Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.19
06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.
Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.
Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала
2026.06.18
22:09
Танець у піску на морі ]
Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були
Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були
2026.06.18
20:12
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.
2026.06.18
20:04
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?
2026.06.18
14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.
Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.
Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять
2026.06.18
12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.
Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.
Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
2026.06.18
11:59
А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.
На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.
На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел
2026.06.18
10:15
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.
Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.
Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,
2026.06.18
08:09
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми
2026.06.18
03:59
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,
2026.06.17
22:45
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)
Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.
Наш паровозе, мчи притьма,
Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.
Наш паровозе, мчи притьма,
2026.06.17
21:35
неминучість намагається
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно
2026.06.17
20:26
Я брав круті пороги без вагань,
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.
Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.
Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети
2026.06.17
13:46
У день сонцестояння,
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:
2026.06.17
12:04
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.
Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.
Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,
2026.06.17
09:34
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Таємниця «Книг Премудрості»
Численні прихильники творчого таланту сучасного німецького письменника Філіпа Ванденберга вже давно очікують виходу його майстерно та правдиво написаних книг, як непересічної події в сучасному літературному процесі.
Новий історичний роман «Черниця -втікачка», який вийшов у харківському видавництві «Клуб сімейного дозвілля» восени цього року, в перекладі російською мовою, відразу здобув популярність серед читачів незалежно від їхнього віку, статі і соціального статусу. Вже з перших сторінок книги читач поринає в захоплюючий, містичний світ епохи Середньовіччя. Тлом в якому діють вигадані та реальні персонажі роману є селянська війна в Німеччині 1525 року. Події тривають лише кілька місяців з травня до вересня, але є дуже емоційно насиченими і надзвичайно реалістичними. Іноді в читача виникає враження, що все описане в романі трапилося насправді, адже письменник часто наводить достовірні історичні факти та залучає до дій справжніх історичних осіб. Наприклад, єпископа Альбрехта Бранденбургського (1490-1545), Миколу Коперника, та Еразма Роттердамського…
Головна героїня роману – Магдалена Вельзевул – послушниця жіночого монастиря вирішує втекти з обителі зіткнувшись з інтригами та гріхом і опиняється на вулиці без жодних засобів до існування. За декілька днів дівчина випадково стає учасницею групи мандрівних артистів, які стають вірними друзями і дають їй надію на краще життя. Красуня до нестями закохується у ватажка мандрівних циркачів – Великого Рудольфо – талановитого канатоходця, що здатний пройти по натягнутому канатові з одної башти Майнцського собору на іншу без страхівки!. Однак щастя безталанної мандрівниці –втікачки було вкрай не тривалим, адже її коханий раптово зривається з канату і помирає… Незадовго до цього трагічного випадку Магдалена мимоволі дізнається від коханого жахливу таємницю дев’яти книг, що здатні абсолютно змінити світ.
Письменник нещадно викриває підступність, брехливість, аморальність і жадібність князів –єпископів та представників міщанської знаті. Адже служителі церкви живуть в добробуті та багатстві, а бідні селяни виживають в голоді, хворобах та нестерпних умовах злиденного існування.
Динамічний сюжет роману подарує незабутні миттєвості прихильникам інтелектуального детективного жанру. У пошуках загадкових манускриптів Філіп Ванденберг спонукає читача долучитися до розгадки тайних зашифрованих символів і кодів.
Яку таємницю приховують давні тексти?, чому служителі церкви здатні навіть на жорстоке вбивство та переслідування заради секретних книг?, чи існують вони насправді і де саме заховані?, чи здатна тендітна дівчина подолати зраду, насилля та труднощі, які виникли на її життєвому шляху? - Ви неодмінно дізнаєтесь занурившись у витончений художній світ нового літературного творіння улюбленця мільйонів читачів у всьому світі.
11.12.2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Таємниця «Книг Премудрості»
Рецензія на роман відомого сучасного німецького письменника Філіпа Ванденберга «Черниця -втікачка» Х: «Книжковий клуб сімейного дозвілля» 2012 -464 с
Довідка видавництва «Книжковий клуб сімейного дозвілля»: 30 всесвітньовідомих бестселерів, 400 видань, 33 мови, 23 мільйони загального тиражу! – ці цифри представлять Філіпа Ванденберга красномовніше за слова. Для десятків мільйонів прихильників захоплюючих мандрівок у минуле його історичні романи стали справжнім дороговказом. Недарма журнал “Stern” називає Філіппа Ванденберга німецьким Деном Брауном!.
Численні прихильники творчого таланту сучасного німецького письменника Філіпа Ванденберга вже давно очікують виходу його майстерно та правдиво написаних книг, як непересічної події в сучасному літературному процесі.
Новий історичний роман «Черниця -втікачка», який вийшов у харківському видавництві «Клуб сімейного дозвілля» восени цього року, в перекладі російською мовою, відразу здобув популярність серед читачів незалежно від їхнього віку, статі і соціального статусу. Вже з перших сторінок книги читач поринає в захоплюючий, містичний світ епохи Середньовіччя. Тлом в якому діють вигадані та реальні персонажі роману є селянська війна в Німеччині 1525 року. Події тривають лише кілька місяців з травня до вересня, але є дуже емоційно насиченими і надзвичайно реалістичними. Іноді в читача виникає враження, що все описане в романі трапилося насправді, адже письменник часто наводить достовірні історичні факти та залучає до дій справжніх історичних осіб. Наприклад, єпископа Альбрехта Бранденбургського (1490-1545), Миколу Коперника, та Еразма Роттердамського…
Головна героїня роману – Магдалена Вельзевул – послушниця жіночого монастиря вирішує втекти з обителі зіткнувшись з інтригами та гріхом і опиняється на вулиці без жодних засобів до існування. За декілька днів дівчина випадково стає учасницею групи мандрівних артистів, які стають вірними друзями і дають їй надію на краще життя. Красуня до нестями закохується у ватажка мандрівних циркачів – Великого Рудольфо – талановитого канатоходця, що здатний пройти по натягнутому канатові з одної башти Майнцського собору на іншу без страхівки!. Однак щастя безталанної мандрівниці –втікачки було вкрай не тривалим, адже її коханий раптово зривається з канату і помирає… Незадовго до цього трагічного випадку Магдалена мимоволі дізнається від коханого жахливу таємницю дев’яти книг, що здатні абсолютно змінити світ.
Письменник нещадно викриває підступність, брехливість, аморальність і жадібність князів –єпископів та представників міщанської знаті. Адже служителі церкви живуть в добробуті та багатстві, а бідні селяни виживають в голоді, хворобах та нестерпних умовах злиденного існування.
Динамічний сюжет роману подарує незабутні миттєвості прихильникам інтелектуального детективного жанру. У пошуках загадкових манускриптів Філіп Ванденберг спонукає читача долучитися до розгадки тайних зашифрованих символів і кодів.
Яку таємницю приховують давні тексти?, чому служителі церкви здатні навіть на жорстоке вбивство та переслідування заради секретних книг?, чи існують вони насправді і де саме заховані?, чи здатна тендітна дівчина подолати зраду, насилля та труднощі, які виникли на її життєвому шляху? - Ви неодмінно дізнаєтесь занурившись у витончений художній світ нового літературного творіння улюбленця мільйонів читачів у всьому світі.
11.12.2012
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Маленьке янголятко"
• Перейти на сторінку •
"Невичерпне джерело української літературознавчої словесності"
• Перейти на сторінку •
"Невичерпне джерело української літературознавчої словесності"
Про публікацію
