Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
2025.12.13
12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
2025.12.13
08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів.
І от що ми маємо в підсумку.
Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорідне
2025.12.13
08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
2025.12.13
00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
2025.12.12
22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
2025.12.12
19:50
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.
2025.12.12
14:44
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем
2025.12.12
14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.
Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.
Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.
2025.12.12
12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с.
Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б
2025.12.12
07:59
ця Присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
2025.12.12
07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?
2025.12.12
06:55
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчувається
І шелестіння трави.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчувається
І шелестіння трави.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2016.02.13
2016.01.31
2015.02.22
2014.03.11
2013.03.22
2013.02.17
2009.11.23
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Кушнір Микола Ікстлан (1987) /
Огляди критики та аналітики
"Людина і природа".
Найнебезпечніший ворог всьому життю на нашій планеті являється - людина. Можливо, звучить парадоксально, але нажаль так воно і є. Погляньте, що ми робим з природою, щороку вимирає від 18000 до 55000 видів. Причина - наша діяльність. ( програма розвитку ООН) Ми поступово перетворюєм біосферу в техносферу. У багатьох країнах світу масово вимирають бджоли. Якщо такі темпи не припиняться, то за підрахунками вчених, вже в 2035 році бджоли зникнуть з лиця землі. Згіден з думкою, що без меду можна прожити. Але хто буде запилювати важливі харчові культури ? Відсутність бджіл на планеті загрожує страшними наслідками, оскільки стане неможливим вирощування рослин, які ми вживаєм в їжу. Вчений всіх часів Ейнштейн говорив, що якщо пропадуть бджоли, то через чотири роки нестане і людей.
Дослідження показали, що масовій загибелі бджіл винен вірус, який нібито перебудовує організм комах. Звичайно , вимиранню бджіл винен хто завгодно, тільки не люди.
На мою думку все навпаки. Немає цього вірусу про якій говорять вчені. А вимирають бджоли через погану єкологію, та кроплення посівів хімікатами.
На північному сході Франції бджоли виробили мед з неприродніми відтінками синього і зеленого кольорів. Що відбувається в природі, хто винен в цьому?
В 1956 році вчений Уорвік Керр, привіз в Бразилію африканську бджолу для наукових цілей. Він хотів вивести бджолу, яка б була більш працелюбна і давала б більше меду.
Вченому вдалось вивести породу бджіл, які давали меду в п'ятдесят відсотків більше, ніж європейські бджоли. Але нова порода вийшла дуже агресивною. Опинившись на волі, вони стали активно розмножуватись. Захоплюючи все нові тереторії. Ці бджоли нападали як на тварин так і на людей . В Бразилії загинуло більш двохсот чоловік, а число поранених перевищела сотні тисяч людей. Сьогодні ці бджоли захопили цілу Латинську Америку і просуваються в США. Залишається тільки надіяти, що агресора зупинить пустеля.
І знову, в цьому винен чоловік, не потрібно вмішуватись в природу. Природа сама по собі є досконалою.
Людство володіє ядерною зброєю . Третя світова війна поклала б край всьому живому. Цей сумний факт було двічі підтверджено в серпні 1945 року. Вибух ядерної бомби надзвичайно потужний. Радіація забруднює їжу і воду.
Якщо це все об'єктивно проаналізувати, то зрозуміло, що людина на цій планеті тільки все портить, природі було б набагато краще без нас.
Ми повинні глибоко задуматись,над ділами своїми. І якщо найближчми роками ми не змінем своє ставлення до природи,то наших дітей буде чекати велике лихо.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Людина і природа".
" Любіть матусю природу, адже вона являється джерелом життя".
Кушнір Микола
Найнебезпечніший ворог всьому життю на нашій планеті являється - людина. Можливо, звучить парадоксально, але нажаль так воно і є. Погляньте, що ми робим з природою, щороку вимирає від 18000 до 55000 видів. Причина - наша діяльність. ( програма розвитку ООН) Ми поступово перетворюєм біосферу в техносферу. У багатьох країнах світу масово вимирають бджоли. Якщо такі темпи не припиняться, то за підрахунками вчених, вже в 2035 році бджоли зникнуть з лиця землі. Згіден з думкою, що без меду можна прожити. Але хто буде запилювати важливі харчові культури ? Відсутність бджіл на планеті загрожує страшними наслідками, оскільки стане неможливим вирощування рослин, які ми вживаєм в їжу. Вчений всіх часів Ейнштейн говорив, що якщо пропадуть бджоли, то через чотири роки нестане і людей.
Дослідження показали, що масовій загибелі бджіл винен вірус, який нібито перебудовує організм комах. Звичайно , вимиранню бджіл винен хто завгодно, тільки не люди.
На мою думку все навпаки. Немає цього вірусу про якій говорять вчені. А вимирають бджоли через погану єкологію, та кроплення посівів хімікатами.
На північному сході Франції бджоли виробили мед з неприродніми відтінками синього і зеленого кольорів. Що відбувається в природі, хто винен в цьому?
В 1956 році вчений Уорвік Керр, привіз в Бразилію африканську бджолу для наукових цілей. Він хотів вивести бджолу, яка б була більш працелюбна і давала б більше меду.
Вченому вдалось вивести породу бджіл, які давали меду в п'ятдесят відсотків більше, ніж європейські бджоли. Але нова порода вийшла дуже агресивною. Опинившись на волі, вони стали активно розмножуватись. Захоплюючи все нові тереторії. Ці бджоли нападали як на тварин так і на людей . В Бразилії загинуло більш двохсот чоловік, а число поранених перевищела сотні тисяч людей. Сьогодні ці бджоли захопили цілу Латинську Америку і просуваються в США. Залишається тільки надіяти, що агресора зупинить пустеля.
І знову, в цьому винен чоловік, не потрібно вмішуватись в природу. Природа сама по собі є досконалою.
Людство володіє ядерною зброєю . Третя світова війна поклала б край всьому живому. Цей сумний факт було двічі підтверджено в серпні 1945 року. Вибух ядерної бомби надзвичайно потужний. Радіація забруднює їжу і воду.
Якщо це все об'єктивно проаналізувати, то зрозуміло, що людина на цій планеті тільки все портить, природі було б набагато краще без нас.
Ми повинні глибоко задуматись,над ділами своїми. І якщо найближчми роками ми не змінем своє ставлення до природи,то наших дітей буде чекати велике лихо.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
