Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.14
19:42
Не чуть зозуль в Єрусалимі.
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця
2026.05.14
19:35
Під городом під Фелліном гримить канонада.
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а
2026.05.14
19:05
Критикую київську поетесу
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?
2026.05.14
18:56
Фрік - фрікує,
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!
2026.05.14
18:40
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер…
(З останніх поетичних надходжень)
Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер…
(З останніх поетичних надходжень)
Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав
2026.05.14
15:11
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер.
Кажуть, що кохання - вища нагорода...
А у мене інші нагороди є!
Маю гостре слово та кричущу ноту -
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер.
Кажуть, що кохання - вища нагорода...
А у мене інші нагороди є!
Маю гостре слово та кричущу ноту -
2026.05.14
14:22
Четвертий закон Менделя
Ми не вивчали в школі.
Мендель дала декому пенделя,
Натякнувши, що цей король голий.
Датчанин Ганс Крістіан Андерсен
І шведка Астрід Лінґрен
Перетнулися в Такера Карлсона,-
Ми не вивчали в школі.
Мендель дала декому пенделя,
Натякнувши, що цей король голий.
Датчанин Ганс Крістіан Андерсен
І шведка Астрід Лінґрен
Перетнулися в Такера Карлсона,-
2026.05.14
12:40
Суботнім днем я вийду в місто чуле,
Де заблукала в хащах пустота,
Де воскресає втрачене минуле
Й сідають пилом на асфальт літа.
Побачу, що ніхто не поспішає
І вулиці безлюдні в самоті.
Як проблиски дощу чи водограю,
Де заблукала в хащах пустота,
Де воскресає втрачене минуле
Й сідають пилом на асфальт літа.
Побачу, що ніхто не поспішає
І вулиці безлюдні в самоті.
Як проблиски дощу чи водограю,
2026.05.14
12:28
я хочу слів нових
михайль семенко
я хочу слів нових
щоб ці слова
не як полова
щоб як трава
Мабуть, вже понад років десять я уважно стежу за неочікуваними, інколи навіть на межі фолу, маршрутами музи Андрія Мироховича. Недаремно у його вірші, який
2026.05.14
11:52
РУСАЛКА НА ЙМЕННЯ «ЛЮБАВА»
Над Десною тумани, як сиве старе полотно,
Де вода забирає у пам’яті сонячні кроки.
Він – державна печатка, він – мудрість, він – горде вино,
А вона… тільки трави і погляд дівочий глибокий.
Над Десною розлилася ніч, гус
2026.05.14
09:55
мені би невагомого чогось
як флейти сякухаті
померти на цій кухні
на цій хаті
оскільки більш
нічого не зійшлось
закинути ще
у пакет сміттєвий
як флейти сякухаті
померти на цій кухні
на цій хаті
оскільки більш
нічого не зійшлось
закинути ще
у пакет сміттєвий
2026.05.14
08:11
Алебастровий дзбан над безоднею лине
У руці мозолистій безнадійної драми.
Чи зустрінеться в полі Чигирин з Чигирином
У прадавній задумі, над полину дарами?
В фрагментарному відблиску вічної зброї
Знов палають на сонці теракотові стегна
Від нащадкі
У руці мозолистій безнадійної драми.
Чи зустрінеться в полі Чигирин з Чигирином
У прадавній задумі, над полину дарами?
В фрагментарному відблиску вічної зброї
Знов палають на сонці теракотові стегна
Від нащадкі
2026.05.14
07:38
Римуються з укриттям
Буття і життя доладно.
І твій поетичний тям
Збирає трійне зверцадло.
Так мислиться уночі
В підземній міцній споруді
З барсеткою на плечі,
Буття і життя доладно.
І твій поетичний тям
Збирає трійне зверцадло.
Так мислиться уночі
В підземній міцній споруді
З барсеткою на плечі,
2026.05.14
07:25
Знов день промайнув, не лишивши світлини
на обрії неба в рожевім суцвітті.
А я ж не хотіла в гіркому полину
лишати сльоту на холоднім граніті.
Переболить, та, мабуть, не сьогодні —
ще рана глибока слізьми кровоточить,
і падає вечір у чорну безодню
на обрії неба в рожевім суцвітті.
А я ж не хотіла в гіркому полину
лишати сльоту на холоднім граніті.
Переболить, та, мабуть, не сьогодні —
ще рана глибока слізьми кровоточить,
і падає вечір у чорну безодню
2026.05.14
06:54
Безжурний світ
Дитячих літ
Був щедрим на утіхи
І їхній слід,
На північ й схід, -
Не стерта часом віха.
Тих давніх днів
Звучить мотив
Дитячих літ
Був щедрим на утіхи
І їхній слід,
На північ й схід, -
Не стерта часом віха.
Тих давніх днів
Звучить мотив
2026.05.13
19:36
Всесвіт, як пазли, вкладає долі
у величезну картину часу.
Бачиш, на тім, нині міннім, полі
сіяно-орано люду маса:
крик породіллі і свист нагайки,
лязкіт мечів і чаїний клекіт,
маками квітне земля-китайка
кров'ю просочена вглиб... Далеко
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...у величезну картину часу.
Бачиш, на тім, нині міннім, полі
сіяно-орано люду маса:
крик породіллі і свист нагайки,
лязкіт мечів і чаїний клекіт,
маками квітне земля-китайка
кров'ю просочена вглиб... Далеко
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Андрій Перекотиполе (1986) /
Публіцистика
Про ментальність та футбол
So… Для більшості українців (окрім волонтерів, функціонерів, ЗМІ та бариг) Євро закінчилося вчора. Закінчилося з піднятою головою й відчуттям образи. Ще перед початком турніру я здогадувався, що всі дружно вдаватимуть, ніби люблять футбол. Я знав, що всі різко полюблять Україну, варто буде тим одинадцятьом мужикам на полі хоч раз виграти. Зрештою, разом легше бути в радості, ніж у горі. Це я сприйняв, як належне.
Я також був готовий до вже сумнозвісного комплексу меншовартості. От тільки Європі ніколи не зрозуміти, чому в Донецьку під час матчу Англії та Франції скандували „Росія”. А коли трибуни „Донбас Арени” освистували збірну України після матчу з тими ж французами – я мовчки заздрив ірландцям, чиї фанати співали пісень на трибунах, поки їх збірну товкли мордою об газон (4:0).
Але вчора, добираючись із міської фан-зони, я навмисно не знімав державний прапор, у котрий загорнувся ще на початку матчу. Знаючи, що від любові до ненависті один крок, я очікував на скептичне шипіння з боку перехожих. Щось на кшталт: „Зніми цю ганчірку, ми ж лохи, а не держава. І президент у нас не такий, і самі ми убогі. Взагалі, треба тікати звідси...” Ну, і далі по тексту. Всі ми чули подібні репліки. Але навіть вчора, коли всі знали, що свято на нашій вулиці закінчилось, я чув лиш „Слава Україні” та інший позитив.
І це було приємно. Так само приємно сьогодні бачити автомобілі, прикрашені державною символікою. І ще приємно що ще хтось, окрім мене, вміє розмежовувати і знає, що Україна не там, де на табло переможний рахунок і не там, де 500 мудаків гризуться за владу. Ні. Вона на трибунах, перед екранами та на вулицях. І сьогодні ця Україна з піднятою головою.
Одинадцять мужиків на полі склали свій іспит на профпридатність. Хочеться вірити, що і ми склали свій.
P.S. Ну, а з реакції інтернету мені найбільше сподобалась ось ця:
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про ментальність та футбол
So… Для більшості українців (окрім волонтерів, функціонерів, ЗМІ та бариг) Євро закінчилося вчора. Закінчилося з піднятою головою й відчуттям образи. Ще перед початком турніру я здогадувався, що всі дружно вдаватимуть, ніби люблять футбол. Я знав, що всі різко полюблять Україну, варто буде тим одинадцятьом мужикам на полі хоч раз виграти. Зрештою, разом легше бути в радості, ніж у горі. Це я сприйняв, як належне. Я також був готовий до вже сумнозвісного комплексу меншовартості. От тільки Європі ніколи не зрозуміти, чому в Донецьку під час матчу Англії та Франції скандували „Росія”. А коли трибуни „Донбас Арени” освистували збірну України після матчу з тими ж французами – я мовчки заздрив ірландцям, чиї фанати співали пісень на трибунах, поки їх збірну товкли мордою об газон (4:0).
Але вчора, добираючись із міської фан-зони, я навмисно не знімав державний прапор, у котрий загорнувся ще на початку матчу. Знаючи, що від любові до ненависті один крок, я очікував на скептичне шипіння з боку перехожих. Щось на кшталт: „Зніми цю ганчірку, ми ж лохи, а не держава. І президент у нас не такий, і самі ми убогі. Взагалі, треба тікати звідси...” Ну, і далі по тексту. Всі ми чули подібні репліки. Але навіть вчора, коли всі знали, що свято на нашій вулиці закінчилось, я чув лиш „Слава Україні” та інший позитив.
І це було приємно. Так само приємно сьогодні бачити автомобілі, прикрашені державною символікою. І ще приємно що ще хтось, окрім мене, вміє розмежовувати і знає, що Україна не там, де на табло переможний рахунок і не там, де 500 мудаків гризуться за владу. Ні. Вона на трибунах, перед екранами та на вулицях. І сьогодні ця Україна з піднятою головою.
Одинадцять мужиків на полі склали свій іспит на профпридатність. Хочеться вірити, що і ми склали свій.
P.S. Ну, а з реакції інтернету мені найбільше сподобалась ось ця:
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
