Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.17
13:30
Куди крокує
злодій світ,
в якому Бог –
лише прохожий,
в якому –
злодію він свій,
мені – не свій,
та і не божий?
злодій світ,
в якому Бог –
лише прохожий,
в якому –
злодію він свій,
мені – не свій,
та і не божий?
2026.02.17
12:27
Зимовий день, паєтками на снігу,
виблискує промінням золотим.
Купає у Дніпрі прозору кригу,
мов кришталеві витвори сльоти.
На узбережжі дубне сокорина,
лоскоче вітер сиві буклі* хмар.
За горизонтом снігову перину
виблискує промінням золотим.
Купає у Дніпрі прозору кригу,
мов кришталеві витвори сльоти.
На узбережжі дубне сокорина,
лоскоче вітер сиві буклі* хмар.
За горизонтом снігову перину
2026.02.17
10:56
Прокидаюсь під звуки птахів
Так раптово, неждано і нагло.
Прокидаюсь під звуки гріхів,
Як народжений заново Нарбут.
Прокидаюсь під звуки весни,
Під симфонію сонця і вітру.
Входить з гуркотом сонце у сни,
Так раптово, неждано і нагло.
Прокидаюсь під звуки гріхів,
Як народжений заново Нарбут.
Прокидаюсь під звуки весни,
Під симфонію сонця і вітру.
Входить з гуркотом сонце у сни,
2026.02.17
09:15
Я не вмію давати життя - вмію лиш забирати.
Без емоцій і слів. Повсякденно. Рутина проста.
Доки можу - лечу, бо коротке життя у пернатих:
перемелює піря та крила смертельний верстат.
Я сьогодні - герой, урочистості, держнагороди.
Побратима плече, П
Без емоцій і слів. Повсякденно. Рутина проста.
Доки можу - лечу, бо коротке життя у пернатих:
перемелює піря та крила смертельний верстат.
Я сьогодні - герой, урочистості, держнагороди.
Побратима плече, П
2026.02.17
07:26
Хоч на гілках сріблястий іній зрана,
Та небосхил уже теплом пропах
І все частіш склубоченим туманом
Сніги куритись стали на полях.
Іде весна і відзначати кличе
Свій кожен крок спрямований до нас,
Але своє усміхнене обличчя,
Не завжди виставляє нап
Та небосхил уже теплом пропах
І все частіш склубоченим туманом
Сніги куритись стали на полях.
Іде весна і відзначати кличе
Свій кожен крок спрямований до нас,
Але своє усміхнене обличчя,
Не завжди виставляє нап
2026.02.16
22:56
Ти поміж мрій застряг навічно
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.
2026.02.16
20:51
На зламі долі як і мій народ,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.
Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.
Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,
2026.02.16
20:36
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
2026.02.16
20:35
Зима тече струмками у весну,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.
Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.
Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,
2026.02.16
17:42
Стече переболілими обрАзами
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.
Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.
Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,
2026.02.16
12:14
Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.
Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.
Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей
2026.02.16
07:16
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.
2026.02.15
23:23
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…
2026.02.15
17:23
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні
Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні
Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней
2026.02.15
16:58
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.
***
А малорос на вухо не тугий,
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.
***
А малорос на вухо не тугий,
2026.02.15
15:28
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2016.02.13
2016.01.31
2015.02.22
2014.03.11
2013.03.22
2013.02.17
2009.11.23
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Кушнір Микола Ікстлан (1987) /
Огляди критики та аналітики
"Людина і природа".
Найнебезпечніший ворог всьому життю на нашій планеті являється - людина. Можливо, звучить парадоксально, але нажаль так воно і є. Погляньте, що ми робим з природою, щороку вимирає від 18000 до 55000 видів. Причина - наша діяльність. ( програма розвитку ООН) Ми поступово перетворюєм біосферу в техносферу. У багатьох країнах світу масово вимирають бджоли. Якщо такі темпи не припиняться, то за підрахунками вчених, вже в 2035 році бджоли зникнуть з лиця землі. Згіден з думкою, що без меду можна прожити. Але хто буде запилювати важливі харчові культури ? Відсутність бджіл на планеті загрожує страшними наслідками, оскільки стане неможливим вирощування рослин, які ми вживаєм в їжу. Вчений всіх часів Ейнштейн говорив, що якщо пропадуть бджоли, то через чотири роки нестане і людей.
Дослідження показали, що масовій загибелі бджіл винен вірус, який нібито перебудовує організм комах. Звичайно , вимиранню бджіл винен хто завгодно, тільки не люди.
На мою думку все навпаки. Немає цього вірусу про якій говорять вчені. А вимирають бджоли через погану єкологію, та кроплення посівів хімікатами.
На північному сході Франції бджоли виробили мед з неприродніми відтінками синього і зеленого кольорів. Що відбувається в природі, хто винен в цьому?
В 1956 році вчений Уорвік Керр, привіз в Бразилію африканську бджолу для наукових цілей. Він хотів вивести бджолу, яка б була більш працелюбна і давала б більше меду.
Вченому вдалось вивести породу бджіл, які давали меду в п'ятдесят відсотків більше, ніж європейські бджоли. Але нова порода вийшла дуже агресивною. Опинившись на волі, вони стали активно розмножуватись. Захоплюючи все нові тереторії. Ці бджоли нападали як на тварин так і на людей . В Бразилії загинуло більш двохсот чоловік, а число поранених перевищела сотні тисяч людей. Сьогодні ці бджоли захопили цілу Латинську Америку і просуваються в США. Залишається тільки надіяти, що агресора зупинить пустеля.
І знову, в цьому винен чоловік, не потрібно вмішуватись в природу. Природа сама по собі є досконалою.
Людство володіє ядерною зброєю . Третя світова війна поклала б край всьому живому. Цей сумний факт було двічі підтверджено в серпні 1945 року. Вибух ядерної бомби надзвичайно потужний. Радіація забруднює їжу і воду.
Якщо це все об'єктивно проаналізувати, то зрозуміло, що людина на цій планеті тільки все портить, природі було б набагато краще без нас.
Ми повинні глибоко задуматись,над ділами своїми. І якщо найближчми роками ми не змінем своє ставлення до природи,то наших дітей буде чекати велике лихо.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Людина і природа".
" Любіть матусю природу, адже вона являється джерелом життя".
Кушнір Микола
Найнебезпечніший ворог всьому життю на нашій планеті являється - людина. Можливо, звучить парадоксально, але нажаль так воно і є. Погляньте, що ми робим з природою, щороку вимирає від 18000 до 55000 видів. Причина - наша діяльність. ( програма розвитку ООН) Ми поступово перетворюєм біосферу в техносферу. У багатьох країнах світу масово вимирають бджоли. Якщо такі темпи не припиняться, то за підрахунками вчених, вже в 2035 році бджоли зникнуть з лиця землі. Згіден з думкою, що без меду можна прожити. Але хто буде запилювати важливі харчові культури ? Відсутність бджіл на планеті загрожує страшними наслідками, оскільки стане неможливим вирощування рослин, які ми вживаєм в їжу. Вчений всіх часів Ейнштейн говорив, що якщо пропадуть бджоли, то через чотири роки нестане і людей.
Дослідження показали, що масовій загибелі бджіл винен вірус, який нібито перебудовує організм комах. Звичайно , вимиранню бджіл винен хто завгодно, тільки не люди.
На мою думку все навпаки. Немає цього вірусу про якій говорять вчені. А вимирають бджоли через погану єкологію, та кроплення посівів хімікатами.
На північному сході Франції бджоли виробили мед з неприродніми відтінками синього і зеленого кольорів. Що відбувається в природі, хто винен в цьому?
В 1956 році вчений Уорвік Керр, привіз в Бразилію африканську бджолу для наукових цілей. Він хотів вивести бджолу, яка б була більш працелюбна і давала б більше меду.
Вченому вдалось вивести породу бджіл, які давали меду в п'ятдесят відсотків більше, ніж європейські бджоли. Але нова порода вийшла дуже агресивною. Опинившись на волі, вони стали активно розмножуватись. Захоплюючи все нові тереторії. Ці бджоли нападали як на тварин так і на людей . В Бразилії загинуло більш двохсот чоловік, а число поранених перевищела сотні тисяч людей. Сьогодні ці бджоли захопили цілу Латинську Америку і просуваються в США. Залишається тільки надіяти, що агресора зупинить пустеля.
І знову, в цьому винен чоловік, не потрібно вмішуватись в природу. Природа сама по собі є досконалою.
Людство володіє ядерною зброєю . Третя світова війна поклала б край всьому живому. Цей сумний факт було двічі підтверджено в серпні 1945 року. Вибух ядерної бомби надзвичайно потужний. Радіація забруднює їжу і воду.
Якщо це все об'єктивно проаналізувати, то зрозуміло, що людина на цій планеті тільки все портить, природі було б набагато краще без нас.
Ми повинні глибоко задуматись,над ділами своїми. І якщо найближчми роками ми не змінем своє ставлення до природи,то наших дітей буде чекати велике лихо.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
