ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
горище
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
* * *
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Жито
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
* 142 *
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Першоапостольні
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Пісочний годинник
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Осердя українське
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Собі
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 4)
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Веселка
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
* * *
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
* * *
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
Образок
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.

Ірина Вовк
2026.07.14 11:10
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 3)
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ. Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем. *** – Ти підн

хома дідим
2026.07.14 10:52
* 141 *
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі

Віктор Кучерук
2026.07.14 07:25
* * *
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Семен Санніков (1960) / Вірші

 Листоношам

Листоноші вчорашніх листів,
Повертайтесь на пошти скоріше,
Щоб аж вітер за вами свистів.
Нас багато, хто в поспіху пише.

Відшукайте мої серед них,
І оддайте, а я вдосконалю,
Бо учора я трохи не встиг.
Чи спаліть - я не викажу жалю.

І сьогодні я кваплюсь. Куди?
Учорашнім займатися знову?
І в мистецтві поспішні труди
Укладаються в їхню основу.

(2012)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-10-25 18:59:32
Переглядів сторінки твору 7873
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.865 / 5.5  (4.935 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.394 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2026.07.14 17:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-10-26 23:58:23 ]
Щоб не забувать про себе так само, як не забуваю і про всіх, у поспіху (поки не розхотілось) створюю перший автопортрет з майбутньої галереї.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-10-27 13:26:40 ]
Вітаю, Семене. Прогресуєте, вірш надзвичайно змістовний,а незрозміле у ньому стає більш зрозумілим із коментів. Образність вишукана, листоноші явно не на велосипедах, швидкість їх пересування напевно близька до реактивної.Взаалі вірш "темповий", бо і ті, хто пишуть (у вірші), роблять це не з малою швидкістю, не встигають прочитати навіть. Розумію - сучасний темп життя...
Згоден з Вітром - фінал вірша відверто програє початку. Але основний "посил" - "Не квапитись" зрозмілий пересічному читачу і буде, безсумнівно, корисний пишучій братії.
Дав би дві поради. По-перше - замінити вислів "Не лякайтесь жалю" - в даному контексті він не сприймається."Злякатися" чогость - то раптовий, швидкоплинний у часі процес, у Вас же йдеться про довготривалий, тобто краще все ж "Не бійтесь". (Правда, прийдеться переробити рядочок, Ви з цим упораєтесь). І "збіг" - "чекаюТь, ХТо" теж замініть, поки РМ не побачила - тут на ПМ понижувався рейтинг за такі збіги при КП, значно вищому Вашого (у цьому вірші).
На правах вчителя,
Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-10-27 15:36:55 ]
Якщо коментарі допомагають зрозуміть вірш (а він, дійсно, дуже складний і змістовний), то напишу ще один. Може, комусь стане в нагоді як сценарій до драматичного твору чи картини на зразок "Опять двойка" (рос.).
1. День учорашній. Дія перша. Головний персонаж, як завжди, кудись спішить. У нього усе валиться з рук, але він все одно намагається закінчить те, що почав.
Нарешті листа дописано і відправлено. Можно лягать опочивать.
2. Ніч. Дія друга. Головний герой прокинувся серед ночі з думою (ні, не про Ковпака) про написане. Але воно вже в дорозі. Ймовірно, воно завтра вже буде опублікованим у часопису. А у тексті - вади технічного характеру.
3. Ніч здається нескінченною, але таки розвиднілось. Напевне, вже запрацювало поштове відділення. Щоправда, на телефонні виклики нема відповідей.

(Далі буде).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-10-28 18:01:57 ]
4. В часописі таки з'являється лист з помилками, які в спішці допустив ГП (ГГ), але він не надто цим переймається, оскільки сподівається випустити наступну редакцію листа, перероблену та доповнену... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-10-30 22:19:07 ]
То були не помилки. Їх не могло буть, бо літературний герой вчивсь грамоті у радянській школі, а тамтешні вчителі вміли прищеплювать не лише любов до рідної мови, а й усіляко сприять дієвости учбового процесу.
Сьогоднішні вчителі бувають иншими. Для них існують курси підвищення кваліфікації, які вони чомусь ігнорують.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-30 22:29:07 ]
Модчина, Семене.
Зустрічаю я і себе у цьому поспіху.
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-10-30 22:33:30 ]
Зрозумів. Молодчина :)
Мабуть, лише доноси (рапорти, звіти, програми) пишуться не у поспіху та усілякі другорядні речі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-30 22:54:58 ]
yeah, you know :)