Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Те, про що б хотів розповісти.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!
Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише церковна треба.
Самота, самота, самота.
Наче око жахливе безодні --
Безнадією все огорта.
Де ж ті душі чутливі і чулі,
Що розрадять і лік принесуть?
І відіб'ють невидимі кулі,
Цинічне двадцять перше на зв'язку.
Романтика нікому тут не личить.
Знайти надію? Хто би знав, яку?
Сумний митець ховатиме обличчя
І серце у крамольному рядку.
Життя йому дає лише узбіччя,
та не збагну ще й досі?
На тебе не дивлюся я,
а ти на мене зовсім.
Ми різні палуби, авжеж? —
залізні та бетонні.
Мовчить мій телефон, твій теж
є зорі від Зої до зойків.
Вони на світанні
щоразу зникали востаннє,
лишаючи тільки
хвощів захаращені хащі,
де сплять динозаври,
роззявивши пастково пащі…
і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила
Де втратив білосніжність хмурень?
Спадають крапель сірі монологи
І кам'яні мокріють мури.
Брудні дороги лізуть зі сльотою,
А грудень не спішить нікуди.
Застряг на місці разом з темнотою.
Сонце нині більше на тепло, -
Заростає мулом безнадії
Нещодавніх прагнень джерело.
Обміліла сподівань криниця,
Сохнуть краплі залишків бажань, -
Мов життю вже радить зупиниться
Сутінню насичена межа...
Листячком укрила ніжки
І лягла, у неї спочин …
Від садової доріжки
Десь тако за кроків зотри
Ще приліг горіх волоський
Каже, що запізня осінь…
Грудень з нічкою прискорить
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв,
Допомогти по змозі усім недужим.
Замаячіли на обрії могутні кедри леванонські.
Можна б і пе
Шпилі, що пронизають небо.
Куди лише сягає зір,
Лечу я поглядом до тебе.
Засніжені вершини гір
На вістрях доброту тримають.
Ти зачаровано повір
цілу ніч і день
їде аж до дідька
просити грошей
а дідька не узуєш
нині час одплат
каже їй вертай-но
що тратила назад
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Свєта Хохломская. Фройд і Дарвін (переклад з російської)
Дарвін з Фройдом на Гаїті крупним планом.Виринає Баунті з бананом.
– Мавпа це! – раптово Дарвін крикнув,
На причал побіг за нею спритно.
На живіт перевернувся Фройд:
– Дарвін - збоченець та ідіот!
Вечір скоро, – Дарвіна ні слуху.
Фройд нудьгує, вітер дме у вухо,
самотою на піску лягає,
медитує, тим і щастя має.
Писк. Клубок. Мулатки ділять одяг.
Голий Дарвін мчиться, наче потяг.
Мовить Фройд (записуючи в зошиті):
"На Гаїті мавпи - б...і" (пошепки).
12.10.2012
* Оригінал: Света Хохломская "Фрейд и Дарвин" (http://stihi.ru/2011/04/17/9488) (обережно - обсценна лексика!)
Текст оригіналу для ознайомлення:
Фрейд и Дарвин
Света Хохломская
Фрейд и Дарвин на Гаити крупным планом.
Из пучины Баунти с бананом.
– Обезьяна! – Дарвин закричал
и взлетел за девой на причал.
Фрейд перевернулся на живот:
– Дарвин – извращенец и урод!
Дело к вечеру, – а Дарвина не видно.
Фрейд скучает, дедушке обидно
в одиночку на песке валяться,
медитировать, счастливым притворяться.
Визг. Клубок. Мулатки делят тряпки.
Голый Дарвин мчится без оглядки.
Фрейд поставил галочку в тетради:
Обезьяны на Гаити – б***и.
апрель 2012
© Copyright: Света Хохломская, 2011
Свидетельство о публикации №111041709488
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Шкода або Про ЛГ та ПГ (відгук-диптих)"
