернувсь і бачить незнайомця.
В очах його світилося - прийти на поміч.
І Соллі не помиливсь, бо за якусь мить
Тримав в долоні не один, а два новенькі літи.
«Приходьте на Хануку до нас!»-
Крикнув він незнайомцю на пороз.
2
І ось перший японський дипломат
У незалежній поки що Литві
Переступа поріг юдейської господи.
І слуха оповідь про мужніх Маккавеїв:
Підняли вони проти напасників народ,
Що став оружно на захист віри у Всевишнього.
І бачить християнин-дипломат свічник,
Котрий нагадує про диво, що зробив Господь ,
Аби Його обранці могли нарешті освітити Храм,
Який погани обібрали й занапастили.
3
Якогось досвіта од гамору прокинувсь Сугіхара.
Здавалось, от-от луснуть вікна.
Вийшов на подвір’я. Із-за грат
Тяглись до нього сотні рук.
І хоча консул не розумів благальних голосів,
Із пам’ятного для нього вечора на Хануку
Знав, що біженці із Польщі то були,
Котрі тікали од чуми фашизму.
Гамір стих, як вийшов наперед
В широкополій шляпі, в лапсердаку
Рав Зерах Варгафтіг, учитель єшиви .
Просив він допомоги в дипломата:
Дістатися на два островки в Карибськім морі ,
Де хвалений демократією «вільний світ»
Дав прихисток приреченим на згин.
Рав говорив, а дипломату вчувався голос батька-самурая:
«Людина має приймати рішення протягом семи вдихів і видихів...»
4
Телеграму в Токіо негайно ж дипломат послав.
Відповідь приголомшила: «Ніяких дозволів!»-
Наказували ті, хто вже злигався з навіженим Гітлером.
Що робить? Думки наскакували одна на одну:
«Гарний слуга – це той, хто безвідмовно кориться господарю ...»
«Кінець кар’єрі...Дізнаються – засудять. Може, й на смерть...»
«Десятеро не здолають одержимого...»
«Отже, слід стати одержимим...»
«А сім’я?..»
«Метикуваті гідні зневаги. Розрахунки не мають кінця-краю...»
«Якщо людина день і ніч шукає нагоди здолати ворога,
Сильнішого од себе, не знатиме ні втоми, ані страху!
«Справжній самурай ніколи не повинен занепадати духом.
Сміло йди вперед. Так, начебто ніщо тебе не в змозі зупинити!»
« Ісус робив отак. Тож і мені годиться нині
Стояти поруч з гнаними й бідними».
«Продажним чинушам нехай я зраджу,
Але не зраджу Господу Богу».
5
Сумнівам поклала край дружина.
І ось вже днями й ночами разом з Юкокою
Готує дипломат візи на виїзд через Японію.
Забува про їжу. Згадує тоді, як терпнуть руки.
Треба поспішать. Кожна мить – це ж ще одне життя.
Непевний час - можуть і консульство закрити?..
Наче дививсь у воду. Москва таки його закрила.
Домовився, щоб ще хоч трохи залишитись.
Та й цьому настав кінець. Поїзд ще стоїть,
Отож, подружжя штампує візи у вагоні.
А як неждано скрипнули колеса,
Юдеї підхопили печатку, яку їм консул кинув,
Аби й без нього рятувалися од смерті.
6
Не зносив голови меча одним ударом
І не зробив собі сеппуку .
Хоч добре знав, що слід служить хазяїну,
Собі на шкоду ту заповідь порушив,
Бо всотані з дитинства закони самураїв
Звіряв він із заповітами Ісуса.
...І деревцем навіки проріс в Єрусалимі Сугіхара.
--------------------
Цю та інші наведені нижче в тексті курсивом цитати запозичено з книги: Ямамото Цунетомо «Хагакурэ», Юкио Мисимаи «Хагакурэ нюмон». Санкт-Петербург, «Евразия», 1996.
Літ – грошова одиниця в довоєнній Литві.
Сугіхара Тіуне (1900-1986) – японський дипломат, віце-консул Японської імперії в Литовській Республіці. Видаючи транзитні японські візи, допоміг понад 6 тисячам польських і литовських юдеїв, котрі рятувалися від переслідування нацистів, покинути країну. В 1985 році удостоєний звання Праведника миру.
Ханука (іврит- освячення, оновлення) – свято юдеїв, встановлене в другому столітті до н.е. в пам’ять про очищення Храму після розгрому й вигнання греко-сірійських військ у 165 році до н.е. « Лишився один дзбанок, запечатаний першосвященником, і було в ньому масла, щоб запалити Менору, тільки на один день горіння. Тоді сталося диво і запалювали од нього вісім днів, необхідних для готування нового».- Вавілонський Талмуд, Шабат, 21-а.
Йдеться про єшиву «Мир» - найбільшу й найавторитетнішу нині в Ізраїлі.
Кюрасао та Нідерландська Гвіана (нині Сурінам).
Сеппуку – самовбивство шляхом розтину живота.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
