ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
***
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Ще б пак
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Райдуга
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
На дозвіллі
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Безкровне
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Одарчина кицька
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Побажай – і я воскресну
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
До Великодня
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
* * *
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ісус в Ірода Антипи
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Твори Любов

У мережі Інтернет з'явився розклад кінців світу на найближчі роки. До 2020 року на Землі очікуються щонайменше 12 кінців світу...

http://tsn.ua/tsikavinki/rozklad-kintsiv-svitu-do-2020-roku-vklyuchno.html

...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-11-22 09:04:08
Переглядів сторінки твору 7451
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.935 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.041 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.02.13 17:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 09:11:34 ]
Молодець!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 12:30:13 ]
Дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-22 09:37:32 ]
Так-таки-так.
Невміле і необережне поводження зі Словом стало мало не традиційним явищем у Інтернеті, так само як і, можна сказать, тотальна безграмотність дописувачів, які нерідко називають себе експертами, науковими співробітниками чи просто вважають себе останньою інстанцією у виголошуванні своїх істин.
Водночас хотів би сказать і про навмисне замовчування тих чи інших проблем чи явищ, на які хочемо ми чи ні, а варто було б звертать увагу - принаймні, для того, щоб просити Бога про спасіння нашої планети.
мо́же - вставне слово.
Пафосність Вашого твору вражає :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 12:50:27 ]
Все залежить від сприйняття, пане Семене. Ви сприйняли цей твір дуже пафосним, а він всього лише дещо гнівний. Бо коли звідусіль лиється бруд на всіх і вся і разом з тим хитається головою: "Боже, що ж твориться?!" мовчати просто не сила.:)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-22 13:02:36 ]
Я відчув гнів, але намагавсь від його дистанціонуватись.
Поезія, на мою думку, це - нескінченне джерело позитивних емоцій. Це - вічний колодязь Доброти.
Так, існує Інтернет з його Морем усілякої Інформації - рекламної і т.д., і т.п.
А у його просторі існує і Поезія. Усіляка реклама, страхи-жахи - це зовсім инше. Я порівняв би цей стан речей з ніччю і днем, з Азією і Європою, з Місяцем і Сонцем. Це настількі різні речі, що вони не можуть поєднуватись ні фізично, ні енергетично, ні, тим більше, у творах.
Я навмисне намагавсь не відчувать гніву, якого сповнені рядки. Гнів - не мій настрій, це не моя енергетика, так само, як я сподіваюсь, і Ваша...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 13:12:35 ]
Я відчувала, що Ви сажете щось подібне.:) Любов і гнів речі непоєднювані... Але світ наш дуальний, Семене. І хочемо ми того, чи ні, в усіх нас є всього потроху. І у певні моменти проявляємось ми так, чи інакше. І воно ні зле, ні добре насправді, нмсд.:) Дистанція хороша річ. Тільки не всюди і не завжди. Ігнорування негативу, ще далеко не є примноженням добра.
Ви праві в тому, що цей вірш не поезія. Згідна з Вами у цьому стовідсотково.
Це - вірш. Заримована емоція, гнівна емоція, котра, буває, хлюпає через край чаші, котру переливають. І чи винна чаша, що не може вмістити зайвого?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-22 13:23:19 ]
Приємно буть свідком взаємного порозуміння.
Світ-таки дуалістичний, що б не казали адепти як матеріалістичного, так і ідеалістичного монізму.
А Поезія, якого б матеріального матеріального походження вона не була (я враховую і носії її інформації), це, можливо, саме те, що знаходиться над усім, яким би воно дуалістичним не було :)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 13:42:00 ]
Як Ви гадаєте, Семене, роздуми - річ корисна, чи згубна?
Я часто собі їх дозволяю. Не знаю достеменно нащо воно мені потрібно, але, здається, віддаюся їм мимоволі...:)))
І ось що якось прийшло мені на гадку: добро не завжди родить добро, як зло - не завжди родить зло. Парадокс? Мабуть. Але прикладів тому є не так вже й мало... Звідси виникає запитання. Чи ж істина є тим, що нам бачиться?..)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-22 13:55:25 ]
Все, що ми бачимо, може буть не тим, що є насправді, і всі наші погляди можуть буть хибними.
Роздуми не приносять шкоди (якщо мислитель живе не в сучасній Україні і не друкує свої роздуми про політичне сьогодення).
Л.М.Толстой не просто так собі писав, а потім, коли рука не тримала олівця, надиктовував. І його приклад - це один з багатьох.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 14:03:00 ]
Дякую!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 10:36:40 ]
Останній рядок - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 12:51:22 ]
Дякую!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-22 13:33:00 ]
Твори любов!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 13:44:59 ]
Дякую за співвідчуття!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-11-22 19:58:34 ]
Є певні роздвоєння, щодо прочитаного...
Спробую пояснити чим вони викликані.

Сьогодні (і не тільки) на цій темі є багато спекулятивних інтересів, так що правдиво вами сказано: версій ...зо мільйон. Зовсім інше - якби не вихлюпнути з водою і дитину, бо повне нівелювання інтересу до цієї теми ще більш небезпечніше ніж зайві чутки.

Згадаймо, що Книга Святого Івана Богослова - Одкровення починається зі слів: БЛАЖЕНИЙ, хто читає, і ті, хто слухає слова пророцтва та додержує написане в ньому, час бо близький!

Адже обізнаність у цій сфері є першочерговою, оскільки є запорукою для спасіння.

Напевно, якраз ці лжепророки, ті хто створює дев'ятий вал лукавої інформації, ставлять собі за мету, щоб в океані домислів "потопити" єдиний Ковчег спасіння.

А любов ....даруйте,це не той інструмент, щоб ним можна було протиставляти, витісняти чи применшувати важливість цієї теми в площині спасіння людської душі...

Бо Богові ми догоджаємо найбільше якраз тоді, коли рятуємося самі і допомагаємо в цьому іншим.
Любов тут засіб досягнення цілі, а не сама ціль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 22:23:15 ]
"БЛАЖЕНИЙ, хто читає, і ті, хто слухає слова пророцтва та додержує написане в ньому, час бо близький!"

Я не беруся трактувати Святе Письмо, рівно, як і ставити під сумнів написане. Однак слова "час бо близький" можуть, нсмд, стосуватися будь-якого періоду нашого буття, в залежности від нашого продукування нелюбові. Ми помножуємо її - час прискорює крок до точки "х". Помножуємо любов - сповільнюється, відтягує її настання. То суто мої роздуми, що не претендують на визнання, як істини, а лише думки, що, сподіваюсь, має право на існування.

"А любов ....даруйте,це не той інструмент, щоб ним можна було протиставляти, витісняти чи применшувати важливість цієї теми в площині спасіння людської душі..."

Дивне твердження, як на моє розуміння, пане Василю. Любов узагалі не інструмент. Любов це те, що тримає нас на світі. І як вона не має стосунку до спасіння, то іншого годі й уявити.
Дякую Вам за Вашу думку. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-11-22 22:41:15 ]
Я не казав, що любов "не має стосунку до спасіння", а лише стверджував, що вона - засіб досягнення цілі, а не сама ціль (оскільки ви протиставили її темі "кінця світу" ).

Говорячи про любов у_загалі не можу не згадати слова апостола Івана(у першому його посланні).

«Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас...»

Ми не можемо "творити любов" оскільки це промисел Божий. Ми можемо лише відповідати на цю досконалу Любов. А вона полягає у тому, що "...хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене."
І це має безпосереднє відношення до спасіння, бо те " чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало" Бог приготував лише спасенним, тим, хто любить Його! Без прийняття нами спасіння смерть Божого Сина стає марною. Все це має безпосереднє відношення до "Откровення", яке вчить як бути рятуватися у час, напівчаси і часи. Ось про що я хотів висловитися в цьому коментарі.

Даруйте, пані Адель, якщо втомив цими роздумами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 23:00:07 ]
Чому ж, пане Василю, Ви не втомили мене.:)
Тільки про Любов не мислю ні як про засіб, ні як про ціль. Я сприймаю її, як основу.:) А про творення її говорила не в глобальному розумінні, а тільки в тому, аби її віддавати у світ.
Ми самі, як і все довкола є творінням Господнім. Але, що створені за образом і подобою Його, то хіба ж не несемо у собі краплини Його любови і світла? І чи те, що дозволено нам нести у світ не є Його даром, а нашими потугами бути подібними Отцю?
В моєму розумінні і тут у вірші - творити любов - це віддавати, дарувати, відбивати її власною Душею, як дзеркало, що відбиває сонячні промені спрямовані на нього, не поглинаючи їх незворотно, а посилаючи їх світло далі у світ.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-11-22 23:27:28 ]
Ці довгі коментарі я писав лише через те, щоб зрозуміти логіку ваших суджень...

Невже і апостол Іван пишучи про "про катастрофи, про армаґедон, кончину скору людства " робив це не з любові до свого (нехай і майбутнього) ближнього, щоб застерегти ?

Невже накладаючи табу на цю тему (під благим наміром абстрактної любові) не порушуємо ще одну заповідь: І відаю Я, що Його ота заповідь то вічне життя.

А здобувати його доводиться не на м'яких подушках...

Та по при все радий, пані Адель, що підняли цю тему на сторінках ПМ, навіть коли і так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 23:45:15 ]
Пане Василю, мені прикро, що мій вірш сприйнявся Вами, цілком не так, як я хотіла те висловити. Ніяких табу, тим більше на пророцтва кінця світу я не накладаю. Та і хто я така, аби це робити?:)
Цей вірш-емоція був і є протестомпроти сіяння негативу, котрим переповнене вже здається й повітря, котрим ми дихаємно. Хіба Ви не помічаєте і не чуєте, скільки,як часто і настирливо лише протягом останнього року тільки на телебаченні транслюється програм та фільмів про катастрофи, біди і нещастя? Чи може в новинах нам розповідають щось позитивне чи таке, що б мало спонукати нас посилати у всесвіт позитивні, сповнені любові думки? Нічого крім обману, насилля, жорстокости, блуду... Враження, що суспільство дихати не може без "допінгу" чергового "видовища" чи сенсації. І чим насиченіша трагізмом сенсація, тим смаковитіше і охочіше нею діляться...
Так, лишається визнати, що ми таки наближаємо той час... І протест мій у тому, аби докричатися бодай до когось, хто здатний розуміти - від нас не мало залежить.