ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.08.20 13:29
* * *
На білу кригу знову випав сніг.
Постійні потрясіння й катаклізми
Нас привели на істини поріг,
Яку побачиш крізь новітні призми.

Це біле нескінченне полотно
Взяло в полон і вже не відпускає.
Поеми білі пише, мов панно,

Тетяна Левицька
2026.08.20 12:53
Радників багато...
Радників багато —
допомоги ніде взяти.
Якось так виходить:
портулак розрісся,
в бур'яні городи:
кропива, берізка.
Встану з сонцем рано.
Копаниця вправна

Ірина Вовк
2026.08.20 08:07
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 3)
Залізна «черепаха» «Коли фортуна зраджує царів, золото їхніх обладунків стає їхньою труною». Давньоримський афоризм часів Александрійської війни Клинки легіонерів вириваються з піхов із пронизливим, холодним скреготом. Цей залізний звук я вже чу

Віктор Кучерук
2026.08.20 07:04
* * *
Пекуче сонце вище й вище
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.

Тетяна Левицька
2026.08.19 21:33
То ти мене.
Краватка в синю рисочку, сорочка біла,
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.

Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила

Віктор Насипаний
2026.08.19 21:09
* * *
Вже навхрест шиє дощ думки- печалі.
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.

Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток

С М
2026.08.19 21:00
Вершники грози (The Doors)
Вершники грози
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози

Іван Потьомкін
2026.08.19 20:54
Cheer up, Ukraine!
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

хома дідим
2026.08.19 19:09
* 178 *
скажи мені скажи
чого нейметься вітру
за вікнами хлипкими
розсохлими дверми
що він прожити мав
що саме донести
і що із цим робити
на світі вітровім

М Менянин
2026.08.19 18:35
Націоналіст не нацист – есей
Націоналіст не нацист – есей 0 Українцям на часі. 1 Є країни з титульними націями. 2 Є в цих краях гості – етнічні діаспори. 3 Є націоналізм в них. 4 Є національна держава, що піклується за свій народ, спонукає до бажання бути тут, або поверн

Артур Курдіновський
2026.08.19 15:45
Поклич!
Поклич мене зажуреним сонетом -
І я прийду. Як важко б не було, -
Прорвуся крізь заплутані тенета,
Знесилений, постукаю у скло.

Поклич мене замріяним ронделем -
І я прийду крізь пафосну юрбу.
Дамо початок райдужним новелам,

Ольга Садкова
2026.08.19 14:51
"Сусідський кіт зайшов до хати..."
Сусідський кіт зайшов до хати,
хоч не його мені б чекати.
На крісло зліз,
примружив очі.
Сидіти довго так охочий...

Й навіщо, справді, гості інші,
коли з котом аж ллються вірші?

Борис Костиря
2026.08.19 13:55
Пристрасть
Яка палка гармонія і дикість
Цієї пари, що руйнує світ
І трощить скелі, мов несамовитість!
Летить у небо пристрасть, як болід.
Вони злились, не можуть зупинитись
На березі, мов непоборной цвіт.

Такий коханець гарний і потужний

Ірина Вовк
2026.08.19 10:38
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 2)
Дарунок Середземного моря «Помста – це напій, який найкраще смакує, коли він зачерпнутий з глибин моря». Афоризм Стародавнього Єгипту …Центуріон піднімає руку, даючи знак своїм людям оточити сходи. Позаду нього чути шум прибою Егейського мор

Віктор Кучерук
2026.08.19 07:54
* * *
Наближається вже осінь,
Раз у мене за вікном
Зароїлись дружно оси,
Зграї ластівок кругом.
Вже затьмарюється далеч
І по травах суне дим, -
І тривожно кряка галич
На городи та сади.

хома дідим
2026.08.18 20:06
* 177 *
у сутінок
вагоміших відлуннях
чи вистачить мені
завзяття чи снаги
казати щось посутньо
і невмисне
зворушуючись
напростець углиб
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Семен Санніков (1960) / Вірші

 кисіль

Сексуальних бажань полуничний кисіль
Заварила Природа Тваринного Світу.
Він собак закликає до їхніх весіль,
І розносить Любов, еротично зігріту,
По Планеті земній – від Пустель до Морів,
Від низин до дзвіниці Печерської Лаври.
Я сьорбнув киселю - і неначе прозрів:
В Україні також є таліби та маври.

А на сонці потроху кисіль висиха,
Готувати його утомилась Природа,
Наближають церковники секс до гріха.
У Коханння ревниво ввійшла прохолода…


(2012 - 2016)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-10-13 21:06:00
Переглядів сторінки твору 9270
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.935 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.394 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.08.12 10:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-14 16:43:56 ]
Так. Із всіх ссавців - ми найжахливіші в своїй масі, - так видається часто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-10-23 22:23:55 ]
Всё сказано, каких ещё зеркал?...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-23 22:24:24 ]
а як це "возводити до гріха"? мене цікавить різноспрямованість понять.
"Я сьорбнув киселю, і неначе прозрів" - кома зайва.
" не таліби, то маври" - чому не "а"? (заодно і свій КП підтягли б).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-10-23 22:32:21 ]
Якщо "а", то мій літературний герой у такому випадку стверджував би, що саме маври, а не таліби.
А у ситуації з "то" виходить якось не так, як було б з "а". Але я ще звернусь до "лайерів" у нашій фірмі. Вони мені пояснять цю казуїстику. Вони вже бачили цей вірш, але нічого не казали.
Стосовно коми мушу погодитись, якщо мати на увазі звичайне перелічування "сьорбнув, прозрів, ще сьорбнув і набридло сьорбати". Та мені хотілось внести елемент субпідрядности, а не виставляти речення як сурядне.
"Возводити" - це "піднімати догори" і "возвеличувати".
Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-10-23 22:36:39 ]
Напишу "возносять".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-23 22:47:56 ]
ні, давайте розберемося ) я розумію значення слів "возводять" і "возносять". але це речі вищого прядку, так? а гріх - нищого. то як можна щось вище "возводити" до нижчого? чи це іронія така? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-10-23 22:52:24 ]
...це вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-10-23 22:56:47 ]
Може, навіть саме так.
Можливо, це такий от оксюморон, який складається не стільки з двох понять, які створюють антагоністичне словосполучення, а скільки такий оксіморон (він пишеться і з "і"), який в даному випадку складається з одного слова (а "слово" - це і значення) і з одного поняття або дії. Я, коли писав, відчував цей складний момент (нюанс). Але я не звик до легких шляхів ні в поезіЇ, ні у словоблудстві :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-23 23:03:52 ]
а, ну, тоді оксюморон вам у допомогу )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-10-23 23:05:58 ]
І усім вам, але щось з розряду значно кращого.
Щастя, добробуту, здоров'я і т.д., і т.п. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-10-24 14:47:38 ]
"нижчого", Юлю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-10-24 14:51:56 ]
А скринька відчиняється просто: автор стверджує, що церковники, вважаючи будь-який секс нижчим від будь-якого гріха, возносять його до останнього. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-02 13:30:03 ]
Секс - як гріх?Насолода?Позитивні емоції? Одна із форм вираження кохання? Мені до вподоби протиставляння, яке, очевидно, є першочерговим у філософських міркуваннях. По-моєму, Вам вдалося повністю розкрити тему і підвести риску останнім рядком твору. Поетичність має привабливу форму


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-02-02 19:20:50 ]
Я отримував сигнали про неправильний підхід до висвітлення питання, якого я обережно (тактовно) торкнувсь, і про мої якоюсь мірою неправильні думки.
Але які думки повинні вважатись правильними?
Оспівувати Кохання є кому і без мене, і нехай у ТИХ віршах відшуковується місце для правильних думок, якими українські таліби зміцнюють ефективність своєї просвітницької роботи.
Українські маври хай віршують про своє.
Ваш відгук спрацював на користь того вотуму, який мене влаштовує як автора :)