Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Продавалася лава розпечена.
Хто хотів - купував
Шашлики готував
Й дивувався природі Туреччини.
На стежині гірській у Тібеті
Альпіністи зустрілися з єті.
Уже зовсім посивіли та ще жваві поки.
По лісах відвоювали, поки було сили,
За «бандитизм» по сибірах своє відсиділи.
По світові помотались й випадково стрілись
Коли уже, видавалось і життя прожилось.
Те
Давай разом поп'ємо нині чаю.
Чи думав ти, що я не помічаю,
як до моїх унаджувавсь послів
і переймав листи, інтриги плів
і ніс до Сулеймана. Знаю- знаю.
І що, чи падишах убив мене,
Двори теплом поцілував.
Таким і має бути літо -
Буяють вигадані квіти
На килимах казкових трав.
Уже не лізу я на сцену,
Не підбираю псевдонім.
Як вісті далекої тьми,
Як погук самотніх морів,
Прикутих у тьмі кораблів.
Крізь пустку видніє причал,
Де ти відчайдушно кричав.
Приречений немічний птах
Наміривсь їсти, та не втримав здобич.
У щілину таку вона упала,
Що птах не годен був уже дістать.
Подякував горіх стіні за порятунок
І прославляти став дзвінкоголосі дзвони,
А далі поскарживсь, що незмога по
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.
Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.
В саду блукає осяяний
Сільські гірлянди і вітер із дощем
Куди би не подався, людський плач і щем
Перейшов марноти всі
Міг упасти і міг рости
Був чи є у цьому смисл?
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,
Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.
Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Свєта Хохломская. Фройд і Дарвін (переклад з російської)
Дарвін з Фройдом на Гаїті крупним планом.Виринає Баунті з бананом.
– Мавпа це! – раптово Дарвін крикнув,
На причал побіг за нею спритно.
На живіт перевернувся Фройд:
– Дарвін - збоченець та ідіот!
Вечір скоро, – Дарвіна ні слуху.
Фройд нудьгує, вітер дме у вухо,
самотою на піску лягає,
медитує, тим і щастя має.
Писк. Клубок. Мулатки ділять одяг.
Голий Дарвін мчиться, наче потяг.
Мовить Фройд (записуючи в зошиті):
"На Гаїті мавпи - б...і" (пошепки).
12.10.2012
* Оригінал: Света Хохломская "Фрейд и Дарвин" (http://stihi.ru/2011/04/17/9488) (обережно - обсценна лексика!)
Текст оригіналу для ознайомлення:
Фрейд и Дарвин
Света Хохломская
Фрейд и Дарвин на Гаити крупным планом.
Из пучины Баунти с бананом.
– Обезьяна! – Дарвин закричал
и взлетел за девой на причал.
Фрейд перевернулся на живот:
– Дарвин – извращенец и урод!
Дело к вечеру, – а Дарвина не видно.
Фрейд скучает, дедушке обидно
в одиночку на песке валяться,
медитировать, счастливым притворяться.
Визг. Клубок. Мулатки делят тряпки.
Голый Дарвин мчится без оглядки.
Фрейд поставил галочку в тетради:
Обезьяны на Гаити – б***и.
апрель 2012
© Copyright: Света Хохломская, 2011
Свидетельство о публикации №111041709488
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Шкода або Про ЛГ та ПГ (відгук-диптих)"
