Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.22
17:05
Є сміх, коли за животи беруться
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р
2026.01.22
16:29
Коли понюхаю чужу білизну -
Натхнення так і пре з душі одразу!
Повір, мій читачу, я не навмисно!
Бо тільки так підкорюю Пегаса.
Я спалюю свої безсонні ночі,
Приймаю сильні ліки перорально.
І стежу пильно, хто кого там хоче,
Натхнення так і пре з душі одразу!
Повір, мій читачу, я не навмисно!
Бо тільки так підкорюю Пегаса.
Я спалюю свої безсонні ночі,
Приймаю сильні ліки перорально.
І стежу пильно, хто кого там хоче,
2026.01.22
14:05
Не забуваю малу дітвору,
вшиту снопами хатину
скраю узлісся в глухому яру
над ручаями за тином,
а поза нею – висока гора,
а під горою – дорога,
де поєдналися туга, жура,
радощі, щастя і горе.
вшиту снопами хатину
скраю узлісся в глухому яру
над ручаями за тином,
а поза нею – висока гора,
а під горою – дорога,
де поєдналися туга, жура,
радощі, щастя і горе.
2026.01.22
12:14
Зима у біло-чорних кольорах,
Слова барвистістю не сяють.
Сумує в тишині настінна бра,
Дрижить серденько, ніби сарна,
А люди-відчайдухи на нулі,
Щодня під обстрілом воюють.
Радіють щиро: побратим вцілів,
Хоч січень холодом лютує.
Слова барвистістю не сяють.
Сумує в тишині настінна бра,
Дрижить серденько, ніби сарна,
А люди-відчайдухи на нулі,
Щодня під обстрілом воюють.
Радіють щиро: побратим вцілів,
Хоч січень холодом лютує.
2026.01.22
11:17
Коли втомлюсь і відійду від справ
У ліс дрімучий чи далекі гори,
Прикутий до стола, неначе раб,
Я відійду в мелодію прозору,
Мов у далекий потаємний рай,
Врятований від бруду наговору.
Я відійду у тінь далеких пальм,
У ліс дрімучий чи далекі гори,
Прикутий до стола, неначе раб,
Я відійду в мелодію прозору,
Мов у далекий потаємний рай,
Врятований від бруду наговору.
Я відійду у тінь далеких пальм,
2026.01.22
08:53
А гарячка біла в білім домі
інфікує цілий білий світ...
у дурдомі цьому,
як відомо,
оселився демон із боліт.
***
А знання, наука та освіта
інфікує цілий білий світ...
у дурдомі цьому,
як відомо,
оселився демон із боліт.
***
А знання, наука та освіта
2026.01.21
23:00
Писати сонета - це мука,
Вже краще сапать буряки,
Чи підгортати картоплю,
Чи збирати жуки.
Буває, напишеш сонета,
Глядь- а воно ж не сонет!
Й рука мимоволі підносить
Вже краще сапать буряки,
Чи підгортати картоплю,
Чи збирати жуки.
Буває, напишеш сонета,
Глядь- а воно ж не сонет!
Й рука мимоволі підносить
2026.01.21
21:17
Бувало, пишався, куражився,
Бувало, на щось не наважився –
А підсумок буде простий:
Красива життя ораторія
Завершиться у крематорії.
Як кажуть, «хоч падай, хоч стій»...
Траплялося, жили розтягував,
Бувало, на щось не наважився –
А підсумок буде простий:
Красива життя ораторія
Завершиться у крематорії.
Як кажуть, «хоч падай, хоч стій»...
Траплялося, жили розтягував,
2026.01.21
20:10
Я доторкнувся думкою до тебе.
Від тебе я іще не відчахнувся.
Ти ще моя. І скільки ж сили треба,
щоб я забув тебе, тебе позбувся.
Я що завгодно ладен сотворити,
щоб пам’ять стерла всі твої принади,
щоб і не бачити тебе, не говорити…
Від тебе я іще не відчахнувся.
Ти ще моя. І скільки ж сили треба,
щоб я забув тебе, тебе позбувся.
Я що завгодно ладен сотворити,
щоб пам’ять стерла всі твої принади,
щоб і не бачити тебе, не говорити…
2026.01.21
18:50
Із Леоніда Сергєєва
В якій ненависті горілку п’є на сонці
шахтар, комп’ютерник, розклеювач афіш!
І те, що, нібито, вона виводить стронцій,
її не робить прохолодніш чи смачніш.
В зеніті буйствує загрозливе світило.
В якій ненависті горілку п’є на сонці
шахтар, комп’ютерник, розклеювач афіш!
І те, що, нібито, вона виводить стронцій,
її не робить прохолодніш чи смачніш.
В зеніті буйствує загрозливе світило.
2026.01.21
18:43
Я закоканий в Тетяну,
От мені морока -
Заражать її не стану --
Власним гоноркоком.
Вірш писати поможу я --
Бліх половлю поки.
Хіть свою я замаскую --
От мені морока -
Заражать її не стану --
Власним гоноркоком.
Вірш писати поможу я --
Бліх половлю поки.
Хіть свою я замаскую --
2026.01.21
14:36
Пливу Ахеронтом у тихім човні,
І страшно, і боязко дуже мені:
А раптом оте? А раптом осе?
Ніхто не врятує мене й не спасе.
Сусід мій праворуч сидить в темноті.
Від страху у нього бурчить в животі.
Він теж в невідомість пливе, як і я,
І страшно, і боязко дуже мені:
А раптом оте? А раптом осе?
Ніхто не врятує мене й не спасе.
Сусід мій праворуч сидить в темноті.
Від страху у нього бурчить в животі.
Він теж в невідомість пливе, як і я,
2026.01.21
14:24
Обіцянки... обіцянки
Не про мир, не діалог.
Чисто воплі куртизанки
Моно моно монолог…
Хто б повірив, хто б довірив,
Змоноложив і схитрив,
Обіцянки розчепірив —
Я, їй-богу б, пригостив…
Не про мир, не діалог.
Чисто воплі куртизанки
Моно моно монолог…
Хто б повірив, хто б довірив,
Змоноложив і схитрив,
Обіцянки розчепірив —
Я, їй-богу б, пригостив…
2026.01.21
11:50
Ти не думала зовсім про нього,
Коли я був з тобою на «ти»,
Позабула усі застороги,
Як несила було вже знести.
Я схопив тебе грубо за руку,
Придушив і притис до стіни;
Ти тоді опиралась на муку
Коли я був з тобою на «ти»,
Позабула усі застороги,
Як несила було вже знести.
Я схопив тебе грубо за руку,
Придушив і притис до стіни;
Ти тоді опиралась на муку
2026.01.21
10:34
Повалені дерева, немов царі полеглі,
Спираються на вічність, спираються на страх.
Повалені дерева, що обіймають легко
Свободу і неволю у вічних небесах.
Повалені дерева, як воїни упалі
У грандіозний битві, у січі вогневій,
Спираються на мужніс
Спираються на вічність, спираються на страх.
Повалені дерева, що обіймають легко
Свободу і неволю у вічних небесах.
Повалені дерева, як воїни упалі
У грандіозний битві, у січі вогневій,
Спираються на мужніс
2026.01.21
05:30
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і як захочеш на мене обіпрись
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і якщо хочеш на мене обіпрись
її фальцет ”груди мої невідмовні бейбі
о випади тут якби утомивсь
і завжди на парківці місця доволі є
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...і як захочеш на мене обіпрись
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і якщо хочеш на мене обіпрись
її фальцет ”груди мої невідмовні бейбі
о випади тут якби утомивсь
і завжди на парківці місця доволі є
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
В чому секрет популярності детектива Перрі Мейсона?!
Першою особливістю, що привертає увагу читача є незвична назва романів –«Справа про упередженого попугая», «Справа про каченя, що тоне», «Справа про двійник дами похилого віку». На мою думку, письменник використовує такий оригінальний творчий прийом, щоб внести певну інтригу та активізувати інтерес.
Ерл Стенлі Гарднер пише свої романи доступною мовою, сюжет розвивається дуже динамічно і послідовно. Головний герой романів – детектив Перрі Мейсон береться за розслідування справи, тільки якщо його неперевершена інтуїція і чисте сумління підказують, що клієнти – невинні. Його цікавлять справи в яких є елемент таємниці, дотепний, спритний адвокат дуже глибоко розуміє психологію людини, яка скоїла злочин і здатний знайти суперечності в найдрібніших деталях свідчень свідків від обвинувачення і довести невинуватість свого підзахисного під час перехресного допиту просто в залі суду. Перрі Мейсон є втіленням успішного американця, але його клієнтами є люди з різним рівнем матеріального добробуту.
Читач до останньої сторінки книги не здогадується хто насправді скоїв злочин і уява «наполегливо домальовує» картину подій.
Вірною помічницею –порадницею адвоката є секретарка Делла Стріт, яка діє в кожному романі. За натяками автора, читач доходить висновку, що дівчина давно приховує романтичні почуття до свого шефа і безмежно віддана йому.
Ерл Стенлі Гарднер написав 82 романи про діяльність детектива Мейсона. В кожному романі цього циклу провідною темою є порятунок людини, яка опинилась в складній життєвій ситуації. Перш за все, адвокат прагне відновлення справедливості і покарання істинного злочинця, а не гонорару за свої послуги. Напевне саме в близькості цієї теми пересічному читачеві і полягає секрет незмінної популярності кмітливого захисника знедолених.
16.02.2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
В чому секрет популярності детектива Перрі Мейсона?!
Рецензія на романи «Справа про двійник дами похилого віку» М: «Ексмо» 2010- 285 с; «Справа про упередженного попугая» М: «Ексмо» 2009 -288 с; «Справа про каченя, що тоне» М: «Ексмо» 2009- 288 с. Американського письменника Ерла Стенлі Гарднера.
Правду кажучи, моє ставлення до жанру детективного роману є доволі скептичним, оскільки вважаю, що теке чтиво є, так би мовити, «не серйозним», занадто «легеньким » для сприйняття читача. Однак, коли мені, цілком випадково, довелось прочитати три романи американського письменника Ерла Стенлі Гарднера про три справи талановитого детектива Перрі Мейсона, моя думка про детективні романи кардинпльно змінилася, аж до захоплення. Саме тому, спробуємо зрозуміти в чому ж секрет незмінної популярності Перрі Мейсона в серцях численних читачів у різних країнах світу?.
Першою особливістю, що привертає увагу читача є незвична назва романів –«Справа про упередженого попугая», «Справа про каченя, що тоне», «Справа про двійник дами похилого віку». На мою думку, письменник використовує такий оригінальний творчий прийом, щоб внести певну інтригу та активізувати інтерес.
Ерл Стенлі Гарднер пише свої романи доступною мовою, сюжет розвивається дуже динамічно і послідовно. Головний герой романів – детектив Перрі Мейсон береться за розслідування справи, тільки якщо його неперевершена інтуїція і чисте сумління підказують, що клієнти – невинні. Його цікавлять справи в яких є елемент таємниці, дотепний, спритний адвокат дуже глибоко розуміє психологію людини, яка скоїла злочин і здатний знайти суперечності в найдрібніших деталях свідчень свідків від обвинувачення і довести невинуватість свого підзахисного під час перехресного допиту просто в залі суду. Перрі Мейсон є втіленням успішного американця, але його клієнтами є люди з різним рівнем матеріального добробуту.
Читач до останньої сторінки книги не здогадується хто насправді скоїв злочин і уява «наполегливо домальовує» картину подій.
Вірною помічницею –порадницею адвоката є секретарка Делла Стріт, яка діє в кожному романі. За натяками автора, читач доходить висновку, що дівчина давно приховує романтичні почуття до свого шефа і безмежно віддана йому.
Ерл Стенлі Гарднер написав 82 романи про діяльність детектива Мейсона. В кожному романі цього циклу провідною темою є порятунок людини, яка опинилась в складній життєвій ситуації. Перш за все, адвокат прагне відновлення справедливості і покарання істинного злочинця, а не гонорару за свої послуги. Напевне саме в близькості цієї теми пересічному читачеві і полягає секрет незмінної популярності кмітливого захисника знедолених.
16.02.2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Загадка найвідомішого святого ХХ століття!"
• Перейти на сторінку •
"Світлій пам’яті бабусі Євгенії"
• Перейти на сторінку •
"Світлій пам’яті бабусі Євгенії"
Про публікацію
