Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.17
23:32
Бузок розквіт у травні.
Сусід його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.
Занадто в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно
Сусід його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.
Занадто в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно
2026.05.17
22:24
Я прийшов у травень - він мені не радий,
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.
Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.
Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни
2026.05.17
19:38
Тремтить на взгір’ї стиха яворина,
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож
2026.05.17
17:44
Втомився украй, не спавши, зовсім не
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе
2026.05.17
17:02
Нелегко живеться бідним жебракам на світі.
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де
2026.05.17
11:34
Я хочу заховатись у світах,
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.
Я хочу прямувати у світи
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.
Я хочу прямувати у світи
2026.05.17
11:17
Забери мене туди,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,
2026.05.17
11:14
Ми, буває, від себе втікаєм,
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.
Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.
Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства
2026.05.17
10:14
не мав ні статків ні хатів
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби
2026.05.17
08:48
Як закриєш очі вночі зі скрипом,
Катеринку розкрутиш з думок звичайних,
Наче зернятко проса щуром трамвайним
По дзвінкому сталевому лабіринту,
Без кінця і краю, без насолоди,
За дурними законами злої карми -
Не у тебе ж суд чи скрипти свободи -
Катеринку розкрутиш з думок звичайних,
Наче зернятко проса щуром трамвайним
По дзвінкому сталевому лабіринту,
Без кінця і краю, без насолоди,
За дурними законами злої карми -
Не у тебе ж суд чи скрипти свободи -
2026.05.17
06:19
І. Г...
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен
2026.05.17
00:42
Я більше не почую голос Ваш,
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.
Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.
Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж
2026.05.16
18:41
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років
АКТ 1 (і останній)
ЖУРНАЛІСТ: Гав!
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років
АКТ 1 (і останній)
ЖУРНАЛІСТ: Гав!
2026.05.16
18:30
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…
(З останніх надходжень)
Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…
(З останніх надходжень)
Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр
2026.05.16
15:31
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.
Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.
Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн
2026.05.16
13:25
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,
Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,
Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2016.02.13
2016.01.31
2015.02.22
2014.03.11
2013.03.22
2013.02.17
2009.11.23
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Кушнір Микола Ікстлан (1987) /
Огляди критики та аналітики
"Людина і природа".
Найнебезпечніший ворог всьому життю на нашій планеті являється - людина. Можливо, звучить парадоксально, але нажаль так воно і є. Погляньте, що ми робим з природою, щороку вимирає від 18000 до 55000 видів. Причина - наша діяльність. ( програма розвитку ООН) Ми поступово перетворюєм біосферу в техносферу. У багатьох країнах світу масово вимирають бджоли. Якщо такі темпи не припиняться, то за підрахунками вчених, вже в 2035 році бджоли зникнуть з лиця землі. Згіден з думкою, що без меду можна прожити. Але хто буде запилювати важливі харчові культури ? Відсутність бджіл на планеті загрожує страшними наслідками, оскільки стане неможливим вирощування рослин, які ми вживаєм в їжу. Вчений всіх часів Ейнштейн говорив, що якщо пропадуть бджоли, то через чотири роки нестане і людей.
Дослідження показали, що масовій загибелі бджіл винен вірус, який нібито перебудовує організм комах. Звичайно , вимиранню бджіл винен хто завгодно, тільки не люди.
На мою думку все навпаки. Немає цього вірусу про якій говорять вчені. А вимирають бджоли через погану єкологію, та кроплення посівів хімікатами.
На північному сході Франції бджоли виробили мед з неприродніми відтінками синього і зеленого кольорів. Що відбувається в природі, хто винен в цьому?
В 1956 році вчений Уорвік Керр, привіз в Бразилію африканську бджолу для наукових цілей. Він хотів вивести бджолу, яка б була більш працелюбна і давала б більше меду.
Вченому вдалось вивести породу бджіл, які давали меду в п'ятдесят відсотків більше, ніж європейські бджоли. Але нова порода вийшла дуже агресивною. Опинившись на волі, вони стали активно розмножуватись. Захоплюючи все нові тереторії. Ці бджоли нападали як на тварин так і на людей . В Бразилії загинуло більш двохсот чоловік, а число поранених перевищела сотні тисяч людей. Сьогодні ці бджоли захопили цілу Латинську Америку і просуваються в США. Залишається тільки надіяти, що агресора зупинить пустеля.
І знову, в цьому винен чоловік, не потрібно вмішуватись в природу. Природа сама по собі є досконалою.
Людство володіє ядерною зброєю . Третя світова війна поклала б край всьому живому. Цей сумний факт було двічі підтверджено в серпні 1945 року. Вибух ядерної бомби надзвичайно потужний. Радіація забруднює їжу і воду.
Якщо це все об'єктивно проаналізувати, то зрозуміло, що людина на цій планеті тільки все портить, природі було б набагато краще без нас.
Ми повинні глибоко задуматись,над ділами своїми. І якщо найближчми роками ми не змінем своє ставлення до природи,то наших дітей буде чекати велике лихо.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Людина і природа".
" Любіть матусю природу, адже вона являється джерелом життя".
Кушнір Микола
Найнебезпечніший ворог всьому життю на нашій планеті являється - людина. Можливо, звучить парадоксально, але нажаль так воно і є. Погляньте, що ми робим з природою, щороку вимирає від 18000 до 55000 видів. Причина - наша діяльність. ( програма розвитку ООН) Ми поступово перетворюєм біосферу в техносферу. У багатьох країнах світу масово вимирають бджоли. Якщо такі темпи не припиняться, то за підрахунками вчених, вже в 2035 році бджоли зникнуть з лиця землі. Згіден з думкою, що без меду можна прожити. Але хто буде запилювати важливі харчові культури ? Відсутність бджіл на планеті загрожує страшними наслідками, оскільки стане неможливим вирощування рослин, які ми вживаєм в їжу. Вчений всіх часів Ейнштейн говорив, що якщо пропадуть бджоли, то через чотири роки нестане і людей.
Дослідження показали, що масовій загибелі бджіл винен вірус, який нібито перебудовує організм комах. Звичайно , вимиранню бджіл винен хто завгодно, тільки не люди.
На мою думку все навпаки. Немає цього вірусу про якій говорять вчені. А вимирають бджоли через погану єкологію, та кроплення посівів хімікатами.
На північному сході Франції бджоли виробили мед з неприродніми відтінками синього і зеленого кольорів. Що відбувається в природі, хто винен в цьому?
В 1956 році вчений Уорвік Керр, привіз в Бразилію африканську бджолу для наукових цілей. Він хотів вивести бджолу, яка б була більш працелюбна і давала б більше меду.
Вченому вдалось вивести породу бджіл, які давали меду в п'ятдесят відсотків більше, ніж європейські бджоли. Але нова порода вийшла дуже агресивною. Опинившись на волі, вони стали активно розмножуватись. Захоплюючи все нові тереторії. Ці бджоли нападали як на тварин так і на людей . В Бразилії загинуло більш двохсот чоловік, а число поранених перевищела сотні тисяч людей. Сьогодні ці бджоли захопили цілу Латинську Америку і просуваються в США. Залишається тільки надіяти, що агресора зупинить пустеля.
І знову, в цьому винен чоловік, не потрібно вмішуватись в природу. Природа сама по собі є досконалою.
Людство володіє ядерною зброєю . Третя світова війна поклала б край всьому живому. Цей сумний факт було двічі підтверджено в серпні 1945 року. Вибух ядерної бомби надзвичайно потужний. Радіація забруднює їжу і воду.
Якщо це все об'єктивно проаналізувати, то зрозуміло, що людина на цій планеті тільки все портить, природі було б набагато краще без нас.
Ми повинні глибоко задуматись,над ділами своїми. І якщо найближчми роками ми не змінем своє ставлення до природи,то наших дітей буде чекати велике лихо.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
