ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.05.18 19:57
1779. Філософ (в скороченні)
Іван Хемніцер (1745-1784)

Один сумлінний батько вчув,
що за кордон дітей учитись відправляють,
і що того, хто десь за морем був,
від не-бувалого – й на вигляд відрізняють.

І от, не пасти задніх щоб,

Артур Сіренко
2026.05.18 19:24
Ver et vacuitas
Ми граємо
На бусурманській лютні дощу,
Ми танцюємо
Божевільні танці пролісків,
Що цвітуть лише у вигадках
Їжаків маленького лісу
Вчора.
Ми креслимо

Охмуд Песецький
2026.05.18 15:29
Довіра
Почутого про подвиги трьохсот троянців
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть прози.
Хоча про Ксерокса ти можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.

І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,

хома дідим
2026.05.18 14:02
* 83 *
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад

Ірина Вовк
2026.05.18 13:36
А ВОДА ПО КАМЕНЮ... (продовження 5)
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися. Вона об

Юрій Гундарів
2026.05.18 13:05
Я, сонце і весна
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Володимир Невесенко
2026.05.18 12:50
Звід небесний зірками іскрився
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...

Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,

Артур Курдіновський
2026.05.18 11:41
Записки дяді Жори. Записка 9. "Атестат"
Атестат КДБ, наперекір та попри,
Проніс крізь життя швидкоплинне.
Історія - "задовільно"
Комунізм науковий - "добре"
Провокаторська справа - "відмінно".

Борис Костиря
2026.05.18 11:32
* * *
Я іду в невідомість, забувши дорогу.
І додому назад вже нема вороття.
В пащу звіра іду, відганяючи втому,
У жаданні нового-старого буття.

Я іду у туман, я долаю тяжіння
Всіх минулих кайданів, тіней і проклять.
Я іду крізь полон і зірок мерехтіння

Юрій Гундарів
2026.05.18 11:26
Той, хто прийшов у травень
Ось новий вірш Артура Курдіновського: Я ПРИЙШОВ У ТРАВЕНЬ Я прийшов у травень - він мені не радий, Я ж не вивчив досі теплу серенаду, Під яку дерева щиро зеленіють, Сповнені кохання, віри та надії. Я прийшов із січня, там, де холод лютий, Зму

Іван Потьомкін
2026.05.18 11:02
***
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує

Вячеслав Руденко
2026.05.18 09:22
У день Перемоги за яром глибоким
Відчувши як сяє травневий півмісяць,
Як глину чортяки під явором місять ,
Сполоханий пугач минає узлісся
І голосом вченим співає… В Сумах
Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
Глядач недолугий кляне закулісу

Тетяна Левицька
2026.05.18 09:16
Щасливі
Благословенних видно по ясних очах —
вони: смарагдові, блаватні, пречудові.
Їм певно сняться зорі світанкові,
жар-птиці дивні на Мальдівських островах.

Щасливі люди розчиняються в добрі,
у мандрах водять білі каравели;
а раптом в чуйнім серці зах

Віктор Кучерук
2026.05.18 06:16
* * *
Звуки засинають уночі,
Боязко ховаючись повсюди
Від отих, кому час ніпочім,
Що мрійливо до світанку блудять.
Тиша уляглася на стежках
І таїться в темені глибокій,
Поки двох тих не проймає страх,
Поки землю укриває спокій...

Володимир Бойко
2026.05.18 02:38
Нетривіальні думки –6
Чи не кожен шнурок уявляє себе великим змієм. Насвинячити здатна лише людина. У собачої радості людське обличчя. Не все те зелень, що у салаті. Ціна питання зняла питання ціни. Від зайвої чарки ніхто не застрахований. Гірше за погану гор

Вікторія Лимар
2026.05.17 23:32
Травневі дні
Бузок розквіт у травні.
Сусід  його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.

Занадто  в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно 
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Семен Санніков (1955 - 2020) / Вірші

 ***
гаплик

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-10-25 18:59:32
Переглядів сторінки твору 7684
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.513 / 5.5  (3.719 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.311 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.500
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2025.07.17 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-26 23:58:23 ]
Щоб не забувать про себе так само, як не забуваю і про всіх, у поспіху (поки не розхотілось) створюю перший автопортрет з майбутньої галереї.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-10-27 13:26:40 ]
Вітаю, Семене. Прогресуєте, вірш надзвичайно змістовний,а незрозміле у ньому стає більш зрозумілим із коментів. Образність вишукана, листоноші явно не на велосипедах, швидкість їх пересування напевно близька до реактивної.Взаалі вірш "темповий", бо і ті, хто пишуть (у вірші), роблять це не з малою швидкістю, не встигають прочитати навіть. Розумію - сучасний темп життя...
Згоден з Вітром - фінал вірша відверто програє початку. Але основний "посил" - "Не квапитись" зрозмілий пересічному читачу і буде, безсумнівно, корисний пишучій братії.
Дав би дві поради. По-перше - замінити вислів "Не лякайтесь жалю" - в даному контексті він не сприймається."Злякатися" чогость - то раптовий, швидкоплинний у часі процес, у Вас же йдеться про довготривалий, тобто краще все ж "Не бійтесь". (Правда, прийдеться переробити рядочок, Ви з цим упораєтесь). І "збіг" - "чекаюТь, ХТо" теж замініть, поки РМ не побачила - тут на ПМ понижувався рейтинг за такі збіги при КП, значно вищому Вашого (у цьому вірші).
На правах вчителя,
Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-27 15:36:55 ]
Якщо коментарі допомагають зрозуміть вірш (а він, дійсно, дуже складний і змістовний), то напишу ще один. Може, комусь стане в нагоді як сценарій до драматичного твору чи картини на зразок "Опять двойка" (рос.).
1. День учорашній. Дія перша. Головний персонаж, як завжди, кудись спішить. У нього усе валиться з рук, але він все одно намагається закінчить те, що почав.
Нарешті листа дописано і відправлено. Можно лягать опочивать.
2. Ніч. Дія друга. Головний герой прокинувся серед ночі з думою (ні, не про Ковпака) про написане. Але воно вже в дорозі. Ймовірно, воно завтра вже буде опублікованим у часопису. А у тексті - вади технічного характеру.
3. Ніч здається нескінченною, але таки розвиднілось. Напевне, вже запрацювало поштове відділення. Щоправда, на телефонні виклики нема відповідей.

(Далі буде).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-10-28 18:01:57 ]
4. В часописі таки з'являється лист з помилками, які в спішці допустив ГП (ГГ), але він не надто цим переймається, оскільки сподівається випустити наступну редакцію листа, перероблену та доповнену... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-30 22:19:07 ]
То були не помилки. Їх не могло буть, бо літературний герой вчивсь грамоті у радянській школі, а тамтешні вчителі вміли прищеплювать не лише любов до рідної мови, а й усіляко сприять дієвости учбового процесу.
Сьогоднішні вчителі бувають иншими. Для них існують курси підвищення кваліфікації, які вони чомусь ігнорують.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-30 22:29:07 ]
Модчина, Семене.
Зустрічаю я і себе у цьому поспіху.
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-30 22:33:30 ]
Зрозумів. Молодчина :)
Мабуть, лише доноси (рапорти, звіти, програми) пишуться не у поспіху та усілякі другорядні речі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-30 22:54:58 ]
yeah, you know :)