Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.19
23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
2026.09.19
22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
2026.09.19
21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
2026.09.19
20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
2026.09.19
16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
2026.09.19
15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
2026.09.19
15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
2026.09.19
12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
2026.09.19
09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,
Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,
Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів
2026.09.19
06:51
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн
2026.09.19
06:28
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ
«Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш».
Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо
2026.09.18
21:13
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз
2026.09.18
20:46
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.
Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.
Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув
2026.09.18
18:50
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри
2026.09.18
17:10
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками
2026.09.18
14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Майстерень Адміністрація /
Публіцистика
Коли завтра ви прийдете за своїм депозитом...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Коли завтра ви прийдете за своїм депозитом...
Трохи про банківську кухню
чи ж бо розтрату наших грошей з депозитів...
"...Поясніть будь ласка яким чином "депозитчики" втрачають свої гроші в банках, коли держава розміщує ОВДП у валюті. Дякую..."
Зовсім просто - якщо, на пальцях:
для того щоби банку виробляти гроші (давати кредит) потрібні резерви:
комбанк тримає скільки належить на рахунку в НБУ в резервах, інше пускає в справу під відсотки - і це дворівнева банківська система в дії, так би мовити
тепер важливе - сам НБУ теж бере участь у такій же схемі на правах рядового учасника, тільки вище рівнем.
Для Сітібанку (або Моргана) НБУ такий же учасник, як рядовий амер. банк в резервній системі, тобто, щоб надрукувати гривні, йому, НБУ, потрібні ДОЛАРИ в резервному банку. :(
але доларів у нього ( в НБУ) зайвих нині немає, вони пішли, скажімо, на сплату зовнішньої торгівлі в якийсь момент...
тоді неминучий наступний етап "напіврозпаду" (наших грошей) -
населення несе свої заощадження у вигляді долара в комбанк, а НБУ мобілізує ці гроші (фактично бере кредит у комбанку у валюті) і зараховує ці долари в РЕЗЕРВИ!
Потім друкує відповідно цим резервам гривні, видає їх Урядові, уряд оплачує свої витрати, населенню трансферти дає (пенсії, зарплати), інші витрати ..... за енергію допустимо ...
зрозуміло? кругообіг доларів в природі ))
все було би весело і забавно - але тепер в НБУ немає тих доларів, але є ЗОБОВ'ЯЗАННЯ перед своїм населенням: (Точніше так - НБУ стає винним долари комбанкам, а вже останні - своїм вкладникам.
І цей процес виходу валюти із Банківської системи в нас тим часом продовжується ..... сальдо за поточним рахунком залишається негативним -
це все одно як з ванної пробку витягли, вода витікає - і колись це закінчиться...
Станом на початок грудня 2012 року порядком 40 % валютних вкладів населення вже обміняно на гривню... (((((
чи ж бо розтрату наших грошей з депозитів...
"...Поясніть будь ласка яким чином "депозитчики" втрачають свої гроші в банках, коли держава розміщує ОВДП у валюті. Дякую..."
Зовсім просто - якщо, на пальцях:
для того щоби банку виробляти гроші (давати кредит) потрібні резерви:
комбанк тримає скільки належить на рахунку в НБУ в резервах, інше пускає в справу під відсотки - і це дворівнева банківська система в дії, так би мовити
тепер важливе - сам НБУ теж бере участь у такій же схемі на правах рядового учасника, тільки вище рівнем.
Для Сітібанку (або Моргана) НБУ такий же учасник, як рядовий амер. банк в резервній системі, тобто, щоб надрукувати гривні, йому, НБУ, потрібні ДОЛАРИ в резервному банку. :(
але доларів у нього ( в НБУ) зайвих нині немає, вони пішли, скажімо, на сплату зовнішньої торгівлі в якийсь момент...
тоді неминучий наступний етап "напіврозпаду" (наших грошей) -
населення несе свої заощадження у вигляді долара в комбанк, а НБУ мобілізує ці гроші (фактично бере кредит у комбанку у валюті) і зараховує ці долари в РЕЗЕРВИ!
Потім друкує відповідно цим резервам гривні, видає їх Урядові, уряд оплачує свої витрати, населенню трансферти дає (пенсії, зарплати), інші витрати ..... за енергію допустимо ...
зрозуміло? кругообіг доларів в природі ))
все було би весело і забавно - але тепер в НБУ немає тих доларів, але є ЗОБОВ'ЯЗАННЯ перед своїм населенням: (Точніше так - НБУ стає винним долари комбанкам, а вже останні - своїм вкладникам.
І цей процес виходу валюти із Банківської системи в нас тим часом продовжується ..... сальдо за поточним рахунком залишається негативним -
це все одно як з ванної пробку витягли, вода витікає - і колись це закінчиться...
Станом на початок грудня 2012 року порядком 40 % валютних вкладів населення вже обміняно на гривню... (((((
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Що трапилося 23 лютого 1918? З якої нагоди святкуємо?"
• Перейти на сторінку •
"Американське правосуддя з погляду росіянина"
• Перейти на сторінку •
"Американське правосуддя з погляду росіянина"
Про публікацію
