Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,
і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.
Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.
Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.
Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.
Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,
Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!
Бо неділя – це вітанки
Перед тінню на світанку,
Яскравіше світла ночі,
Більше снігу довгим ранком,
Вище лісу, там де вечір
У сльоті! Гучніше смерті!-
Як згадаєш розпізнаєш,
Оця найтяжча,
Бо шлях вибоїстий побіг
Крізь дикі хащі.
Хоча обставини не ті,
І не до свята, -
Метою стало у житті
Важке здолати.
товкти про різні кодекси в астралі,
а чи про гріх?...у неї є педалі,
пластична Ява - є сакральний круг
і плуг, аби орати білі далі.
Хай сонячного втемнення поріг -
вона - Творця відтворення і воля -
лиш надішли мені листа
звідтіль, що між землею й небом,
що забуттям не зароста.
Нехай спливли роки повз мене,
мов ріки, що забули брід —
цвіт прибережного ромену
немає української вини.
Рятують душі дочки і сини –
у кожного згоріла крайня хата,
немає де ховатись від війни.
ІІ
Дійшло уже й до тричі ухилянта
Неможливо дістати із бару.
Заїжджай в Занзібар -
І одразу у бар,
А без бару нема Занзібару.
Двох туристів у Гондурасі
Придавило в готелі матрасом.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Свєта Хохломская. Фройд і Дарвін (переклад з російської)
Дарвін з Фройдом на Гаїті крупним планом.Виринає Баунті з бананом.
– Мавпа це! – раптово Дарвін крикнув,
На причал побіг за нею спритно.
На живіт перевернувся Фройд:
– Дарвін - збоченець та ідіот!
Вечір скоро, – Дарвіна ні слуху.
Фройд нудьгує, вітер дме у вухо,
самотою на піску лягає,
медитує, тим і щастя має.
Писк. Клубок. Мулатки ділять одяг.
Голий Дарвін мчиться, наче потяг.
Мовить Фройд (записуючи в зошиті):
"На Гаїті мавпи - б...і" (пошепки).
12.10.2012
* Оригінал: Света Хохломская "Фрейд и Дарвин" (http://stihi.ru/2011/04/17/9488) (обережно - обсценна лексика!)
Текст оригіналу для ознайомлення:
Фрейд и Дарвин
Света Хохломская
Фрейд и Дарвин на Гаити крупным планом.
Из пучины Баунти с бананом.
– Обезьяна! – Дарвин закричал
и взлетел за девой на причал.
Фрейд перевернулся на живот:
– Дарвин – извращенец и урод!
Дело к вечеру, – а Дарвина не видно.
Фрейд скучает, дедушке обидно
в одиночку на песке валяться,
медитировать, счастливым притворяться.
Визг. Клубок. Мулатки делят тряпки.
Голый Дарвин мчится без оглядки.
Фрейд поставил галочку в тетради:
Обезьяны на Гаити – б***и.
апрель 2012
© Copyright: Света Хохломская, 2011
Свидетельство о публикации №111041709488
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Шкода або Про ЛГ та ПГ (відгук-диптих)"
