ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.03 16:35
* * *
Калюжі розлилися, як моря.
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме

С М
2026.09.03 14:38
Вітрильники (Jefferson Airplane vs. CSN)
Я зрозумію тебе
Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній

За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу

Тетяна Левицька
2026.09.03 11:20
Вересневий сум
Зачепилося сонце за гілочку глоду,
зашарілися згарди на стомлених вітах.
День вкладає пшеничні снопи на підводу,
стиглі фрукти та ягоди спілого літа.
Шурхотить у амброзії сум вересневий,
і вагітніють хмари нудними дощами.
Ралом зорані, зранені

Світлана Пирогова
2026.09.03 08:39
Вересневий вечір
Осінній вечір...Пнеться прохолода,
Торкається гарячої долоні.
Вже лист жовтіє. Яблука червоні...
Стихає світ, здається, і ні слова.

Збігає швидко час...Стежки забуті
Покрила павутина вечорова.
І кожна мить, згасаючи, готова

Ірина Вовк
2026.09.03 07:57
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 8)
ЦИКЛ IV: РИМ

«СПАРТАК: ОСТАННІЙ СВІТАНОК ВОЛІ»

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Спартак – фракієць, вождь нескорених, лев у залізних тенетах.

Вячеслав Руденко
2026.09.03 07:36
Тим, хто кращі ніж нівроку
Ні! — уява не злослива,
Бо регоче — не збиткує,
Ніби вітер вздовж калюжі
Небесам артикулює
Кращим адресним чорнилом
Берегам і заповітам,
І річкам, яким мов свято
В Новий місяць сонцем світить

Віктор Кучерук
2026.09.03 06:19
* * *
Хвилі пристрастей гарячих
Не вгамуються ніяк, -
Вже від болю серце плаче
І в душі вирує ляк.
Укладаю щільно речі
У валізу шкіряну, -
Клопочуся цілий вечір
Через жінку гамірну.

Кока Черкаський
2026.09.03 01:32
Протополю
Тополя - високе дерево
І достобіса товсте.
Вона по всій Україні
Неначе бур'ян росте.

Тополя багато бачила
І чула багато теж,
Тому про багато що знає,

Кока Черкаський
2026.09.02 23:39
Я нікуди не хочу йти
Я нікуди не хочу йти,
Я побуду сьогодні удома,
Бо маю настрій такий, немов
Замість кохве я випив брому.

Я нікуди не хочу йти,
І ти теж не ходи нікуди,
Бо якщо ти кудись підеш-

хома дідим
2026.09.02 22:01
* 191 *
деякий текст на початку
пропущено
оскільки він претендує
для чого мені претензія
що у ній
за морем словесним
є острів майже безлюдний
мені би туди

Ольга Садкова
2026.09.02 21:47
"Загаснув серпень. Літо відбулося..."
Загаснув серпень. Літо відбулося
й нема за що закинути собі —
відщедрилось у жнивному колоссі,
спочити йде в тумани голубі.

Його стрічає обрій ув обійми,
вгортає у серпанкові шовки.
Хай буде сон його такий спокійний,

Іван Потьомкін
2026.09.02 19:44
***
І раніш, коли розлунювалась сирена «швидкої»,
Серце стискалось і шептало: «Допоможи, Боже!
Зглянься на того, хто лежить недугом прикутий.
Байдуже – чи вірить він в Тебе, чи збайдужів».
І раніш, коли, бува, зачую муркотливий наспів гелікоптера,
Вдивл

Катерина Савельєва
2026.09.02 16:01
Теплi хвилi (сонет)
Долонi заховали вiд думок,
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?

Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -

Ігор Шоха
2026.09.02 15:32
Візії запізнілого дежавю
Скоро осінь. І я у дорозі
на своїй самочинній війні.
На всі боки – зелені вогні,
де душа почиває у Бозі,
що курсивами у некролозі
накувала зозуля мені.

ІІ

Борис Костиря
2026.09.02 14:52
Зимова казка
Зимова казка швидко закінчилась.
Розтанув сніг, як неповторність мрій.
Природа творить святість і безчинство,
Даруючи пророків і повій.

Розтанули минулого скульптури,
Картини, фрески, видива століть.
Там часу нищівна мускулатура

Вячеслав Руденко
2026.09.02 13:21
Ранку крайньої знемоги.
Крихти чорних черепашок,
Лал, немеркнучі ланіти,
Гарбузи і Попелюшки,
Єзуїти чи шиїти,
Довге, радісне затишшя,
Масала зелена, дивна,
Чорні вишні над узвишшям,
Далечінь масна й чарівна...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Семен Санніков (1960) / Вірші

 кисіль

Сексуальних бажань полуничний кисіль
Заварила Природа Тваринного Світу.
Він собак закликає до їхніх весіль,
І розносить Любов, еротично зігріту,
По Планеті земній – від Пустель до Морів,
Від низин до дзвіниці Печерської Лаври.
Я сьорбнув киселю - і неначе прозрів:
В Україні також є таліби та маври.

А на сонці потроху кисіль висиха,
Готувати його утомилась Природа,
Наближають церковники секс до гріха.
У Коханння ревниво ввійшла прохолода…


(2012 - 2016)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-10-13 21:06:00
Переглядів сторінки твору 9317
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.935 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.394 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.08.29 16:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-14 16:43:56 ]
Так. Із всіх ссавців - ми найжахливіші в своїй масі, - так видається часто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-10-23 22:23:55 ]
Всё сказано, каких ещё зеркал?...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-23 22:24:24 ]
а як це "возводити до гріха"? мене цікавить різноспрямованість понять.
"Я сьорбнув киселю, і неначе прозрів" - кома зайва.
" не таліби, то маври" - чому не "а"? (заодно і свій КП підтягли б).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-10-23 22:32:21 ]
Якщо "а", то мій літературний герой у такому випадку стверджував би, що саме маври, а не таліби.
А у ситуації з "то" виходить якось не так, як було б з "а". Але я ще звернусь до "лайерів" у нашій фірмі. Вони мені пояснять цю казуїстику. Вони вже бачили цей вірш, але нічого не казали.
Стосовно коми мушу погодитись, якщо мати на увазі звичайне перелічування "сьорбнув, прозрів, ще сьорбнув і набридло сьорбати". Та мені хотілось внести елемент субпідрядности, а не виставляти речення як сурядне.
"Возводити" - це "піднімати догори" і "возвеличувати".
Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-10-23 22:36:39 ]
Напишу "возносять".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-23 22:47:56 ]
ні, давайте розберемося ) я розумію значення слів "возводять" і "возносять". але це речі вищого прядку, так? а гріх - нищого. то як можна щось вище "возводити" до нижчого? чи це іронія така? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-10-23 22:52:24 ]
...це вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-10-23 22:56:47 ]
Може, навіть саме так.
Можливо, це такий от оксюморон, який складається не стільки з двох понять, які створюють антагоністичне словосполучення, а скільки такий оксіморон (він пишеться і з "і"), який в даному випадку складається з одного слова (а "слово" - це і значення) і з одного поняття або дії. Я, коли писав, відчував цей складний момент (нюанс). Але я не звик до легких шляхів ні в поезіЇ, ні у словоблудстві :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-23 23:03:52 ]
а, ну, тоді оксюморон вам у допомогу )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-10-23 23:05:58 ]
І усім вам, але щось з розряду значно кращого.
Щастя, добробуту, здоров'я і т.д., і т.п. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-10-24 14:47:38 ]
"нижчого", Юлю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-10-24 14:51:56 ]
А скринька відчиняється просто: автор стверджує, що церковники, вважаючи будь-який секс нижчим від будь-якого гріха, возносять його до останнього. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-02 13:30:03 ]
Секс - як гріх?Насолода?Позитивні емоції? Одна із форм вираження кохання? Мені до вподоби протиставляння, яке, очевидно, є першочерговим у філософських міркуваннях. По-моєму, Вам вдалося повністю розкрити тему і підвести риску останнім рядком твору. Поетичність має привабливу форму


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-02-02 19:20:50 ]
Я отримував сигнали про неправильний підхід до висвітлення питання, якого я обережно (тактовно) торкнувсь, і про мої якоюсь мірою неправильні думки.
Але які думки повинні вважатись правильними?
Оспівувати Кохання є кому і без мене, і нехай у ТИХ віршах відшуковується місце для правильних думок, якими українські таліби зміцнюють ефективність своєї просвітницької роботи.
Українські маври хай віршують про своє.
Ваш відгук спрацював на користь того вотуму, який мене влаштовує як автора :)