ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2019.09.19 14:16
Доторкнися пелюсткових вуст
і метеликом забийсь в троянді,
в трепетних руках і я озвусь
чарівною скрипкою Вівальді.
Щоб єлейний почуття мотив -
поліфоній пристрасної румби,
душу вивертав і золотив
оксамитовим цілунком  губи.

Серго Сокольник
2019.09.19 13:02
маленька поема***

Здригнувся? Я не ворона.
Я Янгол твій охоронець.
Послухай, лінивий сплюхо,
Я дещо скажу на вухо...
.......................................................
Цей день у твоїх руках...

Олександр Сушко
2019.09.19 11:43
Шеляга не вартий опус цей,
Про кохання в ньому ні словечка.
Бгає в руки сатиричний цеп
Муза. І памфлет на вухо шепче.

В зомбоящик вирячивсь дурко,
Ловить кожне слово владоможця.
Вілла в пана в стилі рококо,

Іван Потьомкін
2019.09.19 09:00
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Микола Соболь
2019.09.19 05:55
Думки юначі сповнені надій.
В очах максималізм непереможний
І це не дивно. Певно знає кожний,
Яке життя у підлітка без мрій?

В шістнадцять світ пізнав од «А» до «Я».
І на душі то сонячно, то хмарно
І навіть сперечатись якось марно,

Віктор Кучерук
2019.09.19 00:55
Наче музики розливи
Цілий вечір за вікном, –
Дощ вирує галасливо
Й заспокійливо притьмом.
То прискориться привабно,
То утомлено зітхне, –
Та потому знов не слабне,
Присипляючи мене…

Олександр Сушко
2019.09.18 21:17
Здрастуй, осене! Втішливо бачити знов
Твій шикарний наряд. І минулий урізався в пам'ять...
Отже, знову дощить, я для мрій прочиняю вікно -
Хай сідають на плечі та зоряну пісню співають.

Ні, не марно тебе цілий рік, наче дива жадав,
Бо тебе лиш люб

Ігор Деркач
2019.09.18 20:56
То не біда, коли поезій – вал,
з якого неотеса виринає.
Біда, коли шукають кримінал,
якого і у себе вистачає.

***
І двійники являються таки,
аби чужу охаяти сторінку.

Петро Скоропис
2019.09.18 19:14
Мій Телемаку,
прі за Трою край
покладено. Хто горував – забув я.
Гадаю, греки: стільки тіл своїх
полеглих можуть кинути лиш греки.
І все-таки угадуваний шлях
додому дався довшим непомірно,
неначе Посейдон, поки ми там

Олена Багрянцева
2019.09.18 11:53
Він хотів стати сонцем для неї – і гріти вічно.
Грозові розганяти хмари, стирати смуток.
Заховати усі тривоги в рахманний жмуток.
Малювати добро на полотнах своїх неспішно.

Тільки двері вона зачиняла від нього міцно.
На ясні почуття не звертала ува

Віктор Кучерук
2019.09.18 09:05
Г. С...
Напевно, снив тобою знову,
Якщо у пам'яті зберіг
Я течію швидку розмови,
А на питань порогах - сміх.
Ним просто подих забивало
І клало подив на лице, -
Аж поки сонце не злякало

Олександр Сушко
2019.09.18 07:12
Створив адамам Бог тендітних єв,
Тож не бурчи. Люби свою і крапка.
Для жінки неважливо хто ти є -
Поет, монах чи в орденах вояка.

Буває, доля скине у кювет,
Від негараздів, наче пес побитий.
Замало грошей? Видом не атлет?

Володимир Бойко
2019.09.17 21:13
Упала зірка з небосхилу –
Чи від розпуки, чи з нудьги,
Чи лет її перепинили
Підступні друзі-вороги.

Упала зірка, та й по всьому...
Лиш вітерець прошелестів.
Вона не вернеться додому,

Ігор Федів
2019.09.17 19:16
Чого муляє у душі
І серце неспокійно б'ється?
Немає долі на землі,
Омана за ногами в'ється.
Що заховали у слова,
Якої думки там немає?
Їх не приймає голова,
У гаслах мозок помирає.

Сергій Губерначук
2019.09.17 17:54
Я зараз пишу на осінній воді,
в якій перед бурею літо втопилось,
на листі каштану, яке у листі
знайдеш і загубиш, як ти загубилась.

Мов стіни собору, цей день розпишу
фраґментами давніх повчальних історій.
Себе запечалю, тебе розсмішу,

Ніна Виноградська
2019.09.17 14:49
Прошу безсоння у небес
Отак, як сну колись просила.
Твого мовчання добрий пес
Мене не вкусить. Я б вкусила.

Хоча б відчути, що жива,
І кров ще струменить у жилах.
Але до ранку всі слова
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Дмитро Заєць
2019.08.06

Олекса Палій
2019.06.14

Євген Чорний
2019.04.01

Ярослав Куцела
2019.03.17

Вікторія Їхова
2019.01.26

Іван Цимбалюк Калиновий
2019.01.21

Катерина Гуменюк
2018.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Інша поезія

 ***

"… маючи друге око, тобто маючи відразу як мінімум дві різні точки зору…"
П. Флоренський "Зворотна перспектива"

коли ти розмірковуєш,
чому ми так дивно влаштовані,
уяви, що цей світ – метелик,
кожне крило якого –
безмежний простір.

на одному з них вечір,
а на іншому – ранок.
ось тут бронзовий жук-вусач збігає
вигнутою лункою листка,
а з іншого боку місячний кіт
складає у вільхову шкатулку
клубочки дитячих снів.

там зелена хвиля змиває сліди на піску,
а тут загораються блакитні ліхтарики мрії,

на одному крилі
шумить водоспад і лань п'є з потоку,
а на іншому скрипаль
прикладає до плеча ялинову скрипку
і зоря біля його ніг
відбивається у далекій воді
протилежного берега.

коли ти вирушаєш в дорогу,
я повертаюся.
коли ти опускаєш голову на руки,
я тебе не докличуся.
це одне життя,
що згортається і розгортається
силою тяжіння полюсів.

коли вона стане нестерпною,
метелик сяде перепочити,
його крильця складуться докупи,
і ми збудуємо новий ковчег.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-16 21:55:15
Переглядів сторінки твору 3252
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.173 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-07-17 10:59:14 ]
дякую, Олесю :) дуже рада вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-07-17 10:11:17 ]
Світ-метелик, і два крила життя - такий точний, красивий образ, стало радісніше усвідомлювати, що я - маленька крапка на тому крилі. Гарно і сильно. Молодець, Олю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-07-17 11:03:24 ]
дякую, пані Любо!
якось вчора ми з донькою говорили про те, навіщо одягатися красиво :)) вона сказала - ну люди ж будуть дивитися і їм буде радісно :)) щось в тому є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2012-07-17 12:15:25 ]
Таке пантеістичне бачення світу робить нас людьми не менш, ніж будь-яка віра.
Щасти вам на такі поезії!
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-07-18 09:41:20 ]
Дай вам Бог здоров'я, пане Іване! Дякую! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-07-17 12:26:39 ]
все в полюсах безмірних, безкінечних, холодних...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-07-18 09:42:35 ]
ну, я думаю, що раз ті світи так густо заселені, то не такі вони вже й холодні :))) дякую, Таню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нико Ширяев (Л.П./М.К.) [ 2012-07-17 12:33:44 ]
Мне кажется, что эта тема требовала более чувственно-ощущабельного раскрытия с эдаким внешним флёром. А здесь - всё слишком через ум и закончено. Хотя очень неплохо!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-07-18 09:52:25 ]
о, я никогда не определяю для себя тему, а просто пишу о том, что меня волнует… Но вот вы сказали о теме, и я задумалась :)) Как мне кажется, основная тема - это двойственность мира, но не всегда противоположность...
А в ней проявляется ещё одна, о которой я оговорилась почти что одним словом, - сила тяготения, которая и приводит все в движение… Но это вечная тема :)))

Ну, и как мне кажется, вся интересная поэзия - это умная чувственность, интеллект, я думаю, - ворота туда, куда сама чувственность зайти не может...
Спасибо, Нико, вот и заставили вы меня задуматься :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-17 15:06:22 ]
А мені здається, що тут багато і чуттєвості, і інтелектуальних пошуків, як два різних крила одного метелика)
Дуже сподобалася образність твору
і хай буде збудовано новий ковчег!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-07-18 09:55:50 ]
Оленко, чесно, мені навпаки здавалося, що тут забагато кольорів :)) я довго сиділа над цим віршем і немилосердно повидаляла з нього усе, що не було необхідним… :))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-07-19 19:43:58 ]
це мені багато чого симпатично нагадує, Олю
іще мені видається що правдивіше насолоджуватися
усім чудовим розмаїттям & ряснобарв*ям
аніж притягувати до всього теоретичні
міркувальні заморочки
(це власне не про сам текст, але більш про аранжування і відлуння)

хоч згоден що для багатьох і у абстрактних
спекуляціях може знайтися чимало розмаїв
та різнобарв
або що кого заводить знаєте...

естетично зворушений ~ зачаровано подячний
із усіма необхідними церемоніально
огорнутими ритуальними
побажаннями

липнево~
мелодійними



С*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-07-20 11:55:13 ]
о, Флоренський - то взагалі таке супер-джерело натхнення :)) я "підвисаю" на першому ж абзаці :)) багато чого гарного з'являється в голові, а ця картинка була особливо виразна - як повний мотив, і я, не мудрствуя лукаво, вирішила її записати…

мені дуже шкода, що іноді нам наче вдається поринати в якісь такі казкові області, де живуть душі віршів (о сказала!:))) і вони навіть торкаються нас, але вони настільки тонкі, що не лишаються в пам'яті, якщо зразу не записати хоч декілька начерків… скільки таких я наче ще десь відчуваю, але вже не можу згадати… :))))

/через зворушено-задумливий настрій
усі ритуальні поклони виконуються трохи неуважно.../


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-07-20 15:25:12 ]
авжеж

о не будемо полохати...


*навшпиньки тихесенько кудись*