ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.19 22:21
Я йду вночі під дощем
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами

Іван Потьомкін
2025.11.19 18:50
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Котрі роздоюють корів, заплітаю

Тетяна Левицька
2025.11.19 17:30
Над прірвою я балансую, а ти
все радиш триматись міцніше
за тишу осінню, ціпок самоти,
ліричну мелодію вірша.

Та я неспроможна чіплятись за спів,
бо краще - за небо рахманне;
за лагідну ніжність малинових слів

Юлія Щербатюк
2025.11.19 13:12
День похмурий. Дощ іде.
Не вщухає ні на миті.
Листячко тремтить руде,
Тихим щемом оповите.

Натягнула сивина
Понад світом поволоку.
Непривітна і сумна

Ігор Шоха
2025.11.19 13:01
А пацієнти шостої палати
московії і найнятої вати
готові до війни,
та тільки не пани,
а пацієнти шостої палати.

***
А мафії не писані закони

Ігор Терен
2025.11.19 12:24
А ми теляті довіряли мало,
та вірили, – воно кудись веде...
але охляле
язиком злизало,
а (д)ефективне невідомо де.

***
А вибір означає за і проти

М Менянин
2025.11.19 01:27
Не в своїй, не в Палестині,
був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.

Борис Костиря
2025.11.18 22:11
Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -

Ярослав Чорногуз
2025.11.18 19:20
Я стомився, мила, буть твоєм рабом,
Ну бо народився вільним козаком.

Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.

Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".

Артур Сіренко
2025.11.18 18:38
Вавилон пітьми горобиної ночі зруйновано,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают

Сергій Губерначук
2025.11.18 15:05
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.

І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.

Артур Курдіновський
2025.11.18 14:41
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".

Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Огляди критики та аналітики):

Галина Щерба
2016.02.13

Василь Дерій
2016.01.31

Танюша Гаращенко
2015.02.22

Любов СЕРДУНИЧ
2014.03.11

Кушнір Микола Ікстлан
2013.03.22

Микола Істин
2013.02.17

Світлана Майя Залізняк
2009.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Кушнір Микола Ікстлан (1987) / Огляди критики та аналітики

 "Людина і природа".

" Любіть матусю природу, адже вона являється джерелом життя".

Кушнір Микола


Найнебезпечніший ворог всьому життю на нашій планеті являється - людина. Можливо, звучить парадоксально, але нажаль так воно і є. Погляньте, що ми робим з природою, щороку вимирає від 18000 до 55000 видів. Причина - наша діяльність. ( програма розвитку ООН) Ми поступово перетворюєм біосферу в техносферу. У багатьох країнах світу масово вимирають бджоли. Якщо такі темпи не припиняться, то за підрахунками вчених, вже в 2035 році бджоли зникнуть з лиця землі. Згіден з думкою, що без меду можна прожити. Але хто буде запилювати важливі харчові культури ? Відсутність бджіл на планеті загрожує страшними наслідками, оскільки стане неможливим вирощування рослин, які ми вживаєм в їжу. Вчений всіх часів Ейнштейн говорив, що якщо пропадуть бджоли, то через чотири роки нестане і людей.
Дослідження показали, що масовій загибелі бджіл винен вірус, який нібито перебудовує організм комах. Звичайно , вимиранню бджіл винен хто завгодно, тільки не люди.
На мою думку все навпаки. Немає цього вірусу про якій говорять вчені. А вимирають бджоли через погану єкологію, та кроплення посівів хімікатами.
На північному сході Франції бджоли виробили мед з неприродніми відтінками синього і зеленого кольорів. Що відбувається в природі, хто винен в цьому?
В 1956 році вчений Уорвік Керр, привіз в Бразилію африканську бджолу для наукових цілей. Він хотів вивести бджолу, яка б була більш працелюбна і давала б більше меду.
Вченому вдалось вивести породу бджіл, які давали меду в п'ятдесят відсотків більше, ніж європейські бджоли. Але нова порода вийшла дуже агресивною. Опинившись на волі, вони стали активно розмножуватись. Захоплюючи все нові тереторії. Ці бджоли нападали як на тварин так і на людей . В Бразилії загинуло більш двохсот чоловік, а число поранених перевищела сотні тисяч людей. Сьогодні ці бджоли захопили цілу Латинську Америку і просуваються в США. Залишається тільки надіяти, що агресора зупинить пустеля.
І знову, в цьому винен чоловік, не потрібно вмішуватись в природу. Природа сама по собі є досконалою.
Людство володіє ядерною зброєю . Третя світова війна поклала б край всьому живому. Цей сумний факт було двічі підтверджено в серпні 1945 року. Вибух ядерної бомби надзвичайно потужний. Радіація забруднює їжу і воду.
Якщо це все об'єктивно проаналізувати, то зрозуміло, що людина на цій планеті тільки все портить, природі було б набагато краще без нас.
Ми повинні глибоко задуматись,над ділами своїми. І якщо найближчми роками ми не змінем своє ставлення до природи,то наших дітей буде чекати велике лихо.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-24 19:06:53
Переглядів сторінки твору 1824
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.044 / 5.13)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.551 / 5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.28 20:02
Автор у цю хвилину відсутній