ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.09.02 19:44
***
І раніш, коли розлунювалась сирена «швидкої»,
Серце стискалось і шептало: «Допоможи, Боже!
Зглянься на того, хто лежить недугом прикутий.
Байдуже – чи вірить він в Тебе, чи збайдужів».
І раніш, коли, бува, зачую муркотливий наспів гелікоптера,
Вдивл

Катерина Савельєва
2026.09.02 16:01
Теплi хвилi (сонет)
Долонi заховали вiд думок,
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?

Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -

Ігор Шоха
2026.09.02 15:32
Візії запізнілого дежавю
Скоро осінь. І я у дорозі
на своїй самочинній війні.
На всі боки – зелені вогні,
де душа почиває у Бозі,
що курсивами у некролозі
накувала зозуля мені.

ІІ

Борис Костиря
2026.09.02 14:52
Зимова казка
Зимова казка швидко закінчилась.
Розтанув сніг, як неповторність мрій.
Природа творить святість і безчинство,
Даруючи пророків і повій.

Розтанули минулого скульптури,
Картини, фрески, видива століть.
Там часу нищівна мускулатура

Вячеслав Руденко
2026.09.02 13:21
Ранку крайньої знемоги.
Крихти чорних черепашок,
Лал, немеркнучі ланіти,
Гарбузи і Попелюшки,
Єзуїти чи шиїти,
Довге, радісне затишшя,
Масала зелена, дивна,
Чорні вишні над узвишшям,
Далечінь масна й чарівна...

Тетяна Левицька
2026.09.02 12:34
Осінній роман
Часто згадую, любий, як той листопад
поєднав у гучнім ресторані
нас з тобою тоді, після болісних зрад,
в дощовий вечір фортепіанний.
Музикант віртуозно танок вигравав,
готував капучино бариста.
Танцювали красуні під пристрасний драйв
у зваблив

Віктор Кучерук
2026.09.02 07:00
* * *
Краплинки холодні, прозорі і чисті
Розваги собі влаштували у місті, -
Стукочуть, дзюркочуть на плитках, асфальті,
Заводять сопрано, продовжують альтом, -
Всю землю вмиває навала дзвеняча,
З ознаками жвавої й щедрої вдачі.
Тіснява калюж і струмочків

Борис Костиря
2026.09.01 22:13
* * *
Я нікуди не хочу іти.
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.

Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,

Ольга Садкова
2026.09.01 21:07
"- Літо, літечко барвисте..."
— Літо, літечко барвисте,
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки

хома дідим
2026.09.01 20:27
* 190 *
щось було у цім
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш

Вячеслав Руденко
2026.09.01 17:45
Мемуаровий* біль
Відгоріло в стерні —
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…

Ірина Вовк
2026.09.01 10:10
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 7)
САЛОМЕЯ: ТАНЕЦЬ СЕМИ ПОКРИВАЛ"

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн

Віктор Кучерук
2026.09.01 07:40
* * *
Самотність крижана вчувається сильніше,
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні звуки в клітці соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр

хома дідим
2026.08.31 21:18
* 189 *
сонцезаходом палає
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт

Ольга Садкова
2026.08.31 20:40
"Давно живу, та не збагну і досі..."
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?

Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,

Вячеслав Руденко
2026.08.31 14:55
Рай чумаковий — без плачу.
Рай балачок бринить у грушах,
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Семен Санніков (1960) / Вірші

 Листоношам

Листоноші вчорашніх листів,
Повертайтесь на пошти скоріше,
Щоб аж вітер за вами свистів.
Нас багато, хто в поспіху пише.

Відшукайте мої серед них,
І оддайте, а я вдосконалю,
Бо учора я трохи не встиг.
Чи спаліть - я не викажу жалю.

І сьогодні я кваплюсь. Куди?
Учорашнім займатися знову?
І в мистецтві поспішні труди
Укладаються в їхню основу.

(2012)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-10-25 18:59:32
Переглядів сторінки твору 7981
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.865 / 5.5  (4.935 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.394 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2026.08.29 16:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-10-26 23:58:23 ]
Щоб не забувать про себе так само, як не забуваю і про всіх, у поспіху (поки не розхотілось) створюю перший автопортрет з майбутньої галереї.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-10-27 13:26:40 ]
Вітаю, Семене. Прогресуєте, вірш надзвичайно змістовний,а незрозміле у ньому стає більш зрозумілим із коментів. Образність вишукана, листоноші явно не на велосипедах, швидкість їх пересування напевно близька до реактивної.Взаалі вірш "темповий", бо і ті, хто пишуть (у вірші), роблять це не з малою швидкістю, не встигають прочитати навіть. Розумію - сучасний темп життя...
Згоден з Вітром - фінал вірша відверто програє початку. Але основний "посил" - "Не квапитись" зрозмілий пересічному читачу і буде, безсумнівно, корисний пишучій братії.
Дав би дві поради. По-перше - замінити вислів "Не лякайтесь жалю" - в даному контексті він не сприймається."Злякатися" чогость - то раптовий, швидкоплинний у часі процес, у Вас же йдеться про довготривалий, тобто краще все ж "Не бійтесь". (Правда, прийдеться переробити рядочок, Ви з цим упораєтесь). І "збіг" - "чекаюТь, ХТо" теж замініть, поки РМ не побачила - тут на ПМ понижувався рейтинг за такі збіги при КП, значно вищому Вашого (у цьому вірші).
На правах вчителя,
Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-10-27 15:36:55 ]
Якщо коментарі допомагають зрозуміть вірш (а він, дійсно, дуже складний і змістовний), то напишу ще один. Може, комусь стане в нагоді як сценарій до драматичного твору чи картини на зразок "Опять двойка" (рос.).
1. День учорашній. Дія перша. Головний персонаж, як завжди, кудись спішить. У нього усе валиться з рук, але він все одно намагається закінчить те, що почав.
Нарешті листа дописано і відправлено. Можно лягать опочивать.
2. Ніч. Дія друга. Головний герой прокинувся серед ночі з думою (ні, не про Ковпака) про написане. Але воно вже в дорозі. Ймовірно, воно завтра вже буде опублікованим у часопису. А у тексті - вади технічного характеру.
3. Ніч здається нескінченною, але таки розвиднілось. Напевне, вже запрацювало поштове відділення. Щоправда, на телефонні виклики нема відповідей.

(Далі буде).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-10-28 18:01:57 ]
4. В часописі таки з'являється лист з помилками, які в спішці допустив ГП (ГГ), але він не надто цим переймається, оскільки сподівається випустити наступну редакцію листа, перероблену та доповнену... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-10-30 22:19:07 ]
То були не помилки. Їх не могло буть, бо літературний герой вчивсь грамоті у радянській школі, а тамтешні вчителі вміли прищеплювать не лише любов до рідної мови, а й усіляко сприять дієвости учбового процесу.
Сьогоднішні вчителі бувають иншими. Для них існують курси підвищення кваліфікації, які вони чомусь ігнорують.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-30 22:29:07 ]
Модчина, Семене.
Зустрічаю я і себе у цьому поспіху.
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-10-30 22:33:30 ]
Зрозумів. Молодчина :)
Мабуть, лише доноси (рапорти, звіти, програми) пишуться не у поспіху та усілякі другорядні речі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-30 22:54:58 ]
yeah, you know :)