ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Ніхто
2020.01.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 ТОТ ДРУГОЙ, ЧТО ЖИВЕТ В НАС.

"Загадочное, могущественное, тревожащее- наше бессознательное
не может не возбуждать любопытства. Существует ли оно на самом
деле? Для чего оно нам служит? И можем ли мы установить с ним
контакт? Попробуем разобраться с мифами".

Юрий Зубцов.

Мысль о том, что бессознательное есть у каждого из нас, сегодня уже почти не удивляет. Мы привычно отмечаем "оговорки по Фрейду" или, дважды забыв ключи от дома ищем в этом скрытый смысл. А когда друг раз за разом терпит неудачи любви, глубокомысленно замечаем, что он,наверное, бессознательно не хочет связывать себя обязательствами. Мы приписываем бессознательному волю, как если бы оно было некой живущей в нас, но отдельной личностью...
Но знаем ли мы, что оно из себя представляет на самом деле?
По выражению Фрейда. бессознательное- это скрытая от глаз "другая сцена", на которой разыгрывается наша жизнь. Сюда вытесняются те наши воспоминания, желания, эмоции и чувства, которые вызывают страх или стыд у нас самих. Не сознавая этого, мы можем испытывать неясное чувство вины, которое заставляет нас наказывать самих себя болезнями, неудачами в любовных делах или карьере. Бессознательное ставит нас перед тревожащим фактом: эмоции, фантазии, мысли, о которых мы не знаем или не обращаем на них внимания, могут определять нашу жизнь в большей степени, чем наша воля.
Сегодня, в эпоху культа свободной воли и человеческих возможностей, смириться с этим особенно сложно. Тем более, что и современная наука согласна принимать всерьез лишь то,что можно взвесить, измерить и рационально объяснить. А как измерить бессознательное? В результате сама его концепция подвергается критике.
Пользуясь этим словом, мы далеко не всегда ясно понимаем, что именно за ним стоит. Наше бессознательное порой представляется темной бездной, таинственным повелителем, который способен одарить нас счастьем, а может его лишить... Мы приписываем ему способность распоряжаться нами, как будто оно - живое существо. Оно проявляет себя самыми разными способами- оговорками, ошибками, неожиданными и нелогичными эмоциями и даже симптомами болезней. Умеем ли мы слышать его сигналы? Некоторым из нас это удается. Главные посланцы бессознательного- это наши сны. Нужно научиться их расшифровывать, чтобы лучше узнать себя.
Еще в 111-1V веках раввины, составители Талмуда, высказывали догадку, что наши сны говорят о тайных чаяниях и желаниях. Через тысячу с лишним лет за бессознательное взялись европейские философы . Бенедикт Спиноза в XV111 веке отмечал, что истинные причины наших действий почти всегда скрыты от нас. Сам термин "бессознательное" появился на столетие позже. Фридрих Шеллинг считал, что это- жизненный прорыв, объединяющий глубины духа и природу. А Артур Шопенгауэр рисовал бессознательные силы, правящие равно людьми и миром. Однако, философия на то и переводится, как "любовь к мудрости", что призвана идеализировать сознание и добиваться полной рациональности. И бессознательное для философов ставало скорее не объектом изучения, а источником неприятной путаницы, которую надлежит устранить.
В конце X1X века бессознательное взяли на вооружение врачи, лечившие гипнозом. Они полагали, что эта невидимая часть душевной жизни человека присуща лишь психически больным людям. Доктор Зигмунд Фрейд предположил, что бессознательное есть абсолютно у каждого из нас. Практикуя гипноз, он открыл, что наряду с сознанием существует и подсознание. Бессознательное лишь часть его( наряду с предсознанием), которая населена запретными желаниями, инстинктами жизни и смерти. Он первым понял, что бессознательное обладает своими внутренними законами и нуждается в том, чтобы быть истолкованным. По сути Фрейд предложил новое революционное видение человеческой ДУШИ. По своей оригинальности, эвристичности и глубине эта его концепция совершенно беспрецедентна.

Из материалов журнала "ПСИХОЛОГИЯ".





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-23 11:15:09
Переглядів сторінки твору 994
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.02.27 01:03
Автор у цю хвилину відсутній