Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.24
22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
2026.02.24
21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
2026.02.24
19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
2026.02.24
18:35
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!
Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!
Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера
2026.02.24
14:08
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
2026.02.24
13:53
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
2026.02.24
13:09
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
2026.02.24
12:50
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
2026.02.24
12:13
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
2026.02.24
11:28
Відбудеться повернення по колу
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.
Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.
Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,
2026.02.24
05:30
Плач, бейбі
Плач, маленький
Ось ти і вдома
Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе
Плач, маленький
Ось ти і вдома
Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе
2026.02.23
23:31
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.
Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.
Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:
2026.02.23
21:19
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те
2026.02.23
17:04
Уперто нас минає брудершафт.
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!
Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!
Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і
2026.02.23
16:41
Над рікою, що зветься Турбота
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності
2026.02.23
16:20
Пішов за обрій січень кришталевий,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.
Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.
Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Публіцистика
Рабейну Ашер бен Єхіель "Золоті правила поведінки"
Хай не будуть тобі гроші дорожчі, ніж твоє тіло.
Не сердься на перехожих. Хай буде привітним твоє лице.
Не переїдай, щоб наповнити шлунок, бо чимало хвороб од надміру харчів.
Не хвались багатством своїм, бо хвалько накликає ненависників і зазнає невдачі од них.
Не розмовляй з дурнем і навіженим, бо вони не зрозуміють тебе і зневажатимуть.
Не будь невдячним, поважай того, хто відчинив тобі двері
Не сиди з нікчемними пересмішниками, щоб і самому не встряти в гріх.
Уникай пліток і наклепу на будь-кого і не займайся злослів’ям та брехнею.
Хай не сходить з вуст твоїх зухвала брехня. Будь вірним кожній людині.
Не квапся відповідати грубістю на те, що тобі не до вподоби.
Не наводь страх у домі своєму, бо твоя негідна поведінка призводить до страхіть.
Не віддаляйся од здорового глузду, мудрості й моралі. Покривайся порохом од ніг мудреців.
Не спи подовгу сном лінивого, прокидайся з першими променями сонця і спів півня хай підійма тебе з ліжка.
Вставай проворно, а не як ледар.
Не тримай заздрості в серці, бо це зло й невиліковна хвороба.
Не зневажай нікого й нічого та щоб у тебе не було людини чи речі, яка б не мала свого місця.
Не сердься на дружину. Якщо віддалив її лівою, то приблизь негайно ж правою рукою.
Не квапся сердитись на будь-що і не крути носом, щоб не позбутись розуму.
Не покладайся на чиїсь дарунки, сам зароби собі на хліб.
Не думай, що розум твій назавше, бо так не прибуде тобі мудрості.
Не приховуй те, що соромишся зробити одверто, і не кажи: «Хто мене бачить?»
Не роби нічого, що принижує людину.
Не спокушай приятеля улесливими речами й не говори нещиро.
Не сором батька й матір. Не засмучуй їх і поважай щодень.
Не радій надто. Пам’ятай, що душа твоя і ти сам створені з праху, а кінець твій, як у черв’яка.
Не привчайсь їсти поза домом, у великій компанії. Окрім хіба що сімейних торжеств.
Добивайся пошани, але не прагни того, що не заслужив.
Не опускай рук у пошуках друзів і коханих і не принижуй в очах своїх того, хто тебе ненавидить.
Не звертай уваги на того, хто багатший од тебе, а подивись на того, хто бідніший.
Не старайся здобути повагу людей, щоб вони не принизили тебе.
Не зв’язуйся з негідниками і злочинцями, сердитими й дурними, щоб не осоромитись.
Не втручайся в спірку, що не стосується тебе, бо ті, хто сваряться, врешті-решт помиряться, а на тебе сердитимуться.
Не лінуйся першим добиватися миру з кожним.
Не поспішай сердитись. Остерігайся шахраїв, ненависників і заздрісних.
Уникай клятв і не зарікайся, не сердься і не глузуй, бо все це призводить до замішання душі й думки.
Віддаляйся од того, на що чи на кого не можна опертись, і не роби опорою золото, бо це початок язичництва.
Надавай менше ваги грошам, аніж тому, що сходить з вуст твоїх. Хай не поспішають вони сказати щось погане, допоки те, що буде сказано, не виважив розум. Це ж стосується й того, про що говорять при тобі і що не є таємницею. Оціни його серцем. Не кажи: « Я чув це».
Радій, як чуєш докір чи пораду собі, приймай повчання.
Не зазнавайся, будь скромним, як порох, що всі його топчуть.
Не сором товариша при всіх.
Не опускай рук, щоб знайти вірного друга, дорожи ним і нізащо не втрачай.
Не сердься на товариша ані дня, скори себе й попроси прощення. Не кажи: «Він має зробити це першим».
Не намагайся знати, що сталося між кимось та його приятелем.
Не будь педантом щодо інших. Звіряй свої бажання з бажанням інших.
Не нищ себе пиятикою, щоб поводитись непристойно, а потім розкаюватись.
-----------------
Рабейну Ашер бен Єхіель (відомий також і як Ашері чи Рош) – відомий рабин і талмудист (близько 1250-1327). Благочестя Ашера бен Єхіеля та його поведінка, гідні наслідування, відбилися в творах, відомих під різними назвами: «Гангахот га-Рош» («Настанови Роша»), «Орхот хаїм» («Образ життя»), «Цаваат га-Рош» («Заповіт Роша»). В них подано детальний опис правил поведінки юдея в приватному, сімейному та суспільному житті.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Рабейну Ашер бен Єхіель "Золоті правила поведінки"
Хай не будуть тобі гроші дорожчі, ніж твоє тіло.
Не сердься на перехожих. Хай буде привітним твоє лице.
Не переїдай, щоб наповнити шлунок, бо чимало хвороб од надміру харчів.
Не хвались багатством своїм, бо хвалько накликає ненависників і зазнає невдачі од них.
Не розмовляй з дурнем і навіженим, бо вони не зрозуміють тебе і зневажатимуть.
Не будь невдячним, поважай того, хто відчинив тобі двері
Не сиди з нікчемними пересмішниками, щоб і самому не встряти в гріх.
Уникай пліток і наклепу на будь-кого і не займайся злослів’ям та брехнею.
Хай не сходить з вуст твоїх зухвала брехня. Будь вірним кожній людині.
Не квапся відповідати грубістю на те, що тобі не до вподоби.
Не наводь страх у домі своєму, бо твоя негідна поведінка призводить до страхіть.
Не віддаляйся од здорового глузду, мудрості й моралі. Покривайся порохом од ніг мудреців.
Не спи подовгу сном лінивого, прокидайся з першими променями сонця і спів півня хай підійма тебе з ліжка.
Вставай проворно, а не як ледар.
Не тримай заздрості в серці, бо це зло й невиліковна хвороба.
Не зневажай нікого й нічого та щоб у тебе не було людини чи речі, яка б не мала свого місця.
Не сердься на дружину. Якщо віддалив її лівою, то приблизь негайно ж правою рукою.
Не квапся сердитись на будь-що і не крути носом, щоб не позбутись розуму.
Не покладайся на чиїсь дарунки, сам зароби собі на хліб.
Не думай, що розум твій назавше, бо так не прибуде тобі мудрості.
Не приховуй те, що соромишся зробити одверто, і не кажи: «Хто мене бачить?»
Не роби нічого, що принижує людину.
Не спокушай приятеля улесливими речами й не говори нещиро.
Не сором батька й матір. Не засмучуй їх і поважай щодень.
Не радій надто. Пам’ятай, що душа твоя і ти сам створені з праху, а кінець твій, як у черв’яка.
Не привчайсь їсти поза домом, у великій компанії. Окрім хіба що сімейних торжеств.
Добивайся пошани, але не прагни того, що не заслужив.
Не опускай рук у пошуках друзів і коханих і не принижуй в очах своїх того, хто тебе ненавидить.
Не звертай уваги на того, хто багатший од тебе, а подивись на того, хто бідніший.
Не старайся здобути повагу людей, щоб вони не принизили тебе.
Не зв’язуйся з негідниками і злочинцями, сердитими й дурними, щоб не осоромитись.
Не втручайся в спірку, що не стосується тебе, бо ті, хто сваряться, врешті-решт помиряться, а на тебе сердитимуться.
Не лінуйся першим добиватися миру з кожним.
Не поспішай сердитись. Остерігайся шахраїв, ненависників і заздрісних.
Уникай клятв і не зарікайся, не сердься і не глузуй, бо все це призводить до замішання душі й думки.
Віддаляйся од того, на що чи на кого не можна опертись, і не роби опорою золото, бо це початок язичництва.
Надавай менше ваги грошам, аніж тому, що сходить з вуст твоїх. Хай не поспішають вони сказати щось погане, допоки те, що буде сказано, не виважив розум. Це ж стосується й того, про що говорять при тобі і що не є таємницею. Оціни його серцем. Не кажи: « Я чув це».
Радій, як чуєш докір чи пораду собі, приймай повчання.
Не зазнавайся, будь скромним, як порох, що всі його топчуть.
Не сором товариша при всіх.
Не опускай рук, щоб знайти вірного друга, дорожи ним і нізащо не втрачай.
Не сердься на товариша ані дня, скори себе й попроси прощення. Не кажи: «Він має зробити це першим».
Не намагайся знати, що сталося між кимось та його приятелем.
Не будь педантом щодо інших. Звіряй свої бажання з бажанням інших.
Не нищ себе пиятикою, щоб поводитись непристойно, а потім розкаюватись.
-----------------
Рабейну Ашер бен Єхіель (відомий також і як Ашері чи Рош) – відомий рабин і талмудист (близько 1250-1327). Благочестя Ашера бен Єхіеля та його поведінка, гідні наслідування, відбилися в творах, відомих під різними назвами: «Гангахот га-Рош» («Настанови Роша»), «Орхот хаїм» («Образ життя»), «Цаваат га-Рош» («Заповіт Роша»). В них подано детальний опис правил поведінки юдея в приватному, сімейному та суспільному житті.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
